Бакалавр за напрямом екологія тести чернівці 2014

• Название: Бакалавр за напрямом екологія тести чернівці 2014
• Анкор: KDI_eco_2014.pdf
• Дата: 08.05.2018
• Размер: 0.63 Mb.
• Имя файла: KDI_eco_2014.pdf
• Тип: Документы; #19019
• страница: 2 из 5

Нормування антропогенного навантаження на навколишнє середовище
1.У яких законодавчих актах України визначені організаційні та правові засади здійснення
повітряноохоронних заходів та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря?
1. В Законі України «Про охорону атмосферного повітря»;
2. В Повітряному кодексі України;
3. 1 і 2.
2. Згідно законодавства з охорони атмосферного повітря в Україні встановлюються
наступні нормативи:
1. Нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин та нормативи гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел;
2. Нормативи вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах та впливу фізичних факторів пересувних джерел, та технологічні нормативи допустимого викиду забруднюючих речовин;
3. 1 і 2.
3. Гранично допустимий викид забруднюючої речовини або суміші цих речовин, який
визначається у місці його виходу з устаткування, це
1.Технологічний норматив допустимого викиду забруднюючої речовини;
2. Норматив якості атмосферного повітря;
3. Норматив гранично допустимого викиду забруднюючої речовини стаціонарного джерела.
4. Згідно закону України «Про охорону атмосферного повітря» для діючих і тих, що
проектуються, окремих типів обладнання і споруд встановлюються:
1. Норматив гранично допустимого викиду забруднюючої речовини стаціонарного джерела;
2. Технологічні нормативи допустимих викидів забруднюючих речовин або їх суміші, які визначаються у місці їх виходу з устаткування;
3. 1 і 2.
5. При яких умовах можуть здійснюватися викиди забруднюючих речовин від стаціонарних
джерел згідно повітряноохоронного законодавства України?
1.Отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я;
2. Проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел підприємства та затвердження звіту інвентаризації встановленому законодавством порядку;
3. Отримання лімітів на викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами.
6. Яким органом влади встановлюється Порядок розроблення та затвердження нормативів
у галузі охорони атмосферного повітря?
1. Міністерством охорони здоров’я України;
2. Кабінетом Міністрів України;
3. Міністерством охорони навколишнього природного середовища.

29
7. Джерело викиду забруднюючих речовин в атмосферу, від якого надходження речовин
здійснюється через отвір, зафіксований у вигляді крапки в системі координат, це джерело
викиду:
1. Лінійне;
2. Точкове;
3. Площадне.
8. Джерело викиду забруднюючих речовин в атмосферу, від якого надходження речовин
здійснюється через отвір, зафіксований у вигляді лінії, і має початок і кінець в системі
координат, це джерело викиду
1. Лінійне;
2. Точкове;
3. Площадне.
9. Викид, який надходить в атмосферу у вигляді ненаправлених потоків газопилової суміші
від джерел забруднення не оснащених спеціальними спорудами для відведення газів
газоходами, трубами та іншими спорудами. це
1. Неорганізований викид;
2. Організований викид;
3. Викид від транспортних засобів.
10. Промисловий викид, який надходить в атмосферне повітря через спеціально споруджені
газоходи, труби, повітропроводи, це
1.Неорганізований викид;
2.Організований викид;
3.Спеціальний викид.
11. Викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря, який перевищує в декілька разів
величини викидів, що встановлені при нормальному веденні технологічного процесу, це
1. Неорганізований викид;
2. Організований викид;
3. Залповий викид
12. Під холодним типом джерела газоповітряної суміші розуміють:
1. Джерело, температура викидів з яких дорівнює температурі навколишнього повітря, у який вони надходять;
2. Викиди, що прохолоджуються, і мають негативну температуру на виході з джерела;
3. Викиди, що надходять з холодильного обладнання.
13. Неорганізований викид газоповітряної суміші з джерела це
1.Викид, що надходить в атмосферу через спеціально обладнані газоходи, труби, аераційні ліхтарі й інші споруди;
2. Викид, що надходить в атмосферу у виді ненаправлених потоків;
3. Викид невстановленої кількості речовини в атмосферу за невизначений термін часу.
14. Для якого шару атмосфери над поверхнею землі здійснюються розрахунки приземної
концентрації забруднюючих речовин згідно методики ОНД-86?
1. Необмеженого шару атмосферного повітря над джерелом викиду;
2. Двох метрового шару атмосфери над поверхнею землі;
3. Граничного шару атмосфери;

30
15.Чим відрізняється розрахунок максимальної концентрації забруднюючої домішки (См)
для холодного типу джерела викиду газоповітряної суміші від гарячого типу за методикою
ОНД-86?
1. В розрахункової формулі відсутній параметр ΔΤ - різниця температур газоповітряної суміші та температури атмосферного повітря куди викидається суміш;
2. В розрахункової формулі є наявність значення діаметру джерела викиду (D) та витрата газоповітряної суміші (V) наводиться з коефіцієнтом 8;
3. 1 і 2.
16. Як зміниться значення розрахункової максимальної концентрації (См) якщо збільшити
витрату газоповітряної суміші (V)?
1. Збільшиться;
2. Зменшиться;
3. Не зміниться.
17. Як зміниться значення розрахункової максимальної концентрації (См) якщо збільшити
температуру газоповітряної суміші?
1. Збільшиться;
2. Зменшиться;
3. Не зміниться.
18. На якій відстані від джерел викиду по осі факелу буде відзначатися максимум
концентрації забруднюючої домішки?
1. Приблизно на відстані 20 висот джерела гарячого типу викиду газоповітряної суміші;
2. Приблизно на відстані рівному висоті джерела викиду;
3. Приблизно на відстані 100 висот джерела викиду газоповітряної суміші.
19. Небезпечна швидкість вітру (u
м
) при який буде відмічатися максимальна концентрація
домішки (См) згідно вимог нормативу ОНД-86 визначається:
1. Технічними і технологічними характеристика джерела викидів;
2. Середніми багаторічними характеристиками швидкості вітру для населеного пункту;
3. 1 і 2.
20. При визначенні максимальної концентрації забруднюючої домішки в атмосферному
повітрі за методикою ОНД-86 враховуються наступні коефіцієнти:
1. Коефіцієнт, що враховує власну швидкість осідання домішки (F) та коефіцієнт, що враховує рельєф місцевості (η);
2. Коефіцієнт, що враховує несприятливі метеорологічні умови розсіювання домішки в атмосферному повітрі (А);
3. 1 і 2.
21. Як зміниться відстань (Хм) на який буде відзначатися розрахункова максимальна
концентрація забруднюючої домішки (См), якщо збільшити висоту джерела викиду?
1. Збільшиться;
2. Зменшиться;
3. Не зміниться.
22. Які метеорологічні умови відносяться до несприятливих для розсіювання забруднюючої
домішки в атмосфері?
1. Туман та піднята інверсія температури;
2. Швідкість вітру, яка близька до небезпечної швидкості вітру;
3. 1 і 2.

