Документ Microsoft Word. Формування творчих здібностей підлітків у позаурочній роботі засобами музичного мистецтва зміст вступ
 Скачать 0.55 Mb.
|
|
ФОРМУВАННЯ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ ПІДЛІТКІВ у ПОЗАУРОЧНІЙ РОБОТІ ЗАСОБАМИ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА ЗМІСТ Вступ 3 розділ 1 Теоретичні засади формування творчих здібностей учнів 1.1. Проблема формування творчих здібностей особистості в наукових дослідженнях 9 1.2. Особливості позаурочної виховної діяльності 50 РОЗДІЛ 2 педагогічне керівництво ФОРМУВАННЯм ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ 5–9 КЛАСІВ У ПОЗАУРОЧНІЙ РОБОТІ ЗАСОБАМИ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА 2.1. Аналіз стану і проблем формування творчих здібностей учнів 5-9 класів 67 2.2.Динаміка сформованості творчих здібностей учнів 5–9 класів у позаурочній роботі засобами музичного мистецтва 148 Висновки 178 список використаних джерел 182 Додатки 199 ВступАктуальність дослідження. „Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті” визначає як пріоритетні інноваційні технології формування творчої особистості. Ця проблема – одна з актуальних в сучасній педагогіці, для вирішення якої важливою є позаурочна виховна діяльність, особливо гурткова робота із залученням музичного мистецтва, що відкриває перед учнем можливості для творчості, розвиває сприйняття, формує ціннісні орієнтації. Проте, як переконує практика, педагогічні можливості позаурочних форм виховання для розвитку творчих здібностей учнів засобами музичного мистецтва використовуються не повною мірою. Діючі гуртки, клуби, художньо-творчі колективи музично-естетичного спрямування віддають перевагу виконавській діяльності. Майже відсутні форми творчо-пізнавальної роботи для розвитку самостійності й ініціативи, для духовно-творчого зростання й самовираження підлітків. Часто це призводить до однобічності й обмеженості їх розвитку як творчих особистостей. Цілком логічними є спроби переосмислити зміст позаурочної, зокрема гурткової діяльності, запропонувати форми і методи, адекватні сучасним соціокультурним потребам. Аналіз філософських, психолого-педагогічних, музично-педагогічних, музикознавчих наукових праць переконує, що проблема формування творчих здібностей учнів є багатогранною і неоднозначною, вона привертає увагу дослідників, зокрема, до таких її аспектів: осмислення сутності і змісту творчості (В.Ніколко, Г.Рид), її природи (А.Менегетті, Я.Пономарьов, А.Шумілін); формування творчої особистості (Н.Гузій, Н.Кичук, О.Лук); розвитку особистості у творчій діяльності (О.Матюшкін, В.Шубинський,); розкриття концептуальних засад теорії здібностей, співвідношення біологічного і соціального в структурі здібностей, закономірностей їх розвитку (Б.Ананьєв, О.Ковальов, Н.Лейтес, В.М’ясищев, С.Наврузов, В.Шадріков); обґрунтування психологічних засад творчих здібностей (Р.Кеттел, В.Лоуенфельд) та їх компонентного складу (В.Андрєєв, С.Максименко); впливу середовища на розвиток творчих здібностей (Р.Мілграм, Дж.Рензуллі, Ю.Хонг); формування творчих здібностей в педагогічній практиці (І.Глібов, О.Олексюк, Г.Падалка, О.Рудницька, Г.Ципін, Б.Яворський) та музикознавстві (І.Арановський, Л.Мазель, В.Медушевський, Є.Назайкінський). В сучасних психолого-педагогічних дослідженнях визначено шляхи і умови формування творчих здібностей учнів у різних видах діяльності: музичній (В.Лабунець, В.Рагозіна, Г.Рігіна); музично-ігровій (О.Борисова, Н.Ветлугіна); музично-ритмічній (Н.Георгян); музично-сценічній (О.Хижна); естетично-оцінній (Д.Джола, А.Щербо, О.Дем’янчук, Л.Коваль, Г.