База з хімії, Крок 1. Банк тестових завдань крок Фармація

• Название: Банк тестових завдань крок Фармація
• Анкор: База з хімії, Крок 1.doc
• Дата: 26.01.2018
• Размер: 7.59 Mb.
• Имя файла: База з хімії, Крок 1.doc
• Тип: Документы; #14921
• страница: 60 из 78

пластиди

ядро

комплекс Гольджі

ендоплазматичний ретикулум

рибосоми


79. У корені пограничною тканиною між первинною корою та центральним циліндром є ендодерма. Її функція:

1. Регуляція ближнього транспорту

2. 
   Запасання поживних речовин
   
3. 
   Зміцнення центрального циліндра
   
4. 
   Ріст кореня в товщину
   
5. 
   Утворення бічних коренів
   

80. На поперечному зрізі осьового органа рослини було виявлено, що первинна кора займає більшу його частину. Це є доказом, що даний орган:

1. Корінь первинної будови

2. 
   Стебло первинної будови
   
3. 
   Листок
   
4. 
   Хвоя
   
5. 
   Стебло вторинної будови
   

81. При мікроскопічному дослідженні центрального осьового циліндра кореня злаків звернули увагу на одношарову тканину зовнішньої області центрального осьового циліндра в якій зароджуються бічні корені і ця тканина називається:

1. Перицикл

2. 
   Екзодерма
   
3. 
   Ендодерма
   
4. 
   Епіблема
   
5. 
   Дерматоген
   

82. При мікроскопічному дослідженні первинної кори кореня у всисній зоні виявлено, що основну її масу складає багатошарова, жива, пухка паренхіма з крохмальними зернами. Це -

1. 
   Мезодерма
   
2. 
   Ендодерма
   
3. 
   Екзодерма
   
4. 
   Коленхіма
   
5. 
   Фелоген
   

83. При мікроскопічному дослідженні поперечного зрізу хвоїнки сосни виявлено, що мезофіл складається з клітин, які мають багато хлоропластів і звивисті клітинні оболонки. Отже він утворений паренхімою

1. 
   складчастою
   
2. 
   губчастою
   
3. 
   палісадною
   
4. 
   запасною
   
5. 
   водносною
   

84. Клітини серцевини стебла з великими міжклітинниками, паренхімні, живі, з тонкою пористою оболонкою. Ця тканина -

1. 
   Основна
   
2. 
   Провідна
   
3. 
   Твірна
   
4. 
   Механічна
   
5. 
   Покривна
   

85. При мікроскопічному аналізі поперечних зрізів 3-річного стебла в його зовнішній частині виявлені ряди шільно зімкнених мертвих коричневих клітин, оболонки яких просочені суберином. Це -

1. 
   Корок
   
2. 
   Лібріформ
   
3. 
   Коленхіма
   
4. 
   Камбій
   
5. 
   Хлоренхіма
   

86. Кореневищам однодольних рослин (конвалії) притаманні провідні пучки, в яких в центрі пучка розташована флоема, а ксилема її оточує з усіх сторін. Тобто такий пучок:

1. 
   Концентричний центрофлоемний
   
2. 
   Концентричний центроксилемний
   
3. 
   Біколатеральний
   
4. 
   Радіальний
   
5. 
   Колатеральний
   

87. При вивченні рослинної клітини за допомогою електронного мікроскопа виявлено, що цитоплазму від клітинної оболонки відділяє

1. 
   Плазмалема
   
2. 
   Тонопласт
   
3. 
   C Гіалоплазма
   
4. 
   D Ендоплазматична сітка
   
5. 
   E Ядерна оболонка
   

88. Мікроскопічними дослідженнями епідерми листків рослин родини Глухокропивові (Губоцвітні) встановлено, що обидві побічні клітини продихів розташовані перпендикулярно до продихової щілини. Такий продиховий апарат -

1. 
   Діацитний
   
2. 
   Парацитний
   
3. 
   Анізоцитний
   
4. 
   Аномоцитний
   
5. 
   Тетрацитний
   

89. При мікроскопічному дослідженні листка фікуса в деяких клітинах епідерми виявлено внутрішній виріст клітинної оболонки зі скупченням кристалів, які при дії хлористоводневої кислоти розчиняються з виділенням вуглекислого газу. Ця структура -

1. 
   цистоліт
   
2. 
   рафіда
   
3. 
   друза
   
4. 
   поодинокий кристал
   
5. 
   стилоїд
   

90. При мікроскопії стебла квіткової рослини у флоемі виявлена вся сукупність гістологічних елементів флоеми, а саме: ...

1. 
   ситовидні трубки з клітинами-супутницями луб’яні волокна, луб’яна паренхіма
   
2. 
   ситовидні трубки без клітин-супутниць деревинні волокна, луб’яна паренхіма
   
3. 
   ситовидні трубки з альбуміновими клітинами деревинні волокна, луб’яна паренхіма
   
4. 
   ситовидні трубки з клітинами-супутницями деревинні волокна, деревинна паренхіма
   
5. 
   ситовидні трубки без альбумінових клітин деревинні волокна, луб’яна паренхіма
   

91. В епідермі листків рослин родини Капустяні продихи мають три побічні клітини, з яких одна меньша від двох інших, тобто продиховий апарат

1. 
   Анізоцитний
   
2. 
   Аномоцитний
   
3. 
   Актиноцитний
   
4. 
   Діацитний
   
5. 
   Парацитний
   

92. У рослин родини Глухокропивові (Губоцвіті) є видільні структури зовнішньої секреції округлої форми, які мають коротку ніжку і 8-12 радіально розташованих секреторних клітин, тобто це -

1. 
   Ефірно-олійні залозки
   
2. 
   Ефірно-олійні канальці
   
3. 
   Схизогенні вмістища
   
4. 
   Лізигенні вмістилища
   
5. 
   Нектарники
   

93. Для кореневищ папоротеподібних характерні провідні пучки, в центрі яких знаходиться ксилема, а флоема оточує її з усіх сторін. Такий пучок

1. 
   Концентричний центроксилемний
   
2. 
   Концентричний центрофлоемний
   
3. 
   Радіальний
   
4. 
   Колатеральний
   
5. 
   Біколатеральний
   

94. Окорковіння клітинних оболонок пов'язано з накопиченням в них

1. 
   Суберину
   
2. 
   Целюлози
   
3. 
   Кутину
   
4. 
   Лігніну
   
5. 
   Мінеральних солей
   

95. Мікроскопічне дослідження хвоїнки голонасінних показало, що під епідермою розташований шар товстостінних клітин, який виконує захисну і механічну функцію, це так звана

