Аналіз комунікативної ситуації (фрагменту) твору Джейн Остін “Гордість і упередження” з дисципліни “ОСНОВИ ТЕОРІЇ МОВНОЇ КОМУНІК. Аналіз комунікативної ситуації (фрагменту)

Название	Аналіз комунікативної ситуації (фрагменту)
Анкор	Аналіз комунікативної ситуації (фрагменту) твору Джейн Остін “Гордість і упередження” з дисципліни “ОСНОВИ ТЕОРІЇ МОВНОЇ КОМУНІК
Дата	16.06.2021
Размер	38.64 Kb.
Формат файла
Имя файла	comun_analiz.docx
Тип	Документы #217912

Аналіз комунікативної ситуації (фрагменту)

твору Джейн Остін “Гордість і упередження”

з дисципліни

“ОСНОВИ ТЕОРІЇ МОВНОЇ КОМУНІКАЦІЇ”

ВСТУП 3

1.Контекст і ситуація спілкування 4

1.1. Місце і час спілкування 4

1.2 Характеристика каналів комунікації 4

1.3 Комунікативний шум 4

1.4 Зворотний зв’язок і засоби його підтримування 4

2. Комунікативний паспорт персонажів 4

2.1 Мета спілкування 5

2.2. Комунікаційна стратегія 6

2.3 Тактики комунікаційної поведінки 6

2.4 Комунікативні позиції учасників 6

2.5 Прийоми впливу на співбесідника 6

2.6 Типи спілкування у дискурсі 7

2.7 Комунікаційний кодекс учасників спілкування 7

2.8 Загальні закони спілкування 7

3. Аспекти мовного коду в комунікації 8

3.1 Найчастіший тип мовленнєвого акту 8

3.2. Мовленнєві жанри 8

3.3 Дотримання норм культури мовлення учасниками спілкування 9

3.4 Засоби мовного етикету 9

4. Роль паралінгвістичних засобів спілкування 10

5. Дискурсивні характеристики спілкування 11

ВИСНОВОК 12

ДОДАТОК 13

ВСТУП

У кожної людини є книга, яка запала їй глибоко в душу і змінила її. У моєму випадку це відома на весь світ книга Джейн Остін «Гордість і упередження», яка викликала у мене надзвичайні почуття. Цей роман став для мене філософським, адже у ньому настільки багато висловів та вчинків, які можуть повністю змінити світогляд людини.

На прикладі своїх книжок Джейн Остін висвітлювала проблему жінок в суспільстві Англії в кінці 18 і на початку 19 ст. Саме цією рисою, а точніше своєю тематикою, роман Джейн Остін вирізняється на фоні інших романів даної літературної епохи. «Гордість і упередження» досить чітко вимальовує картину того, як жінкам, які не мали свого волевиявлення, доводилось відмовлятися від почуттів кохання та одружуватися заради соціального та матеріального статусу.

Метою даної роботи є проаналізувати образи двох головних героїв містера Дарсі та Елізабет Беннет за основними компонентами та принципами комунікації за уривком з Книги 2.

На мою думку, роман «Гордість і упередження» вчить тому, що люди бояться показувати свої почуття через гордість та страх бути покинутим. Її книги зберігають свою актуальність й тому, що письменниця писала про предмети, які завжди будуть природньою частиною людського буття, незалежно від того, скільки років мине, а її персонажі завжди залишатимуться такими реалістичними і повними життя.

Контекст і ситуація спілкування:

1.1. Місце і час спілкування

Місце спілкування - маєток сім’ї Беннетів, кімната з каміном куди навідався містер Дарсі. Інтер’єр кімнати не зазначений, окрім акценту на камін. На перебіг комунцікації не впливає.

Час спілкування - вечір, тому що Елізабет очікувала побачити пана Фітцвільяма. На перебіг комунікації не впливає.

