Документ Microsoft Word. Формування творчих здібностей підлітків у позаурочній роботі засобами музичного мистецтва зміст вступ
 Скачать 0.55 Mb.
|
Висновки до другого розділуЗдійснене дослідження на констатувальному етапі проведення експерименту дозволило виявити ряд проблемних питань організації позаурочної діяльності та шляхів подальшого удосконалення музичного виховання у позаурочний час з акцентом на формуванні творчих здібностей учнів. Дослідженням доведено, що в організації позаурочної діяльності основними є такі перешкоди: відсутність науково обґрунтованих методичних програм і розробок для забезпечення організації позаурочної діяльності недостатність посібників, матеріальної бази; переважання репродуктивних видів діяльності над творчою; незорієнтованість позаурочних форм роботи з учнями на розвиток їх творчих здібностей; негативний вплив засобів масової інформації на естетичні інтереси, музичні уподобання учнів; слабку організацію творчо-пошукової діяльності учнів. За результатами проведеного констатувального експерименту на основі розроблених критеріїв визначено загальний рівень сформованості творчих здібностей учнів (високий, середній, низький). Охарактеризовано умовні типи підлітків за виявами творчих здібностей, а саме: „пасивні”, „критики”, „інтелектуали”, „реформатори”. 2.2. Динаміка... Формувальний експеримент проводився на базі СЗШ № 170.Для проведення формуючого експерименту було утворено на експериментальну (61 учень) та контрольну (63 учні) групи. Учні експериментальної групи залучалися до систематичної участі в різних формах позакласної діяльності. Підлітки залучались до проведення лекцій- концертів, музичних свят і вистав. Завдання формувального експерименту – активізація художньо-творчої діяльності підлітків у позаурочний час. Мета такої діяльності – художньо-естетичне виховання підлітків. Згідно з концепцією розвитку особистості. Ми прагнули активізувати потенційні творчі можливості кожного вихованця, оскільки участь учнів у виховному процесі сприяє розвитку їх творчих здібностей. Традиційна колективна форма організації художньо-творчої діяльності мала значний моральний потенціал, розширюючи сферу міжособистісного спілкування у досягненні позитивного результату, головної мети виховного заходу. Вона формувала колективні відносини, культуру колективної творчої праці та почуття глибокої відповідальності й обов’язку. Виховним заходам з учнями експериментальних груп передувала розгорнута бесіда, під час якої виявлялися художньо-естетичні інтереси й потреби підлітків, поглиблювалися знання з історії й теорії музичного мистецтва, формувалася самостійність у творчих пошуках. Створення доброзичливої атмосфери, довіри сприяло розкутості у висловлюванні різних думок. В рамках дослідження ми провели лекцію-концерт “музика Бітлз” проведений захід в межах музичного лекторію сприяв залученню учнів до самовиявлення у творчості, зокрема, при визначенні теми заходу, його композиції, побудови, добору репертуару, оформлення аудиторії, музичної ілюстрації та інших універсальних засобів – запрошення вчителів англійської мови, батьків, друзів тощо. У процесі художньо-творчої діяльності вихованці збагачували свій досвід, активізували набуті знання і вміння, удосконалюючи їх у процесі цієї діяльності. Вони виявили впевненість у своїх силах, у можливості виконувати завдання на більш продуктивному рівні, продемонстрували свої знання, зокрема, володіння англійською мовою в межах індивідуальної підготовки. За розробленою нами програмою було передбачено ряд заходів, найвагомішими серед яких стали „Новорічні свята”. Їх програма включала кілька складових: традиційний обряд „Колядування”, новорічний карнавал та новорічна дискотека (для учнів старшого підліткового віку). Естетичність і продуктивність діяльності полягала в організації та участі у цих святах, а саме: чіткість планування, ритмічність колективної роботи, створення атмосфери творчого пошуку, „мажорний тон” у стосунках, оптимальний режим