1. 
   гіподерма
   
2. 
   кристалоносна обкладка
   
3. 
   ендодерма
   
4. 
   коленхіма
   
5. 
   склеренхіма
   

96. В складчастій паренхімі хвоїнки ялини виявлені порожнисті утворення, які заповнені живицею і вистелені з середини живими тонкостінними секреторними клітинами. Ці структури -

1. 
   смоляні ходи
   
2. 
   молочники
   
3. 
   гідатоди
   
4. 
   залозки
   
5. 
   нектарники
   

97. Мікроскопія листка світлолюбивої рослини показала, що під епідермою розташовані декілька щільних шарів видовжених хлорофілоносних клітин, які орієнтовані перпендикулярно до поверхні листка. Тобто, ця паренхіма -

1. 
   палісадна
   
2. 
   губчаста
   
3. 
   складчаста
   
4. 
   водоносна
   
5. 
   запасна
   

98. При мікроскопічному дослідженні кореневища виявлені центроксилемні провідні пучки. Отже це кореневище

1. 
   Щитника чоловічого
   
2. 
   Перстача прямостоячого
   
3. 
   Конвалії звичайної
   
4. 
   Пирію повзучого
   
5. 
   Аїру звичайної
   

99. На зубцях листкової пластинки спостерігається виділення краплин води через постійно відкриту щілину між двома замикаючими клітинами епідерми. Ця структура є

1. 
   гідатодою
   
2. 
   нектарником
   
3. 
   осмофором
   
4. 
   клейким волоском
   
5. 
   головчастм волоском
   

100. Встановлено, що у рослин утворення вторинного запасного крохмалю відбувається в

1. 
   амілопластах
   
2. 
   хлоропластах
   
3. 
   хромопластиах
   
4. 
   олеопластах
   
5. 
   протеопластах
   

101. Потовщення стебла здійснюється за рахунок функціонування

1. 
   латеральних меристем
   
2. 
   апікальних меристем
   
3. 
   раневих меристем
   
4. 
   інтеркалярних меристем
   
5. 
   ендодерми
   

102. Встановлено, що ксантофіли - жовто-оранжеві рослинні пігменти, які локалізуються в

1. 
   хромопластах
   
2. 
   амілопластах
   
3. 
   протеопласти
   
4. 
   пропластидах
   
5. 
   олеопластах
   

103. При мікроскопічному аналізі фрагментів кореневища виявлені центроксилемні провідні пучки, наявність яких може свідчити про приналежність рослини до

1. 
   Папоротей
   
2. 
   Однодольних
   
3. 
   Дводольних
   
4. 
   Голонасінних
   
5. 
   Водоростей
   

104. В деревині сосни ефірні олії накопичуються в ходах, які з середини вислані шаром секреторних клітин. Такі структури -

1. 
   Схізогенні вмістища
   
2. 
   Членисті молочники
   
3. 
   Нечленисті молочники
   
4. 
   Лізигенні вмістища
   
5. 
   Залозки
   

105. Студентами визначено, що надане стебло має смоляні ходи, перидерма без сочевичок, в лубі відсутні клітини-супутниці, а в деревині відсутні судини. Такі анатомічні ознаки характерні для

1. 
   Сосни
   
2. 
   Тюльпана
   
3. 
   Айстри
   
4. 
   Соняшника
   
5. 
   Липи
   

106. При аналізі рослини виявлені ефірноолійні залозки, що мають парну кількість клітин, розташованих в 2 ряди по 3-5 ярусів.Це дозволяє припустити, що рослина належить до родини ...

1. 
   Asteraceae
   
2. 
   Scrofulariaceae
   
3. 
   Solanaceae
   
4. 
   Apiaceae
   
5. 
   Lamiaceae
   

107. Серед продуктів життєдіяльності протопласту виявлені кристали карбонату кальцію, тобто ...

1. 
   цистоліти
   
2. 
   поодинокі кристали
   
3. 
   рафіди
   
4. 
   стилоїди
   
5. 
   друзи
   

108. Дослідженням стебла багаторічної рослини виявлено покривну тканину вторинного походження, що утворилась внаслідок діяльності ...

1. 
   фелогену
   
2. 
   прокамбію
   
3. 
   камбію
   
4. 
   перициклу
   
5. 
   протодерми
   

109. В стеблі, вкритому перидермою, газообмін здійснюється через ...

1. 
   Сочевички
   
2. 
   Продихи
   
3. 
   Пори
   
4. 
   Пропускні клітини
   
5. 
   Гідатоди
   
6. 
   
   

110. Мікроскопія осьового органу показала, що між вторинними флоемою і ксилемою є шар живих тонкостінних, щільно-зімкнених, дещо видовжених клітин, що складають...

1. 
   Камбій
   
2. 
   Прокамбій
   
3. 
   Фелоген
   
4. 
   Перицикл
   
5. 
   Перидерма
   

111. При мікроскопії оплодня маку було виявлено трубчасті структури з білим латексом, які є...

1. 
   Молочниками
   
2. 
   Секреторними залозками
   
3. 
   Лізигенними вмістищами
   
4. 
   Секреторними клітинами
   
5. 
   Схизогенними канальцями
   

112. В перезрілих соковитих плодах відбулось руйнування міжклітинних речовини і роз'єднання клітин в наслідок ...

1. 
   Мацерації
   
2. 
   Лігніфікації
   
3. 
   Мінералізації
   
4. 
   Ослизнення
   
5. 
   Гумозу
   

113. В результаті обробки рослинного мікропрепарату розчином Судан - III оболонки клітин забарвилися у рожевий колір, що свідчить про наявність в них ...

1. 
   Суберину
   
2. 
   Целюлози
   
3. 
   Лігніну
   
4. 
   Пектину
   
5. 
   Геміцелюлози
   

114. Обробка рослинного мікропрепарату флороглюцином з концентрованою хлористоводневою кислотою призвела до малиново-червонеого забарвлення клітинних оболонок, що вказує на наявність …

1. 
   Лігніну
   
2. 
   Пектину
   
3. 
   Целюлози
   
4. 
   Геміцелюлози
   
5. 
   Суберину
   

115. При мікроскопічному аналізі кореня встановлено, що його будова первинна, клітини ендодерми з підковоподібними потовщеннями, провідний пучок центрального циліндра радіальний, променів ксилеми більше шести. Така будова кореня характерна для рослин

1. 
   покритонасінних однодольних
   
2. 
   покритонасінних дводольних
   
3. 
   голонасінних хвойних
   
4. 
   голонасінних гнетових
   
5. 
   папоротевидних
   

116. В квітці виявлені секреторні структури, які виділяють цукристі розчини, що приваблюють тварин-опилювачів. Це - ...