На перебіг комунікації впливає психологічнй стан Елізабет, тобто її змінний настрій та зміна емоцій містера Дарсі .
1.2 Характеристика каналів комунікації

Провідний канал комунікації - звуковий, спілкування персонажів “обличчя до обличчя”. Супровідними є вирази обличчя та міміка.
1.3 Комунікативний шум

Фізичний шум - відсутній. Спілкуванню персонажів ніхто і ніщо не заважає. Психологічний шум - вияв зовнішнього невдоволення, тобто гніву обох персонажів, але також проявляється вміння взяти себе в руки та продовжити, що відображається на спілкуванні. Семантичний шум - відсутній.
1.4 Зворотний зв’язок і засоби його підтримування

Обидва персонажі слідкують за комунікативною поведінкою один одного, це виражається в гримасі, блідості, почервонінні обличчя, уважному погляді, тому зворотній зв’язок підтримується постійно.

2. Комунікативний паспорт персонажів

2.1 Мета спілкування.

Предметна мета:

Містер Дарсі:

а) дізнатися про самопочуття Елізабет та виправдати свої сподівання, що їй стало краще. Досягає поставленої мети;

б) зізнатися у почуттях та зробити пропозицію Елізабет. Досягає поставленої мети;

в) почути згоду та взаємність почуттів Елізабет. У ході спілкування не досягає поставленої мети;

г) з’ясувати, чому була відмова у його зізнаннях та неприйняття почуттів. У ході спілкування досягає поставленої мети.

Елізабет:

а) вислухати містера Дарсі попри свою антипатію до нього. Досягає поставленої мети;

б) з’ясувати та підтвердити свої здогадки про відношення містера Дарсі до розриву її сестри з коханим. Досягає поставленої мети;

в) відмовити містеру Дарсі та пояснити свої наміри. Досягає поставленої мети.

Комунікативна мета:

Містер Дарсі: донести свої почуття до Елізабет “Дозвольте мені зізнатись, як палко я вас кохаю, як я обожнюю вас!”, зробити пропозицію та отримати згоду. Не досягає поставленої мети ;

Елізабет: висловити своє обурення поведінкою Дарсі по відношенню до її сестри та відмовити йому у шлюбі. Досягає поставленої мети;
2.2. Комунікаційна стратегія

Містер Дарсі: приймає тактику обережності та поступовості, намагається підкорити свої емоції, виступає більше активним слухачем й виглядає як “жертва”, яка повна надмірності та пихатості, що додає йому вигляду врівноваженості.

Елізабет: активно бореться зі своїми емоціями, намагається весь час тримати себе в руках, при комунікації займає позицію “хижак” нападає та видає свої аргументи відстоюючи свої предметні цілі.

2.3 Тактики комунікаційної поведінки

Містер Дарсі: на початку спілкування “Говорив він добре, та крім голосу серця в його словах можна було розрізнити й деякі інші почуття: гордовитості в них було не менше, ніж любові”, після відмови обличчя виражало гнів, але тримав себе в руках, не наважувався говорити, скептичні посмішки, спокійне підтвердження своїх “провин” та гордість за них, самовпевненість, пихатість, недовіра, приниження.

Елізабет: підтримання себя в рівновазі, подавляння свого гніву, спокійний тон, переважний монолог при їх спілкуванні, атака з аргументами та неприйняття відповідей, які не очікувала почути, засмучення.
2.4 Комунікативні позиції учасників

Містер Дарсі розмовляє з Елізабет з позиції - Дорослий - Дорослий;

Елізабет - перебуває в позиції Батько, який намагається вислуховувати Дорослого та переймається своїм положенням.
2.5 Прийоми впливу на співбесідника

Містер Дарсі використовує прийом переконання, “він запевнив її в силі свого почуття, котре, попри всі спроби, визнав за неможливе подолати, і висловив сподівання, що винагородою за таку пристрасть буде її згода на пропозицію його руки”, пресу “ І це вся відповідь, яку мені судилося почути?!” та порівняння становище Елізабет з його “Млів од бажання породичатися з людьми, чиє суспільне становище так сильно поступається становищу моєму?”

Елізабет використовує прийом переконання “..я ніколи не мала потреби у вашій добрій думці про мене, котру ви щойно мали милість висловити проти мого бажання”, “Жодна причина не спроможеться виправдати вашу несправедливу та негідну поведінку в цій справі”, навіювання “Чи не було це певним виправданням для вашої нечемності, якщо ви вже заговорили про нечемність мою?”, прес “Ви ж не будете заперечувати, що це ваших рук справа?”
2.6 Тип спілкування у дискурсі

Спілкування з боку містера Дарсі на початку відкрите, потім стає більш закритим, прихованим, неофіційне, етикетне, стримане, переростає у конфліктне, після викладених аргументів з боку Елізабет.