напруження і відпочинку, дисциплінованість, нівелювання зовнішніх перешкод тощо. За ініціативою гуртківців був проведений конкурс на кращий колективний сценарій Новорічного свята. Поданий на конкурс сценарій „Щедрий вечір” був схвалений організаторами свята й включений як епізод до театрального дійства-обряду „Колядування”. Демонстрація обізнаності з фольклором й обрядовими традиціями новорічної тематики відбувалися із задоволенням. Вихованці емоційно реагували на сам процес творення „ на очах” інших: написання сценарію, участь у самому дійстві. Не всі вихованці брали участь у виставі, вони були включені в інші заходи – новорічний карнавал для учнів (5-7 кл.) та новорічна дискотека (8-9 кл.). Демонстрація „моди” карнавального костюма з публічною оцінкою самих учнів-експертів та заохоченнями (призи за цікавий костюм) підкреслювали особливу роль у ранньому підлітковому віці колективної оцінної діяльності. Підкреслимо домінуючий принцип колективної роботи. У такій діяльності вихованці висували свої пропозиції („пасивні” й „критики”), а деякі („інтелектуали” й „реформатори”) – свої варіанти. Порівняння й оцінювання запропонованої інформації пробуджувала всіх до пошуків і швидко збагачувала їх досвід, залучаючи кожного до знахідок. Таким чином, вихованці опановували механізми творчості, оскільки прийнятий ними найкращий результат постає як створена ними модель діяльності. Особливу зацікавленість у молоді викликають такі демократичні форми культурно-дозвіллєвої діяльності як дискотеки. За типологією серед них розрізняють просвітницько-дозвіллєві і танцювально-розважальні. У дослідженні ми розглядали дискотеки просвітницько-дозвіллєвого спрямування. При підготовці й проведенні „Новорічної дискотеки” для учнів 8-9 класів брали участь експериментальної групи „Музичне джерело”. З їх ініціативи було розроблено й реалізовано „класичний” варіант проведення дискотеки: театралізовані мініатюри (скетчі) гумористичного змісту, „випадкові” радіотрансляційні інтерв’ю; виступи виконавців естрадної пісні; хореографічні номери (сучасної бальної хореографії), а також різножанровий музично-танцювальний блок із світловими ефектами. Дискотека мала динамічний характер, її успіх значною мірою залежав від організації та складу виконавців. Вихованців поєднував не стільки вік і рівень підготовленості до вирішення досить складного завдання, скільки захопленість справою, спільність інтересів, відповідальне ставлення і, безумовно, цілеспрямована творчість для досягнення успіху. Найпоширенішою формою роботи з учнями винятково у позаурочний час є тематичні вечори, комплексні за постановкою й реалізацією завдань, за своєю структурою, змістом, складом учасників, музичним, художнім й технічним оформленням. У процесі дослідження ми підготували цикл тематичних вечорів, що мали педагогічний вплив на учнів. Тематичні вечори мали за мету стимулювати пізнавальний інтерес учнів, викликати певний емоційний стан, розвивати соціальну активність, формувати творчі здібності та якості. Моральне задоволення учні мають тільки від тих заходів, до яких самі залучають всіх бажаючих. В організації циклу тематичних вечорів ми враховували такі педагогічні вимоги: зміст вечора повинен мати чітку тематичну спрямованість, певну цільову настанову та відповідати віковим особливостям його учасників; форми, засоби й методи проведення вечора повинні бути різноманітними й доступними для даної категорії учасників; поєднання раціональних та емоційних елементів у композиційній структурі вечора; програма та організація вечора повинна мати виховне значення для всіх його учасників. Наводимо сценарій проведення вечора, присвяченого 155–річниці видання „Кобзаря” Т.Шевченка (Додаток Е). Слід зазначити, що здійснювана робота в експериментальних групах довела її позитивність. Це виявилося у творчому ставленні учнів до різних видів цієї діяльності, формуванні творчих здібностей до перенесення здобутих знань з однієї галузі в іншу, мобільність у здобутті нової інформації, активній взаємодії у спілкуванні поряд з емоційно-задовільним настроєм виконання всіх окреслених завдань. В процесі проведення експериментальної роботи як: лекцій-концертів за тематикою: „Танець і танцювальна музика”, „Музичні жанри і живопис”; літературно-музична композиція за казкою І.