«Давньогрецька міфологія». Міфи. Давньогрецька міфологія Що таке міфологія, історичні етапи її формування, суспільні функції
 Скачать 81.95 Kb.
|
|
ПОДВИГИ ГЕРАКЛА “Немейський лев” Гераклові довелося вступити на службу до царя Еврісфея за те, що в божевіллі він вбив своїх синів. Еврісфей відразу наказав Гераклові знищити зухвалого немейського лева. Геракл знайшов лігво лева, і, заваливши один вихід, став чекати чудовисько біля іншого. Коли з’явився лев, Геракл став пускати в нього стріли, але ті відскакували від товстої шкури. Тоді Геракл палицею перекинув лева і голими руками задушив його. Геракл зняв шкуру з немейського лева і став носити її як обладунок. 2 подвиг Геракла “Лернейськая гідра” Цар Еврісфей наказав Гераклові знищити десятиголову лернейську гідру, яка вбивала людей. Геракл вирушив у дорогу з другом Іолаєм, але зажадав від того, щоб в битву Іолай не ліз. Геракл стрілами підпалив болото, і коли гідра вилізла, став рубати їй голови. На місці відрубаної голови відразу відростають дві нових, і Геракл виявився оточений головами. Іолай став припікати відрубані голови і нові голови перестали відростати. Геракл убив гідру і змочив в її отруйній крові наконечники своїх стріл. 3 подвиг Геракла “Полювання на Еріманфського вепра” Звелів цар Еврисфей Гераклові зловити величезного Еріманфського вепра. Кентавр Хола радо прийняв Геракла і влаштував на честь героя бенкет. Інші кентаври образилися і напали на Геракла, а той став бити їх отруєними стрілами. Щоб врятуватися, кентаври сховалися в печері Хірона, який виховував Геракла в дитинстві. Геракл потрапив Хирону стрілою в коліно і довго плакав над тілом випадково вбитого друга. Він зловив вепра і відніс його Еврисфеєві, який з переляку заліз в мідний чан. 4 подвиг Геракла “Лови Керинейської лані” Цар Еврісфей наказав Гераклові зловити швидконогу Керинейську лань із золотими рогами. Лань легко перестрибувала прірви і Геракл гнався за нею до країни гіпербореїв і назад. Нарешті він вистрілив в лань з лука і поранив тварину в ногу. Розгнівана Артеміда з’явилася Гераклові і стала пред’являти претензії. Геракл звалив провину на Еврісфея, чиї доручення змушений був виконувати. Артеміда вибачила Геракла, але затаїла злість на Еврісфея. 5 подвиг Геракла “Знищення стімфалійських птахів” Наказав цар Еврісфей Геракла вигнати з країни стімфалійських птахів, з гострими пір’ям і мідними дзьобами. Птахи нападали на людей і розоряли квітучий край. Афіна з’явилася до Геракла і дала йому мідні тимпани, навчивши, як перемогти птахів. Геракл надів шкуру немейского лева, вдарив в тимпани, і коли птахи злетілися, став стріляти в них з лука. Птахи стали кидати в Геракла пір’я, але воно не пробивало шкуру немейського лева. Перелякані птахи відлетіли з Греції на береги Понта Евксинського. 6 подвиг Геракла “Пояс Іпполіти” На прохання дочки зажадав Еврисфей від Геракла привезти пояс Іполіти, цариці амазонок. На кораблі з вірними друзями відплив Геракл, і відвідав кілька островів і Трою, всюди здійснюючи подвиги. Іполіта, дізнавшись навіщо завітав Геракл, хотіла віддати йому пояс, але Гера збентежила розуми амазонок. Амазонки напали на Геракла і його супутників і декількох убили, поки в бій не вступив Геракл. Геракл убив багатьох амазонок, і Іполита віддала йому пояс, а інша амазонка стала дружиною Тесея. Геракл привіз пояс Еврісфею, той віддав його доньці, а дочка повернула пояс в храм Гери. 7 подвиг Геракла “Авгієві стайні” Цар Еврісфей відправив Геракла до царя Авгія, щоб герой вичистив його стайні. Стайні Авгія не прибирали роками, і Геракл зажадав десяту частину стада, за те, що їх очистить. Цар Авгий тільки сміявся, думаючи, що такий подвиг нікому не під силу. Але Геракл змінив русло річки, і вода вимила весь бруд зі стаєнь. Авгій нацькував на Геракла своїх племінників, але герой убив їх, а потім убив Авгія. Народ просив Геракла сісти на трон замість Авгія, але Геракл відмовився і передавши трон синові Авгия, велів влаштовувати на землі Еліди Олімпійські ігри на славу Зевса. 8 подвиг Геракла “Критський бик” Еврісфей зажадав від Геракла привезти йому білого критського бика. Цей бик сам приплив на острів Крит і цар Мінос залишив його собі, замість того, щоб принести в жертву. Боги наслали на бика безумство і бик став вбивати людей. Буря винесла Геракла в Єгипет і цар Бусіріс закував героя в ланцюги, щоб принести в жертву. Геракл вирвав кайдани і ланцюгами вбив царя Бусіріса, а потім на Криті ними ж зловив бика. Геракл привіз бика Еврісфею, але бик втік, і його потім убив Тесей. 9 подвиг Геракла “Коні Діомеда” Еврісфей зажадав від Геракла добути йому коней Діомеда, які харчувалися людським м’ясом. Геракл прибув у Фессалію і дізнався, що у царя Алмеда померла кохана дружина Алкеста. Геракл дочекався бога смерті Танатоса, і силою змусив того повернути Алкесту. Геракл вирушив у Фракію і зажадав від Діомеда віддати йому коней. Діомед відправив проти Геракла свою армію, але герой переміг усіх. Він привіз коней Еврисфеєві, а він відпустив коней в гори. 10 подвиг Геракла “Корови Геріона” Щоб привести в Мікени стадо Геріона, Геракл пройшов Африку і спорудив свої стовпи на березі океану. Він побачив бога Геліоса, і бог прокатав Геракла на своїй колісниці до острова Геріона. На острові Гераклові довелося битися з величезним псом і пастухом. А потім з самим Геріоном, шестируким велетнем, якого герой убив палицею. Геліос віддав Гераклові свою колісницю для перевезення стада. Геракл пригнав стадо Еврисфею, а той приніс корів в жертву. 11 подвиг Геракла “Цербер” Цар Еврісфей зажадав від Геракла привести до нього пса Цербера з царства мертвих. На вході в царство мертвих Геракл звільняє врослого в скелю Тесея. Багато жахів бачить Геракл в царстві мертвих і обіцяє Мелеагрові одружитися на його сестрі. Аїд погоджується віддати Гераклу Цербера, але герой повинен приборкати пса. Геракл голими руками душить Цербера і веде його до Еврісфея. Еврісфей в страху молить Геракла повернути Цербера в царство мертвих. 12 подвиг Геракла “Золоті яблука Гесперид” Щоб знайти шлях до садів Атласу, Геракл підкараулив морського бога Нерея і переміг його в боротьбі. У Лівії Геракл зустрів велетня Антея, і, піднявши його в повітря, задушив. В Єгипті Геракла хотіли принести в жертву, але він убив царя Бусіріса і пішов. Геракл знайшов Атласа і став просити віддати йому три золоті яблука Гесперид. Атлас захотів обдурити Геракла і змусити його тримати небо замість себе .. Але Геракл сам обдурив Атласа, забрав у нього яблука. Після цих подвигів Геракл закінчив свою службу в Еврісфея. 17. Народження і виховання Персея. Подвиги Персея. У царя Аргоса Акрісія, внука Лінкея, була дочка Даная, яка славилася своєю неземною красою. Акрісію було провіщено оракулом, що він загине від руки сина Данаї. Щоб уникнути такої долі, Акрісій збудував глибоко під землею з бронзи і каменю просторі покої і там замкнув свою дочку Данаю, щоб ніхто не бачив її. Але великий громовержець Зевс покохав її, проник у підземні покої Данаї у вигляді золотого дощу, і стала дочка Акрісія дружиною Зевса. Від цього шлюбу народився у Данаї чудовий хлопчик. Мати назвала його Персеєм. Недовго прожив маленький Персей зі своєю матір’ю в підземних покоях. Одного разу Акрісій почув голос і веселий сміх маленького Персея. Він спустився до своєї дочки, щоб дізнатися, чому чується в її покоях дитячий сміх. Акрісій здивувався, побачивши маленького чудового хлопчика. Як злякався він, довідавшись, що це син Данаї і Зевса. Зараз же згадалось йому провіщення оракула. Знов довелося йому думати, як уникнути долі. Нарешті Акрісій звелів зробити велику дерев’яну скриню, замкнув у неї Данаю та сина її Персея, забив скриню і наказав кинути в море. Довго носилася скриня по бурхливих хвилях солоного моря. Загибель загрожувала Данаї та її синові. Хвилі кидали скриню то в один, то в другий бік, то високо здіймали її на своїх гребенях, то спускали в безодню моря. Нарешті вічно шумливі хвилі пригнали скриню до острова Серіф. У той час на березі ловив рибу рибалка Діктіс. Він тільки-но закинув у море сіті. Заплуталась скриня в сітях, і разом з ними Діктіс витяг її на берег. Він відкрив скриню і, на своє здивування, побачив у ній надзвичайної краси жінку і маленького чудового хлопчика. Діктіс відвів їх до свого брата, царя Серісру, Полідекта. Виріс при дворі царя Полідекта Персей і став сильним, струнким юнаком. Як зоря, сяяв він серед юнаків Серісру своєю божественною красою, ніхто не був рівний йому ні вродою, ні силою, ні вправністю, ні мужністю. Персей убиває горгону Медузу Полідект замислив силоміць взяти собі за дружину прекрасну Данаю, але Даная ненавиділа суворого царя Полідекта. Персей заступився за свою матір. Розгнівався Полідект, і з цього часу він думав тільки про одне - як згубити йому Персея. Врешті-решт жорстокий Полідект вирішив послати Персея по голову горгони Медузи. Він прикликав Персея і сказав йому: - Якщо ти справді син громовержця Зевса, то не відмовишся зробити великий подвиг. Серце твоє не здригнеться ні перед якою небезпекою. Доведи ж мені, що Зевс – твій батько, і принеси мені голову горгони Медузи. О, вірю я, Зевс допоможе своєму синові. Гордо глянув Персей на Полідекта і спокійно відповів: - Добре, здобуду тобі голову Медузи. Вирушив Персей у далеку путь. Йому треба було досягти західного краю землі, тієї країни, де панували богиня Ніч і бог смерті Танат. У цій країні жили і жахливі горгони. Все тіло їхнє вкривала блискуча і міцна, як сталь, луска. Жоден меч не міг розрубати цю луску тільки вигнутий меч Гермеса. Величезні мідні руки з гострими сталевими пазурами були у горгон. На головах у них замість волосся ворушилися з шипінням отруйні змії. Обличчя горгон, з їх гострими, як кинджали, іклами, з губами, червоними, як кров, із палаючими очима, були повні такої люті, були такі жахливі, що в камінь обернеться кожний, хто хоч раз поглянув на горгон. На крилах із золотими блискучими перами горгони швидко носились у повітрі. Горе людині, яку вони зустрічали! Горгони розривали її на шматки своїми мідними руками і пили її гарячу кров. Тяжкий, надлюдський подвиг мав зробити Персей. Боги Олімпу не могли дати загинути Персею, синові Зевса. На допомогу йому з'явився меткий, як думка, посланець богів Гермес і улюблена дочка Зевсова, войовниця Афіна. Афіна дала Персею мідний щит, такий блискучий, що в ньому, немов у дзеркалі, відбивалося все; а Гермес дав Персеєві свій гострий меч, що рубав, як м’який віск, найтвердішу сталь. Вісник богів указав юному героєві, як знайти горгон. Довгий був шлях Персея. Багато країн пройшов він, багато бачив народів. Нарешті дійшов він до похмурої країни, де жили старі грайї. Одне тільки око і один зуб мали вони на всіх трьох. По черзі користувалися вони ними. Поки око було в однієї з грай, дві інші були сліпі, і видюща грайя вела сліпих, безпорадних сестер. Коли ж, вийнявши око, грайя передавала його по черзі другій, всі три сестри були сліпі. Ось ці грайї охороняли шлях до горгон, тільки вони одні знали його. Тихо підкрався до них, за порадою Гермеса, в пітьмі Персей і вирвав в однієї з грай чудесне око саме в ту мить, коли вона передавала його своїй сестрі. Скрикнули грайї з жаху. Тепер вони всі три були незрячі. Що мали робити вони, сліпі й безпорадні? Почали вони благати Персея, заклинаючи його всіма богами, віддати їм око. Вони ладні були зробити все для героя, тільки б він повернув їм їх скарб. Тоді Персей зажадав у них за те, що поверне їм око, указати йому шлях до горгон. Довго вагалися грайї, та довелося їм, щоб повернути собі зір, указати цей шлях. Так дізнався Персей, як потрапити йому на острів горгон, і швидко рушив далі. Під час дальшого шляху прийшов Персей до німф. Від них дістав він три дарунки: шолом володаря підземного царства Аїда, який робив невидимим кожного, хто його одягав, сандалії з крилами, за допомогою яких можна було швидко літати в повітрі, і чарівну торбину: ця торбина то розширялась, то стискалась, залежно від розміру того, що в ній лежало. Взув Персей крилаті сандалії, надів шолом Аїда, перекинув через плече чарівну торбину і швидко понісся в повітрі до острова горгон. Високо в небі нісся Персей. Під ним розстилалася земля з зеленими долинами, де срібними стрічками вились ріки. Міста виднілись унизу, в нихясно виблискували білим мармуром храми богів. Вдалині височіли гори, вкриті зеленню лісів, і, як алмази, горіли в променях сонця їх снігові вершини. Вихором несеться Персей все далі й далі. Він летить так високо, як не злітають і орли на своїх могутніх крилах. Ось блиснуло вдалині, як розтоплене золото, море. Тепер над морем летить Персей, і шум морських валів ледве вловимим шелестом доноситься до нього. Ось уже не видно землі. На всі боки, скільки сягає зір Персея, розкинулась під ним рівнина вод. Нарешті в блакитній далині моря чорною смужкою показався острів. Усе ближче він. Це острів горгон. Щось нестерпним блиском сяє в променях сонця на цьому острові. Нижче спустився Персей. Мов орел, ширяє він над островом і бачить: на скелі сплять три жахливих горгони. Вони розкинули у сні свої мідні руки, вогнем горять на сонці їх сталева луска і золоті крила. Змії на їх головах ледве ворушаться у сні. Швидше відвернувся Персей від горгон. Боїться побачити він їх грізні обличчя - адже один погляд, і в камінь обернеться він. Узяв Персей щит Афіни-Паллади - як у дзеркалі, відбилися в ньому горгони. Яка ж із них Медуза? Мов дві краплі води, схожі одна на одну горгони. 3 трьох лише Медуза смертна, тільки її можна вбити. Задумався Персей. Тут допоміг Персеєві швидкий Гермес. Він показав Персеєві Медузу і тихо шепнув йому на вухо: - Швидше, Персею! Сміливіше спускайся вниз. Он, крайня од моря Медуза. Відрубай їй голову. Пам'ятай, не дивись на неї! Один погляд, і ти загинеш. Поспішай, поки не прокинулись горгони! +Як падає з неба орел на намічену жертву, так кинувся Персей до сплячої Медузи. Він дивиться в ясний щит, щоб певніше завдати удару. Змії на голові Медузи зачули ворога. 3 грізним шипінням піднялися вони. Поворушилась у сні Медуза. Вона вже трохи розплющила очі. В цю мить, як блискавка, блиснув гострий меч. Одним ударом відтяв Персей голову Медузи, її темна кров потоком ринула на скелю, а з потоками крові з тіла Медузи піднялися до неба крилатий кінь Пегас. Швидко схопив Персей голову Медузи і сховав її в чарівну торбину. Звиваючись у корчах смерті, тіло Медузи впало із скелі в море. Від шуму його падіння прокинулися сестри Медузи, Стейно і Евріала. Махнувши могутніми крилами, вони звилися над островом і очима, що горіли люттю, дивилися навколо. Горгони з шумом носяться в повітрі, але безслідно зник убивця сестри їх Медузи. Жодної живої душі не видно ні на острові, ні далеко в морі. А Персей швидко летів, невидимий у шоломі Аїда, над шумливим морем. Ось уже несеться він над пісками Лівії. Крізь торбину просочилася кров з голови Медузи і падала важкими краплями на пісок. 3 цих крапель крові породили піски отруйних змій. Все довкруги кишіло ними, все живе кидалося тікати від них; змії перетворили Лівію в пустиню. 18. Міфи про Тезея. Народження і виховання Тесея, Тесей у Афінах, Подорож Тесея на Кріт, Тесей і амазонки, Тесей і Пейріфой, Мелеагр. Тесей мудро правив в Афінах. Але не жив він спокійно в Афінах; він часто залишав їх для того, щоб узяти участь у подвигах героїв Греції. Так, брав участь Тесей в калідонських ловах, у поході аргонавтів по золоте руно і в поході Геракла проти амазонок. Коли було здобуте місто амазонок Феміскіра, Тесей повіз з собою в Афіни як нагороду за хоробрість царицю амазонок Антіопу. В Афінах стала Антіопа дружиною Тесея. Пишно відсвяткував герой своє весілля з царицею амазонок. Амазонки надумали помститися на греках за зруйнування їх міста і вирішили визволити царицю Антіопу від тяжкого, як вони гадали, полону в Тесея. Велике військо амазонок вторглося в Аттику. Афіняни мусили сховатися від натиску войовничих амазонок за міські мури. Амазонки вдерлися навіть у саме місто і примусили жителів рятуватися в неприступному Акрополі. Амазонки отаборились на горбі ареопагу і тримали в облозі афінян. Кілька разів робили вилазки афіняни, намагаючись вигнати грізних войовниць. Нарешті, відбувся рішучий бій. Сама Антіопа билася поряд з Тесеєм проти тих самих амазонок, над якими раніше вона панувала. Антіопа не хотіла покинути героя-чоловіка, якого вона палко любила. В цій грізній битві загибель чекала Антіопу. Блиснув у повітрі кинутий однією з амазонок спис, його смертоносне вістря вп'ялося в груди Антіопи, і вона мертва впала до ніг свого чоловіка. З жахом дивились обидва війська на вбиту Антіопу. Схилився в горі Тесей над тілом дружини. Припинено було кривавий бій. Сповнені скорботи, поховали амазонки і афіняни молоду царицю. Амазонки покинули Аттику і повернулися до себе на батьківщину. Довго панував смуток в Афінах по передчасно померлій прекрасній Антіопі. |