Елізабет відкрите, неофіційне, етикетне, стримане, конфліктне, переконливе.
2.7 Комунікаційний кодекс учасників спілкування

Містер Дарсі : переважно дотримувався конфронтаційного спілкування при досяганні своєї комунікативної мети. Але з цікавості переходить на кооперативне спілкування, як того вимагає тактика Елізабет.

Елізабет: дотримується кооперативного спілкування, але при зміні свого натсрою проявляється конфротаційне в результаті чого, була відмова Дарсі.
2.8 Загальні закони спілкування

Закон дзеркального розвитку спілкування

Конфлікт, який виник після зізнання містера Дарсі зачепив обох персонажів, вони однаково гнівались, червоніло та блідло обличчя, витримували паузу, щоб говорити спокійним тоном, після того як Елізабет перейшла на крик, так само зробив містер Дарсі.

Закон залежності ефективності спілкування від комунікативних зусиль

В даному випадку більше комунікативних зусиль застосувала Елізабет, вона задавала провокуючі питання, не чекала відповіді, висловлювала власні судження, чим розпалювала конфлікт з більшою силою. Містер Дарсі в більшості додав сили конфлікту своєму зверхньому та надмірному ставленню до питань та припущень Елізабет.

Закон комунікативного самозбереження

Елізабет висловлює свою думку, яку Дарсі потім підтримав “Я маю абсолютно всі підстави думати про вас зле. Жодна причина не спроможеться виправдати вашу несправедливу та негідну поведінку в цій справі”. Задля власного балансу Дарсі “Я не збираюся заперечувати, що зробив усе від мене залежне для того, щоб розлучити свого друга з вашою сестрою, і що я радію своєму успіхові. Щодо нього я виявився милостивішим, ніж супроти себе”

Закон мовленнєвого самовпливу

Містер Дарсі після вислуханного “Але всяке удавання викликає в мене огиду. Мені не соромно за почуття, про які я вам повідав.”

Елізабет відмовляючи містеру Дарсі переконує себе “Ви помиляєтеся, коли б ви поводилися шляхетніше, то мені було б важче вам відмовити”, “ Хоч у який би спосіб ви зробили свою пропозицію, я б усе одно на неї не спокусилася”, “..як я відчула, що ви — найостанніший чоловік на світі, за котрого я коли-небудь наважилася б вийти заміж”

Закон емоційної афіліації

Стриманість та виваженість манер містера Дарсі спонукає Елізабет тримати себе в руках, окрім того вона леді та нижча за нього за соціальним статусом, тому його тон та мова задає стиль спілкування Елізабет.
3. Аспекти мовного коду в комунікації

3.1 Найчастіший тип мовленнєвого акту

Містер Дарсі та Елізабет надає перевагу таким мовлєнневим актам: констативи та квеситиви, реквестиви непрямі мовленнєві акти.

Найживанішим мовленнєвим актом у містера Дарсі є констативи. Елізабет найчастіше використовує квеситиви.
3.2 Мовленнєві жанри

Містер Дарсі надає перевагу таким мовленнєвим жанрам:

етикетності;
констатації факту;
пояснення ситуацій, що мали місце у минулому;
запевнення;
ухилення від прямої відповіді;

Елізабет надає перевагу таким мовленнєвим жанрам:

етикетності;
розповідь про ситуацій, що мали місце у минулому;
запитування;
заспокоєння партнера;
поради;

3.3 Дотримання норм культури мовлення учасниками спілкування

Обидва персонажі дотримуються протягом усього спілкування дотримуються норм українського мовлення, не дивлячись на те, що ориганільним є текст англійською мовою. За вимогою того часу в Англії персонажі спілкуються як аристократи, не дивлячись на різницю в соціальному становищі.
3.4 Засоби мовного етикету

Містер Дарсі:

усталені формули привітань відсутні як такі “До кімнати зайшов містер Дарсі. Він одразу ж почав похапливо розпитувати про її стан здоров’я”
притримується “ви”-спілкування протягом усього періоду комунікації;
використовує етикетні формули та звертання “Дозвольте мені зізнатись..”, “Дозвольте запитати: а чому, власне…”,
пропозиція “висловив сподівання, що винагородою за таку пристрасть буде її згода на пропозицію його руки”
виражає вдячність, але з підтекстом обурення “Що ж, дякую за таке детальне пояснення...”;
вибачення та побажання “Вибачте, що я забрав так багато вашого часу, і прийміть мої найкращі побажання доброго здоров'я та щастя” у цьому ж контексті було виражено й прощання;