Каменевої „Фальшива нотка”, „У лукомор’я”, „Снігова королева” (за музичним альбомом Ж.Колодуб). Взаємодія літератури і музики полягала в розкритті художнього образу тих творів, зазначених в репертуарі, їх коментували та ілюстрували – літературні герої в музиці, казкові сюжети, природа і почуття людини, історичні події тощо. Крім того, були розкриті портрети композиторів М.Глінки, М.Лисенка, С.Прокоф’єва, Ф.Шуберта, Д.Шостаковича та сучасних авторів – Ж.Колодуб, О.Костіна, К.Домінчена, П.Майбороди, О.Білаша. Головним напрямом діяльності було ознайомлення учнів із специфікою жанрів, стилів, засобів виразності різних видів мистецтв, серед яких чинне місце належить музиці. Тематика лекцій, хоча й була спрямована на вирішення конкретної проблеми, проте безпосередньо торкалася й близьких до неї питань, пов’язаних з іншими видами мистецтв, такими як живопис, скульптура, література, хореографія, виконавство. Таким чином, залучення учнів до активних форм музично-просвітницької діяльності теж мало позитивну результативність у формуванні їх творчих здібностей шляхом збагачення уявлень, розширення діапазону музичних знань, практичних вмінь і навичок, перетворенню їх в усвідомлену потребу. Проведення лекції-концерту, літературно-музичних композицій як певний результат колективної діяльності стало ефективним засобом залучення учнів експериментальної групи до музичного мистецтва, стимулювало музичну діяльність учнів, розвиваючи у них здібність розуміти цей вид мистецтва, пропагувати його кращі зразки, доступні для сприймання й усвідомлення школярами. Таким чином, завдяки впровадженню зазначених заходів вихованцями гуртка постійно здійснювалася культурно-пошукова, ціннісно-орієнтаційна, комунікативна, художньо-творча діяльність, впливаючи на розвиток їх творчих можливостей і творчих здібностей. Після кожного заходу виявлялося оцінне ставлення вихованців до нього: задоволення від своєї участі у виконанні конкретного завдання, наміри покращити свої дії або в цілому захід, пропозиції для удосконалення цієї форми діяльності. Різноманітність та мобільність форм і засобів активізації художньо-творчої діяльності учнів дозволили відзначити значне зростання їх мотиваційних орієнтацій у сфері мистецтва, що також сприяло підвищенню рівня освіченості, творчого потенціалу, сформованості художніх потреб та інтересів. Як довела практика, важливим засобом активізації мисленнєвих дій, а отже, й творчої діяльності в позаурочний час є застосування такої форми роботи, як заняття - що на художньо-творчому етапі експериментально-дослідної роботи передбачає вільний обмін думками з проблемних ситуацій у процесі творчого пошуку істини, яка „не народжується і не знаходиться в голові окремої людини, а породжується між людьми, які спільно шукають істину в процесі їх діалогічного спілкування” Саме в дискусії відбувається активізація мислення школярів, виявляються творчі, оригінальні, нестандартні шляхи розв’язання проблемних завдань, здійснюється продуктивна діяльність у висуненні гіпотези, вирішенні проблеми. Під час дискусії учні висловлювали свої думки на основі наявних знань, розвивали критичність думки, виявляли здатність розуміти та усвідомлювати висловлювання інших учасників дискусії, вносили нові ідеї та пропозиції. Як форма активізації творчого мислення, дискусія не передбачала єдиного рішення для всіх її учасників, висловлювалися різні, навіть протилежні думки з приводу обговорюваного питання, що виховувало толерантність та вміння переконувати. Отже, заняття - є унікальним інструментом формування творчих здібностей та якостей особистості, особливо в період її становлення, коли підліток перебуває в ситуації вибору життєвих