А. До 2 годин. В. З 2 до 4 годин. С. До 6 годин. D

• Название: А. До 2 годин. В. З 2 до 4 годин. С. До 6 годин. D
• Дата: 20.05.2022
• Размер: 267 Kb.
• Имя файла: 1_variant_modul1.doc
• Тип: Документы; #540524
• страница: 3 из 4

A. *Гнійний мастит, який ускладнився сепсисом. Лікування оперативне. Після операції хвору перевести в ВРІТ.

B. Гнійний мастит, який ускладнився пілефлебітом. Розтин маститу,

призначити антибіотики.

C. Гнійний мастит, який ускладнився гепатитом. Розтин маститу,

антибіотики, консультація інфекціоніста.

D. Гнійний лактаційний мастит, який ускладнився цирозом печінки. Розтин маститу, призначити антибіотики та гепатопротектори.

E. Гнійний лактаційний мастит, який ускладнився портальною гіпертензією. Розтин маститу. Призначення антибіотиків.

47. 
    Хворий Т., 27 років, прооперований з приводу гострого деструктивного апендициту. Передня черевна стінка зашита наглухо. На 3-тю добу після операції з'явилася температура - до 38,5°С, помірні болі в області післяопераційної рани. На оглядовій рентгеноскопії патології не виявлено. При пальпації живіт різко болючий в області післяопераційної рани, шкіра гіперемована. Лейкоцитоз 12_*10⁹/л. Яке виникло ускладнення? Тактика хірурга?
    

A. Абсцес малого таза, термінова релапаротомія.
B.  Рання часткова спайкова кишкова непрохідність. Лікування
консервативне.
C. Гострий тифліт, консервативне лікування.
D. *Нагноєння післяопераційної рани. Зняти шви, промити рану антисептиками, дренувати.
Е. Інфільтрат післяопераційної рани, лікування консервативне, УВЧ на рану, антибіотики.

48. 
    Хвора, 90 років, збита автомобілем. Відразу доставлена в хірургічний стаціонар. Загальний стан вкрай тяжкий. Язик сухуватий, чистий. Живіт у всіх відділах болючий, особливо при спробі сісти (поміняти положення з лежачого в сидяче положення). Симптомів подразнення очеревини не відзначається. Перкуторно - тупість в пологих місцях черевної порожнини не визначається. Лейкоцитів в крові - 10 _*10⁹/л; паличкоядерних – 4%. При лапароскопії патології не виявлено. Діагноз?
    

А. *Забій передньої черевної стінки

В. Забій органів черевної порожнини

С. Розрив кишечника

D. Внутрішньочеревний кровотеча

Е. Розрив м'язів передньої черевної стінки

49. 
    Визначити, який з перерахованих методів хірургічного лікування при стенозі вихідного відділу шлунка є найменш переважним:
    

А. Пілоропластика.

В. Пілоропластика з одним із видів ваготомії.

С. Антрум-резекція з одним із видів ваготомії.

D. Резекція шлунка за Більрот-1 чи Більрот-2.

Е. *Обхідний гастроентероанастомоз.

50. 
    У хворого 46 років, що надійшов до клініки з оперізуючими болями у верхній половині живота, блювотою діастаза сечі, дорівнює 1024 од. На 20 день консервативного лікування почав пальпуватися болючий інфільтрат в епігастрії та лівому підребер'ї, відзначається підвищення температури тіла до 38,0-38,5˚С з ознобами. Лейкоцитів у крові 26,8_*10⁹/л. З яким захворюванням хворий госпіталізований? Яке ускладнення розвинулося?
    

А.Перфорація задньої стінки шлунка в сальникову сумку.

В. Розпадається пухлини шлунка.

С. Гострий деструктивний холецистит, емпієма жовчного міхура.

D. * Гострий деструктивний панкреатит, абсцес сальникової сумки.

Е. Хронічний панкреатит, гнійна псевдокіста.