Елізабет:

усталені формули привітань відсутні як такі;
притримується “ви”-спілкування протягом усього періоду комунікації;
висловлює незгоду з думкою Дарсі “я ніколи не мала потреби у вашій добрій думці про мене, котру ви щойно мали милість висловити проти мого бажання”, “то все одно — жодне з міркувань не змусило б мене прийняти пропозицію чоловіка”, “Хоч у який би спосіб ви зробили свою пропозицію, я б усе одно на неї не спокусилася.”;
вибачення “Перепрошую за біль, що я його завдала”;
втішання “Це вийшло цілком ненавмисне, і я сподіваюся, що він не триватиме довго”;
використовує етикетні формули “Чи не було це певним виправданням для вашої нечемності..”, ”Ви ж не будете заперечувати, що це ваших рук справа? “, “Ви помиляєтеся, містере Дарсі..“;
несхвалення попередньої ситуації “Я маю абсолютно всі підстави думати про вас зле“, “..що ви — найостанніший чоловік на світі, за котрого я коли-небудь наважилася б вийти заміж”.

4. Роль паралінгвістичних засобів спілкування

Містер Дарсі на початку спілкування пришвидшено говорив, ходив по кімнаті, що свідчило про його хвилювання, обличчя упевнене, потім перейшов на спокійний тембр та швидкість мовлення, так як весь час намагався подавити роздратування, яке викликалось промовою Елізабет. Характерним було зміна кольору обличчя від блідого до червоного, Дарсі намагався не губити зорового контакту з Елізабет. Відсутність почуття розкаяння на обличчі. Скептична посмішка та самозадоволення. За законом віддзеркалення, коли Елізабет почала кричати містер Дарсі також не контролював свої емоції й перейшов на крик.

Елізабет на початку спілкування холодна, спокійна мова. Після зізнання містера Дарсі показово, що вона здивована “вона нічого не відповіла — лише почервоніла і з недовірою поглянула на нього широко розплющеними очима”. Роздратованість виражалась у кольорі її обличчя та намаганні тримати себе у руках притримуючись спокійного тембру та швидкості мовлення. За законом віддзеркалення, коли Елізабет почала кричати містер Дарсі також не контролював свої емоції й перейшов на крик.
5. Дискурсивні характеристики спілкування

Регістр спілкування: побутовий, в міру офіційний та інтимний.

Тональність спілкування: на початку напружена з елементами інтимності, потім обидва персонажа стримують емоції, щоб не припинити завчасно комунікацію, присутня роздратованість у голосі та обурення зі сторони Елізабет, яку підхоплює містер Дарсі, перехід на крик.

Атмосфера спілкування: привід спілкування зізнання у коханні та пропозиція руки, напружена, неспокійний емоційний стан.

ВИСНОВОК

У даному фрагменті зображено спілкування двох освічених людей, проте підкреслюється невелика нерівноправність у соціальному стані персонажів, із значним комунікативним досвідом і високим рівнем мовної та комунікативної компетенції.

Комунікативні позиції містера Дарсі як ініціатора комунікації на початку інтеракції виглядає сильнішими, у процесі спілкування вони суттєво змінюються, а у кінцевому підсумку герой цілком втрачає комунікативну ініціативу, але досягає предметної мети, але не досягає комунікативної мети. Спілкування для нього закінчується поразкою.

Комунікативні позиції Елізабет також суттєво змінюються: від слабкої, захисної на початку до активної наступальної у його фінальній частині. Вона досягає предметної та комунікативної мети. ЇЇ можна визнати переможцем у внутрішньо напруженому спілкуванні.