31
23. Для яких джерел не встановлюються нормативи граничнодопустимих викидів
забруднюючих речовин?
1. Для неорганізованих стаціонарних джерел;
2. Для організованих стаціонарних джерел;
3. Для пересувних джерел.
24. Для яких забруднюючих речовин не встановлюються граничнодопустимі викиди?
1. Для забруднюючих речовин, викиди яких не підлягають регулюванню та за якими не здійснюється державний облік;
2. Для речовин, на які не встановлені гігієнічні нормативи;
3. 1 і 2.
25. У яких випадках величина фонової концентрації визначається розрахунковим шляхом за
даними інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин?
1. Коли спостереження за концентраціями забруднюючих речовин не проводяться або проводяться в обсязі, недостатньому для визначення величин фонових концентрацій;
2. Коли середньомісячна концентрація забруднюючих речовин більш за ГДК.
3. 1 і 2;
26. У яких одиницях встановлюється норматив гранично допустимого викиду забруднюючої
речовини?
1. кг/с.
2. т/рік;
3. мг/м
3
27. Фонова концентрація шкідливих речовин, яка основана на розрахунку поля максимальних
концентрацій визначається як:
1.·0,4 C
м
;
2. 0,8 C
м
;
3. 0,05 С
м
28. Радіус зони впливу джерела викиду за методикою ОНД-86 визначається:
1. Розрахунком радіуса х
1, на відстані якого концентрація домішки ≤ 0,05 См;
2. Розрахунком радіуса х
2
, на відстані якого концентрація домішки ≤ 0,05 ПДКмр;
3. За радіус впливу джерела приймають найбільше із значень х
1
та х
2
29. Нормативна санітарно-захисна зона підприємства це
1. Зона навколо підприємства на границі якої концентрація забруднюючої речовини не повинна перевищувати 5% від ГДКмр;
2. Зона навколо підприємства на границі якої концентрація не повинна перевищувати
5% від максимальної розрахованої концентрації забруднюючої речовини;
3. Зона навколо підприємства розмір якої визначається згідно нормативного документа санітарного законодавства залежно від класу його небезпеки. При цьому на границі цієї зони концентрація забруднюючих речовин не повинна перевищувати ГДК.
30. У санітарно-захисних зонах заперечене розміщення:
1. Житлових будинків з придомовими територіями, гуртожитків, готелів;
2. Пожежних депо, гаражів, складів;
3. 1 і 2.

32
31. Ким розробляються заходи по скороченню викидів на підприємстві при несприятливих
метеорологічних умовах?
1. Органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища;
2. Органами Міністерства охорони здоров’я;
3. Безпосередньо підприємством.
32. При розробці заходів щодо короткочасного скорочення викидів в періоди несприятливих
метеорологічних умов необхідно враховувати щоб:
1. Заходи були достатньо ефективними і практично виконуєми;
2. При здійсненні заходів скорочення виробництва було б мінімальним;
3. 1 і 2.
33. Зменшення викидів яких джерел матиме більший ефект для тимчасового скорочення
концентрацій в приземному шарі атмосфери при несприятливих метеорологічних умовах?
1. Низьких неорганізованих джерел;
2. Високих гарячих джерел;
3. Високих холодних джерел.
34. На який термін видається дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне
повітря?
1. Один рік;
2. Безстроково;
3. П’ять років.
35. Яким органом надаються дозволи на викиди забруднюючих речовин?
1. Територіальними органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища;
2. Органами Міністерства охорони здоров’я;
3. Кабінетом Міністрів України.
36. Який документ дає право на викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря?
1. Ліцензія;
2. Ліміт;
3. Дозвіл.
37. Для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин суб’єкту господарювання
необхідно:
1. Підготувати встановлені документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин;
2. Сплатити збори за викиди забруднюючих речовин;
3. Узгодити ліміти на кількість викидів забруднюючих речовин.
38. Державному обліку в галузі охорони атмосферного повітря підлягають:
1. Об'єкти, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров'я людей та на стан атмосферного повітря;
2. Види та обсяги забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря;
3. 1 і 2.
39. На підставі яких матеріалів встановлюється необхідність взяття на державний облік
об’єктів, видів та обсягів забруднюючих речовин?
1. Полів максимальних концентрацій забруднюючих речовин;
2. Граничнодопустимих викидів;
3. Інвентаризації видів та обсягів забруднюючих речовин.