51. 
    Хворого 70 років доставлено в хірургічне відділення зі скаргами на біль в животі, блювоту, підвищення температури тіла. Хворіє третю добу. Об’єктивно: загальний стан тяжкий, шкіра та слизові оболонки жовті, пульс 100 уд/хв, живіт не приймає участь в акті дихання, при пальпації напружений, болісний в усіх відділах, але найбільша болючість визначається в правому підребер’ї, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга. При УЗД визначається збільшений, перерозтягнутий жовчний міхур з конкрементами. Встановлено діагноз, деструктивний холецистит, перитоніт. Вкажіть лікувальну тактику.
    

А. *Лапаротомія з видаленням жовчного міхура та дренуванням

черевної порожнини.

В. Лапароскопічна холецистектомія.

С. Ендоскопічна папілосфінктеротомія.

D. Лапароцентез.

Е. Консервативне лікування.

52. 
    Хвора С., 56 років, надійшла в хірургічне відділення з гострою странгуляцийною кишковою непрохідностю через 7 годин від початку захворювання. Термінова операція з приводу кишкової непрохідності. При операції виявлено заворот петлі тонкої кишки. Петля після розвороту синюшно-сірого кольору, набрякла, не перестальтує - визнана нежиттєздатною. Визначте межі резекції кишки від видимого некрозу стінки.
    

1. 
   20 см. проксимально та 30 см каудально
   

2. 
   10 см. проксимально та 20 см каудально
   
3. 
   25 см. проксимально та 20 см каудально
   
4. 
   *40 см. проксимально та 20 см каудально
   
5. 
   50 см. проксимально та 40 см каудально
   

53. 
    Хворий Т., 36 років, поступив в клініку з болями в правому підребер'ї з ірадіацією в праву половину шиї, блювоту, сухість у роті. Болі з'явилися 4 години тому. Протягом 3 місяців була печія та гіркота в роті після прийому гострої їжі. Пульс - 72 уд / хв, АТ - 120/70 мм.рт.ст., язик сухуватий, обкладений. Живіт болючий в правому підребер'ї. Слабо позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга в правому підребер'ї, позитивний Ортнера. На Rö-грамі вільного газу в черевній порожнині немає. Лейкоцити – 12_*10 ⁹/л. Ваш діагноз.
    

1. 
   Гострий панкреатит, кіста з ознаками нагноєння
   
2. 
   *Гострий холецистит, місцевий перитоніт
   
3. 
   Перфоративная виразка дванадцятипалої кишки, дифузний перитоніт
   
4. 
   Гостра кишкова непрохідність
   
5. 
   Гострий ентероколіт, мезаденіт
   

54. 
    У хворої С., 26 років, після пологів на сьому добу з'явилися болі в молочній залозі. Підвищилася температура до 38 °С. Лікувалася амбулаторно, ще через 5 днів стан не поліпшувався. У клініку поступила у вкрай тяжкому стані. Температура сягала 40 ° С, пульс 120 уд/хв. Язик і губи сухі, шкірні покриви бліді. Молочна залоза збільшена, набрякла, болюча, пастозна. Шкіра блідого і синьо-багряного кольору, місцями вкрита пухирями. На деяких ділянках некроз шкіри. Сосок втягнутий, регіонарні лімфовузли збільшені і болючі, шкіра над ними гіперемована. Лейкоцитоз 25_*10⁹/ л, різкий зсув формули вліво. У сечі 0,95 білка, лейкоцити, еритроцити та зернисті циліндри. При пальпації живота, різко больова збільшена печінка. Ваш діагноз? Що потрібно ще зробити для постановки правильного діагнозу? Тактика хірурга?
    

А. Лактаційний мастит, який ускладнився двохстороннім пієлітом. УЗД молочної залози. Консультація уролога після розтину маститу.

В. Лактаційний мастит, який ускладнився гепатитом. КТ печінки, печінкові проби, розкриття маститу. Консультація інфекціоніста.

С. *Лактаційний мастит, який ускладнився сепсисом, посів крові. Розтин маститу. Лікування в ВРІТ

D. Лактаційний мастит, який ускладнився гіпертермією та анемією. Розтин маститу. Загальний аналіз крові. Лікування в ВРІТ.

E. Лактаційний мастит, який ускладнився абсцедуванням. УЗД або КТ молочної залози. Розкриття та дренування затіків. Лікування в ВРІТ.