ДОДАТОК

Уривок з тексту Джейн Остін “Гордість та упередження”

Книга 2 Глава ХІ

ЇЇ міркування несподівано перервав звук дверного дзвоника; настрій її трохи поліпшився від думки про те, що це міг бути полковник Фітцвільям, котрий якось уже навідувався до них увечері, а тепер прийшов побачитися саме з нею. На свій превеликий подив, вона побачила, що до кімнати зайшов містер Дарсі. Він одразу ж почав похапливо розпитувати її про стан здоров'я, пояснюючи свій візит бажанням почути, що їй стало краще. Елізабет відповіла йому з холодною чемністю. На якусь хвилину він присів, але потім підвівсь і пройшовся кімнатою. Елізабет була здивована, та не промовила ні слова. Після мовчання, що тривало декілька хвилин, він схвильовано підійшов до неї і сказав отаке:

— Марно я старався. Це все надаремне. Я не зможу впоратися з власними почуттями. Дозвольте мені зізнатись, як палко я вас кохаю, як я обожнюю вас!

Здивуванню Елізабет не було меж. Вона нічого не відповіла — лише почервоніла і з недовірою поглянула на нього широко розплющеними очима. Містер Дарсі розцінив це як достатнє заохочення з її боку і відразу ж заходився розписувати всі свої почуття до неї, котрі, як виявилося, він плекав уже давно. Говорив він добре, та крім голосу серця в його словах можна було розрізнити й деякі інші почуття: гордовитості в них було не менше, ніж любові. Про своє усвідомлення її нижчого суспільного становища, про своє приниження, про родинні перешкоди, котрі здоровий глузд завжди протиставляє велінню серця, він говорив з таким запалом, котрий цілком можна було пояснити його ураженою гордістю, але котрий навряд чи міг сприяти його залицянням.

Елізабет, попри свою глибоку антипатію, не могла залишитися байдужою до виливу почуттів такої людини, і хоча її наміри лишались непохитними, спочатку їй стало шкода містера Дарсі, бо вона збиралася завдати йому болю. Але потім, роздратована його наступними словами, вона у своєму гніві забула про всяке співчуття. Однак вона спробувала взяти себе в руки, щоб відповісти йому з належним спокоєм після того, як він закінчить свою промову. На завершення він запевнив її в силі свого почуття, котре, попри всі спроби, визнав за неможливе подолати, і висловив сподівання, що винагородою за таку пристрасть буде її згода на пропозицію його руки. Коли Дарсі мовив ці слова, Елізабет неважко було помітити, що він анітрохи не сумнівається у сприятливій відповіді. Він тільки говорив про свої побоювання і тривоги, але обличчя його промовляло, що насправді він почувався впевнено. Ця обставина ще більше її розлютила, тож, коли він закінчив, обличчя її розпашілося від гніву і вона сказала:

— У таких випадках заведено, наскільки мені відомо, демонструвати вдячність за висловлені почуття, хоч якими безнадійними вони були б. Удячність — річ цілком природна, і якби я дійсно почувалася вдячною, то подякувала б вам. Але я не можу цього зробити — я ніколи не мала потреби у вашій добрій думці про мене, котру ви щойно мали милість висловити проти мого бажання. Перепрошую за біль, що я його завдала. Це вийшло цілком ненавмисне, і я сподіваюся, що він не триватиме довго. Після моєї відповіді ті почуття, котрі, як ви кажете, довго не давали вам змоги освідчитися мені в коханні, допоможуть досить швидко цей біль подолати.

Містер Дарсі, прихилившись до каміна, не зводив очей з її обличчя і, здавалося, дослухався до її слів з великим подивом і з не меншим обуренням. Його обличчя стало блідим від гніву, кожна його риса свідчила про величезне сум'яття, що коїлося в його душі. Він усіляко намагався принаймні виглядати спокійним і не наважувався заговорити, доки не опанує себе. На Елізабет його мовчання справило вкрай гнітюче враження. Нарешті підкреслено спокійним голосом він мовив:

– І це вся відповідь, яку мені судилося почути?! Дозвольте запитати: а чому, власне, ви мені відмовили саме в такий спосіб, не турбуючись при цьому хоч про якусь позірну чемність? Хоча це вже не має великого значення.

— Мені теж цікаво, — відповіла Елізабет, — як це ви, з явним наміром образити і принизити, насмілилися сказати, що любите мене попри свою волю, попри своє почуття здорового глузду і навіть попри ваш характер? Чи не було це певним виправданням для вашої нечемності, якщо ви вже заговорили про нечемність мою? Крім того, я маю й інші підстави бути нечемною, і ви це знаєте. Навіть якщо б я не була налаштована проти вас, чи почувалася байдуже, чи навіть ставилася до вас прихильно, то все одно — жодне з міркувань не змусило б мене прийняти пропозицію чоловіка, котрий зруйнував — і, можливо, назавжди — щастя моєї улюбленої сестри!