1. 
   Нектарники
   
2. 
   Осмофори
   
3. 
   Жалкі волоски
   
4. 
   Клейкі волоски
   
5. 
   Гідатоди
   

117. При мікроскопічному дослідженні первинної кори кореня виявлені під ризодермою 3-4 ряди великих, багатокутних, щільно стиснутих клітин з частково окорковілими оболонками. Ця тканина –

1. 
   Екзодерма
   
2. 
   Ендодерма
   
3. 
   Мезодерма
   
4. 
   Епіблема
   
5. 
   Фелоген
   

118. Встановлено, що деякі органоїди клітини здатні до незалежного синтезу білків за допомогою своїх рибосом під контролем власної ДНК, тобто вони володіють напівавтономією. Це - ...

1. 
   мітохондрії, пластиди
   
2. 
   ендоплазматична сітка, лізосоми
   
3. 
   комплекс Гольджі, мікротрубочки
   
4. 
   вакуолі, центріолі
   
5. 
   піреноїди, сферосоми
   

119. Насіння льону використовують в медицині як обволікаючий засіб, завдяки здатності вторинних оболонок до …

1. 
   Ослизнення
   
2. 
   Окорковіння
   
3. 
   Гумозу
   
4. 
   Здерев’яніння
   
5. 
   Мінералізації
   

120. При мікроскопії підземних органів рослини з родини Аsteraceae виявлені членисті молочні судини з анастамозами, заповнені білим латексом, що характерний для

1. 
   Taraxacum officinale
   
2. 
   Helianthus annuus
   
3. 
   Artemisia absinthium
   
4. 
   Bidens tripartitа
   
5. 
   Achillea millefolium
   

121. В коровій частині кореня кульбаби розташовані секреторні структури з густим вмістом. На подовжньому зрізі вони мають вид злегка звивистих трубочок, утворених ланцюжком клітин. Місцями трубочки зв'язані між собою бічними виростами. Таку будову мають

1. 
   членисті молочники з анастомозами
   
2. 
   членисті молочники без анастомозів
   
3. 
   нечленисті молочники, негалузисті
   
4. 
   нечленисті молочники, галузисті
   
5. 
   схизогенні канальці і ходи
   

122. При мікроскопії стебла виявлена покривна тканина, що складається з фелогену, корку і фелодерми.Такий комплекс тканин утворює

1. 
   Перидерму
   
2. 
   Епідерму
   
3. 
   Ксилему
   
4. 
   Флоему
   
5. 
   Коленхіму
   

123. При мікроскопії стебла виявлена комплексна тканина, що складається з ситовидних трубок з клітинами супутницями, луб’яних волокони, луб’яної паренхіми. Це

1. 
   Флоема
   
2. 
   Перидерма
   
3. 
   Корок
   
4. 
   Епідерма
   
5. 
   Ксилема
   

124. На зрізах екзокарпію апельсина виявлені крупні секреторні утворення без чітких внутрішніх меж –

1. 
   лізигенні вмістища
   
2. 
   схизогенні вмістища
   
3. 
   схизолізигенні канали
   
4. 
   членисті молочники
   
5. 
   нечленисті молочники
   

125. При мікроскопічному дослідженні листка на поверхні епідерми виявлений товстий шар жироподобної речовини -

1. 
   кутину
   
2. 
   суберину
   
3. 
   кремнезему
   
4. 
   лігніну
   
5. 
   хітину
   

126. При мікроскопії листка були виявлені поверхневі структури, що складаються з довгої ніжки і секретуючої багатоклітинної головки, які є

1. 
   залозистими волосками
   
2. 
   покривними волосками
   
3. 
   всмоктуючими волосками
   
4. 
   захисними емергенцями
   
5. 
   гідатодами
   

127. При дії на кінчик кореня розчином Люголя в клітинах кореневого чохлика виявлений крохмаль. Цей крохмаль

1. 
   вторинний, оберігальний
   
2. 
   первинний, оберігальний
   
3. 
   первинний, асиміляційний
   
4. 
   вторинний, транзиторний
   
5. 
   вторинний, запасний
   

128. В корені виявлена тканина, у якої є кореневі волоски, відсутні продихи і кутикула. Ця тканина -

1. 
   епіблема
   
2. 
   епідерма
   
3. 
   перидерма
   
4. 
   ендодерма
   
5. 
   екзодерма
   

129. Клітини з крупною центральною вакуолею, яка обмежена тонопластом, заповнена клітинним соком і часто містить кристалічні включення, характерні для

1. 
   рослин
   
2. 
   тварин
   
3. 
   ціанобактерій
   
4. 
   грибів
   
5. 
   водоростей
   

130. При мікроскопії порошку кореневища виявлені клітини з дрібними зернистими структурами, що мають концентричну шаруватість і тріщину по центру. Під дією розчину Люголя структури забарвилися у фіолетовий колір. Отже, в клітинах є

1. 
   прості крохмальні зерна
   
2. 
   складні крохмальні зерна
   
3. 
   напівскладні крохмальні зерна
   
4. 
   прості алейронові зерна
   
5. 
   складні алейронові зерна
   

131. У складі флоеми стебла виявлені групи щільно зімкнутих прозенхимних клітин із загостреними кінцями, рівномірно потовщеними, шаруватими, частково здерев’янілими оболонками. Це

1. 
   луб’яні волокна
   
2. 
   деревинні волокна
   
3. 
   волокнисті трахеїди
   
4. 
   волокнисті склереїди
   
5. 
   клітини коленхіми
   

132. Секреторними структурами, які виділяють в зовнішнє середовище воду і слабкі сольові розчини в краплинно-рідкому стані, є ...

1. 
   гідатоди і залозки
   
2. 
   нектарники і осмофори
   
3. 
   ідіобласти і молочники
   
4. 
   волоски і луски
   
5. 
   трихоми і вмістища
   

133. При мікроскопічному вивченні кореня в зоні всмоктування виявлений один провідний пучок, в якому ділянки ксилеми і флоеми чергуються по радіусах. Можна зробити висновок, що тип пучка ...

