БЖД лекції. Безпека життєдіяльності та охорона праці
 Скачать 371 Kb.
|
|
ТЕМА № З На сучасному етапі характерною особливістю розвитку цивілізації являється зростання та посилення ризику її існування. В повній відповідальності з законами діалектики, життя постійно висуває і продовжує ставити перед людством різні невідкладні проблеми. В окремі моменти розвитку виникає свого роду комуляція і різке загострення протиріч між природою і суспільством, або в середині самого суспільства. Вони призводять не тільки до воєнних, а й до соціальних конфліктів, великих промислових катастроф, ускладнення наслідків стихійних лих та інших надзвичайних ситуацій. До найбільших жертв і руйнувань призводять національні, глобальні воєнні і соціально-політичні конфлікти, в першу чергу світові війни. Підраховано, що за 5,5 тис. років на Землі відбулося близько 15 тис. війн і збройних конфліктів, в яких загинуло майже 3,5 млрд. чоловік. Людські втрати в першій світовій війні склали понад 10 млн. чоловік, в тому числі 100 тис. від застосування хімічної зброї (хлору), а загальний збиток знищених матеріальних цінностей - 30 млрд. доларів ( в цінах того часу ).Атомні бомбардування японських міст Хіросіми і Нагасакі в кінці 2 світової війни привели до загибелі 102 тис. чоловік і опроміненню 385 тис, більшість з яких загинули через це в наступні роки, деякі через 10-20 років. Після другої світової війни відбулося 179 конфліктів, в тому числі 136 збройних війн. Ці збройні конфлікти після 1945 р. лишили життя ще більш ніж 25 млн. чоловік. Щорічно гинуть десятки, а то і сотні тисяч людей, зростає уразливість великих міст до стихійних лих. Трагедії Чорнобиля, Спітака та інших міст і регіонів показали, що ніякими засобами не компенсувати загибель тисяч людей. Все це не залишає ніякого сумніву в тому, що проблеми запобігання або мінімізації виникнення ризику, а також масштабів наслідків природних і технологічних катастроф належить до числа гостроактуальних. Стихійні лиха, технологічні катастрофи і серйозне загострення екологічної ситуації постійно загрожували і ще більше загрожують безпеці людини. Тільки за останні 20 років від стихійних лих, промислових аварій і катастроф постраждали більше ніж 1 млрд. людей, в тому числі 5 млн. загинуло, а нанесений матеріальний збиток рахується триліонами доларів. За цей же час з екологічних причин залишили свої рідні місця і стали новим "класом" біженців міліони людей: на сьогодні у всьому світі їх - 2 - налічується більш ніж 10 млн. чоловік. Традиційних біженців ( жертв збройних конфліктів і регіональних війн) зараз більше 13 млн. чоловік. Від різного роду катаклізмів, за даними ООН, нараховується - 750 млн. чоловік мають доходи нижче прожиткового мінімуму (в Україні 70% населення). За останні 20 років різко підвищилась кількість потерпілих від стихійних лих, особливо від повенів і засух. Вивчення даних, які характеризують чисельність і руйнівну силу великих стихійних лих світу, до яких статистика ООН відносить ті, що несуть за собою загибель більше 10 чоловік, а збиток понад 1 млн. доларів, свідчить про їх зростання. Якщо в 1938 -1977 рр. в світі в середньому відбувалося чотири землетруси, п'ять ураганів і вісім повенів за рік, то в останні роки аналогічні показники зросли до 9,34 і 27. За даними шведського Червоного Хреста кількість усіх стихійних лих в світі в 60-ті роки збільшилась на 54%, або на 4,4% в середньому на рік, в 70-ті на 81%, останні роки ще більше. Кількість природних катастроф в 1975-1990 рр. перевищила аналогічний показник за попередні десятиріччя вдвічі, кількість їх жертв збільшилась в шість разів. Відбувається зростання вбиваючої сили стихійних лих, при ураженні вона зросла з 20 тис. жертв в 60-ті роки, до 143 тис. в 70-ті, тобто більш ніж в сім разів. Така ж тенденція спостерігається, на превеликий жаль, і зараз. Ці стихійні лиха наносять населенню і світовому народному господарству збиток понад 70 млрд. доларів кожного року. Враховуючи матеріальний збиток від стихійних лих, витрати на відновлювальні роботи оцінюється в середньому в 1,5-2,0 % валового національного продукта, тоді як в державах "третього світу" він складає понад 15-20% валового національного продукту. На думку фахівців із університету Кларка (штат Масачусет, США), стихійні лиха обумовлюють від 10 до 25% усіх передчасних випадків смерті в країнах що розвиваються. В розвинутих країнах