tfgk теорет_питання. 7. Характеристика та класифікація методичних прийомів фінансового господарського контролю
 Скачать 443 Kb.
|
|
Ревізії фінансово – господарської діяльності: сутність, завдання, класифікація. Ревізія є системою способів і прийомів фактичного і документального контролю, за допомогою яких досліджується і перевіряється фінансово-господарська діяльність підприємства, забезпечується перевірка збереження цінностей на об’єктах та відповідність їх даним балансу. Основні завдання ревізії:
Класифікація. За змістом і призначенням комплексні, некомплексні, тематичні. Комплексна ревізія являється найбільш повною, охоплює усі сторони діяльності підконтрольного підприємства, організації, установи, господарську і фінансову діяльність суб'єкта контролю, питання збереження і ефективного використання фінансових ресурсів, якості та стану бухгалтерського обліку та звітності. Тематична ревізія проводиться в однотипних підприємствах, організаціях, установах по певному переліку питань, що дозволяє виявити типові недоліки або порушення і прийняти заходи до їх усунення. Вона дозволяє зосередитись лише на окремих аспектах діяльності. Залежно від відомчої підпорядкованості ревізії класифікуються на: відомчі — проводяться працівниками відомства на підпорядкованих підприємствах одного власника; позавідомчі — здійснюються органами державного, аудиторського контролю (системи Державної контрольно-ревізійної служби в Україні, Державної податкової адміністрації тощо). За організаційними ознаками розрізняють ревізії: планові — здійснюються відповідно до заздалегідь розроблених і затверджених планів; позапланові — проводяться в строки, не передбачені затвердженим планом (у разі стихійного лиха, незадовільної роботи підприємства чи взаємопов’язаних підприємств) Залежно від повноти перевірки господарських операцій: суцільні, вибіркові, мішані. При суцільній перевірці перевіряються всі документи і регістри бухгалтерського обліку, в яких відображена фінансово-господарська діяльність. Суцільна перевірка може використовуватись не тільки по всіх операціях фінансово-господарської діяльності установи, але і по окремих однорідних операціях. При ревізіях фінансово-господарської діяльності суцільній перевірці підлягають касові і банківські операції, інші питання ревізії можуть перевірятись вибірково. У випадку встановлення недостач, крадіжок, зловживань суцільній перевірці також підлягають операції, по яких виявлені зазначені порушення. Згідно із завданням, які ставляться перед ревізією, можуть перевірятися всі документи і матеріальні цінності або лише частина Їх вибірково за певний період. Вибіркові ревізії — один з основних способів перевірки фінансово-господарської діяльності установ, коли досліджуються документи, які стосуються окремих операцій. Але методика їх проведення розроблена ще не повністю. В багатьох випадках навіть досвідченим ревізорам не завжди вдається виділити з загальної маси дослідження потрібну частину документів або господарських операцій. Якщо у процесі вибіркової ревізії виявлені серйозні порушення і зловживання, то ревізор повинен провести суцільну перевірку видатків. І слід мати на увазі, що лише суцільна перевірка повністю гарантує виявлення наявних в установах і організаціях недоліків і порушень. 14. Ревізії за зверненням правоохоронних органів Мета: -Зміцнення держ.фінансової дисципліни;Поліпшення фінансового стану під-в, установ і організацій;Збереження державного і комунального майна;Попередження зловживань;Поповнення доходів бюджету. Завдання: -Перевірка дотримання та виконання визначених чинним законодавством фінансово-правових норм;-Виявлення господарських та фінансових правопорушень, крадіжок;-Встановлення причин і умов, що сприяють правопорушенням;-Прийняття заходів щодо заподіяного збитку;-Виявлення невикористаних резервів. об'єкт: -Центральні органи виконавчої влади (крім Адміністрації ПУ, ВРУ, Кабміну,СБУ);-Бюджетні установи і організації;Казенні підприємства;-Під-ва та організації, незалежно від форми власності, які отримують кошти з бюджетів, держ.