1. 
   радіальний
   
2. 
   колатеральний
   
3. 
   біколатеральний
   
4. 
   центроксилемний
   
5. 
   центрофлоемний
   

134. При мікроскопії стебла квіткової рослини у флоемі виявлений комплекс таких гістологічних елементів: ситовидні трубки з клітинами-супутницями, луб’яні волокна, луб’яна паренхіма, що характерний для ...

1. 
   Покритонасінних
   
2. 
   Голонасінних
   
3. 
   Папоротевидних
   
4. 
   Плауновидних
   
5. 
   Хвощевидних
   

135. У цитоплазмі рослинних клітин виявлені запасні продукти. Це зернисті структури з безліччю центрів утворення, темними і світлими нашаруваннями, що чергуються. Це

1. 
   складні крохмальні зерна
   
2. 
   складні алейронові зерна
   
3. 
   прості крохмальні зерна
   
4. 
   прості алейронові зерна
   
5. 
   напівскладні крохмальні зерна
   

136. В результаті мікроскопічного аналізу епідерми листка однодольної рослини встановлено, що продихи мають чотири побічні клітки, з яких дві – бічні, дві – полярні. Отже, тип продихового апарату

1. 
   тетрацитний
   
2. 
   діацитний
   
3. 
   анізоцитний
   
4. 
   аномоцитний
   
5. 
   парацитний
   

137. При обробці рослинних клітин флороглюцином з конц. сірчаною кислотою їх оболонки придбали малиново-червоне забарвлення, що вказує на їх

1. 
   здерев’яніння
   
2. 
   опробковіння
   
3. 
   ослизнення
   
4. 
   кутинізацію
   
5. 
   мінералізацію
   

138. При мікроспічному дослідженні виявлена комплексна тканина, що складається з прозорих живих клітин з потовщеними зовнішніми кутинізованими клітинними стінками, продихами, трихомами. Ця тканина -

1. 
   Епідерма
   
2. 
   Перидерма
   
3. 
   Кірка
   
4. 
   Ризодерма
   
5. 
   Веламен
   

139. Якщо виявлена тканина зеленого кольору, складається з живих, тонкостінних, стовбчастих, щільно зімкнутих клітин, розташованих перпендикулярно до поверхні органу, то цією тканиною є

1. 
   палісадна паренхіма
   
2. 
   пухка паренхіма
   
3. 
   складчаста паренхіма
   
4. 
   запасаюча паренхіма
   
5. 
   повітроносна паренхіма
   

140. Якщо виявлена тканина голковидного листка жива, пухка, з внутрішніми петлеподібними виростами оболонки, уздовж яких розташовані хлоропласти, то цією тканиною є

1. 
   складчаста паренхіма
   
2. 
   губчаста паренхіма
   
3. 
   палісадна паренхіма
   
4. 
   запасаюча паренхіма
   
5. 
   повітроносна паренхіма
   

141. У однієї з рослин підкласу ранункулиди встановлена наявність у всіх його органах молочників з жовто-оранжевим молочним соком, що характерний для

1. 
   Chelidonium majus
   
2. 
   Ranunculus acris
   
3. 
   Adonis vernalis
   
4. 
   Papaver somniferum
   
5. 
   Aconitum napellus
   

142. Визначається тканина, для клітин якої характерно: ядро відносне велике, цитоплазма густа без вакуолей, мітохондрії і рибосоми численні, ендоплазматична сітка слабо розвинена, пластиди у стадії пропластид, ергастичні речовини відсутні. Ця тканина -

1. 
   меристема
   
2. 
   епітема
   
3. 
   ендосперм
   
4. 
   перисперм
   
5. 
   епідерма
   

143. Результатом проведеної гістохімічної реакції на жирні олії з використанням судану III є забарвлення

1. 
   розово-оранжеве
   
2. 
   синьо-фіолетове
   
3. 
   жовто-лимонне
   
4. 
   малиново-червоне
   
5. 
   чорно-фіолетове
   

144. При вивченні стебла деревної рослини виявлена покривна тканина, що є сукупністю перидерм, – це:

1. 
   кірка
   
2. 
   епідерма
   
3. 
   епіблема
   
4. 
   ризодерма
   
5. 
   екзодерма
   

145. Виявлені при мікроскопічному аналізі насіння алейронові зерна є складними, оскільки складаються з

1. 
   кристалоїда, аморфного білка, глобоїда
   
2. 
   ядра, аморфного білка, глобоїда
   
3. 
   ядра, вакуолі, глобоїда
   
4. 
   глобоїда, вакуолі, кристалоїда
   
5. 
   вакуолі, ядра, аморфного білка
   

146. Для гербаризації були заготовлено рослину, яку вирощують в посушливих місцях. При мікроскопії листка встановлено, що він має епідерму з товстими, здрев’янілими оболонками, покриту кутикулою, продихи в криптах. Епідерма багаторядна з внутрішніми водонакопичуючими шарами. До якої екологічної групи відноситься дана рослина?

1. 
   Ксерофіт
   
2. 
   Мезофіт
   
3. 
   Гідрофіт
   
4. 
   Гігрофіт
   
5. 
   Сциофіт
   

147. На поперечному зрізі стебла під епідермою виявлено декілька шарів живих паренхімних клітин, що містять хлоропласти і мають потовщені по кутах целюлозні оболонки. Ця тканина

1. 
   кутова коленхіма
   
2. 
   пухка коленхіма
   
3. 
   пластинчаста коленхіма
   
4. 
   запасаюча паренхіма
   
5. 
   хлорофілоносна паренхіма
   

148. При мікроскопії листка на епідермі виявлені довгі живі ретортоподібні волоски з багатоклітинною підставкою і невеликою мінералізованою головкою. У вакуолі міститься мурашина кислота, яка при обломленні головки і пошкодженні шкіри викликає опік. Ця структура

1. 
   жалкий емергенець
   
2. 
   залозистий волосок
   
3. 
   чіпкий волосок
   
4. 
   ефіро-олійна залозка
   
5. 
   залозиста луска
   

149. При мікроскопії кореня виявлені кореневі волоски, які є виростами клітин

1. 
   епіблеми
   
2. 
   епідерми
   
3. 
   ендодерми
   
4. 
   екзодерми
   
5. 
   мезодерми
   

150. На зрізі коренеплоду буряка видно декілька шарів камбію, що формують додаткові провідні пучки. Це дозволяє зробити висновок, що будова даного коренеплоду