33
40. За якими критеріями здійснюється узяття на державний облік об’єктів, видів та
обсягів забруднюючих речовин?
1. Об’єктів, - якщо в викидах присутня хоча б одна забруднююча речовина, потенційний викид якої рівний або перевищує величину, зазначену в «Переліку забруднюючих речовин, за якими здійснюється державний облік»;
2. Значень граничнодопустимих концентрацій забруднюючих речовин;
3. Значень граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин.
41. Який державний орган здійснює державний облік об’єктів, видів та обсягів
забруднюючих речовин?
1. Територіальні органі Міністерства охорони навколишнього природного середовища
України;
2. Територіальні органи Міністерства охорони здоров’я України;
3. Кабінет Міністрів України;
42. До комунально-побутового водокористування відноситься водні об’єкти призначені для:
1. Купання, занять спортом і відпочинку;
2. Питного водопостачання;
3.Вилучення біологічної складової
43. Розрахункові умови – це сукупність характеристик, котрі приймаються для розрахунку
умов скиду зворотних вод, а саме:
1. Кліматичні і гідрохімічні характеристики;
2. Кліматичні, метеорологічні і сейсмічні характеристики;
3. Гідрографічні, гідрологічні, гідрохімічні та інші характеристики водних об’єктів
44. Вода дренажна – вода, котра утворюється:
1. Внаслідок фільтрації через гідротехнічні і очисні споруди, осушуваного(зрошувального) земельного масиву, підтоплюваної території т.ін.;
2. Після відводу стоку атмосферних опадів з забудованих територій;
3. 1 та 2.
45. Вода стічна – вода, котра утворюється:
1. Внаслідок фільтрації через гідротехнічні і очисні споруди, осушуваного(зрошувального) земельного масиву, підтоплюваної території т.ін.;
2. В процесі господарсько-побутової діяльності (крім дренажної і скидної води), а також при відведені стоку атмосферних опадів з забудованих територій;
3. Після поверхневого відводу води з ділянок на яких застосовується гідромеханізація.
46. Вода скидна – вода, котра утворюється:
1. Внаслідок фільтрації через гідротехнічні і очисні споруди, осушуваного(зрошувального) земельного масиву, підтоплюваної території т.ін.
2. В процесі господарсько-побутової діяльності (крім дренажної і скидної води), а також при відведені стоку атмосферних опадів з забудованих територій
3. Після відводу води від зрошуваних сільгоспугідь, забудованих територій, які поливаються, що відводиться з ділянок на яких застосовується гідромеханізація
47. Для скиду зворотних вод з плавзасобів водного транспорту встановлення ГДС речовин:
1. Не передбачується;
2. Передбачується;
3. Вирішується у кожному окремому випадку

34
48. В контрольному створі водного об’єкту сума відношень концентрацій речовин з
однаковою лімітуючою ознакою шкідливості до відповідних ГДК повинна бути:
1. Більше або дорівнювати одиниці;
2. Дорівнювати одиниці;
3. Менше або дорівнювати одиниці.
49. Розрахунковий створ – це створ, для якого визначають розрахункові характеристики
водного об’єкту. Їм може бути:
1. Контрольний створ;
2. Контрольний і фоновий створ
3. Контрольний, фоновий, гідрометричний та інші створи
50. По яким речовинам нормуються прирощення до природного фону при встановленні
ГДС?
1. Нітрати;
2. Нафтопродукти;
3. Завислі речовини.
51. При подачі стічних вод у централізовані каналізаційні мережі величини ГДС на ці стоки:
1. Не встановлюються;
2. Встановлюються;
3. Вирішається у кожному окремому випадку
52. Яку розмірність має коефіцієнт неконсервативності
1. Доба;
2. 1/ добу;
3. Безрозмірний.
53. Величина ГДС визначається як добуток:
1. Максимальної годинної витрати зворотних вод на допустиму концентрацію забруднюючої речовини;
2. Середньої за рік витрати зворотних вод на допустиму концентрацію забруднюючої речовини
3. Максимальної годинної витрати зворотних вод на максимальну концентрацію забруднюючої речовини у контрольному створі
54. Коефіцієнт неконсервативності для водних об’єктів залежить від:
1. Фонової концентрації і фактичної концентрації речовини, що скидається;
2. Швидкості течії і температури води;
3. Ступеня забрудненості води водних об’єктів
55. Під час скиду зворотних вод норми якості води мають дотримуватися на відстані (за
течією для водотоків і будь якому напрямку для водойм (для водних об’єктів господарсько-
питного і комунально-побутового призначення):
1. Вище 1 км;
2. Вище 0,5 км;
3. Вище 5 км):
56. Під час скиду зворотних вод норми якості води мають дотримуватися на відстані (за
течією для водотоків і будь якому напрямку для водойм рибогосподарського призначення):
1. Вище 1 км;
2. Вище 0,5 км;
3. Вище 5 км.

35
57. Під час скиду зворотних вод норми якості води мають дотримуватися на відстані у
будь якому напрямку для прибережної зони морів рибогосподарські норми якості:
1. Вище 1 км;
2. Вище 0,5 км;
3. Вище 0,25 км.
58. При розрахунках ГДС для прибережної зони моря як окремим має бути випуск, який
розташований від інших випусків на відстані:
1. Більш 1 км вздовж лінії берега;
2. Більш 5 км вздовж лінії берега;
3. Більш 3 км вздовж лінії берега.
59. Встановлення ГДС речовин з урахуванням лімітуючої ознаки шкідливості (ЛОШ)
проводиться:
1. Для речовин 1 і 2 класів небезпечності при господарсько-питному і комунально- побутовому водокористуванні;
2. Для всіх нормованих речовин крім головних іонів мінералізації води;
3. Для речовин 1 і 2 класів небезпечності при господарсько-питному і комунально- побутовому водокористуванні і всіх нормованих речовин крім головних іонів мінералізації води при рибогосподарському водокористуванні.
60. Норми якості води у поверхневих водах встановлюються для водних об’єктів:
1. Господарсько-питного водокористування;
2. Господарсько-питного і комунально-побутового водокористування;
3. Господарсько-питного, комунально-побутового водокористування і рибогосподарського водокористування.
61. Для випусків зворотних вод на «рельєф», звідки вони не можуть надходити до водних
об’єктів:
1. ГДС речовин розробляється згідно окремих Правил;
2. Скид заборонено;
3. ГДС речовин не розробляється.
62. До господарсько-питного водокористування відноситься використання водних об’єктів:
1. Як джерел господарсько питного водопостачання;
2. Як джерел господарсько питного водопостачання і водопостачання підприємств харчової промисловості;
3. Купання, занять спортом і відпочинку.
63. Рибогосподарські водні об’єкти підрозділяються на:
1. Вищу, першу і другу категорії;
2. Вищу і першу категорії;
3. Першу і другу категорії.
64. Метод Фролова – Родзилера може застосовуватися, якщо:
1. 0.0025 ≤ q/Q ≤ 0.1 2. 0.025 ≤ q/Q ≤ 0.1;
3. 0.0025 ≤ q/Q ≤ 0.01

