Ду Центр громадського здоровя Міністерства охорони здоровя України
 Скачать 0.7 Mb.
|
|
Додаток 3. Клінічно значуща взаємодія між метадоном, бупренорфіном та іншими медичними препаратами У цьому додатку наводиться інформація про рецептурні препарати, які мають або можуть мати клінічно значиму взаємодію з іншими лікарськими засобами, якщо їх приймати одночасно з метадоном або бупренорфіном. Цей перелік не є вичерпним. За наявності сумнівів слід звернутися за порадою до фахового спеціаліста. Інформація у цьому переліку наводиться за:www.opioiddruginteractions.com/. Позначка «++» у таблиці означає наявність значимої клінічної взаємодії, «+» - наявність взаємодії меншої значимості, «?» - свідчить про потенціал взаємодії з обмеженою доказовою базою. За можливості слід уникати одночасно прийому замісного препарату та інших препаратів або проводити моніторинг стану пацієнтів та за необхідності корегувати схему медикаментозного лікування. Посилення седативного ефекту Препарати цієї групи можуть підвищувати ризик передозування у зв’язку з додатковим ефектом пригнічення ЦНС чи підвищенням рівня метадону або бупренорфіну в плазмі крові внаслідок уповільнення метаболізму або ниркового очищення.
Симптоми абстинентного синдрому або побічні ефекти Прийом препаратів цієї групи може призводити до зниження рівня препарату в плазмі крові та до симптомів абстинентного синдрому в зв’язку із прискоренням метаболізму метадону або бупренорфіну, або може викликати побічні ефекти через інші механізми.
Подовження інтервалу QTc Якщо пацієнт приймає метадон або бупренорфін, прийом препаратів із наведеного нижче переліку може бути протипоказаний за інструкцією виробника, оскільки вони можуть призводити до подовження інтервалу QTc.
Вплив на прийом інших препаратів Метадон та бупренорфін можуть також мати побічні ефекти при одночасному прийомі інших препаратів.
Додаток 4. Лікування тяжкого абстинентного синдрому від опіоїдів, викликаного налтрексоном28 Вступ На сьогодні зібрано багато даних про те, як пацієнти із залежністю від опіоїдів самостійно приймали налтрексон, що спичинило тяжкий абстинентний синдром, для подолання якого знадобилося стаціонарне лікування. Дане Керівництво містить поради для медичного та сестринського персоналу щодо визначення та лікування абстинентного синдрому, викликаного прийомом налтрексону. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||