Ду Центр громадського здоровя Міністерства охорони здоровя України
 Скачать 0.7 Mb.
|
Додаток 1. Визначення поняття «залежність від опіоїдів» ПОСИЛАННЯ Див. http://www.psych.org/practice/dsm Нещодавно було проведено суттєвий перегляд та видано останню версію Посібника з діагностики та статистики психічних розладів (DSM-V). У DSM-IV передбачено окремі діагнози «зловживання психоактивними речовинами» та «залежність від психоактивних речовин», а в DSM-V їх об’єднали в один діагноз: «розлад, пов’язаний із вживанням психоактивних речовин». Критерії для визначення цього діагнозу в DSM-V є подібними до критеріїв DSM-IV для діагнозів «наркоманія» та «залежність від психоактивних речовин», що були об’єднані в один перелік, але є два винятки. По-перше, з DSM-V було вилучено такий критерій для постановки цього діагнозу, як наявність регулярних проблем із законом (у DSM-ZV цей критерій був присутній). По-друге, у DSM-V додано новий критерій, а саме «тяга до наркотиків» або «сильне бажання або потяг до вживання психоактивних речовин». Крім того, у DSM-V визначено, що діагноз «розлад, пов’язаний із вживанням психоактивних речовин» може бути поставлений за наявності двох або більше відповідних критеріїв (у той час як в DSM-IV основою для постановки діагнозу «зловживання психоактивними речовинами» мала бути наявність одного або більше критеріїв, а для діагнозу «залежність від психоактивних речовин» - трьох або більше. Тяжкість розладу, пов’язаного із вживанням психоактивних речовин, визначається в DSM-V за кількістю наявних критеріїв: за наявності 2-3 - йдеться про легкий розлад, 4-5 - помірний, а наявність 6-ти і більше свідчить про тяжкий розлад. Рання ремісія визначається в DSM-V як відсутність упродовж щонайменше трьох (але не більше 12) місяців критеріїв розладу, пов’язаного із вживанням психоактивних речовин (крім потягу до наркотиків), стійка ремісія - відсутність таких критеріїв (крім потягу до наркотиків) протягом щонайменше 12 місяців. У DSM-IV перераховано такі критерії для постановки діагнозу «залежність від опіоїдів»: «Неправильне вживання психоактивної речовини», що призводить до погіршення стану або виникнення захворювання, яке вимагає клінічного лікування, про що свідчать три або більше із наведених нижче ознак, зафіксовані у будь-який час протягом 12 місяців: • Толерантність, яка визначається будь-яким із наведених нижче способів: потреба в помітному збільшенні кількості опіоїдів для досягнення інтоксикації чи бажаного ефекту; помітне ослаблення дії однакової кількості опіоїдів при тривалому прийомі; Абстинентний синдром, що виявляється будь-яким із наведених нижче способів: характерні прояви абстинентного синдрому (синдрому відміни) від опіоїдів; вживання опіоїдів або близькоспорідненої речовини для полегшення або уникнення симптомів абстинентного синдрому Особа вживає опіоїди часто у великих кількостях або протягом більш тривалого періоду, ніж це передбачено Особа має стійке бажання або невдалі спроби припинити чи скоротити вживання опіоїдів Особа витрачає дуже багато часу на дії, необхідні для придбання опіоїдів, їх вживання або відновлення організму після вживання Через вживання опіоїдів особі доводиться відмовлятися або менше займатися питаннями, пов’язаними із громадською чи професійною діяльністю, а також з відпочинком Особа продовжує вживати опіоїди, незважаючи на усвідомлення наявності постійних або регулярних фізичних та психологічних проблем, які, вірогідно, були викликані або загострюються через вживання опіоїдів Міжнародна класифікація хвороб-10 (МКХ-10)  ПОСИЛАННЯ Див. www.who.int/classifications/icd/en Діагноз залежності від опіоїдів може бути поставлений лише за наявності трьох або більше перелічених нижче ознак, що проявляються одночасно у певний час протягом попереднього року: сильне бажання або відчуття непереборного потягу до вживання опіоїдів; труднощі щодо контролю поведінки, пов’язаної із вживанням опіоїдів; фізіологічний