Ду Центр громадського здоровя Міністерства охорони здоровя України
 Скачать 0.7 Mb.
|
|
Викликаний абстинентний синдром Абстинентний синдром, викликаний прийомом налтрексону, проявляється через 20-60 хв. після його прийому. Як правило, найбільше проявляються шлунково-кишкові симптоми Може мати місце блювота та діарея у тяжкій формі Пацієнти стають збудженими та почуваються погано, поширеними є делірій та затьмарення свідомості Можуть мати місце ознаки симпатичної гіперактивності, зокрема рясне потовиділення і пілоерекція Якщо пацієнт одночасно з налтрексоном приймав седативні препарати (як це часто трапляється), делірій може загострюватися, але інші симптоми проявлятися менше. Викликання абстинентного синдрому пов’язано із значними ризиками, зокрема: Як свідчать дані, більшість смертей, пов’язаних із викликаним абстинентним синдромом, є наслідком аспірації, спричиненої прийомом великих доз седативних препаратів У пацієнтів, які приймають великі дози седативних препаратів, після пом’якшення тяжкого абстинентного синдрому спостерігається відстрочене пригнічення дихання. Це може призводити до смерті Порушення водно-електролітного обміну через блювоту та діарею Пацієнти з гострим делірієм та маренням мають розглядатися як група ризику, їм потрібно надавати медичну допомогу Діагностика та оцінка Від пацієнтів з нечітковю свідомістю може бути важко отримати інформацію про анамнез, особливо якщо вони не хочуть, щоб їх вважали споживачами героїну. Кожного пацієнта, у якого проявляються ознаки синдрому відміни опіоїдів з делірієм або нестримною блювотою, слід перевірити на абстинентний синдром, викликаний налтрексоном. Необхідно отримати інформацію про анамнез (історію залежності пацієнта від опіоїдів) від самого пацієнта, інших важливих осіб або шляхом перевірки місць ін’єкцій на сліди нещодавніх ін’єкцій (але відсутність слідів не має бути підставою для виключення цього діагнозу). Варто дуже уважно оцінити ступінь седативного ефекту та спроможність пацієнта захистити свої дихальні шляхи. Не рекомендується призначати флумазеніл для припинення седативного ефекту, оскільки якщо пацієнт одночасно з цим має залежність від бензодіазепінів, це призводить до ризику виникнення загрозливих для життя нападів Пацієнти, у яких сильно проявляється седативний ефект та блювота, можуть потребувати інтубації та поміщення до відділення інтенсивної терапії Може бути доцільним перевірити рівень електролітів та газів артеріальної крові. Лікування Абстинентний синдром, викликаний налтрексоном, є самообмежуючим: як правило, делірій триває близько 4-х годин. Лікування має бути підтримуючим та симптоматичним. Пацієнти з блювотою можуть потребувати відновлення водно-електролітного балансу. Хоча більшість пацієнтів матимуть дегідратацію того чи іншого ступеня, при прийнятті рішення про використання катетера та введення в організм рідини варто проаналізувати, до яких проблем це потенційно може призвести. У пацієнтів в стані делірію вени на руках часто непомітні Більшість пацієнтів можуть вживати рідину перорально протягом 12 годин після прийому налтрексону Упродовж делірію, пов’язаного з викликаним налтрексоном абстинентним синдромом, більшість пацієнтів можна переорієнтувати. Це вкрай важливо для отримання анамнезу та лікування пацієнтів із затьмареною свідомістю. Найважливіше у лікуванні - запевнити пацієнта, що хоча симптоми абстинентного синдромує є тяжкими, проходять вони швидко. Медичний персонал, який здійснює лікування, має знати, що синдром відміни опіоїдів, викликаний їх антагоністом, є особливо травматичним та що під час лікування пацієнтів, які, наприклад, відчувають страх смерті, не можна проявляти зневагу до них, а навпаки, регулярно та належним чином їх підтримувати. Призначення агоністів опіоїдів навряд чи допоможе. Пацієнтів слід попередити, що вживання героїну не полегшить симптомів. Як свідчить клінічний досвід, при лікуванні блювоти та діареї традиційні протиблювотні засоби практично не допомагають. Найкращим препаратом для лікування цих станів є октреотид (сандостатин), 100 мкг. Збудження та симптоматичну гіперактивність можна лікувати клонідином (150 мкг перорально або 100 мкг через внутрішньом’язову ін’єкцію). Якщо збудження зберігається, а гіпотензія не становить проблеми, прийом препарату можна повторити за дві години. Якщо обов’язково необхідно провести седацію пацієнта (наприклад, якщо він проявляє насильство, а його свідомість затьмарена), корисним може бути мідазолам (5-10 мг через внутрішньом’язову ін’єкцію). Якщо пацієнта турбують спазми в животі, йому може допомогти одна доза (20 мг) гіосцин-№-бутилброміду (бускопану). Додаткове лікування Пацієнтів та їхніх родичів необхідно повідомити про те, що залишкові симптоми можуть проявлятися до семи днів. Пацієнтів варто також попередити про ризик передозування, якщо після прийому налтрексону вони вживатимуть героїн. Додаток 5. Синдром відміни найбільш поширених наркотиків
Джерело: NSW Methadone Maintenance Treatment Clinical Practice Guidelines. Отримано дозвіл на використання. Додаток 6. Ознаки інтоксикації найбільш поширеними наркотиками
на використання. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||