36
65.Кількість блоків з яких складається система екологічної оцінки якості поверхневих вод
суші:
1. 5;
2. 3;
3. 2.
66.Оцінка сольового складу поверхневих вод суші передбачає визначення:
1. Мінералізації, забруднення компонентами сольового складу прісних вод;
2. Іонного складу, забруднення компонентами сольового складу солонуватих вод;
3. 1 та 2.
67. Групи показників за якими дається трофо-сапробіологічна оцінка якості поверхневих
вод:
1. Гідрофізичні, гідрохімічні, біоіндикація сапробності;
2. Гідробіологічні, бактеріологічні;
3. 1 та 2.
68. Система екологічної класифікації якості поверхневих вод суші складається з:
1. 4 категорій та 5 класів;
2. 5 категорій та 7 класів;
3. 7 категорій та 5 класів.
69. Тип води при оцінці сольового складу поверхневих вод визначається за:
1. Співвідношенням між іонами;
2. Співвідношенням між катіонами;
3. Співвідношенням між мінералами.
70. Показники забруднюючих речовин токсичної і радіаційної дії належать до блоку:
1. Сольового складу;
2. Специфічних показників;
3. Трофо-сапробіологічних показників.
71. Створ для малих річок, що задається для визначення фонової концентрації речовини

ф
C
,
повинен розташовуватися (при рибогосподарському користуванні ):
1. Нижче діючого випуску стічних вод приблизно на 500 м (без врахування впливу джерел скиду);
2. Вище діючого випуску стічних вод приблизно на 200 м (без врахування впливу джерел скиду);
3. Вище діючого випуску стічних вод приблизно на 500 м (без врахування впливу джерел скиду).
72. Розрахункова фонова концентрація

ф
C
дійсна протягом:
1. Трьох років з дня визначення;
2. П’яти років з дня визначення;
3. Двох років з дня визначення.
73. Корегування фонової концентрації

ф
C
необхідно у випадках коли:
1. Введення в дію, закриття або реконструкції крупних підприємств;
2. Значної зміни режиму водостоку;
3. 1 та 2.

37
74. Перед розрахунком середньої
ф
С
з загальної кількості визначених концентрацій
речовини необхідно видалити:
1. Аномально високі значення концентрації;
2. Аномально низькі значення концентрації;
3. Аномально високі та низькі значення концентрації.
75. Екологічна оцінка якості вод –
1. Віднесення вод до певної категорії згідно з екологічною класифікацією;
2. Віднесення вод до певного класу згідно з екологічною класифікацією;
3. Віднесення вод до певного класу і категорії згідно з екологічною класифікацією.
76. Сапробність вод –
1. Рівень вмісту у воді органічних речовин, що розкладаються;
2. Рівень вмісту у воді хімічних речовин, що розкладаються;
3. Рівень вмісту у воді токсичних речовин, що розкладаються.
77. Трофність водних об'єктів - ступінь біологічної продуктивності екосистем водних
об'єктів, котра визначається вмістом у воді біогенних елементів, насамперед:
1. Кисню, водню;
2. Фосфору, азоту;
3. Заліза, свинцю.
78. Визначення важких металів відбувається у блоці:
1. Еколого-санітарних показників;
2. Специфічних показників;
3. Сольового складу.
79. Екологічна оцінка якості води в певному водному об'єкті може бути:
1. Орієнтовною;
2. Ґрунтовною;
3. Орієнтовною і ґрунтовною,
80. Фоновий створ – це створ розташований на водному об’єкті ,безпосередньо:
1. До місця впливу скиду зворотних вод з урахуванням напряму течії;
2. У місці впливу скиду зворотних вод з урахуванням напряму течії;
3. Після місця впливу скиду зворотних вод з урахуванням напряму течії

38
Екологічна безпека
1. Стан системи «природа-техніка-людина», яке забезпечує збалансовану взаємодію
природних, технічних і соціальних систем, формування природно-культурного
середовища, яке відповідає санітарно-гігієнічним, естетичним і матеріальним потребам
людей кожного регіону Землі при збереженні природно-ресурсного та екологічного
потенціалу природних систем і здатності біосфери в цілому до саморегуляції - це …
1. Екологічна безпека;
2. Безпека життя;
3. Екосистема.
2. Причинами техногенної небезпеки можуть бути:
1. Природні процеси і явища;
2. Елементи техногенного середовища;
3. Кліматичні умови.
3. Критерій Ешбі використовується для оцінки …
1. Допустимих індивідуальних ризиків;
2. Допустимих ризиків травмування;
3. Допустимих ризиків скорочення тривалості життя.
4. Критерій Ешбі - це ...
1. Кількість фатальних випадків за рік;
2. Імовірність одного фатального випадку за рік;
3. Імовірність одного фатального випадку за будь-який період.
5. Фактор екологічного ризику відображає:
1. Рівень реальної екологічної небезпеки;
2. Рівень потенціальної екологічної небезпеки;
3. Рівень як реальної, так і потенціальної екологічної небезпеки;
6. За формулою R = n/N розраховується:
1. Екологічний ризик;
2. Ризик середньої втрати тривалості життя;
3. Кількість негативних наслідків за рік.
7. Вид залежності „доза-ефект” визначається …
1. Природою токсиканта, дозою, захисними реакціями організму;
2. Метеорологічними умовами під час впливу забруднювальної речовини;
3. Механізмом його впливу на живі організми.
8. Конкретний вид залежності „доза-ефект” визначається на основі …
1. Експериментів з людьми, на основі спостережень за наслідками аварій і катастроф;
2. Експериментів з піддослідними тваринами, на основі спостережень за наслідками аварій і катастроф;
3. Моделювання шкідливих впливів на людину та довкілля.