55. 
    Хворий М., 59 років, надійшов в клініку з діагнозом деструктивного апендицита. Хворіє три дні, коли з'явилися різкі болі по всьому животі, нудота, була двічі блювота. За допомогою всі ці дні не звертався. На операції - гострий гангренозний апендицит. Запальний процес перейшов на сліпу кишку, кишка інфільтрована, потовщена. Виконано апендектомія. Під час занурення кукси відростка в кісетний шов, спостерігалося прорізання швів. Операція закінчилася підведенням сальника та фіксацією до культі відростка. На 5-ту добу з рани став виділятися гнійний вміст з домішкою калу.
    Яке ускладнення виникло? І яка технічна помилка допущена хірургом під час операції?
    

A. Гострий тифліт з абсцедуванням, недостатня санація.
B. Термінальний клеїть, недостатня санація.
С. Нагноєння післяопераційної рани. Не дренована підшкірножірова клітковина.
D. Абсцес в області сліпої кишки, недостатня санація. 

E. *Товстокишковий каловий свищ, накладення на інфільтровану

кишку кісетного шва.

56. 
    Чоловік 67 років отримав травму живота (ножове поранення). Доставлений через годину після травми. При огляді - петлі тонкого кишечника стирчать з рани назовні. Тактика лікаря?
    

1. 
   Вправити петлі тонкого кишечника в черевну порожнину. Зашити рану. Призначити знеболюючі та антибіотики.
   
2. 
   Виконати резекцію петель кишки, що випали, накласти анастомоз. Рану передньої черевної стінки зашити.
   
3. 
   Покласти хворого у ванну з теплою водою, відмити петлі кишечника, потім вправити в черевну порожнину і рану зашити.
   
4. 
   Поставити в черевну порожнину 4 дренажі, вправити петлі кишечника, рану зашити.
   
5. 
   *Провести санацію рани та петель кишечника, що випали. Зробити лапаротомію, провести ревізію та санацію черевної порожнини. На рану накласти рідкі шви.
   

57. 
    Визначити, метод діагностики, що до встановлення ступеня стенозу вихідного відділу шлунка. Виберіть найбільш інформативний метод дослідження:
    

1. 
   *Контрастне рентген дослідження.
   
2. 
   рН-метрія шлунку.
   
3. 
   Зондування шлунку.
   
4. 
   Ультразвукове дослідження.
   
5. 
   Гастроскопія з біопсією.
   

58. 
    Хворий перебуває на лікуванні у хірургічному відділенні з приводу панкреонекрозу. На 14 добу стан хворого значно погіршився, посилилися болі в животі, з'явилася гіпертермія гектичного характеру.
    

Яке ускладнення найбільш імовірно у хворого?

А. Панкреатичний шок.

В.Гостра печінкова недостатність.

С. * Абсцес сальникової сумки.

D. Панкреатогенний перитоніт.

Е. Геморагічний панкреатит.

59. 
    Хвора К., 45 років, після прийому жирної їжі відмічає гострий біль в правій підреберній ділянці з ірадіацією в праву лопатку, нудоту, сухість і гіркоту в роті. Об’єктивно: пульс -92 уд/хв, ритмічний, АТ-135/85 мм.рт.ст., язик сухуватий, обкладений біло-жовтим нашаруванням. Живіт помірно напружений, різко болісний в правому підребер’ї. Симптоми подразнення очеревини відсутні, визначається позитивний симптом Грекова-Ортнера. Вкажіть попередній діагноз.
    

А. *Гострий холецистит.

В. Гострий панкреатит.

С. Перфоративна виразка.

D. Гострий гепатит.

Е. Гострий апендицит.

60. 
    Хвора В., 67 років, 4 добу після операції з приводу міоми матки. З'явилися розпираючий біль у животі, нудота, відсутність відходження газів. Об'єктивно: живіт рівномірно здутий, перистальтика практично відсутня. При оглядовій Ro-скопії органів черевної порожнини виявлені тонко-і товстокишкові арки без рівнів рідини. Назвіть яке ускладнення розвинулося у хворої?
    