цей показник складає 3-5%, або в 4,5 рази менше. В країнах, що розвиваються, кількість жертв від стихійних лих вдвічі вище, ніж в розвинутих, а в менш розвинутих країнах - в 6 разів. В деяких випадках цей розрив значно більший. Наприклад, землетрус однакової сили і інтенсивності "вбив" в Перу в 50 разів більше людей, ніж в Японії. В 1960-1980 рр. середньостатистичні землетруси в Японії привели до загибелі 63 чоловік, тоді як в Перу - більше ніж 2900. Необхідно визнати, що аналогічний уражаючий контраст існує і між колишнім СРСР і країнами Заходу та Японією. Втручаючись в природу і створюючи більш потужні інженерні комплекси, людство формує нову надзвичано складну систему, включаючи техносферу, закономірності якої поки не зовсім пізнані. - 3 - Історія людства породила ще один парадокс - на протязі сторіч людство вдосконалювало техніку, щоб захистити себе від випадкового природного явища, але в результаті прийшло до найвищої технічної небезпеки, яка пов'язана з технологічним ризиком, особливо при виробництві ядерної енергії. Руйнівний потенціал великих технологічних катастроф зараз порівнюється з загрозою військово-політичних надзвичайних ситуацій. Тільки у сфері енергетики видобувається, зберігається і перероблюється близько 10 млрд. тонн умовного палива - маса, яка здатна горіти і вибухати, руйнівну силу якої можна порівняти з арсеналом ядерної зброї, що накопичена в світі за всю історію його існування. Небезпечні хімічні сполуки зберігаються і перевозяться в кількостях від сотен до триліонів летальних доз, що на один два порядка вищенакопичених радіоактивних речовин в тих самих одиницях виміру. Розглядаючи дилему про технологічний оптимізм і песимізм, відомий німецький філософ К. Ясперс застерігав від фетишезації технічного прогресу : "Досконало очевидно, що в техніці закладені не тільки безмежні можливості, але безмежна небезпека...." Події останніх років показали виправданість даного попередження, знову нагадали людству, що науково-технічний прогрес не тільки сприяв підвищенню продуктивності праці, зростанню матеріального добробуту і інтелектуального потенціалу суспільства, але й викликає значні загрози. Досить згадати аварії на АЕС, на хімічних підприємствах в Бхопалі (Індія) і Базелі (Швейцарія), загибель космічного човника "Челінджер" і катастрофи під час вантажних перевезень небезпечних вантажів в Арзамасі, Іркутську і трагедію на нафтопроводі " Західна Сибір-Поволжя". Хоча великі аварії і катастрофи виникають не дуже часто, але серйозне занепокоєння викликає те, що неухильно збільшується їх кількість і руйнівний ефект. В Україні щорічно від наслідків надзвичайних ситуацій гине більше 50 тис. чоловік, а чисельність працюючих в умовах, що не відповідають вимогам охорони праці, порівняно з 1991 р. збільшилось з 1,4 до 1,9 млн. чоловік. Напротязі 1996 року на території України виникло 205 надзвичайних ситуацій техногенного характеру (в 1995р.-111), в тому числі: 28 аварій на залізничному транспорті, 27 на трубопровідному транспорті, 36 великих пожеж і вибухів, 10 аварій з викидом сильнодіючої отруйної речовини (СДОР), 43 аварії на об'єктах комунального господарства, 61 аварія на об'єктах енергетики. Внаслідок цього щорічно в Україні гине більш ніж 50 тис. чоловік. Окрім цього 70 % промислового потенціалу України знаходиться під впливом незадовільних природних техногенних явищ (зсуви, затоплення, пожежі). - 4 - Територія нашої країни несе значне техногенне навантаження, особливо в промислово розвинутих регіонах. Потенційно небезпечні об'єкти складають майже третину загальної кількості підприємств і об'єктивно обумовлюють високу імовірність аварій і нещасних випадків. Тільки в основних галузях народного господарства України більш ніж 3,5 млн. чоловік мають пільги і компенсації за роботу на виробництвах з шкідливими та небезпечними умовами праці. Розвиток і концепція таких виробництв має великі економічні витрати за рахунок виплати пільг і компенсації. Щорічно на виробництві України травмуються понад 80 тис. працюючих, з них близько 2 тис. чоловік гине, від 5 до 10 тис. чоловік отримують професійні захворювання. Фізична зношеність основних фондів зростає у всіх галузях суспільного виробництва і особливо це стосується промислово розвинених регіонів. Явища техногенного характеру, які викликані активною діяльністю людини, починають перевищувати явища, які викликані природними