39
9. Явище, процес, об’єкт, суб’єкт, властивості або їх сукупність, які здатні за певних умов
створювати несприятливі наслідки, як для людей, так і для навколишнього середовища,
називається
1. Небезпека;
2. Ризик;
3. Безпека.
10. За тривалістю небезпеки розділяють на:
1. Імпульсивні і кумулятивні;
2. Тривалі та нетривалі;
3. Миттєві, годинні, річні, вікові.
11. Евритермні організми спроможні жити в:
1. Вузькому інтервалі температур;
2. Широкому інтервалі температур;
3. Вузькому інтервалі тиску;
12. Екологічний ризик бути травмованим, що дорівнює 2,5·10
-2
рік
-1
,
відповідає умовам
підприємницької діяльності:
1. Безпечним;
2. Відносно безпечним;
3. Надзвичайно небезпечним.
13. Етапи надзвичайної ситуації:
1. Навчання персоналу;
2. «Гостра фаза»;
3. Руйнувальна фаза.
14. Правило Фармера передбачає розрахунок рівнів ризику на основі:
1. Залежності «доза-ефект»;
2. Рівнів ризику від масштабу НС;
3. Залежності імовірності НС та їх важкості.
15. В якості критерію важкості НС, А і К виступають:
1. Кількість жертв, матеріальні збитки, збитки від забруднення довкілля;
2. Кількість викинутої небезпечної речовини;
3. Кількість сховищ небезпечної речовини.
16. Залежність між важкістю НС та її імовірністю (в якісному вираженні):
1. Чим більше важкість, тим менше імовірність незалежно від природи НС, А і К;
2. Чим більше важкість, тим більше імовірність незалежно від природи НС, А і К;
3. Важкість незалежна від імовірності НС, А і К.
17. Небезпека буває:
1. Реальна;
2. Нереальна;
3. Прогнозована.
18. Групи небезпек за походженням :
1. Природні; соціально-політичні, техногенні;
2. Техногенні; антропогенні, екологічні, токсикологічні;
3. Антропогенні; воєнного характеру, стихійні.

40
19. Інтервал значень екологічного фактору, який відповідає найбільшому сприянню
життєдіяльності організму (популяції), - це …
1. Закон оптимуму;
2. Інтервал значень екологічного фактору;
3. Взаємозалежність між значенням екологічного фактора та ступенем його негативного впливу на організм (популяцію).
20. За умов хімічній галузі ризик пожежі 1,5 · 10
-3
. Таке значення ризику відповідає умовам:
1. Безпечним;
2. Відносно безпечним;
3. Небезпечним.
21. До державних організацій протидії НС належать:
1. Президент України; Верховна Рада, Кабінет Міністрів;
2. Загальноукраїнська організація «Мама-86»;
3. Верховна Рада; протипожежні загони, СБУ.
22. Формула Rі = W·V·α·τ використовується для розрахунку:
1. Для розрахунку індивідуального ризику методом гранично допустимих величин;
2. Для розрахунку індивідуального ризику за правилом Фармера;
3. Для розрахунку територіального ризику .
23. Основні види розрахунків пов'язаних, з надзвичайними ситуаціями, аваріями та
катастрофами - це:
1. Прогнозні; в процесі розвитку НС; розрахунки, пов’язані з об’єктами ВПК та ПЗФ;
2. Метеорологічні; після завершення основного етапу НС;
3. Статистичні; метеорологічні; після завершення основного етапу НС.
24. Розрізняють небезпеки реальні та потенційні в залежності від їх:
1. Реалізації;
2. Тривалості;
3. Можливості.
25. Принципи класифікації небезпек:
1. За джерелами походження, за вартістю;
2. За локалізацією, за масштабами наслідків, за сферою прояву;
3. За кліматом, за технічним апаратом.
26. Еврібатні організми спроможні жити в:
1. Вузькому інтервалі температур;
2. Вузькому інтервалі тиску;
3. Широкому інтервалі тиску.
27. Врахування часу знаходження в небезпечних умовах (Q) ...
1. Збільшує значення ризику;
2. Зменшує значення ризику;
3. Не змінює значення ризику.

41
28. До найбільш уразливих об’єктів, територій та акваторій належать:
1. Крупні міста, об'єкти та системи життєзабезпечення, об'єкти ПЗФ, об'єкти і комплекси учбових, дячих, оздоровчих, медичних установ;
2. Автотранспортні засоби, місця їх парковкі, підприємства харчової промисловості, водопостачання;
3. Бази складування продуктів харчування, адміністративні установи, житлові будинки..
29. Розрахунки, моделювання і аналіз процесів до початку аварій є:
1. Прогнозними;
2. Метеорологічними;
3. В процесі розвитку НС.
30. Стенотермні організми спроможні жити в:
1. Вузькому інтервалі температур;
2. Широкому інтервалі температур;
3. Вузькому інтервалі тиску.
31. Імовірність загибелі, захворювання людини, збитків для навколишнього середовища
внаслідок постійного або періодично діючого шкідливого фактору, - це …
1. Реальна небезпека;
2. Реальний ризик;
3. Потенційна небезпека.
32. Соціально-політичні небезпеки обумовлені:
1. Стихійними лихами;
2. Соціальними конфліктами;
3. Техногенними катастрофами.
33. Еврігалинні гідробіонти спроможні жити в:
1. Вузькому інтервалі температур;
2. Вузькому інтервалі солоності води;
3. Широкому інтервалі солоності води.
34. Ризик середньої втрати тривалості життя розраховується як:
1. Відношення дози опромінення до тривалості опромінення;
2. Відношення середньої втрати тривалості життя до середньої тривалості життя;
3. Відношення дози опромінення до щільності забруднення ґрунтів радіонуклідами.
35. До екологічних факторів належать:
1. Біотичні, техногенні;
2. Антропогенні, біотичні, абіотичні;
3. Техногенні, кліматичні та біологічні.
36. Які з розрахунків уточнюють прогнозні дані, оскільки використовують відомості про
конкретні зовнішні умови і надійні дані про характер НС, що відбувається?
1. Прогнозні;
2. Метеорологічні;
3. В процесі розвитку НС.
37. Потенційна небезпека обумовлена:
1. Потенційно можливим НС, А і К;
2. Забрудненням навколишнього середовища;
3. Застарілим обладнанням.