пріоритетів, духовних цінностей, ідеалів, стилю поведінки. Під час підготовки до цієї форми роботи були з’ясовані проблемні питання, що хвилюють учнів, які б вони хотіли обговорити із своїми однолітками. Такою проблемою, на думку більшості вихованців, є сучасна українська естрадна популярна музика. Було обрано ведучого дискусії серед старших, найдосвідченіших, ерудованих і комунікабельних вихованців гуртка. Протокол дискусії для учнів 8-9 класів на тему „Сучасна українська естрадна популярна музика: за і проти” наведено в додатках (Додаток З). Організація і проведення заняття - дозволили виявити творчі здібності вести діалог та бачити зв’язки між змістовним наповненням кожного аргументу і ефективністю спільного розв’язання проблемних питань. Серед учнів експериментальної групи відповіді були оригінальними, думки ґрунтовними, особливо в діалогічних репліках, що сприяло їх позитивній мотивації, розвитку уяви і комунікативних здібностей поряд із керованістю емоційно-вольових станів, які регулювали діалогічну процесуальність на засадах толерантності і взаємоповаги. Зафіксовано позитивні трансформаційні зрушення і в типологічних групах учнів, а саме: зменшилась кількість вихованців, віднесених нами до „пасивних”, оскільки діапазон їх інтересів, індивідуального когнітивного простору у сфері мистецько-художніх знань був ширшим, це надавало їм можливість вільно висловлюватися, аргументувати власну точку зору, що супроводжувалось сприятливою доброзичливою атмосферою, психологічною розкутістю, а отже, зняттям психічних бар’єрів, обумовлених їх нерішучістю, сором’язливістю, низьким рівнем самооцінки. Вихованці, віднесені нами до групи „критиків”, виявили зацікавленість, інтерес, самостійність в обґрунтуванні думок, демонструючи ясність, логіку, послідовність, а іноді й несподівані та оригінальні думки. Незважаючи на притаманні їм скептицизм, іронію, вони більш стримано, врівноважено, але й критично обстоювали власну позицію. Представники „інтелектуалів” виявляли самостійність і здатність генерувати оригінальні ідеї, що, безперечно, свідчило про динамічні зміни в їх творчому зростанні. Для вихованців-„реформаторів” така дискусія сприяла зростанню їх суб’єктності, впевненості у своїх силах, усвідомленню власних потенцій, реалізувавшись у створенні навколо себе лідерської групи. Слід зазначити, що характер дискусії змінювався з акцентом на поглиблення знань сучасної естрадної популярної музики. Разом з тим учні контрольних груп, які також брали участь в цій дискусії, включались в обговорення цієї проблеми на рівні часткового повторення висловлювань інших або простого погодження з ними. Доповнення висловлювань партнера мали переважно описовий характер, типу: „Мені здається, що ця думка слушна” або „Я погоджуюся з висловлюванням”, „Кожного дня випускається значна кількість альбомів й записів різних виконавців”. Тому серед учнів контрольних груп виникали питання, де їх знайти. Зафіксовано й просте непогодження з думкою партнерів чи сумніви. Висловлювання учнів-учасників клубу „Дебати” мали обґрунтованіший характер порівняно з учнями контрольних груп, що пояснюється їх значним досвідом участі в таких заходах. Отже, проведення дискусій довело ефективність їх застосування в умовах позаурочної роботи. Вони сприяли продуктивному розвитку індивідуальних творчих здібностей та якостей вихованців. Дискусії дали інтенсифікуючий ефект як у формуванні знань і навичок в умовах спільної взаємоузгодженої діяльності всіх вихованців у мікрогрупах, так і в розвитку критичного мислення, в набутті досвіду вести творчий діалог та формувати адекватну самооцінку в ситуаціях дискусійної взаємодії. На звітному етапі роботи було організовано заключний концерт. Він став своєрідним підсумком діяльності вже колективу вихованців, реальним втіленням у життя поставленої мети – опанування широкого кола музичних творів, набуття історичних, музично-теоретичних і практичних знань, умінь і навичок, засобом художнього самовираження, де особливого значення має вияв творчості. Г.