процесами. Такий стан справи впливає не тільки на безпеку життєдіяльності, але й на екологічну ситуацію в Україні. Класифікація, характеристика і причини виникнення надзвичайних ситуацій Тема № 4 Всупереч розповсюдженій думці про те, що технічна цивілізація знизила ризик, який пов'язаний з впливом на людину несприятливих природних процесів і явищ, аналіз емпіричного матеріалу за параметрами навколишнього середовища доказує, що сучасний світ залишається уразливим до надзвичайних ситуацій, які дестабілізують соціальні та економічні системи. Теоретична база технологічного аналізу надзвичайних ситуацій показує, що необхідно розглядати історію розвитку взаємодії природи і суспільства та його внутрішніх суспільних відносин. Історія розвитку природи і розвитку людини невід'ємно пов'язані між собою (людина своєю плоттю та кров'ю належить природі, знаходиться в її середині і залежить від неї і законів її розвитку) і обумовлюють один одного, але при цьому одночасно постійно виникають протиріччя. Виходячи з означеної методологічної передумови можна виділити дві групи протиріч: між природою і суспільством та всередині суспільства (соціальні). З аналізу надзвичайних ситуацій можна виділити дві сторони такої залежності: об'єктивно обумовлену, що пов'язана з неможливістю для людини і суспільства вцілому керувати силами природи (це наочно проявляється у відношенні стихійних лих); суб'єктивно обумовлену, що породжена незнанням, порушенням або ігноруванням законів природи в процесі господарської діяльності, внаслідок чого погіршується якість середовища її мешкання, виникає безпосередня загроза життю і здоров'ю людей (забруднення води, повітря, грунту токсичними речовинами, виснаження озонового шару та ін.). В останньому випадку негативні для природи явища і процеси виникають внаслідок використання не екологічних (матеріало- і енергоємких, «багатовідходних») технологій. Іншу сукупність протиріч створює система «технологія-суспільство», в межах якої відбувається зворотній вплив засобів виробництва на суспільство. Вплив техніки і технології на суспільство здійснюється безпосередньо через природне середовище. В цьому проявляється його «посередницька» функція як з'єднуючого ланцюга між природою і суспільством. Порушення нормальних умов життєдіяльності людей на
об'єкті або території, які викликані аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епіфіотією, великими пожежами, застосуванням засобів ураження, що привели або можуть привести до людських втрат і матеріальних збитків називають надзвичайною ситуацією. Розглядаючи надзвичайні ситуації як наслідок загострення розглянутих вище протиріч можна виділити за місцем походження такі надзвичайні ситуації: природні, техногенні, екологічні, антропогенні, соціально-політичні та соціально-психологічні. Важливою характеристикою виникнення надзвичайних ситуацій є швидкість їх формування (розвитку). За часом, який проходить безпосередньо від виникнення надзвичайної ситуації до її кульмінаційної вершини, всі ситуації можна розділити на два типа — «вибухові» і «плавні». В надзвичайних ситуаціях першого типу час визначається не годинами, а хвилинами, а під час і секундами. Досить згадати стихійні лиха, деякі види технологічних катастроф (аварії на великих енергетичних об'єктах: АЕС, ТЕС, газопроводах, а також на хімічних підприємствах). Для ситуацій «плавного» типу властивий довготривалий латентний період, що продовжується інколи десятиріччями. Ще однією важливою характеристикою надзвичайних ситуацій є масштаби впливу і наслідків, включаючи простір, соціально-екологічні і економічні (людські і матеріальні втрати, деградація екосистем) аспекти. За цією комплексною ознакою можна виділити ще п'ять типів надзвичайних ситуацій: локальні, територіальні, регіональні, державні і глобальні.  Деякі природні катастрофи (повені, землетруси та ін.) можуть мати як суто природне, так і природно-антропогенне походження, особливо це характерно для сучасного етапу розвитку суспільства. Теж саме можна сказати і по відношенню до деяких епідемічних захворювань, дія яких носить також «комбінований» характер. Існує певний взаємозв'язок між «плавними» і «вибуховими» надзвичайними ситуаціями. Наприклад, катастрофа на трубопроводі «Західна Сибір-Поволжя», яка сталася під Уфою в 1989 р., по всім канонам відноситься до «вибухового» типу, але вона назрівала майже чотири роки.
