Фінансовий аналіз оборотних активів підприємства
Скачать 269.67 Kb.
|
5. Шляхи покращення структури та ефективності використання оборотних активів підприємства Оборотні активи фермерського господарства – це сукупність матеріальних та грошових цінностей підприємства, що знаходяться в постійному кругообороті, змінюють свою матеріальну форму протягом одного операційного циклу та в повному обсязі переносять свою вартість на товари, що реалізує підприємство. Під стратегією управління, або шляхами покращення структури та ефективності використання оборотних активів підприємства прийнято розуміти цілеспрямований процес формування обсягу та складу оборотних активів, який дозволяє забезпечити досягнення стратегічних цілей та завдання управління. Управління оборотними активами підприємства здійснюється з метою досягнення певної системи (рис. 5.1). Стратегічні цілі управління оборотними активами підприємства Забезпечення інфляційного захисту капіталів Зниження вартості формування Прискорення швидкості руху Оптимізація обсягу Забезпечення платоспроможності та ліквідності підприємства Рис. 5.1 Стратегічні цілі управління оборотними активами підприємства Сутність кожної мети управління полягає у наступному: 1.Оптимізація розміру оборотних активів, що обслуговують господарські потреби підприємства. Оскільки економічні ресурси надаються підприємству на платній основі, кожне підприємство зацікавлене в скорочені своїх фінансових потреб з метою мінімізації витрат на їх обслуговування. Це може бути досягнуто шляхом планування потреби підприємства в формування оборотних активів, нормування обсягів окремих груп оборотних активів, контролю за ступенем виконання розроблених планів і нормативів та організації роботи з виявлення можливостей скорочення потреби в оборотних активах. 2. Прискорення швидкості кругообороту (або скорочення тривалості обороту) оборотних активів. Потреба підприємства в формування оборотних активів залежить від обсягів товарообороту, тривалості кругообороту та тривалості періоду. Зростання обсягів діяльності потребує адекватного зростання потреби в оборотних активах, і відповідно – витрат на їх формування. Протидією цьому є підвищення швидкості кругообороту, яке дозволяє скоротити потребу в оборотних активах(рис.5.2). Гроші Кредити постачальників Дебіторська заборгованість Запаси сировини Записи готової продукції Рис. 5.2 Схема фінансового циклу підприємства 3. Забезпечення поточної платоспроможності та ліквідності активів підприємства. Одним із вагомих завдань управління оборотними активами є забезпечення умов для стабільної платоспроможності підприємства протягом усього періоду його життєдіяльності. Під платоспроможністю розуміється можливість підприємства забезпечувати виконання всіх своїх платіжних зобов’язань для безперервного фінансування господарської діяльності підприємства. Стан поточної платоспроможності визначається обсягом грошових коштів, що знаходяться у розпорядженні підприємства на будь-яку дату порівняно з розміром платіжних зобов’язань та платежів, які на цю дату необхідно здійснити. Ліквідність торговельного підприємства визначається можливістю та тривалістю перетворення в грошову форму всіх оборотних активів, що є у підприємства для виконання зовнішніх зобов’язань. Управління ліквідністю та платоспроможністю відбувається шляхом дотримання певних пропорцій між обсягом формування матеріальних оборотних активів, дебіторською заборгованістю та грошовими коштами підприємства. 4. Підвищення прибутковості використання оборотних активів. Будь-яке підприємство зацікавлене в зростанні доходу (прибутку), який отримується, зокрема за рахунок ефективного використання оборотного капіталу. Досягнення цього завдання потребує:
5. Забезпечення інфляційної захищеності оборотних активів. Вагомим недоліком оборотних активів є їх інфляційна незахищеність, перш за все, монетарних активів (грошових коштів, дебіторської заборгованості покупців). Гроші, авансовані в формування немонетарних оборотних активів (товарних та інших матеріальних запасів, дебіторської заборгованості постачальників) також певною мірою страждають від інфляції, але рівень інфляційних витрат порівняно менший. Забезпечення інфляційної захищеності оборотних активів потребує, з одного боку, підтримання певних пропорцій між обсягом монетарних та немонетарних активів, з другого – розробки та впровадження спеціальних інструментів захисту оборотних активів від інфляції. 6. Зниження вартості формування оборотних активів. Формування оборотних активів проводиться за рахунок різних джерел фінансування, що є в розпорядженні підприємства. Оскільки кожне з них має свою вартість залучення, підприємство становить за мету мінімізацію витрат за рахунок управління структурою фінансування оборотних активів. Це досягається за рахунок визначення джерел фінансування та підтримання певних пропозицій їх використання. Особливе значення для фінансової стійкості та платоспроможності торговельного підприємства має наявність власних оборотних активів, тобто оборотних активів, що формуються за рахунок власних джерел фінансування. Тактичні рішення управління оборотними активами пов’язані з оптимізацією величини оборотних активів і полягають у виборі відповідної політики управління запасами, грошовими коштами та дебіторською заборгованістю. Залежно від співвідношення оборотних активів і обсягів реалізації виділяють гнучку й обмежуючу тактики їх формування. Обмежуюча тактика зменшує витрати на обслуговування оборотних активів та мінімізує витрати та втрати, але при цьому обмежуються можливості швидкого реагування на зміни ринкової кон’юнктури. Гнучка тактика, навпаки, підвищує ліквідність, створює можливості для розширення обсягів виробництва, але є затратною. Для безперебійного здійснення статутної діяльності підприємство повинно мати достатній розмір запасів сировини та матеріалів, готової продукції, товарів для торгівлі тощо. У процесі фінансового управління товарно-матеріальними запасами особливу увагу необхідно звернути на визначення:
Метою управління оборотними активами є забезпечення постійної платоспроможності підприємства. Об’єктами фінансового управління є грошові кошти та їх резерви у формі поточних фінансових інвестицій у грошові інструменти та цінні папери. З позиції теорії інвестування грошові кошти – це окремий вид інвестицій у товарно-матеріальні цінності, а тому управління ними має здійснюватися на таких загальних засадах:
В умовах кризи неплатежів особливо зростає роль ефективного управління дебіторською заборгованістю, своєчасного її повернення та попередження безнадійних боргів. Основна мета управління дебіторською заборгованістю полягає в мінімізації її обсягу та строків інкасації боргу. В процесі управління вирішуються такі завдання:
Шляхи покращення використання оборотних активів полягають у забезпеченні безперебійності виробничого процесу, прискоренні обертання оборотних засобів, забезпеченні ліквідності та платоспроможності, підвищення рентабельності оборотних активів, мінімізації ризиків і втрат у процесі їх формування і використання. Висновки та пропозиції Оборотні активи фермерського господарства – це сукупність матеріальних та грошових цінностей підприємства, що знаходяться в постійному кругообігу, змінюють свою матеріальну форму протягом одного операційного циклу та в повному обсязі переносять свою вартість на товари, що реалізує підприємство. Селянське (фермерське) господарство «Оріон» створене з метою найбільш ефективного використання свого майна, воно самостійно визначає напрями своєї діяльності, обсяги та структуру виробництва, на свій розсуд розпоряджається отриманою продукцією, сировиною, товарами і коштами, в тому числі від користування орендованими майном та землею, і будує свої взаємовідносини з юридичними та фізичними особами на договірній основі. Вивчення показників бухгалтерських балансів у динаміці дає змогу простежити не тільки загальні зміни фінансового стану, а й напрями розвитку підприємства. В ході проведення аналізу основних показників господарської діяльності селянського (фермерського) господарства «Оріон», було виявлено, що підприємство є фінансово стійким. Про це свідчить динаміка більшості обчислених показників. Отже, як ми вже визначили наше підприємство має нормальний рівень фінансово-економічної роботи господарства. Аналізуючи склад і структуру оборотних активів ми бачимо, що станом на кінець 2008 року підприємство володіло оборотними активами вартістю 1375,4 тис.грн. Порівняно з минулим роком вона зросла на 53,3%. Отже, господарство останнім часом розширює свої обсяги діяльності. Підвищення частки оборотних активів при ефективному їх використанні призведе до прискорення оборотності сукупних активів підприємства. Аналізуючи стан оборотних активів підприємства, не можна обійти увагою питання ліквідності балансу, яка відображає можливість швидкої мобілізації власних коштів для своєчасної і повної сплати боргів. Негативним показником протягом аналізованого періоду є зміни в бік зниження ліквідності оборотних активів підприємства. Раціональне формування джерел оборотних активів має значний вплив на процес реалізації, фінансові результати, фінансовий стан, сприяє досягненню мети з мінімально необхідними за даних умов оборотними активами. Джерела формування і принципи різного режиму використання власного і позикового капіталу впливають на ефективність використання як оборотних активів, так і всього капіталу підприємства. Як ми бачимо джерела формування оборотних активів в основному сформовані за рахунок власного оборотного капіталу, що у 2008 році зріс на 57,2%. Позитивним показником є відсутність у підприємства довгострокового позикового капіталу, і низький рівень зобов’язань. Що свідчить про незалежність даного господарства від зовнішніх факторів. В процесі його виробничої діяльності відбувається постійна трансформація окремих елементів оборотних активів. Підприємство закуповує сировину і матеріали, виготовляє продукцію, після чого продає її, як правило, в кредит, в результаті чого утворюється дебіторська заборгованість, яка через деякий проміжок часу перетворюється в грошові засоби. Дебіторська заборгованість даного аналізованого підприємства зростає і це свідчить про необачну кредитну політику господарства щодо покупців та труднощі з реалізацією виробленої продукції. Найбільш важливою і значною частиною активів підприємства є - запаси, вони займають особливе місце у складі майна та домінуючі позиції у структурі витрат підприємств різних сфер діяльності. Запаси відносяться до складу оборотних активів, тому що можуть бути перетворені на грошові кошти протягом року або одного операційного циклу. Аналізуючи склад та структуру оборотних активів селянського (фермерського) господарства «Оріон», можна сказати, що найбільшу частку їх складають запаси які протягом трьох років зросли з 486,7 тис.грн. до 1083,3 тис.грн., що свідчить про збільшення виробництва. У процесі контролю фінансового стану підприємства насамперед перевіряється достовірність даних про наявність коштів підприємства, відображених у бухгалтерському балансі на звітну дату, які беруться до розрахунку обігу коштів. Для цього використовується Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затверджене Кабінетом Міністрів України, та інші нормативні акти з питань обліку і звітності. Негативним показником є зниження грошових коштів, що веде до зменшення ліквідності підприємства. Шляхи покращення структури та ефективності використання оборотних активів полягають у забезпеченні безперебійності виробничого процесу, прискоренні обертання оборотних засобів, забезпеченні ліквідності та платоспроможності, підвищення рентабельності оборотних активів, мінімізації ризиків і втрат у процесі їх формування і використання. Підсумовуючи вищезазначене можемо стверджувати, що оборотні активи підприємства використовуються ефективно. Необхідно зазначити, що наявність у підприємства оборотних активів, їх склад та структура, швидкість обороту досить суттєво впливають на фінансовий стан підприємства, а саме на платоспроможність, ліквідність, можливість подальшої мобілізації фінансових ресурсів. Список використаної літератури
Додатки Статут А Баланс Звіт про фінансові результати
|