Нейгауз, Г.Струве зазначали, що участь у концертах виявляє всі творчі можливості особистості на її художні успіхи, досягнутий виконавський рівень, демонструє активність, дисципліну, сценічність, зібраність. Кожен концерт має виховне значення. Для учасників колективної творчості не байдуже чи зрозуміють, чи оцінять їх загальну музично-художню працю ті, хто слухатиме й здійснюватиме підсумки здобутих результатів До заключного концерту було залучено всіх учасників експериментальної групи, оскільки цей захід мав за мету – продемонструвати художньо-виконавські можливості учнів. Крім того, участь їх у різних видах навчально-виховної діяльності дозволяла учням відчувати себе організаторами, артистами, художниками, виконавцями-інтерпретаторами, емоційно переживати музичні твори, які вони добирали, вивчали й мають демонструвати перед аудиторією слухачів, концентруючи свої духовні сили. Звітний концерт став кульмінацією всієї попередньої музично-освітньої, виховної і художньо-творчої діяльності підлітків в умовах позакласної роботи. Програма концерту включала твори класичної і сучасної музики різних жанрів і стилів. Крім того, до участі в заключному концерті були залучені й виконавці інших шкільних гуртків: літературного та танцювального. Аналіз заходу дозволив дійти висновку, що роз’єднати, організаційну, технологічну, інтелектуальну, художньо-емоційну, виконавсько-інтерпретаційну діяльність вихованців, практично, неможливо. Адже перед концертом була проведена робота для визначення складових елементів музичного дійства, тобто режисури, кожного номера програми концерту в динамічному – розгорнутому плані його реалізації. Сам концертний виступ точно відтворював авторський задум кожного твору, музичний і літературний зміст (вокально-хорового); характер танцювальних мініатюр. Все це досягалося шляхом глибокого усвідомлення учнями їх сутності як художнього феномена. Результати дослідно-експериментальної роботи з формування творчих здібностей учнів 5–9 класів у позаурочний час засобами музичного мистецтва дозволили визначити ефективність запровадженої методики. Спираючись на критерії сформованості творчих здібностей учнів, було визначено їх рівневе значення з урахуванням розробленої теоретичної моделі. Аналіз здобутих експериментальних даних на першому педагогічному зрізі дозволив дійти таких висновків: перш за все, учні експериментальних і контрольних груп виявили недостатність музично-теоретичних знань, що обмежувало їх судження про художньо-образну сферу музичних творів, порівняння, зіставлення, здійснення переконливих умовиводів; завдання творчого характеру, особливо пов’язані з ілюстрацією мелодії або цілісної інтерпретації вокального твору чи окремого фрагменту, не завжди чітко усвідомлювалися; учні молодшого підліткового віку виявили недостатню розвиненість здібностей мотиваційно-орієнтаційного спрямування, при виконанні блок-завдань вони губилися й не завжди мали бажання виконувати програмні завдання, тобто їх здібності до регуляції поведінки і своєї діяльності виявилися недостатніми поряд із здатністю до переборення труднощів. Не маючи досвіду організації, проведення шкільних свят та інших заходів, учасники гуртка не виявили самостійності, впевненості, вони слабко орієнтувалися в доборі музичного матеріалу. Водночас окремі учні підліткового віку продемонстрували достатньо сформовані знання і вміння орієнтуватися в мистецтві музики в межах знань з дисципліни „Музика”. При виконанні завдань вони виявляли самостійність, але на рівні лише окремих елементів аналітико-синтетичної діяльності. Наочність (ілюстрація музичного матеріалу) не використовувалася достатньо, самостійний добір фактичного матеріалу не було продемонстровано на належному рівні. До другої типологічної групи було віднесено учнів „критиків” (» 20%), які цікавляться культурологічними заходами, що сприяють особистісній самопрезентації і залежить від конкретної ситуації, а не є стійкою мотивацією до