42
38. Тероризм має свої різновиди:
1. Ядерний, технологічний, біологічний, інформаційний;
2. Техногенний, антропогенний, біогенний;
3. Технологічний, метеорологічний, транспортний.
39. Якщо забруднювальні речовини мають адитивну дію, для розрахунку ризику СВЖ в
умовах забрудненого атмосферного повітря …
1. СВЖ речовин не враховують;
2. З більшого значення СВЖ віднімають менше;
3. Значення СВЖ складаються.
40. Основні методи збереження газоподібних небезпечних речовин – це …
1. Під тиском, при низьких температурах;
2. У сховищах, в герметичній упаковці;
3. При низьких температурах, у відкритих ємностях.
41. Сукупність факторів, пов'язаних з функціонуванням технічного об’єкта, обумовлених
певними ініціюючими подіями і здібними привести до негативного впливу на людей і довкілля,
- це ...
1. Небезпека;
2. Техногенна небезпека;
3. Збої у роботі обладнання.
42. До важливіших передумов аварій і катастроф в Україні належать:
1. Наслідки Чорнобильської катастрофи, недосконала система влади, недостатня нормативна база;
2. Географічне розташування, непрофесійність персоналу, кліматичні умови;
3. Густа мережа потенційно небезпечних об’єктів, наслідки Чорнобильської катастрофи, велика кількість твердих побутових відходів і т.д.
43. Імовірність певної негативної події, що може здійснитися в певний час або у певних
обставинах по відношенню до деякого контингенту людей, країни, міста і т.п., - це …
1. Небезпека;
2. Ризик;
3. Прогноз ризику.
44. Ризик, який в конкретній ситуації вважається допустимим до рівня, прийнятного у
суспільстві, виходячи із економічних та соціальних факторів, - це ...
1. Прийнятний ризик;
2. Допустимий ризик;
3. Реальний ризик.
45. Суть концепції гранично допустимих значень є у:
1. Порівнянні показників стану природних компонентів між собою;
2. Порівнянні показників стану довкілля з їхнім фоновим значення;
3. Порівнянні показників стану довкілля з їхнім гранично допустимим значенням.
46. Серед переваг концепції гранично допустимих значень (гранично допустимих
концентрацій, доз, рівнів тощо) є такі:
1. Універсальність, можливість урахування як реальних, так і потенційних видів небезпеки;
2. Можливість урахування різноманітних за своєю природою негативних екологічних факторів;
3. Простота реалізації.

43
47. Ситуація, що виникла внаслідок раптових природних лих або техногенних аварій і
супроводжуються великими збитками, гостротою виявлення, значними відхиленнями
показників навколишнього середовища від норми (перевищення ГДК забруднюючих речовин у
сотні, тисячі і навіть десятки тисяч разів) називається ...
1. Екологічна катастрофа;
2. Екологічна криза;
3. Надзвичайна ситуація.
48. Серед недоліків концепції факторів ризику є такі:
1. Вірогідний (середньостатистичний) характер результатів, складний характер практичного використання;
2. Наукова необґрунтованість;
3. Вона є якісною оцінкою.
49. Соціальний ризик – це:
1. Ризик по відношенню до одної людини;
2. Ризик по відношенню до групи людей;
3. Ризик по відношенню до території.
50. Велику аварію чи катастрофу слід розглядати як:
1. Тяжку, але короткочасну подію;
2. Довгострокову подію, яка складається з багатьох етапів;
3. Подію, яка складається з одного або з двох етапів.
51. Комплекс умов навколишнього середовища, що впливають на живий організм
(температура, тиск, радіаційний фон, освітленість, вологість, довгота дня, склад
атмосфери, ґрунту та ін..), - це …
1. Абіотичний фактор;
2. Біотичний фактор;
3. Техногенний фактор.
52. Систематичне використання інформації про ризик, співставлення його з прийнятним
ризиком, обґрунтування раціональних заходів захисту – це ...
1. Аналіз ризику;
2. Прогноз ризику;
3. Процес прийняття рішень і здійснення заходів, спрямованих на забезпечення можливого ризику.
53. Ризик, який не перевищує на території об'єкта та/або за його межами гранично
допустимого рівня, - це …
1. Прийнятний ризик;
2. Неприйнятний ризик;
3. Допустимий ризик.
54. Загальні закономірності в характері впливів екологічних факторів на організм – це …
1. Вплив адитивний;
2. Неоднозначність дії фактору на різні функції;
3. Правило Фармера.
55. Чим, у першу чергу, обумовлена уразливість великих міст та мегаполісів?
1. Тим, що всі вони розташовані в узбережжі великих водних об’єктів (море, океан, ріка, озеро тощо);
2. З великою щільністю населення і щільністю інженерних споруд та систем;
3. З низькою свідомістю мешканців міст.

44
56. Метод факторів ризику оснований на визначенні:
1. Оптимальних умов для виробничої діяльності;
2. Імовірності шкідливих наслідків під впливом реальних або потенційних небезпек;
3. Імовірності шкідливих наслідків тільки під впливом реальних небезпек.
57. Уява про фактори екологічного ризику …
1. Не відображена у чинному законодавстві України;
2. Широко відображена у чинному законодавстві України;
3. Нещодавно з’явилася у законодавчих актах України.
58. Характерні риси цих впливів: немонотонна, нелінійна (полімодальна) залежність «доза-
ефект»; зміни чутливості об'єкту до різних факторів; ефект спостерігається навіть на
«фоні» впливів значно більших доз; знак спрямованість ефекту залежить від тих
характеристик, які мав об'єкт до того, як піддався впливу:
1. Великі дози;
2. Малі дози;
3. Надмалі дози.
59. Поступове зменшення різниці поміж природними (стихійними) лихами та техногенними
аваріями та катастрофами пов’язане з:
1. Поширенням природних (стихійних) лих;
2. Поширенням діяльності людини та її впливу на природне середовище;
3. Терористичною діяльністю.
60. Процес прийняття рішень і здійснення заходів, спрямованих на запобігання можливого
ризику, - це …
1. Аналіз ризику;
2. Керування ризиком;
3. Прогнозування ризику.
61. Значні зміни ландшафтів, що слабко компенсуються, швидкий ріст загрози виснаження
або втрата природних ресурсів, значне погіршення умов мешкання населення – це ...
1. Критичні надзвичайні ситуації;
2. Напружені надзвичайні ситуації;
3. Катастрофічні надзвичайні ситуації.
62. Ділянки території, де в результаті господарської або іншої діяльності відбулися глибокі
безповоротні зміни довкілля, які приводять до суттєвого погіршення стану здоров’я
населення, порушення природної рівноваги, руйнування природних екосистем, деградацію
флори і фауни – це ...
1. Зона екологічного лиха;
2. Зона техногенної катастрофи;
3. Зона ризику.
63. До характерних особливостей сучасних надзвичайних ситуацій належить:
1. Невелика кількість стихійних лих;
2. Є важливими подіями та факторами не тільки в екологічному, економічному і соціальному відношенні, мають велику політичну, воєнну та міжнародну роль;
3. Мають наслідками невеликі матеріальні збитки.
64. Схема, що відображує взаємозв'язок таких елементів і їх груп з урахуванням
ймовірностей відказів і форма упорядкованого графічного зображення логико-імовірнісного
зв'язку випадкових подій (порушень, відказів, помилок), що має наслідками небажані кінцеві
події, - це ...
1. Схема зв’язку імовірності небезпек із масштабами;
2. Дерево «причин»;
3. Дерево «відказів».