Локальна надзвичайна ситуація при певних умовах може цілком перерости в регіональну, державну і глобальну. Важливо встановити конкретний тип критерія або параметра, згідно якого обстановка, що склалася, відноситься до того чи іншого типу надзвичайних ситуацій. Катастрофи-в Бхопалі (Індія) або Чорнобилі за техніко-економічним критерієм можна віднести до локальної екстремальної ситуації, за економічним — до державної, а за соціально-політичним (маючи на увазі міжнародний резонанс) і соціально-екологічним (найбільші катастрофи за всю світову історію індустрії і енергетики) критеріям до глобальної надзвичайної ситуації. Одним із важливих критеріїв надзвичайних ситуацій являється їхня зовнішня несподіваність, раптовість. Слово «зовнішня» вжито не випадково: цим можна підкреслити, що раптовість виникнення екстремальних ситуацій — не більше ніж форма їх реалізації, проявлення. По суті вони виникають як закономірний результат дії багатьох факторів, що утворюють причинно-слідчий ланцюг подій, які призводять до екстремальних ситуацій. Звідси виходить, що суспільство дотримується пасивної, очікуючої стратегії, концентруючи сили і засоби виключно на захист населення безпосередньо в умовах екстремальних ситуацій і ліквідації їх наслідків. Надзвичайні ситуації слід аналізувати не в статиці як одномоментний акт — катастрофи, а в динаміці, як процес, в якому одні події являються наслідком інших. Технологічні катастрофи. Технологічні катастрофи знаходяться немовби в фокусі класифікаційної схеми, що обумовлено посередництвом функції технології як зв'язуючої ланки в системі виробничих сил між людьми, об'єднуючи їхні виробничі відносини, а також між ними і природними продуктивними силами. Умови виникнення технологічних катастроф: 1. Існування джерел ризику — підприємства, виробничі засоби або технологічні процеси які передбачають використання вибухових, лег-когорючих, хімічно агресивних, отруйних і радіаційно-небезпечних речовин і матеріалів. До джерел ризику для здоров'я і життя людей відносяться місця захоронення відходів, що вміщуюють токсичні речовини.
- 4 - безпосередню загрозу життю населення. Порогові величини таких доз незавжди можуть бути точно встановлені(наприклад, в разі радіаційного впливу).
Формування означених умов і їх «трансформація» в реальну технологічну катастрофу уявляють собою причинно-слідчий ланцюг, який бере свій початок від потреб людей. В даному випадку взято інтереси суспільства, в якому протиріччя інтересів між класами і соціальними групами відіграють важливу роль в генезисі технологічних катастроф. Потреба людей об'єктивно обумовлена біосоціальною природою людини, необхідністю виживання, задоволення головної потреби в їжі,воді, одязі та інше. Науково-технічний прогрес, забезпечуючи задоволення зростаючого матеріального і інтелектуального попиту суспільства, в той же час, призводить до виникнення нових проблем в техніко-економічному плані (поява нових, все більш потужних і небезпечних джерел ризику для життєдіяльності людей) та в соціально-економічному відношенні (концентрація населення в компактних міських агломераціях, де зосереджена промисловість, в тому числі небезпечні виробництва). Глибинними причинами технологічних катастроф, виникнення джерел ризику, посилення експозиції населення є слідуюче:
- 5 - одночасне будівництво в Запоріжжі потужних ТЕС і АЕС та їх спільна експлуатація призводять до випадання кислотних дощів). Важливою ланкою в причинно-слідчому ланцюзі формування надзвичайних ситуацій, не враховуючи інтереси і вибір технології, являється їхня безпосередня причина. Безпосередніми причинами технологічних катастроф можуть бути зовнішні по відношенню до інженерних систем впливи (стихійні лиха, військово-диверсійні акції та ін.) і внутрішні, тобто умови та обставини, що пов'язані безпосередньо з даною системою, в тому числі технічні неполадки і людські помилки. "Останнім, згідно статистики і за думкою спеціалістів, належить головна роль в виникненні катастрофічних аварій інженерних систем. Отже причина аварій — не техніка, не організація праці, а сама працююча людина. Надзвичайні ситуації техногенного характеру. Надзвичайні ситуації техногенного характеру — це ситуації, які виникають внаслідок порушення виробничої діяльності людей, впровадженням науково-технічного прогресу на покращення побуту та умов буття суспільства. Але не завжди ця діяльність носить продуманий характер, на неї не завжди накладаються обмеження, внаслідок чого вона призводить до згубного впливу на навколишнє середовище і життєдіяльність людей. За масштабами обсягу цей вид надзвичайних ситуацій має як правило локальний характер. Причинами надзвичайних ситуацій техногенного характеру можуть бути аварії, катастрофи на виробництві, нераціональне використання енергоносіїв, корисних копалин, помилки що допущені в технічних проектах, низький рівень виробничої кваліфікації робітників, службовців, інженерного складу та ін. До категорії надзвичайних ситуацій техногенного характеру також відносяться розриви газопроводів, землетруси, що викликані викачуванням великої кількості води, газу, нафти, затоплення великих територій, які призводять до руйнування населених пунктів, виробничих об'єктів, знищенню рослинності та ш. На території колишнього Радянського Союзу кожного року відбувалося до 700 великих аварій в промисловості, нафто-газопроводах та в інших галузях. Вцілому аналіз надзвичайних ситуацій техногенного характеру свідчить про можливість зростання катастроф з майбутньому. Розглянемо причини і наслідки найбільш великих катастроф. 29 грудня 1984 р. в індійському місті Бхопалі сталася найбільша за всю історію хімічної промисловості катастрофа. Більше 3 тис. чоловік загинуло в перші години після вибуху, 20 тис. чоловік отримали серйозні пошкодження очей. Близько 100 тис. чоловік було госпіталізовано. Трагедія показала всьому світу, як велика хімія може обернутися великим лихом. Під час вибуху хмара метилізиціоніта (МІЦ) накрила найбільш населену частину міста. За своїми токсичними діями МІЦ в 2-5 разів токсичніший фосгену і в 25-30 разів токсичніший від хлору. На протязі години було викинуто більш ніж 30 тонн МІЦ, що складає до 2,5 млрд. смертельних доз. Причини аварії — принципові помилки технічного проекту. За нормами безпеки в кожному резервуарі повинно було зберігатися не більше 1 тонни МІЦ, але ця норма набагато була перевищена. Ступінь небезпеки з кожним роком зростає в зв'язку з транспортуванням цих речовин автомобільним і залізничним транспортом, річковими і морськими судами, трубопровідним транспортом. Найбільша кількість аварій відбулася на трубопроводі Ніжнєвартовськ-Нєфтєкумськ (Росія). Його довжина 1850 км, був спроектований у 1982 р., побудований в 1985 р., заборонено експлуатацію в 1989 р. За цей час на цьому трубопроводі сталося 4 великих вибухи, самий трагічний в липні 1989 р. — вибух в Башкірії. При вибусі утворився вогняний смерч, який згубив 572 пасажира зустрічних поїздів, 1000 чоловік стали інвалідами. Сила вибуху порівнюється із вибухом атомного боєзапасу потужністю 6-8 кт, що у 2 рази менше від вибуху над Хіросімою. Безумовно, до надзвичайних ситуацій техногенного характеру відносяться і великі викиди радіоактивності в навколишнє середовище. Катастрофа на Чорнобильській АЕС тому яскравий приклад. Надзвичайні ситуації техногенного характеру являються найбільш частими в усіх країнах світу. Вони завжди пов'язані з великими.  втратами, з масовими руйнуваннями, пожежами та іншими негативними наслідками.Надзвичайні ситуації екологічного характеру. Надзвичайні ситуації екологічного характеру — це такі надзвичайні ситуації, які виникають внаслідок діяльності людей і призводять до порушення екологічного балансу навколишнього середовища. Екологічна катастрофічна ситуація характеризується глибокими незворотніми змінами природи, втратою природних ресурсів і різким погіршенням умов проживання людей, погіршенням їх здоров'я, втратою генофонду і унікальних природних об'єктів. В Україні така ситуація виникла внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Як правило, цей вид надзвичайних ситуацій носить глобальний характер і впливає не тільки "на окремі регіони, а й на цілі держави. Спеціалісти прогнозують що в найближчі 10 років над Європою може виникнути озоновий отвір. Такий прогноз було дано в 1993 році на Венській Конференції з питань стану озонового шару представниками більше 100 країн світу. На Конференції відмічалось, що порівняно з 60-ми роками кількість озону в атмосфері зменшилась на 10%. Якщо не прийняти рішучих заходів, то в XXI сторіччі населення такого континенту як Європа очікує екологічна криза. На Конференції також відмічалось, що цілий ряд розвинутих країн не виконують Копенгагенської угоди 1992 р., яка передбачала припинення випуску продукції із озоноруйнівних матеріалів. Але комерційні інтереси інколи ставляться вище вимог десятків мільйонів людей про заборону дикого знищення озонового шару. Озоноруйнуючий потенціал різних країн світу приведений в табл. Таблиця .
Дані табл. свідчать, що максимальний внесок в процес руйнації озонового шару вносять найбільш розвинуті країни світу США, Японія, Німеччина та інші Зростання темпів індустріалізації може привести до світового екологічного кризису. . За даними міжурядової групи з питань еволюції клімату (МУЕК), що створена при ООН, відбувається неперервний процес руйнування клімату. ОХОРОНА ПРАЦІ. |