участі в художньо-творчій діяльності гуртка. Їх комунікативні здібності обмежені суб’єктивним ставленням до спілкування. Вони не виявляють здібностей до адаптивного реагування при вирішенні певного складного завдання. Внутрішні суперечності впливають на їх, так зване, критичне ставлення до своїх функцій у гуртковій роботі. Вихованці, віднесені нами до третього типу – „інтелектуали” (» 12%), виявляють стійкий інтерес до музичного мистецтва, літератури, живопису. Вони активні у вирішенні завдань, усвідомлено й цілеспрямовано намагаються розширити свої культурологічні знання, застосувати їх у змінених ситуаціях, наближених до креативних процесів. Представники цього типу намагаються включати свої ідеї в художньо-творчу діяльність шкільного гуртка, мають достатньо розвинені здібності до самореалізації, самовдосконалення себе як індивідуальності. Проте, при зовнішніх ознаках впевненості, вони не завжди адекватно оцінюють свої успіхи й не відчувають перспективи розвитку своїх ідей і дій. Найменш чисельна група першого діагностичного зрізу – „реформатори”, які виявляють позитивні мотиваційні орієнтації у сфері позаурочної виховної діяльності, де мають можливість опанувати широке коло музичних творів поряд з виявом своїх творчих намірів. Вони мають достатній рівень художніх знань, виявляють такі творчі здібності, як гнучкість і оригінальність мислення, активність у пошуку нових ідей, визначенні актуальних питань в діяльності і спілкуванні з учнями-гуртківцями. „Реформатори” вміють адекватно оцінювати свої можливості, дії, а також готовність бути лідером в колективно-комунікативній взаємодії. Однак кількісний склад цієї групи був незначним порівняно з іншими (» 5%). Початковий діагностичний зріз дозволив охарактеризувати загальний стан сформованості творчих здібностей учнів 5-9 класів поряд з уявленням про їх реальну музичну підготовку. Щодо конкретизації знань у галузі музичного мистецтва, то тут учні продемонстрували певну обізнаність в межах дисципліни „Музика”, особливо учні 8-9 класів. Разом з тим, ґрунтовних знань, практичних умінь вони не виявили, зокрема, з основ теорії музики, формоутворення, стильових ознак, особливостей фольклорних стилів, персоналій композиторів, історії створення того чи іншого твору. Аналіз здобутих даних початкового зрізу дозволив констатувати, що серед значної кількості обстежених не виявлено достатньої пізнавальної активності і пов’язаних з нею переваг. Вони не зосереджувалися глибоко на здійсненні завдань, оскільки не мали внутрішньої установки на переборення труднощів, тобто, їх внутрішня смислова основа діяльності не була виявлена в достатній мірі, домінувала низька мотиваційна спрямованість на самостійну творчу діяльність. Дослідженням виявлено низьку здатність до абстрактного мислення, до розширення „поля бачення ситуації” на основі власного когнітивного досвіду. Слід підкреслити успіхи, обґрунтовані реалізацією учнями експериментальних груп дослідницьких дій, що перебудовувалися і удосконалювалися до рівня самостійного творчого пошуку. Це дозволило констатувати зростання якісних характеристик цього педагогічного зрізу. Серед учнів контрольної групи сформованість творчих здібностей не була визначена такою, що відповідає окресленим у дослідженні вимогам, а більше тим, які висуває сучасна художньо-практична діяльність. Підлітки часто неусвідомлено застосовували набуті знання в практичній діяльності, інтуїтивно шукаючи шляхи до вирішення завдань, окреслених програмою діяльності гуртка. Їх музично-теоретичні знання і практичні вміння охарактеризовано як стереотипні, тобто окреслені програмними вимогами. Особистісні ціннісні орієнтації вихованців контрольних груп до музичного мистецтва мали обмежений діапазон і тому вони не виявляли сформованих продуктивних дій для реалізації засвоєних способів діяльності в інших умовах, особливо у сфері самостійного творчого пошуку. Сумніви, емоційна нестійкість і занепокоєння особистими здобутками, можливістю їх використання у