45
65. Дієвим елементом керування екологічною безпекою є проведення:
1. Екологічної експертизи;
2. Моніторингу стану здоров’я населення;
3. Аналіз стану довкілля.
66. Одним з режимів функціонування системи екологічної безпеки є:
1. Аварійний режим;
2. Надзвичайний режим;
3. Підготовчий режим.
67. В режимі надзвичайної ситуації:
1. Визначаються потенційно небезпечні об'єкти;
2. Визначаються території на, яких виникла надзвичайна ситуація;
3. Проводиться навчання персоналу.
68. Оцінка рівня екологічної безпеки здійснюється з метою:
1. Класифікації небезпек;
2. Визначення придатності територіальних утворень для проживання людей;
3. Розвитку загальнонаукових уявлень.
69. Діапазон небезпеки:
1. Незначний;
2. Прийнятний;
3. Неприйнятний.
70. Об'єктами державної екологічної експертизи є:
1. Інвестиційні проекти;
2. Проекти та потенційно небезпечні техногенні, та природні об'єкти;
3. Проекти реконструкції підприємств.
71. До функціональних ланок державної системи екологічної безпеки та запобігання
надзвичайним ситуаціям відносяться:
1. Екстреної медичної допомоги у надзвичайних ситуаціях;
2. Санепідемнагляд;
3. Інвестиційна комісія.
72. До основних заходів превентивної діяльності щодо попередження проявів екологічної
небезпеки техногенного походження є:
1. Контроль за станом і функціонуванням потенційно небезпечних об'єктів;
2. Контроль за метеорологічними умовами;
3. Навчання населення до дій під час надзвичайної ситуації.
73. Закон України «Про зону надзвичайної екологічної ситуації»:
1. Визнає право кожного громадянина на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди;
2. Закріплює основні завдання, підстави та порядок оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації, особливості зміни її меж та забезпечення правового режиму;
3. Є базовим законодавчим актом у системі екологічного законодавства і, за своєю суттю, виконує функції основ екологічного права

46
74. На загальнодержавному рівні системи екологічної безпеки діють:
1. Регіональні кризові центри, що створюються на основі діючих відповідних постійних комісій з питань екологічної безпеки;
2. Урядова інформаційно-аналітична система;
3. Районні і міські підрозділи відповідних міністерств та відомств, які виконують функції управління екологічною безпекою.
75. Основними завданнями Державної комісії з питань екологічної безпеки та надзвичайних
ситуацій є:
1. Організація навчання персоналу об'єктів;
2. Координація діяльності органів державної виконавчої влади з питань розробки та реалізації програм забезпечення екологічної безпеки населення;
3. Проведення контролюючих заходів безпосередньо на потенційно небезпечних об'єктах.
76. Базовим законодавчим актом у системі екологічного законодавства, який за своєю
суттю, виконує функції основ екологічного права, є …
1. Конституція України;
2. Закон України «Про зону надзвичайної екологічної ситуації»;
3. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища».
77. До соціальних аспектів забезпечення екологічної безпеки належать:
1. Екологічна освіта;
2. Екологічна культура;
3. Контроль стану довкілля.
78. До надзвичайних ситуацій техногенного походження належать:
1. Аварії на підприємствах з викидами отруйних речовин;
2. Катастрофічне затоплення та водопілля;
3. Масове розповсюдження інфекційних захворювань населення.
79. Контроль та передбачення небезпечних процесів і явищ, техногенної і соціальної сфер,
динаміки розвитку з метою зменшення негативного впливу – це …
1. Управління ризиком;
2. Аналіз ризику;
3. Моніторинг та прогноз небезпеки.
80. Імовірність деякої негативної події, яка обумовлена наявністю реального безперервного
або періодично діючого шкідливого фактора, - це …
1. Ризик потенційний;
2. Ризик реальний;
3. Реальна небезпека.

47
Екологічна експертиза
1. „Екологічна експертиза – це ...............”:
1. Юридична наука;
2. Природнича наука;
3. Науково-практична діяльність.
2. В якому році прийнятий Закон України „Про екологічну експертизу” ?
1. 1986;
2. 1995;
3. 1998;
3. На який кінцевий результат спрямована процедура проведення державної екологічної
експертизи?
1. На підготовку висновку про відповідність запланованої діяльності вимогам екологічного законодавства;
2. На затвердження проекту запланованої діяльності;
3. На ухвалення рішення про реалізацію запланованої діяльності
4. „Позитивний висновок державної екологічної експертизи повинен містити такі
висновки:....”:
1. Про необхідність доробки представлених матеріалів за зауваженнями і пропозиціями, викладеними у даному висновку державної екологічної експертизи, підготовленому експертною комісією;
2. Про відповідність намічуваної діяльності екологічним вимогам, установленим законодавством України;
3. Про неприпустимість реалізації об'єкта експертизи через незабезпечення дотримання вимог екологічної безпеки намічуваної діяльності, вимог по охороні навколишнього природного середовища і раціонального природокористування.
5. Що входить у заключну стадію проведення державної екологічної експертизи:
1. Встановлення відповідності поданих матеріалів вимогам діючого законодавства;
2. Складання Висновку екологічної експертизи;
3. Перевірка виконаних Замовником виправлень після зауважень попереднього експертного розгляду матеріалів ОВНС.
6. В Україні існують такі форми екологічної експертизи:
1. Громадська і державна ;
2. Державна і спеціалізована ;
3. Громадська, державна та спеціалізована
7. Висновок якої форми екологічної експертизи є обов'язковим для виконання:
1. Державної;
2. Громадської;
3. Спеціалізованої;
8. „Ініціювати організацію й проведення громадської екологічної експертизи можуть
............”:
1. Замовник проекту;
2. Громадські організації (об'єднання);
3. Органи місцевого самоврядування.