1. 
   Вторинна, полікамбіальна
   
2. 
   Вторинна, монокамбіальна
   
3. 
   Первинна, полікамбіальна
   
4. 
   Первинна, монокамбіальна
   
5. 
   Перехідна, монокамбіальна
   

151. При мікроскопії осьового органу між вторинною флоемою і вторинною ксилемою виявлена тканина у вигляді багатошарового кільця. Клітини живі, тонкостінні, щільно зімкнені, здавлені в тангентальной площині, розташовані радіальними рядами. Ця тканина

1. 
   камбій
   
2. 
   прокамбій
   
3. 
   фелоген
   
4. 
   перицикл
   
5. 
   протодерма
   

152. На поверхневому мікропрепараті листка серед основних епідермальних клітин виявлені попарно розташовані бобовидні клітини з хлоропластами, які утворюють

1. 
   продих
   
2. 
   трихому
   
3. 
   гідатоду
   
4. 
   залозку
   
5. 
   вмістище
   

153. На поперечному зрізі осьового органу виявлений провідний пучок, в якому флоема і ксилема розташовані окремими ділянками, що чергуються по радіусу. Визначите тип провідного пучка і орган

1. 
   пучок - радіальний, орган – корінь первинної будови
   
2. 
   пучок - центроксилемний, орган – кореневище папороті
   
3. 
   пучок - центрофлоемний, орган – кореневище однодольних
   
4. 
   пучок - колатеральний закритий, орган – стебло однодольних
   
5. 
   пучок – колатеральний відкритий, орган – стебло дводольних
   

154. Для гербаризації було заготовлено занурену у воду трав'янисту рослину, у якої листок з однорідним мезофілом, добре розвинена аеренхима, слабо розвинені кореневі волоски і провідні елементи деревини. До якої екологічної групи воно відноситься

1. 
   Гідрофіт
   
2. 
   Гігрофіт
   
3. 
   Мезофіт
   
4. 
   Ксерофіт
   
5. 
   Сциофіт
   

155. У деревині буку при мікроскопічному дослідженні були виявлені характерні кристали, які при дії соляної кислоти розкладалися з виділенням газу. Проведені дослідження засвідчили, що дана сполука є:

1. 
   карбонат кальцію
   
2. 
   оксалат калію
   
3. 
   оксалат кальцію
   
4. 
   оксид кремнію
   
5. 
   фосфат кальцію
   

156. За морфологічними ознаками трав'яниста рослина відповідає кропиві дводомній. Для підтвердження цього було проведено мікроскопічне дослідження на виявлення в клітинах листка характерних кристалічних включень, зокрема

1. 
   цистолітів
   
2. 
   друз
   
3. 
   кристалічного піску
   
4. 
   поодиноких кристалів
   
5. 
   рафід
   

157. У мікропрепараті внутрішньої епідерми оплодня перцю однорічного солодкого видно, що клітинні оболонки пронизані порами. У суміжних клітинах циліндричні порові канали співпадають за напрямом і діаметром. Такого типу пори слід охарактеризувати як

1. 
   прямі
   
2. 
   косі
   
3. 
   щілиновидні
   
4. 
   розгалужені
   
5. 
   облямовані
   

158. При вивченні рослинної клітини під електронним мікроскопом виявлені структури у вигляді стопки сплюснутих мембранних цистерн і бульбашок. Органоїди визначені як

1. 
   апарат Гольджі
   
2. 
   ендоплазматичний ретикулум
   
3. 
   пластиди
   
4. 
   мітохондрії
   
5. 
   мікротільця
   

159. При розгляді під мікроскопом препарату бульби картоплі в клітинах видно включення, які під впливом розчину Люголя забарвлюються в синьо-фіолетовий колір. Це

1. 
   Крохмальні зерна
   
2. 
   Алейронові зерна
   
3. 
   Краплі жирної олії
   
4. 
   Кристали інуліну
   
5. 
   Кристали оксалату кальцію
   

160. Дотик до трав'янистої рослини викликав опік. При мікроскопії на епідермі листка виявлені довгі, живі, ретортовидні вирости з багатоклітинною основою і мінерализованою головкою.Такі структури характерни для Urtica dioica і відносяться до

1. 
   жалких емергенців
   
2. 
   епідермальних шипів
   
3. 
   сосочковидних волосків
   
4. 
   секреторних залозок
   
5. 
   залозистих волосків
   

161. При мікроскопії поперечного зрізу кореневища однодольної рослини було встановлено, що клітини внутрішнього шару первинної кори мають підковоподібні потовщення оболонок. Це.

1. 
   Ендодерма
   
2. 
   Фелоген
   
3. 
   Екзодерма
   
4. 
   Перицикл
   
5. 
   Епіблема
   

162. На зрізі кореневища в центральному циліндрі помітні закриті колатеральні, а також центрофлоемні провідні пучки, що дозволяє припустити належність рослини до класу ...

1. 
   однодольних
   
2. 
   дводольних
   
3. 
   папоротевидних
   
4. 
   хвощевидних
   
5. 
   плауновидних
   

163. При електронній мікроскопії клітинної оболонки виявляється її сітчаста структура, обумовлена наявністю і розташуванням міцел, утворених макромолекулами ...

1. 
   целюлози
   
2. 
   геміцелюлози
   
3. 
   пектину
   
4. 
   лігніну
   
5. 
   ліпопротеїду
   

164. Після дії хлор-цинк-йоду потовщені безбарвні клітинні оболонки коленхіми стали синьо-фіолетовими. Значить, оболонки ...

1. 
   целюлозні
   
2. 
   лігніфіковані
   
3. 
   кутинізовані
   
4. 
   мінералізовані
   
5. 
   суберинізовані
   

165. Встановлено, що в кореневищі і корінні Inula helenium є порожнини без чітких внутрішніх меж, заповнені ефірними оліями. Це ...

1. 
   лізигенні вмістища
   
2. 
   схизогенні вмістища
   
3. 
   смоляні ходи
   
4. 
   членисті молочники
   
5. 
   нечленисті молочники
   

166. Мікроскопічними і гістохімічними методами в клітинах кореневища купини виявлені рафіди. Це

1. 
   голчаті кристали оксалату кальцію
   
2. 
   зірчасті кристали оксалату кальцію
   
3. 
   поодинокі кристали оксалату кальцію
   
4. 
   поодинокі кристали карбонату кальцію
   
5. 
   голчасті кристали карбонату кальцію
   

167. У клітинах є ядро, немає хлоропластів, в цитоплазмі запасається глікоген, а оболонка містить хітин. Отже, це клітини ...