художній практиці зумовлювали перешкоди, що впливали на характер реалізації і комунікативних здібностей. Самостійний творчий пошук цих учнів значною мірою не мав індивідуальних виявів, що адекватно позначилося на якості презентації творчих можливостей у художньо-творчій діяльності в позаурочний час. Крім того, аналіз результатів другого, проміжного зрізу дозволив констатувати: в експериментальних групах зафіксовано трансформаційні зміни в якісному і кількісному складі груп учнів за їх типологічними ознаками. Значно зросли групи „критиків” та „інтелектуалів” за рахунок зменшення „пасивних”. Група „реформаторів” теж змінилася, хоча й менше, ніж попередні. Суттєвими ознаками творчого зростання є: готовність учнів до пошуку нових шляхів і засобів у вирішенні проблемних питань, подання ідей, передбачення нестандартних шляхів у пошуку вирішення завдань; вияв здібностей до переорієнтації у знайомому об’єкті, використовуючи окремі його елементи в новому ракурсі вирішення завдання; вияв актуалізуючого розвитку інтелектуальних здібностей конструювати складніший об’єкт на базі простих, знайомих вихідних даних. Третій, підсумковий педагогічний зріз було здійснено по закінченні дослідно-експериментальної роботи. Він засвідчив розширення діапазону творчих здібностей, що мали інтегративний характер, об’єднуючи всі компоненти структури в цілісність, виявляючи їх у музичній творчості. Учні експериментальної групи, порівняно з контрольними, виявляли підвищений інтерес до поліаспектної музично-творчої діяльності у позаурочний час. При експериментальній організації навчання й виховання було досягнуто сформованості здібностей вихованців. Цьому сприяв добір матеріалу – кращих зразків класичної і сучасної музики – для занять і для різноманітних заходів в позаурочний час. Вихованці виявили здібності до мобілізації творчих зусиль для засвоєння нової інформації та її застосування у сфері музичної діяльності, до розгорнутого аналізу різного за змістом матеріалу (музичного, поетичного, літературного, історичного, мистецтвознавчого), виявляли головне, що можна було використати на практиці. Це сприяло реалізації оригінальних ідей, розв’язанню завдань експериментальної програми. Під впливом експериментального навчання й виховання учні виявили здатність до вибору і вирішення завдань з ефективним перенесенням знань у нові умови. Широку спрямованість виявлено серед учнів в розширенні їх емоційно-ететичного сприймання, усвідомлення і осмислення музичної інформації, асоціативної продуктивності та оригінальності, що постало як сформовані здібності до визначення художньої цінності не тільки музичних, але й мистецьких творів взагалі та емоційно-вольової регуляції у творчому пошуку з акцентом на внутрішній формі розвитку творчої самодіяльності. У контрольних групах лише окремі учні виявляли стійкий інтерес до позаурочної виховної діяльності. Їх спрямованість на гуманістичні цінності в опануванні мистецтва музики не набула широкого вияву. Виконання ними необхідних функцій для опрацювання музичного матеріалу відповідало більше репродуктивному рівню і лише в окремих випадках – самостійному творчому пошуку. Ставлення учнів контрольних груп до позаурочної виховної діяльності не завжди було позитивним, у більшості випадків їх емоційно-почуттєва сфера не мала характерно яскравого вияву, оцінної реакції на мистецькі явища у зв’язку з обмеженістю сприймання музичного мистецтва та спілкування з ним. Дослідженням доведено, що серед учнів контрольних груп не виявлено стійкого інтересу до самовияву у колективній творчій діяльності, хоча деякі з них брали участь в діяльності гуртків спеціалізованого напряму. Для них характерна недостатність самостійних дій у пошуку нестандартного вирішення проблемних ситуацій при спілкуванні з мистецтвом музики; обмеженість вияву самооцінних суджень про сформованість особистісних якостей, особливо таких як самоконтроль, вимогливість, самокритичність. Вони не повною мірою усвідомлювали значення художньо-творчої