При цих словах колір обличчя містера Дарсі знову змінивсь, але він швидко впорався зі своїми емоціями і надалі слухав Елізабет, уже не намагаючись перебивати, в той час як вона продовжувала:

— Я маю абсолютно всі підстави думати про вас зле. Жодна причина не спроможеться виправдати вашу несправедливу та негідну поведінку в цій справі. Ви не смієте, ви не можете заперечувати, що були головним, якщо не єдиним винуватцем їхнього розлучення, піддавання одного з них осуду світського товариства через примхливість і непослідовність, а другої — осміянню через надії, що не справдилися, винуватцем того, що обоє вони зазнали величезного нещастя і приниження.

Вона зробила паузу і з обуренням побачила, що він слухав її з виглядом, котрий свідчив про відсутність у нього будь-якого почуття розкаяння. Більше того — Дарсі дивився на неї з посмішкою, крізь яку прозирав якийсь показний скептицизм.

— Ви ж не будете заперечувати, що це ваших рук справа? — повторила Елізабет. Він відповів — із напускним спокоєм:

— Я не збираюся заперечувати, що зробив усе від мене залежне для того, щоб розлучити свого друга з вашою сестрою, і що я радію своєму успіхові. Щодо нього я виявився милостивішим, ніж супроти себе.

Обурена Еліза проігнорувала останню його фразу, що містила якийсь натяк на самовиправдання; але вона не могла не вхопити її смисл, котрий, однак, не здатен був її заспокоїти.

— Але моя антипатія викликана не тільки цим випадком, — продовжила вона. — Моя думка про вас сформувалася ще до того, як він стався. Докладно про ваш характер я дізналася з розповіді, котру почула багато місяців тому від містера Вікхема. То що ж ви скажете з цього приводу? Який акт дружньої допомоги ви придумаєте на своє виправдання цього разу? Яку перекручену версію подій будете нав'язувати іншим?

— Вас, я бачу, дуже цікавлять проблеми цього джентльмена, — сказав Дарсі вже менш спокійним тоном, а його обличчя знову почервоніло.

— Які накликали на нього ви! — запально вигукнула Елізабет.

— Так ось яку думку ви про мене маєте! — скрикнув Дарсі — і почав швидко ходити кімнатою. — Ось яку вашу оцінку я заслужив! Що ж, дякую за таке детальне пояснення. Ви могли б стриматись і не висловлювати цих жорстоких звинувачень, якби я, повівшись хитріше, приховав своє внутрішнє боріння та лестощами змусив би вас повірити, що мною рухає щире і непідробне почуття, вдавшись при цьому до умовлянь, компліментів — до будь-чого. Але всяке удавання викликає в мене огиду.

Елізабет відчувала, як гнів її зростає щомиті, але, знову заговоривши, чимдуж намагалася тримати себе в руках:
— Ви помиляєтеся, містере Дарсі, гадаючи, що коли б ви поводилися шляхетніше, то мені було б важче вам відмовити. Спосіб, у який ви зробили свою заяву, не мав у цьому сенсі великого значення.

Вона помітила, що його аж пересмикнуло, але він не сказав нічого, тож вона продовжила:

— Хоч у який би спосіб ви зробили свою пропозицію, я б усе одно на неї не спокусилася. І знову Дарсі не зміг приховати свого здивування; він дивився на неї зі змішаним виразом недовіри та приниження.

— Ви вже сказали достатньо багато, пані. Я чудово розумію ваші почуття, і тепер мені тільки й лишається, що соромитися своїх. Вибачте, що я забрав так багато вашого часу, і прийміть мої найкращі побажання доброго здоров'я та щастя.
Із цими словами містер Дарсі похапцем вийшов із кімнати, і Елізабет невдовзі почула, як він відчинив двері й пішов з будинку. Сум'яття, що її охопило, було величезним і болючим. Їй було несила триматися, тож, відчувши фізичну слабкість, вона опустилася на стілець і проплакала півгодини.