цільових фондів, валютних фондів тощо;-недержавної форми власності за дорученням Адміністрації ПУ та Кабміну. суб'єкт: Посадова особа, що здійснює ревізію, виконує службове доручення і підпорядковується органу ДФІ. Призначення: Перевірка об’єктів ревізії. Юридичнаоснова для призначення: Постанова прокурора, письмові відомості про фінансові порушення та зловживання, порушення чинного законодавства на підконтрольних органах ДФІ, про нецільове використання та з простроченим терміном погашення кредитів, гарантованих державою. Ініціювання: Органи державної влади (виконавчої,судової,МВС,СБУ) Межі: За конкретно поставленими правоохоронними органами питаннями. Ефективність: Висока. Аудит, визначення. Необхідність виникнення та класифікація Аудит – це перевірка оприлюдненої фінансової звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації про фінансово-господарську діяльність суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти та відповідності чинному законодавству. Аудит – організаційна форма незалежного фінансового контролю; перевірка; вид професійної діяльності; вид підприємницької діяльності. Теорія аудиту обґрунтовує необхідність його виникнення з різних точок зору:
Класифікація: За об’єктом: - Фінансової звітності (річної фінансової звітності відповідно до встановлених критеріїв); - На узгодженість (оцінка відповідності діяльності установленим вимогам законодавства); - Операційний (систематичний огляд підприємства з метою визначення ефективності). Суб’єкт: -Зовнішній (здійснюється сертифікованими аудиторами за договорами); - Внутрішній (здійснюється кваліфікованими працівниками підприємства). Обов’язковість: - Обовязковий (згідно з чинним законодавством); - необов’язковий (на добровільній основі). Періодичність: - Періодичний (щороку); - Неперіодичний (за необхідністю). Сектор економіки, до якого належить клієнт: Приватний і державний. Відмінність аудиту від ревізії АУДИТ: висловлення незалежної думки з приводу достовірності фінансової звітності, надання послуг; підприємницька діяльність; добровільність здійснення, на основі договорів; горизонтальні управлінські зв’язки, рівноправність і звіт; платить клієнт або за його згодою – орган, якому необхідна функція засвідчення; поліпшення фінансового стану клієнта; на основі господарських договорів; встановити істинність інформації у фінансовій звітності; об’єктом є все, що загрожує платоспроможності клієнта; принцип достатності; результат – аудиторський висновок, звіт аудитора. РЕВІЗІЯ: виявлення та оцінка недоліків державними суб’єктами контролю з ціллю їх усунення; виконавча діяльність, виконання зобов’язань; примусовість, щодо розпоряджень вищих або державних органів; вертикальні зв’язки, призначення вищою ланкою; платить вища ланка або державний орган; збереження активів, профілактика зобов’язань; на основі законів, інструкцій і наказів; встановити законність здійснених операцій і відсутність крадіжок; об’єкт – все, що порушує чинне законодавство; принцип максимально можливої точності; результат – акт ревізії, висновки, стягнення. Планові та позапланові ревізії ЗУ про ДКРС: Плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державної контрольно-ревізійної служби і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія Планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної контрольно-ревізійної служби не частіше одного разу на календарний рік. Право на проведення планової виїзної ревізії підконтрольних установ надається лише у тому разі, коли їм не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної ревізії надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення. Проведення планових виїзних ревізій здійснюється органами державної контрольно-ревізійної служби одночасно з іншими органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів. Позаплановою виїзною ревізією вважається ревізія, яка не передбачена в планах роботи органу державної контрольно-ревізійної служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин: 1) підконтрольною установою подано у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної контрольно-ревізійної служби під час проведення планової чи позапланової виїзної ревізії, в якій міститься вимога про повне або часткове скасування результатів відповідної ревізії; 2) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з підконтрольною установою, якщо підконтрольна установа не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної контрольно-ревізійної служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 3) проводиться реорганізація (ліквідація) підконтрольної установи; 4) тощо. Позапланова виїзна ревізія може здійснюватися лише за наявності підстав для її проведення на підставі рішення суду. Позапланова ревізія підконтрольної установи не може проводитися частіше одного разу на квартал. Позапланові виїзні ревізії суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені Законом до підконтрольних установ, проводяться органами державної контрольно-ревізійної служби за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи. Тривалість планової виїзної ревізії не повинна перевищувати 30 робочих днів Тривалість позапланової виїзної ревізії не повинна перевищувати 15 робочих днів. 8. Поняття інформації, її види та критерії Інформація - це відомості про події, процеси, які відбуваються у господарській діяльності людей, природі, суспільстві. Інформація є об'єктом збереження, передавання і перетворення для використання в будь-якій сфері людської діяльності. Розрізняють інформацію звукову, текстову, цифрову та ін. Економічна інформація - це сукупність відомостей, які характеризують виробничу і фінансово-господарську діяльність. Форма подання інформації - повідомлення. Кожна інформація має свої форми подання, які полягають у зміні будь-якої величини. Характеризується економічна інформація трьома критеріями:
Економічна інформація має такі особливості:
З точки зору задач управління екон інформація класифікується: 1) за функціями управління: директивна. нормативна. планова, облікова. статистична, аналітична, звітна, довідкова, спеціальна, контрольна. 2) за місцем виникнення: внутрішня (про продукцію, про виробничі процеси, про внутрішні обурення), зовнішня (планова, нормативно-довідкова, про зовнішні обурення) 3) за стадіями виникнення: вхідна, вихідна, проміжна 4) за часовим періодом : оперативна, поточна, ретроспективна 5) за об’єктивністю відображення: достовірна, недостовірна, точна, неточна 6) за повнотою і пізнавальність: нова, достатня, надмірна, недостатня, релевантна 7) щодо відношення до процесу обробки: оброблювана, необроблювана 8) за інтервалом часу між надходженнями: періодична, неперіодична 9) відповідно до рівня використання: доречна, недоречна 9. Характеристика та класифікація інформаційного забезпечення контролю Завданням інформаційного забезпечення є інформування учасників контрольно-аудиторського процесу про стан підконтрольних об'єктів, функціонування їх і відповідності нормативно-правовим актам та законодавству у господарському механізмі підприємств. Інформаційне забезпечення є засобом комунікації аудиторів і ревізорів з питань, що стосуються їхньої професійної діяльності. Професійна інформаційна комунікація ґрунтується на контактах працівників, зайнятих у контрольно-аудиторському процесі. Розрізняють такі види професійної інформаційної комунікації працівників контролю;
Щодо фінансово-господарського контролю інформація - це сукупність будь-яких відомостей про стан і зміни об'єктів контролю або відповідності Їх нормативно-правовим актам. Для цілей інформування дані про об'єкт контролю перетворюються в інформаційні сукупності, які характеризують відхилення цих об'єктів від параметрів, передбачених законодавством, плановими завданнями, договорами, інструкціями та положеннями, затвердженими державними і господарськими органами управління.За ступенем пізнавальності інформацію в процесі проведення контролю поділяють на: Нова інформація – відображає новизну запропонованого рішення або обґрунтовує причини виявлених недоліків. (результати інвентаризації, результати факторного аналізу реалізаціє продукції, тощо) Релевантна інформація (доречна, така, яка відноситься до справи) – інформація, яка зустрічалася в аналогах; дозволяє користувачам приймати дійові управлінські рушення; щоб стати релевантною інформація повинна бути своєчасною та прогнозованою. За змістом інформаційне забезпечення фінансово-господарського контролю й аудиту поділяють на:
Порядок формування законодавчо-нормативної інформації в контролі На організаційній стадії фахівцем у галузі фінансового контролю формується нормативно-правова та фактографічна інформація до кожного об’єкта контролю. Нормативно-правове інформаційне забезпечення формується шляхом складання спеціальної таблиці. Запис нормативних правових інформаційних джерел у таблицю здійснюється за певною ієрархією. 1. Нормативно-правове забезпечення міністерств та інших органів виконавчої влади обов’язково повинно бути зареєстровано в Міністерстві юстиції України. 2. Проекти регуляторних нормативно-правових актів підлягають обов’язковому погодження з Державним комітетом з питань регуляторної політики та підприємництва 3. Термін введення в дію нормативно-правового акту (чи статті) може бути:
Перелік фактографічної інформації яка використовується під час контролю:
|