Шевченко). Однак ці дослідження не охоплюють всіх аспектів проблеми, оскільки розглядають її переважно в межах класно-урочного навчально-виховного процесу. Поза увагою дослідників лишається специфіка формування творчих здібностей учнів 5-9 класів засобами музики у позаурочній роботі, зокрема, обґрунтування теоретичних засад, педагогічних умов і відповідних методик розвитку творчих здібностей учнів зазначеної вікової категорії засобами музичного мистецтва. Отже, суперечність між необхідністю вирішення даної проблеми і недостатністю її теоретичного та практичного осмислення зумовило вибір теми дисертаційного дослідження: „Формування творчих здібностей підлітків у позакласній роботі засобами музичного мистецтва”. Об’єкт дослідження – позаурочна виховна робота з учнями 5-9 класів загальноосвітньої школи. Предмет дослідження – процес формування творчих здібностей учнів 5-9 класів у позаурочній роботі засобами музики. Мета дослідження полягає в науковому обґрунтуванні, розробці та експериментальній апробації методики формування творчих здібностей учнів 5-9 класів у позаурочній роботі засобами музичного мистецтва. Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження:
Методологічну основу дослідження становлять філософські (М.Бердяєв, М.Каган та ін.), психологічні (Л.Виготський, В.Роменець та ін.), педагогічні (І.Волощук, М.Лазарєв, А.Мелік-Пашаєв, С.Сисоєва та ін.) концепції творчості та творчої особистості (Д.Богоявленська, В.Рибалка та ін.), дослідження творчої діяльності (О.Леонтьєв, В.Моляко та ін.), психологічні дослідження здібностей (В.Дружинін, К.Платонов, С.Рубінштейн, Б.Теплов та ін.), творчих здібностей (Д.Гілфорд, К.Роджерс, Р.Стернберг та ін.) та педагогічні технології їх формування (Б.Брилін, Н.Ветлугіна, О.Ростовський та ін.). Для науково-педагогічного дослідження процесу формування творчих здібностей учнів засобами музичного мистецтва використано системно-діяльнісний (Б.Ананьєв, О.Пономарьов), особистісно-зорієнтований підходи (І.Бех, Л.Масол, С.Науменко). Нормативно-правову основу роботи становлять відповідні положення законів України „Про освіту”, „Про позашкільну освіту”, Державної національної програми „Освіта” (Україна ХХІ ст.), Національної доктрини розвитку України у ХХІ столітті, Указів Президента України „Про програму роботи з обдарованою молоддю на 2001-2005 роки” та „ Про додаткові заходи щодо забезпечення розвитку освіти в Україні”. Для вирішення поставлених завдань було застосовано такі методи дослідження: теоретичні – вивчення та аналіз філософської, психолого-педагогічної, музикознавчої наукової літератури; критичний аналіз досвіду роботи в системі позаурочної виховної діяльності для виявлення актуальних проблем дослідження, його завдань і засобів; моделювання педагогічних процесів; емпіричні – опитування (письмове та усне), інтерв’ювання, різні типи бесід, цілеспрямоване педагогічне спостереження; педагогічний експеримент (констатуючий і формуючий); експертне оцінювання; математично-статистичної обробки здобутих експериментальних даних для порівняльного аналізу результатів дослідження у контрольних та експериментальних групах; узагальнення і систематизація матеріалів дослідження для формулювання висновків та визначення перспектив дослідження проблеми. Експериментальною базою дослідження Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше:
Практичне значення дослідження полягає в тому, що методику формування творчих здібностей учнів 5–9 класів впроваджено в позаурочний виховний процес загальноосвітніх шкіл № 7 м. Миколаєва (довідка про впровадження № 217 від 04.10.02 р.) та спеціалізованої школи № 89 м. Києва (довідка про впровадження № 1228 від 05.12.02р.). Матеріали дослідження використані в авторському спецкурсі „Музично-виховна діяльність у позаурочний час як складова цілісного виховного процесу”, прочитаного в контексті навчальної дисципліни „Педагогіка” для студентів музичних спеціальностей Інституту мистецтв Київського національного університету культури і мистецтв (довідка про впровадження № 1218 від 09.07.03 р.). Матеріали та результати дисертаційного дослідження можуть бути використані у навчальних курсах, для написання відповідних розділів підручників з музичної педагогіки, посібників, для розробки нових технологій музичного виховання в системі середньої загальної та позашкільної освіти, а також в системі підвищення кваліфікації працівників освіти, культури, мистецтва. Структура та обсяг дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел |