Диплом. Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні
 Скачать 0.5 Mb.
|
|
Базовим показником є той, який має найкращі значення за показниками, які мають найвищий коефіцієнт вагомості. Найбільш вагомими є показники Х8 , Х10, Х4, Х7. З табл. 2.9 видно, що найбільші значення за цими показниками у жіночої сукні виробництва Трикотажної фабрики “Ареола” (Білорусь). Отже, базовим зразком є жіноча сукня виробництва Трикотажної фабрики «Ареола» (Білорусь). Визначаємо рівень якості вибраних зразків трикотажних жіночих суконь (додаток Ж). Дані додатка Ж свідчать про те, що рівень якості досліджуваних зразків є нижчим, крім виробника ПАТ «Софія» ніж у базового Трикотажна фабрика “Ареола” (Білорусь). Наступним кроком є визначення інтегрального показника якості. Інтегральний показник якості – відношення сумарного корисного ефекту від експлуатації або споживання продукції до сумарних витрат на її створення та експлуатацію або споживання. Розраховується за формулою (2.11):  (2.11)де  – рівень якості, – ціна досліджуваного зразка, – ціна базового зразка. Ціни на жіночі трикотажні сукні обраних виробників та значення інтегральних показників якості подані в табл. 2.11. Таблиця 2.11 Інтегральний показник якості
Отже,  для досліджуваних зразків ПАТ «Софія», ТОВ «Киянка» і ТОВ «Надія» більший за 1, це свідчить про те, що конкурентоспроможність зразків жіночих трикотажних суконь вища за конкуруючий Трикотажна фабрика “Ареола” (Білорусь), а зразка ЗАТ «Роза» менший за 1, це свідчить про те, що конкурентоспроможність зразка нижча за конкуруючий Трикотажна фабрика “Ареола” (Білорусь).РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНИХ ОПЕРАЦІЙ З ДАВАЛЬНИЦЬКОЮ СИРОВИНОЮ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА ТРИКОТАЖНОГО ОДЯГУ НА ПАТ «СОФІЯ»
У зовнішньоекономічній діяльності все більшого значення набувають операції із давальницькою сировиною. Операція з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах - операція з перероблення (оброблення, збагачення чи використання) давальницької сировини в результаті технологічного процесу (незалежно від кількості виконавців), а також етапів (операцій з перероблення цієї сировини) з метою отримання готової продукції за відповідну плату. До операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах належать операції, в яких сировина замовника на конкретному етапі переробки, а також на заключному, є основним матеріалом, її вартість становить не менш як 20 % загальної вартості готової продукції, при цьому обов'язковим є попереднє здійснення поставки виконавцю давальницької сировини відносно повернення виготовленої з неї готової продукції замовнику. При розрахунку вартості давальницької сировини у вартості готової продукції враховуються вартість всієї вивезеної (ввезеної) давальницької сировини та витрати по доставці цієї сировини до виконавця. Право власності на давальницьку сировину і виготовлену з неї готову продукцію належить замовнику. Операції з давальницькою сировиною здійснюють тоді, коли в одній країні є потужності для видобування та виробництва сировини, а в іншій - потужності для її переробки. Підприємство однієї країни зобов'язується переробити давальницьку сировину своїми засобами і поставити її постачальнику готову продукцію [4]. За іншим джерелом, операція з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах – це операція з переробки, збагачення чи використання (давальницької сировини) незалежно від кількості замовників та виконавців, а також етапів (операцій з переробки цієї сировини) зі зміною коду за УКТЗЕД, ввезеної на митну територію України (чи закупленої іноземним замовником за іноземну валюту в Україні) або вивезеної за її межі з метою отримання готової продукції за відповідну плату [45]. Операції з давальницькою сировиною у міжнародній практиці називаються толінгом і являють собою вид зустрічної торгівлі, що характеризується переробкою наданої сировини, еквівалентним обсягом товарів і оформленням поставок готової продукції контрактним способом [47]. З усіх вищенаведених визначань можна виділити чотири основні умови, за якими операції можна віднести до зовнішньоторговельних операцій з давальницькою сировиною: 1) сировина замовника на конкретному етапі переробки, у тому числі і на заключному, була основним матеріалом; 2) вартість такої сировини становила не менше 20% загальної вартості готової продукції; З) обов'язковим було попереднє здійснення поставки виконавцю давальницької сировини проти повернення виготовленої з неї готової продукції замовнику; 4) готова продукція мала код за УКТЗЕД, відмінний від коду сировини. Галузь легкої промисловості знаходиться під обмежувальним впливом давальницьких схем, за якими працюють 50–90 % підприємств швейної, трикотажної, взуттєвої підгалузей. Саме ці схеми визначають обсяг іноземних замовлень, а отже, обсяг виробництва продукції та її асортимент. Залежність від іноземних замовників має місце і в оснащеності підприємств, оскільки устаткування надається замовником на умовах лізингу і може використовуватися для роботи лише за давальницькою схемою. Вся експортована продукція з давальницької сировини реалізується в країнах ЄС під найбільш відомими брендами. Це вигідно для учасників таких операцій: для іноземних замовників – відсутністю оподаткування та необхідності створювати постійне представництво в Україні (на відміну від схеми реалізації продукції на території України); для українських виробників – стабільною оплатою, нарахуванням нульової ставки ПДВ на свої послуги, можливістю не турбуватись про мережу реалізації, функціонування якої вимагає відповідних трансакцій. Зазначені чинники сприяють збереженню давальницьких схем вже впродовж півтора десятиліття. Ще одна причина – відсутність власної сировини, оскільки більшість комбінатів, що виробляли вовняні, шовкові тканини, нині не працюють або реалізують свою продукцію через посередників, що завищує собівартість виробництва готової продукції [48]. Більшість підприємств легкої промисловості по виготовлення трикотажного одягу працюють повністю або частково за давальницькою схемою. ПАТ «Софія» належить до підприємств, які частково працюють на давальницькій сировині. Публічне акціонерне товариство «Софія» - один із найбільших в Україні виробників трикотажного одягу. Компанія, заснована 17 серпня 1993 року, за останні п'ятнадцять років була повністю переоснащена сучасним високотехнологічним обладнанням провідних європейських виробників. ПАТ «Софія» здійснює виготовлення на реалізацію (оптову та роздрібну) товарів народного споживання - верхніх трикотажних виробів з натуральної та синтетичної пряжі на українському споживчому ринку та на експорт на умовах давальницької сировини. У даний час виробничі потужності підприємства складають близько 1 млн. одиниць трикотажних виробів на рік, з них більш 80 відсотків експортується в країни ЄС. Асортимент продукції, що випускається, складається з жіночих, чоловічих і дитячих джемперів, жилетів, кардиганів, жакетів, пальто, шарфів, шапок і т.п. Основні напрямки діяльності ПАТ "Софія": 1. Виробництво моделей трикотажного одягу на внутрішній ринок із вітчизняної та імпортної сировини. 2. В'язання, пошив та постачання на експорт трикотажного одягу з давальницької сировини за умовами співпраці з іноземними замовниками. 3. Виробництво на замовлення рекламної продукції. 4. Виробництво трикотажного одягу на внутрішній ринок із сировини замовників. Специфіка маркетингової діяльності будується на основі укладених контрактів з іноземними замовниками. Головним поняттям маркетингового плану є товар, продукція. Але ПАТ «Софія» не повністю саме не вирішує, яку продукцію воно буде виробляти. Продукцію, яку виготовляють за давальницькою схемою, визначає замовник, висилаючи до контрактів специфікації. Таким чином підприємство пропонує як товар свої послуги. Послуги підприємства полягають у виробництві трикотажного одягу широкого асортименту. Дизайн даних моделей визначається у специфікаціях і технологічних картах замовника. Ціна як елемент комплексу маркетингу також входить в компетенцію маркетингової діяльності підприємства. Проте підприємство цікавить не ціна одиниці готової продукції, а ціна за виконання робіт по виготовленню одиниці готового виробу. Вибір ціни виконання робіт залежить від складності моделей, вимог до їх виконання, а також строків виконання замовлень. Дана ціна встановлюється в контракті, а також додатково коригується в специфікаціях. Будуючи свою стратегію на найближчі роки, підприємство готове залучати кошти інвесторів на модернізацію, технічне переоснащення, заміну діючого обладнання. Основні засоби Товариства на кінець 2012 року складають 8141 тис. грн. В тому числі виробничого призначення 8141 тис. грн. Ступінь технічного зносу обладнання складає 70,6%. Використання потужностей за 2012 рік складає 22,3% [49]. Оскільки підприємство займається переробкою давальницької сировини і постачальником, і покупцем є одна фірма, то взаємозв’язок між Замовником і Виконавцем можна зобразити схемою на рис.3.1: ПАТ «Софія» Виконавець Трикотажний одяг Давальницька сировина «ЮК Iнтepнaцioнaл» (Франція) Замовник «Ланг» (Німеччина) Замовник Давальницька сировина Трикотажний одяг Рис. 3.1. Схема здійснення зовнішньоекономічних операцій з давальницькою сировиною на ПАТ «Софія» Основними формами розрахунку між замовником і виконавцем є:
На ПАТ «Софія» використовують в останні роки розрахунок грошовими коштами та частиною готової продукції, виготовленої з давальницької сировини, що дозволяє дещо підвищити ефективність операцій з давальницькою сировиною. ПАТ «Софія» піклується про якість і конкурентоспроможність виготовлених товарів на зовнішньому і внутрішньому ринках, тому для забезпечення високого рівня якості виробництва на підприємстві проходить розробка та впровадження «Системи менеджменту якості» відповідно до міжнародного стандарту ISO 9001–2000. На ПАТ «Софія» є відділ зовнішньоекономічних зв’язків, який по суті є маркетинговим відділом. Його метою є ефективний вибір партнера для спільної діяльності, а також:
Підприємство готове до співпраці по розширенню сфери діяльності, створенню нових видів продукції, створення підприємств спільної діяльності, освоєння нових технологій. Воно забезпечує бездоганну якість та дотримання домовленостей з замовниками. Товариство виробляє товари народного споживання - верхній одяг, трикотажні вироби для дітей i дорослих з натуральної та синтетичної пряжі і ниток, що не мають різко виражених сезонних властивостей. Всього за 2012 рік виготовлено 196,1 тис. одиниць виробів верхнього трикотажного одягу, з них 61,7% на умовах переробки давальницької сировини за зразками моделей одягу замовника, як вітчизняного так і зарубіжного, та 38,3% - вироби для вітчизняного споживчого ринку з власної сировини. Основні вітчизняні споживачі продукції: ТОВ «ФОРТ ЛТД», ТОВ «Ріал Устейт Ф. К. А. У.», ВАТ «Дана», ВАТ «Динамо Київ». 3а давальницькою схемою переробки сировини: вітчизняні партнери: Фірма «ВІДІВАН», БМТ «Стиль», фірма «Дизайнерський центр», ТД «Грегорі Арбер». Найбільші фірми, які експортують вироби ПАТ «Софія» за давальницькою схемою - німецька фірма «Ланг», французька «ЮК Iнтepнaцioнaл». Географічна структура зовнішньоекономічної діяльності з давальницькою сировиною ПАТ «Софія» у 2008–2012 роках зображена в табл. 3.1. Таблиця 3.1 Географічна структура зовнішньоекономічної діяльності з давальницькою сировиною ПАТ «Софія» у 2008–2012 рр.
Загальний обсяг операцій з давальницькою сировиною з 2008 року зростає. Винятком є лише 2010 р., що пов’язано з світовою економічною кризою. Для Німеччини та Франції характерне зростання обсягів виготовленої продукції на давальницькій сировині 2012 р. в порівнянні з 2008 р. на 1,3% та 4,3% відповідно, а для Туреччини ж навпаки спад на 2,8%. Найбільш нестабільним є тенденція для Італії, що характеризується то зменшенням обсягів, то збільшенням. ПАТ «Софія» для себе вважає найбільш перспективними ринками для реалізації власної продукції ринки Франції та Німеччини, тому планує збільшити їх частку, що помітно вже зараз. Продукція виготовлена на основі давальницької сировини Німеччини та Франції в з 2008 р. на ПАТ «Софія» займала більше 60%, а в 2012 р. перевищила 70%. ПАТ «Софія» на основі давальницької сировини для Німеччини, Франції, Італії та Туреччини виготовляє лише жіночий одяг широкого асортименту. Для кожної країни асортимент виробів різний та частка кожного виду виробу в загальному обсязі протягом 2008 – 2012 рр. змінюється, що зазначено в табл. 3.2. Вироби відрізняються не лише за видами, а й за модою та естетичними уподобаннями населення країн. Таблиця 3.2 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||