абстинентний стан; толерантність; прогресуюче нехтування альтернативними способами отримання задоволення або іншими інтересами через вживання опіоїдів; продовження вживання опіоїдів, незважаючи на наявність чітких ознак очевидних шкідливих наслідків Коментар членів робочої групи: в Україні з 1999 року введено МКХ-10, що використовується для перетворення словесного формулювання діагнозів хвороб, інших проблем, пов’язаних зі здоров’ям та причин смертності, у коди, які забезпечують зручність збереження, збору та аналізу даних та є обов’язковим для використання усіма лікарями. Посібник з діагностики та статистики психічних розладів (DSM-V) в Україні не використовується на національному рівні. Додаток 2. Оцінка тяжкості абстинентного синдрому від опіоїдів Існують різні шкали для оцінки тяжкості абстинентного синдрому. Суб’єктивні шкали є набагато чутливішими для оцінки змін у тяжкості абстинентного синдрому та дозволяють краще оцінити можливі наслідки для пацієнтів. Об’єктивні шкали є менш чутливими. До того ж, оцінка тяжкості синдрому за допомогою таких шкал може здійснюватися лише медичним працівником. Тим не менш, їх можна використовувати для підтвердження суб’єктивної оцінки - особливо стосовно пацієнтів, які, як здається, занадто низько або занадто високо оцінюють тяжкість свого абстинентного синдрому. Суб’єктивні та об’єктивні шкали тяжкості синдрому відміни опіоїдів оцінюють його тяжкість на момент оцінки. Оцінку за допомогою таких шкал можна проводити багато разів на день. Однією зі шкал є Коротка шкала тяжкості синдрому відміни опіоїдів, яка часто скорочено називається SOWS, але в цьому документі для її позначення буде використовуватися абревіатура ShOWS, щоб уникнути плутанини із Суб’єктивною шкалою тяжкості синдрому відміни опіоїдів (SOWS). Ця шкала дозволяє оцінити абстинентний синдром, який пережив пацієнт протягом останніх 24 годин. Відтак є сенс використовувати ShOWS лише один раз на день. Вона включає оцінку розладів сну - одного із проявів абстинентного синдрому, що є особливо значимим для пацієнтів. Найновішою шкалою є Клінічна шкала тяжкості синдрому відміни опіоїдів (COWS). Вона звертає увагу і на об’єктивні, і на суб’єктивні ознаки. Оцінку пацієнта за цією шкалою можна проводити багато разів на день (так само, як і за суб’єктивною і об’єктивною шкалами тяжкості синдрому відміни опіоїдів). Її перевага - швидкість проведення оцінки. Коментар робочої групи: в Стандарті надання медичної допомоги особам з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів міститься низка скринінгових анкет, опитувальників та анкет, що є рекомендованими до використання та оптимально підібрані для всебічного скринінгу пацієнта і є зручними у використанні для медичних працівників, а саме: PHQ-9 (Анкета (опитувальник) пацієнта про стан здоров’я), GAD-7 (Опитувальник генералізованого тривожного розладу), госпітальна шкала тривоги і депресії (HADS), опитувальник для скринінгу посттравматичного стресового розладу (Бреслау та співавт. (1999)), C-SSRS (Колумбійська шкала оцінки тяжкості суїцидальності). Проте даний перелік не є вичерпним і не обмежує медичних працівників використовувати додаткові інструменти при роботі з пацієнтами. Стосовно шкал для оцінки синдрому відміни опіоїдів, у Стандарт включено Клінічну шкалу тяжкості синдрому відміни опіоїдів (COWS), зважаючи на її комплексний характер та більшу універсальність. Інші шкали які наводяться у цій настанові є необов’язковими але також можуть використовуватись лікарями у практиці якщо ці шкали мають переваги у певних клінічних випадках. Об’єктивна шкала тяжкості синдрому відміни опіоїдів (OOWS) Спостерігаєте за пацієнтом протягом п’яти хвилин, а потім ставите бал за кожну із перелічених нижче ознак синдрому відміни опіоїдів (пункти 1-13). Для отримання загального балу підрахуйте суму балів, поставлених у кожному пункті. Дата: Час:
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||