1. 
   гриба
   
2. 
   лишайника
   
3. 
   водорості
   
4. 
   вищої рослини
   
5. 
   ціанобактерії
   

168. На зрізі кореня Helianthus annuus виявлена вторинна пучкова будова. Це означає зріз зроблений в зоні ...

1. 
   укріплення і проведення
   
2. 
   росту і розтягування
   
3. 
   всмоктування
   
4. 
   поділу
   
5. 
   кореневого чехлика
   

169. Клітини мезофілу листка подовжені, щільно зімкнені, з тонкими прямими стінками і великою кількістю хлоропластів. Це означає, що хлоренхіма

1. 
   стовпчаста
   
2. 
   пухка
   
3. 
   складчаста
   
4. 
   запасаюча
   
5. 
   повітроносна
   

170. При вивченні зрізів стебла Tilia cordata в корі виявлені щільні тяжі волокон в складі ...

1. 
   твердого лубу
   
2. 
   м'якого лубу
   
3. 
   весняної деревини
   
4. 
   пластинчастої коленхіми
   
5. 
   серцевинних променів
   

171. При мікроскопії листка встановлена наявність кристалоносної обкладки, яка супроводжує ...

1. 
   центральну жилку
   
2. 
   стовбчастий мезофіл
   
3. 
   губчастий мезофіл
   
4. 
   край листкової пластинки
   
5. 
   опорні ідіобласти
   

172. Розглядаючи будову кореня, звернули увагу на ділянку, поверхневі клітини якої утворили вирости – кореневі волоски. Про яку зону кореня йде мова?

1. 
   Всмоктування
   
2. 
   Ділення клітин
   
3. 
   Розтягування
   
4. 
   Проведення
   
5. 
   Кореневого чехлика
   

173. При мікроскопічному дослідженні рослинної клітини встановлено, що добре розвинена система тилакоїдів характерна для:

1. 
   Внутрішньої мембрани хлоропластів
   
2. 
   Зовнішньої мембрани хлоропластів
   
3. 
   Внутрішньої мембрани мітохондрій
   
4. 
   Зовнішньої мембрани мітохондрій
   
5. 
   Внутрішньої мембрани пропластид
   

174. При мікроскопії листка на зубчиках виявлені водяні продихи, які є пристосуванням для виділення краплинно-рідкої вологи, тобто здійснюють процес:

1. 
   Гутацїі
   
2. 
   Газообміну
   
3. 
   Внутрішньої секреції
   
4. 
   Транспірації
   
5. 
   Фотосинтезу
   

175. Аналізований осьовий орган рослини має радіальну симетрію, необмежений ріст, позитивний геотропізм, забезпечує живлення і закріплення в грунті. Даний орган - ...

1. 
   Корінь
   
2. 
   Стебло
   
3. 
   Листок
   
4. 
   Кореневище
   
5. 
   Насінина
   

176. При мікроскопічному дослідженні поперечного зрізу кореня була виявлена покривна тканина, що складається з тонкостінних, щільно зімкнутих клітин з кореневими волосками. Це - ...

1. 
   Епіблема
   
2. 
   Кореневий чохлик
   
3. 
   Перидерма
   
4. 
   Ендодерма
   
5. 
   Епідерма
   

177. Пігменти грибів зосереджені в

1. 
   Цитоплазмі і оболонці клітин
   
2. 
   Лейкопластах
   
3. 
   Хромопластах
   
4. 
   Цитоплазмі клітин
   
5. 
   Оболонці клітин
   

178. При дослідженні поперечного зрізу кореня в провідній зоні видно закладання і формування з перициклу

1. 
   Бічних коренів
   
2. 
   Тріхом
   
3. 
   Додаткових коренів
   
4. 
   Кореневих волосків
   
5. 
   Кореневого чехлика
   

179. При вивченні будови коренеплоду моркви було встановлено, що поживні речовини відкладаються в найбільш розвиненій частині

1. 
   Лубі
   
2. 
   Первинній ксилемі
   
3. 
   Вторинній ксилемі
   
4. 
   Первинній корі
   
5. 
   Центральному циліндрі
   

180. При мікроскопії голковидного листка була виявлена жива тканина з внутрішніми петлеподібними виростами оболонки, уздовж яких розташовані хлоропласти, тобто ця паренхіма

1. 
   складчаста
   
2. 
   губчаста
   
3. 
   палісадна
   
4. 
   запасаюча
   
5. 
   повітроносна
   

181. У клітинах запасаючої паренхіми виявлені зернисті структури з безліччю утворюючих центрів і темними та світлими нашаруваннями, що чергуються навколо них. Отже, це ...

1. 
   складні крохмальні зерна
   
2. 
   складні алейронові зерна
   
3. 
   прості крохмальні зерна
   
4. 
   прості алейронові зерна
   
5. 
   хлорофільні зерна
   

182. Листкам притаманна морфолого-анатомічна пластичність, пов’язана з адаптаціями до умов існування. Для якої групи рослин характерно: епідерма з товстими здерев’янілими оболонками, покрита кутикулою, устячка в криптах, покриті трихомами:

1. 
   Ксерофіти
   
2. 
   Мезофіти
   
3. 
   Гідрофіти
   
4. 
   Гігрофіти
   
5. 
   Гідатофіти
   

183. При анатомічному аналізі частин тригранного стебла трав’янистої рослини, присутньої у зборі, встановлено, що основний об’єм займає центральний циліндр, в якому безладно розташовані закриті колатеральні провідні пучки. Це може бути стебло

1. 
   конвалії
   
2. 
   звіробою
   
3. 
   хвоща
   
4. 
   материнки
   
5. 
   жита
   

184. Характерна особливість механічних тканин рослин полягає в тому, що вони складаються в основному із мертвих клітин, але існує один тип механічних тканин, який складається із живих клітин. Які клітини з перелічених типів механічних тканин містять живий протопласт

1. 
   коленхіма
   
2. 
   склереїди
   
3. 
   лібріформ
   
4. 
   переваскулярні волокна
   
5. 
   луб’яні волокна
   

185. Для представників родини молочайних характерні гігантські, дуже розрості, галузисті клітини з постінною цитоплазмою і ядрами. Клітини живі, клітинний сік в них має вид емульсії, білого, рідко жовтого або оранжевого кольору. Це:

1. 
   Нечленисті молочники
   
2. 
   Членисті молочники
   
3. 
   Схизогенні вмістища
   
4. 
   Лізигенні вмістища
   
5. 
   Залозки
   

186. До складу пластид входять пігменти, які виконують функції антиоксидантів і являють собою провітаміни А. Ці пігменти називаються:

1. 
   Каротиноїди
   
2. 
   Виключно хлорофіли
   
3. 
   Каротиноїди і хлорофіли
   
4. 
   Антохлори
   
5. 
   Антоціани
   

187. У деяких рослин широкі судини в подальшому закупорюються паренхімними клітинами, які вростають в порожнину судини із сусідніх клітин деревинної паренхіми через пори судини. Це:

1. 
   Тіли
   
2. 
   Друзи
   
3. 
   Кристалоносні клітини
   
4. 
   Каменисті клітини
   
5. 
   Цистоліти
   

188. Деякі фітогормони знайшли використання при культивуванні рослинних тканин на поживних середовищах, а також для продовження терміну зберігання овочів, фруктів, квіток. Це:

1. 
   Кініни
   
2. 
   Ауксини
   
3. 
   Гібереліни
   
4. 
   Абсцизава кислота
   
5. 
   Етилен
   

189. При старінні коренеплід редиски робиться менш соковитим, запасаюча ксилема стає пористою і твердне в результаті значного укрупнення і одеревіння.

1. 
   Деревних волокон
   
2. 
   Судин
   
3. 
   Луб’яних волокон
   
4. 
   Ситовидних трубок
   
5. 
   Клітин-супутниць
   

190. У яких скруктурах рослинної клітини накопичується крохмаль:

1. 
   лейкопластах
   
2. 
   хлоропластах
   
3. 
   мітохондріях
   
4. 
   вакуолях
   
5. 
   ендоплазматичній сітці
   

191. Внутрішньою мембраною хлоропласта утворені структури:

1. 
   ламели
   
2. 
   матрикс
   
3. 
   рибосоми
   
4. 
   кристи
   
5. 
   строма
   

192. Ці структури зустрічаються у всіх частинах рослини, різноманітної форми (галузисті, у вигляді мішків, трубок), можуть містити бальзами, смоли, кристали тощо. Про які утвори йдеться?

1. 
   секреторні клітини
   
2. 
   нектарники
   
3. 
   гідатоди
   
4. 
   вмістища
   
5. 
   молочники
   

193. Який орган рослини характеризується найбільшим скупченням продихів?

1. 
   листок
   
2. 
   стебло
   
3. 
   насіння
   
4. 
   плід
   
5. 
   трихоми
   

194. Рослини родини Губоцвіті характеризуються певний запахом, оскільки містить ефірні олії. У яких волосках накопичуються ці сполуки?

1. 
   залозистих
   
2. 
   зірчастих
   
3. 
   жалких
   
4. 
   підземних
   
5. 
   чіпких
   

195. При мікроскопічному дослідженні поперечного зрізу кореня було встановлено: наявність перидерми і річних кілець в розсіяносудинній деревині. Це корінь ...

1. 
   Дерев’янистої голонасінної
   
2. 
   Трав'янистої дводольної
   
3. 
   Дерев’янистої дводольної
   
4. 
   Трав'янистої однодольної
   
5. 
   Дерев’янистої однодольної
   

196. При аналізі мікропрепарату коренеплоду буряка спостерігаємо декілька шарів камбію, що формують провідні пучки. Якого вони походження

1. 
   лубо-перициклічного
   
2. 
   камбіального
   
3. 
   перициклічного
   
4. 
   прокамбіального
   
5. 
   меристематичного
   

197. При мікроскопії виявлена інтенсивно-зелена тканина, що складається з живих, стовбчастих, щільно зімкнутих клітин, розташованих перпендикулярно до поверхні органу. Ця паренхімна тканина ..

1. 
   палісадна
   
2. 
   пухкка
   
3. 
   складчаста
   
4. 
   запасаюча
   
5. 
   повітроносна
   

198. При мікроскопії мезофілу голковидного листка – типовий для хвої голонасінних. Він ...

1. 
   складчастий
   
2. 
   стовбчастий
   
3. 
   губчастий
   
4. 
   складчастий і стовбчастий
   
5. 
   стовбчастий і губчастий
   

199. При мікроскопії листка одношарова тканина складається з щільно зімкнутих, живих, безбарвних клітин, а також комплексів півмісяцевих клітин, що попарно зближуються, з хлоропластами. Це...

1. 
   Продих
   
2. 
   Гідатода
   
3. 
   Трихома
   
4. 
   Ефіроолійна залозка
   
5. 
   Сочевичка
   

200. У однодольних рослин кінцеві продукти метаболізму часто представлені паралельними голчатими кристалами оксалату кальцію, зібраними в пучки, це:

1. 
   Рафіди
   
2. 
   Друзи
   
3. 
   Стилоїди
   
4. 
   Подвійні кристали
   
5. 
   Кристалічний пісок
   

201. Анатомо-гістохімічний аналіз черешка показав, що під епідермою розташовані живі паренхімні клітини з целюлозними оболонками, потовщеними тангентальними стінками, паралельними до поверхні органу. Це

1. 
   Пластинчаста коленхіма
   
2. 
   Кутова коленхіма
   
3. 
   Пухка коленхіма
   
4. 
   Губчаста паренхіма
   
5. 
   Стовбчаста паренхіма
   

202. У кореневищі дводольної трав'янистої рослини визначено переважання паренхіми з інуліном, а також пучкова будова центрального циліндра, оскільки провідні комплекси флоеми і ксилеми розташовані ...

1. 
   одним кругом
   
2. 
   двома-трьома кругами
   
3. 
   безладно
   
4. 
   суцільними циліндрами
   
5. 
   радіальними ділянками
   

203. Розростання осьового органу у висоту обумовлене твірною діяльністю меристеми

1. 
   верхівковою
   
2. 
   раневою
   
3. 
   вставною
   
4. 
   бічною
   
5. 
   інтеркалярною
   

204. При дії на зріз насінини соняшнику розчину Судан III з'явилося рожево-оранжеве забарвлення, що свідчить про наявність в насінні ...