1. 
   Післяопераційний перитоніт
   
2. 
   Гостра спайкова кишкова непрохідність
   
3. 
   Інвагінація
   
4. 
   *Паралітична кишкова непрохідність
   
5. 
   Спастична кишкова непрохідність
   

61. 
    У приймальне відділення доставлено потерпілого А., 34 років, після падіння з висоти близько 3-х м, стогне від болю, ноги підтягнуті до живота. Живіт напружений, у всіх відділах позитивні симптоми подразнення очеревини. На оглядовій рентгенограмі органів черевної порожнини газ під обома куполами діафрагми. Найбільш вірогідний попередній діагноз?
    

1. 
   Підкапсульний розрив селезінки.
   
2. 
   Травма печінки. Внутрішньочеревна кровотеча
   
3. 
   Травматичний панкреонекроз
   
4. 
   *Розрив полого органу, перитоніт.
   
5. 
   Перелом поперекового відділу хребта
   

62. 
    Хворий Л, 12 років, поступив в клініку з діагнозом розлитий гнійний перитоніт внаслідок гангренозно-перфоративного апендициту. Проведена операція апендектомія, санація та дренування черевної порожнини. В післяопераційному періоді виникали міжкишкові абсцеси, гнійний плеврит то ліворуч, то праворуч. Хворий приймав відповідне лікування, проте на 12 добу настав летальний результат. На розтині в печінці множинні абсцеси. Збільшена селезінка. У легенях дрібні абсцеси.
    

Яке ускладнення виникло після операції? Ваш повний діагноз?

А. Гострий гангренозний апендицит, який ускладнився розлитим перитонітом та міжкишковим абсцесом.

В. Гострий гангренозний апендицит, розлитий перитоніт, який ускладнився правостороннім плевритом.

С. Гострий апендицит, розлитий перитоніт, який ускладнився гіперспленізмом.

D. * Гострий апендицит, розлитий перитоніт, який ускладнився сепсисом.

Е. Гострий апендицит, розлитий перитоніт, який ускладнився абсцедуванням легенів.

63. 
    Хворий Д., 45 років, поступив в клініку з підозрою на гострий апендицит. Кілька годин тому з'явилися різкі болі по всьому животі, була двічі блювота. При огляді встановлено наступне: живіт різко напружений, болючий, симптом Щоткіна-Блюмберга позитивний. Температура -37,5 °С. Пульс -106 уд. за хв. Черговий хірург запідозрив перфоративного виразку шлунка. На операції діагностовано гангренозно змінений червоподібний відросток.
    Якої помилки припустився хірург? 
    

A. *При підозрі на перфоративну виразку не виконана оглядова Rö-скопія органів черевної порожнини. 
B. При підозрі на перфоративну виразку не виконано УЗД.
C. При підозрі на перфоративну виразку потрібно було виконати КТ
органів черевної порожнини
D. При підозрі на перфоративну виразку необхідно виконати УЗД та КТ органів черевної порожнини.

Е. При підозрі на перфоративну виразку необхідно звільнити шлунок від вмісту, виконати Рh-метрію.

64. 
    У хворого різана рана передньої черевної стінки (непроникна). Яка схема лікування?
    

А. Хірургічна обробка рани, накласти глухий шов на рану. Призначити антибіотики.

В. Рану промити антисептичними розчинами, залишити відкритою. Призначити антибіотики.

С. Рану дренувати гумовою смужкою, накласти шви. Призначити антибіотики і сульфаніламідні препарати.

D. Висікти краї рани і зашити окремими швами.

Е.* Провести хірургічну обробку рани. Накласти рідкі шви. Між швами поставити гумові випускники. Призначити антибіотики, ввести правцевий анатоксин (якщо хворий щеплений від правця).

65. 
    Визначити найбільш інформативний (патогномонічний) симптом при перфоративній виразці:
    

А. Дошкоподібний живіт.

В. Змушене положення хворого (на спині, на боці з приведеними до живота ногами).

С. *Зникнення печінкової тупості.

D. Роздутий живіт, відсутня кишкова перистальтика.

Е. Схваткоподібні болі, що супроводжуються блювотою, невідходженням стулу та газів.