діяльності у позаурочний час для вільного особистісного самовираження в ній. Результати дослідно-експериментальної роботи показали, що динаміка індивідуально-творчого розвитку учнів експериментальних груп мала позитивну результативність у групі „реформаторів” й „інтелектуалів”. Група „критиків” в цілому зазнала змін до зменшення порівняно з попереднім педагогічним зрізом. До категорії „пасивних” в експериментальних групах було віднесено лише три учні, які з об’єктивних причин не могли виконати всієї програми дослідно-експериментальної роботи. У контрольних групах чисельність учнів кожного з визначених типів змінювалася з такою ж невисокою інтенсивністю, як і на попередньому, проміжному зрізі. Як видно з наведених діаграм, вихідний стан в експериментальній і контрольній групах був майже однаковим – більшість учнів (59,3% і 57,1%) мали низький рівень розвитку мотиваційно-орієнтаційного компонента творчих здібностей. З часом, на другому педагогічному зрізі, відбувся перехід значної частини учнів з групи низького рівня розвитку в групу з середнім рівнем, причому в експериментальній групі, де застосовувалась методика виховного впливу, цей перехід був значно інтенсивнішим – майже всі учні (70,4%) набули середнього рівня розвитку мотиваційно-орієнтаційного компонента, тоді як у контрольній групі тільки близько половини учнів перейшли до групи середнього рівня і не зафіксовано жодного переходу в групу з високим рівнем. На третьому педагогічному зрізі (підсумковому) в експериментальній групі відзначається подальший прогрес – набуття (29,6% учнів) високого рівня розвитку зазначеного компонента, тоді як у контрольній групі тривав повільний перерозподіл кількісного складу учнів до збільшення групи середнього рівня і утворення невеликої групи учнів (7,1%) високого рівня розвитку мотиваційно-орієнтаційного компонента. Рис. 3.5. Динаміка середньої оцінки рефлексивного компонента Загальний рівень розвитку творчої особистості кожного учня оцінювався середньозваженою бальною оцінкою, що визначалась як сума добутків оцінок рівня розвитку кожного з компонентів творчих здібностей на вагові коефіцієнти, що характеризують вплив компонента на рівень розвитку творчих здібностей учня взагалі. Значення вагових коефіцієнтів становили: мотиваційно-орієнтаційний компонент – 0,2; когнітивний компонент – 0,3; емоційно–вольовий компонент – 0,15; комунікативний компонент – 0,1; рефлексивний компонент – 0,25. Бальні оцінки загального рівня творчого розвитку особистості кожного учня і статистичні характеристики учнівських груп наводяться у Додатку П. Порівняльний аналіз рівнів загального творчого розвитку учнів експериментальних та контрольних груп і динаміка їх розподілу за рівнями розвитку наведені в Таблиці. Порівняння рівнів розвитку творчих здібностей учнів експериментальних і контрольних груп за педагогічними зрізами Таблиця 3.1.
Підраховані статистичні показники кількісно і якісно характеризують рівні розвитку творчих здібностей учнів експериментальних і контрольних груп та їх зміну протягом педагогічного експерименту. Висновки:
Незалежно від оцінки компонентів творчих здібностей здійснювались спостереження за індивідуально-типологічними ознаками творчого розвитку учнів та їх виявом між діагностичним, проміжним та підсумковим зрізами. Творчі можливості учнів відрізнялися в межах учнівської групи протягом дослідної роботи, тому розподіл учнів за типами змінювався в часі з трансформацією типологічних ознак на вищий рівень. Співставлення відносного складу учнів експериментальних і контрольних груп в типах за виявами творчих здібностей. Таблиця 3.2.
Продовження таблиці 3.2.
Таким чином, динаміка результативності здобутих статистичних кількісних і якісних даних підтвердила ефективність розробленої, апробованої й впровадженої у виховний позаурочний процес загальноосвітніх шкіл методики формування творчих здібностей учнів 5-9 класів засобами музичного мистецтва. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||