1. 
   Жирної олії
   
2. 
   Білка
   
3. 
   Крохмалю
   
4. 
   Інуліну
   
5. 
   Целюлози
   

205. Вторинної анатомічної будови корінь дводольної рослини набуває в зоні:

1. 
   Проведення або укріплення
   
2. 
   Кореневих волосків
   
3. 
   Росту і диференціювання
   
4. 
   Ділення
   
5. 
   Кореневого чехлика
   

206. При мікроскопічному дослідженні листка латаття встановлено, що продихи розташовуються тільки у верхній епідермі. Отже листок:

1. 
   Епістоматичний
   
2. 
   Амфістоматичний
   
3. 
   Гіпостоматичний
   
4. 
   Ізолатеральний
   
5. 
   Радіальний
   

207. При мікроскопії поперечного зрізу кореня дводольної рослини, зробленої в зоні всмоктування, виявили ряд клітин з лінзовидними окорковілими потовщеннями – поясочками Каспарі, це клітини:

1. 
   Ендодерми
   
2. 
   Екзодерми
   
3. 
   Мезодерми
   
4. 
   Перициклу
   
5. 
   Центрального циліндра
   

208. Який тип провідного пучка характерний для первинної анатомічної будови кореня?

1. 
   Радіальний
   
2. 
   Концентричний
   
3. 
   Колатеральний закритий
   
4. 
   Біколлатеральний
   
5. 
   Колатеральний відкритий
   

209. На зрізах коренів і кореневищ валеріани лікарської виявлені секреторні вмістища, які оточені секреторними клітинами, здатними ділитися, що веде до збільшення вмістища. Це ...

1. 
   схізогенні вмістища
   
2. 
   лізигенні вмістища
   
3. 
   лізигенно-схізогенні вмістища
   
4. 
   членисті молочники
   
5. 
   нечленисті молочники
   

210. При мікроскопії листка були виявлені зірчасті склереїди. Це ...

1. 
   астросклереїди
   
2. 
   остеосклереїди
   
3. 
   трихосклереїди
   
4. 
   макросклереїди
   
5. 
   брахісклереїди
   

211. Тонкі зрізи коріння Inula helenium витримали в 96% етанолі. При їх мікроскопічному дослідженні виявили сферокристали, що вказує на наявність:

1. 
   Інуліну
   
2. 
   Крохмалю
   
3. 
   Білка
   
4. 
   Слизу
   
5. 
   Жирів
   

212. При фотосинтезі в хлоропластах рослинної клітини утворюється короткочасно існуючий крохмаль, який швидко гідролізується до глюкози. Такий крохмаль називається:

1. 
   Первинний
   
2. 
   Вторинний
   
3. 
   Транзиторний
   
4. 
   Оберігаємий
   
5. 
   Запасний
   

213. При визначенні типу і особливостей провідних пучків осьових органів враховано взаємне розташування флоеми і ксилеми, наявність обкладок і ...

1. 
   камбію
   
2. 
   прокамбію
   
3. 
   коленхіми
   
4. 
   перициклу
   
5. 
   фелогену
   

214. Одна з відмітних ознак Hypericum perforatum – наявність на пелюстках і листках добре помітних неозброєним оком ...

1. 
   темних і світлих округлих вмістищ
   
2. 
   довгих пекучих волосків
   
3. 
   шипів
   
4. 
   блискучих лусок
   
5. 
   темних молочників уздовж жилок
   

215. На вік дерева вказала кількість річних кілець приросту в ...

1. 
   деревині
   
2. 
   лубі
   
3. 
   корку
   
4. 
   серцевині
   
5. 
   первинній корі
   

216. У серії мікропрепаратів ідентифікована прозенхімна, скелетна, здерев’яніла, щільна тканина – ...

1. 
   склеренхіма
   
2. 
   коленхіма
   
3. 
   паренхіма
   
4. 
   аеренхіма
   
5. 
   корок
   

217. Найбільший об’єм у типових клітинах рослинного організму займають:

1. 
   вакуолі
   
2. 
   ядра
   
3. 
   лейкопласти
   
4. 
   хлоропласти
   
5. 
   центріолі
   

218. Фелоген утворюється з перициклу або основної тканини, що набуває меристематичної активності. Назвіть до якого типу тканин відноситься фелоген.

1. 
   твірна
   
2. 
   покривна
   
3. 
   видільна
   
4. 
   механічна
   
5. 
   провідна
   

219. Пропускні клітини кореня первинної будови знаходяться напроти судин ксилеми. Для якої тканини характерні пропускні клітини?

1. 
   ендодерма
   
2. 
   перицикл
   
3. 
   мезодерма
   
4. 
   центральний осьовий циліндр
   
5. 
   екзодерма
   

220. Наявність білкових включень виявляють за допомогою кольорових реакцій. Зокрема, при ксантопротеїновій реакції під дією концентрованої азотної кислоти при нагріванні білки забарвлюються в колір ...

1. 
   яскраво-жовтий
   
2. 
   червоний
   
3. 
   оранжевий
   
4. 
   фіолетовий
   
5. 
   синій
   

221. Мікроаналіз кореневища виявив відкриті колатеральні провідні пучки, які розташовані кільцем; це може свідчити про належність рослини до класу:

1. 
   Дводольних
   
2. 
   Однодольних
   
3. 
   Хвойних
   
4. 
   Папоротеподібних
   
5. 
   Гнетових
   

222. Під час мікроскопічного аналізу поперечних зрізів трьохрічного стебла, в його зовнішній частині виявлені ряді щільно зімкнених мертвих клітин з потовщеними, коричневими оболонками, які містять суберин. Ця тканина:

1. 
   Корок
   
2. 
   Камбій
   
3. 
   Коленхіма
   
4. 
   Хлоренхіма
   
5. 
   Лібріформ
   

223. Клітини серцевини стебла з великими міжклітинниками, паренхімні, живі, з тонкою пористою оболонкою. Ця тканина:

1. 
   Основна
   
2. 
   Твірна
   
3. 
   Покривна
   
4. 
   Провідна
   
5. 
   Механічна
   

224. Внаслідок процесу дихання до організму надходить кисень. В яких клітинних органоїдах за участю кисню відбуваються процеси окислювального фосфорилювання?

1. 
   Мітохондрії
   
2. 
   Лізосоми
   
3. 
   Ядро
   
4. 
   Ендоплазматичний ретикулум
   
5. 
   Рибосоми