66. 
    Хворий Н., 37 років надійшов до хірургічного відділення зі скаргами на болі в епігастрії, оперізуючого характеру, нудоту, багаторазову блювоту. З подібними скаргами лікувався в хірургічному відділенні 6 місяців тому. З анамнезу – наявна жовчнокам’яна хвороба, зловживає алкоголем. Госпіталізовано з попереднім діагнозом гострий панкреатит.
    

Назвіть основні етіологічні фактори гострого панкреатиту?

А.* Холелітіаз, зловживання алкоголем, травма підшлункової залози, патологія великого дуоденального соска (ВДС).

В. Жовчнокам’яна хвороба, хронічний алкоголізм, цироз печінки.

С. Гнійний холангіт, хронічний алкоголізм, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, перитоніт.

D.Хронічний коліт, синдром подразненої кишки, недостатність баугіневої заслінки.

Е. Хронічний гепатит, хронічний холецистит, хронічний панкреатит.

67. 
    Хворій 76 років встановлена соматична субкомпенсація, надійшов до лікарні на сьому добу від початку захворювання зі скаргами на біль у правому підребер’ї, слабкість, повторну блювоту, підвищення температури тіла до 38⁰С. При огляді, загальний стан середньої важкості. Визначається збільшений жовчний міхур, в правому підребер’ї відмічається локальне напруження. Якому методу лікування віддається перевага.
    

А. *Холецистостомія під контролем УЗД.

В. Дистанційна хвильова літотрипсія.

С. Комплексне консервативне лікування.

D. Лапароскопічна холецистектомія в екстреному порядку.

Е. Невідкладна операція, холецистектомія з лапаротомного доступу.

68. 
    Хвора П., 52 років поступила в хірургічне відділення зі скаргами на різкі переймоподібні болі в животі, нудоту, багаторазову блювоту з калових запахом, затримку відходження стільця і газів протягом 3 діб. Об'єктивно: Загальний стан важкий, язик сухий АТ - 115/65 мм рт ст, Пульс 116 уд / хв. При оглядовій Ro-скопії органів черевної порожнини виявлені тонко-і товстокишкові чаші Клойбера. Під час операції виявлена ​​пухлина повністю стенозуюча просвіт сигмовидної кишки. Який об'єм оперативного лікування?
    

1. 
   *Операція Гартмана
   

2. 
   Двоствольна сігмостомія
   
3. 
   Лівостороння геміколектомія
   
4. 
   Правобічна геміколектомія
   
5. 
   Обхідний ілеотрансверзоанастомоза
   

69. 
    У відділення невідкладної хірургії поступив пацієнт Р. 35ти років через 30 хвилин після ДТП зі скаргами на біль в животі, нудоту, запаморочення. При огляді: положення на спині з приведеними ногами, АТ 100/60 мм. рт. ст., пульс 90 уд / хв. У правому та лівому підребер'ї - підшкірні крововиливи від удару. При пальпації живота - сумнівний симптом Щоткіна-Блюмберга. Хірург запідозрив розрив кишечника, перитоніт. Який найбільш оптимальним методом діагностики потрібно використовувати?
    

1. 
   Іригоскопія
   
2. 
   *Оглядова Rö-скопія черевної порожнини
   
3. 
   ФГДС
   
4. 
   УЗД
   
5. 
   КТ
   

70. 
    Хворий 0., 26 років, поступив в клініку з приводу гострого підшкірного ректального парапроктиту. Під час операції розкрито підшкірний парапроктит, порожнина не обстежувалася, промита перекисом водню та фурациліном, дренована. На ранок температура висока, загальний стан не покращився. Пульс 110 уд/хв, АТ - 100/60 мм рт. ст., лейкоцитоз 16_*10⁹/л., зі зсувом лейкоформули вліво. На наступну добу процес поширився на стегна та передню черевну стінку. Повторна операція - після ревізії рани розкритий повністю гнійник, затіки. Перебіг важкий. З крові висіяно стафілокок, проводилося активне хірургічне, інтенсивне антибактеріальне та корегувальне лікування з включенням ГБО, повільне одужання. Ваш діагноз?
    

Помилка хірурга під час операції? До якого ускладнення призвела помилка?