48
9. Який юридичний статус Висновку громадської екологічної експертизи?
1. Висновок має рекомендаційний характер;
2. Висновок сам по собі має юридичну чинність;
3. Висновок здобуває юридичну чинність після затвердження його спеціально уповноваженим державним органом у сфері екологічної експертизи.
10. „Громадська екологічна експертиза проводиться ....................”:
1. До проведення державної екологічної експертизи;
2. Одночасно із проведенням державної екологічної експертизи замовник документації;
3. Після проведення державної екологічної експертизи.
11. Чи можуть громадські екологічні організації бути суб'єктом екологічної експертизи?
1. Так;
2. Ні;
3. Так, але за умови згоди на те державного еколого-експертного підрозділу
12. „Прогнозування впливу господарської діяльності на навколишнє середовище є завданням
..............”:
1. Екологічної експертизи;
2. ОВНС;
3. Інспекторського контролю;
13. Чи є метою екологічної експертизи прогнозування негативного екологічного впливу
антропогенної діяльності?
1. Так;
2. Ні;
3. Частково.
14. Хто затверджує перелік видів діяльності й об'єктів, що складають підвищену екологічну
небезпеку?
1. Верховна Рада України
2. Кабінет Міністрів України
3. Мінприроди України
15. „Повноваження у сфері регулювання та управління в галузі екологічної експертизи в
Україні мають ....................”:
1. Верховна Рада і Кабінет Міністрів України;
2. Спеціальні організації, що мають ліцензії на таку діяльність;
3. Державна санітарна епідеміологічна служба МОЗ
16. Хто розробляє перелік видів діяльності й об'єктів, що становлять підвищену екологічну
небезпеку, затверджує?
1. Верховна Рада України
2. Кабінет Міністрів України
3. Мінприроди України
17. „Повноваження у сфері регулювання та управління в галузі екологічної експертизи в
Україні мають ....................”:
1. Президент України
2. Верховна Рада України;
3. Міністерство з питань надзвичайних ситуацій.

49
18. „Державна екологічна експертиза проводиться за умови представлення Замовником
наступних документів.................”:
1. Висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи Міністерства охорони здоров'я
України та експертний висновок на відповідність документації нормативним актам про пожежну безпеку;
2. Висновок громадської екологічної експертизи та квитанції про попередню оплату
Замовником витрат на проведення експертизи;
3. Довідка про екологічну безпечність проекту, завіреної компетентною ліцензованою організацією.
19.„Керівник експертної комісії і відповідальний секретар призначаються, як правило,
.............”:
1. Із складу спеціалістів еколого-експертних підрозділів Мінприроди;
2. Кандидатури, запропоновані Замовником;
3. Представники незалежних неурядових організацій.
20. Чи є обов'язковим проведення державної екологічної експертизи для видів діяльності й
об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку ?
1. Так.
2. Ні, рішення про необхідність проведення державної екологічної експертизи приймає екологічний експерт;
3. Ні, необхідність проведення державної екологічної експертизи визначає Мінприроди
21. Чи відноситься діяльність м'ясокомбінатів до об'єктів, що становлять підвищену
екологічну небезпеку?
1. Так;
2. Ні;
3. В залежності від об’ємів виробництва.
22. Чи відноситься діяльність молокозаводів до об'єктів, що становлять підвищену
екологічну небезпеку?
1. Так;
2. Ні;
3. В залежності від асортименту продукції.
23. Чи відноситься будівництво і функціонування меліоративних систем до екологічно
небезпечних видів діяльності?
1. Так;
2. Ні;
3. В залежності від регіону.
24. Чи відносяться тваринницькі комплекси до об'єктів, що становлять підвищену
екологічну небезпеку?
1. Так;
2. Ні;
3. Так, якщо їх продуктивність вище 5000 голів.
25. Чи є будівництво й експлуатація систем каналізації екологічно небезпечним видом
діяльності?
1. Так;
2. Ні;
3. В залежності від об’ємів каналізування.

50
26. „Екологічній експертизі підлягають проектні матеріали на .................” :
1. Полігони токсичних речовин 3-го і 4-го класу;
2. Полігони твердих побутових відходів;
3. Несанкціоновані сміттєзвалища.
27. Які з наведених видів діяльності відносяться до екологічно небезпечних:
1. Розміщення і будівництво аеропортів;
2. Розміщення і будівництво залізничних вузлів і вокзалів, розміщення і будівництво морських і річкових портів;
3. Розміщення і будівництво аеропортів, розміщення і будівництво залізничних вузлів і вокзалів, розміщення і будівництво морських і річкових портів.
28. Які з нижченаведених видів документації підлягають державній екологічній експертизі:
1. Документація по створенню нової техніки, технології, матеріалів і речовин.
2. Документація на техніку, технології, матеріали і речовини, що закуповуються за кордоном;
3. Документація на техніку, технології, матеріали і речовини, що закуповуються за кордоном, якщо вони не сертифіко-вані виробником на безпечність для навко-лишнього середовища і здоров’я людини.
29. Які граничні терміни проведення державної екологічної експертизи передбачені
законодавством?
1. До 30 календарних днів з продовженням у разі потреби до 45 днів і у виняткових випадках, залежно від складності проблеми — до 90 днів;
2. До 45 календарних днів з продовженням у разі потреби до 60 днів і у виняткових випадках, залежно від складності проблеми — до 120 днів;
3. До 30 календарних днів з продовженням у разі потреби до 45 днів і у виняткових випадках, залежно від складності проблеми — до 120 днів.
30. „Екологічній експертизі підлягають проекти інструктивно-методичних і нормативно-
технічних актів та документів, які регламентують ..................”:
1. Господарську діяльність, що негативно впливає на навколишнє природне середовище;