Главная страница
Навигация по странице:

  • Серед найбільш небезпечних чинників формування залежностей є сім я

  • 3. Медичні аспекти компютером

  • Порушенням опорно-рухового апарату

  • 3.2. Ураження кисті і променеве запястних суглобів

  • 3.3. Компютерний зоровий синдром

  • «Компютерний зоровий синдром»

  • 4. Діагностика компютерної залежності

  • 4.1. Опитувальник компютерної залежності

  • 4.2. Тест на Інтернет адикцію

  • пмихправо. Комп'ютерна_залежн_ст_. Компютерна залежність Цей світ чудовий, але не забути б мені повернутися


    Скачать 0.51 Mb.
    НазваниеКомпютерна залежність Цей світ чудовий, але не забути б мені повернутися
    Анкорпмихправо
    Дата07.02.2021
    Размер0.51 Mb.
    Формат файлаdoc
    Имя файлаКомп'ютерна_залежн_ст_.doc
    ТипДокументы
    #174456
    страница2 из 4
    1   2   3   4

    2. Причини формування комп’ютерної залежності

    Адиктивна поведінка виникає через низку певних умов і причин. До них, в першу чергу можна віднести загальне погіршення соціального становища, економічної нестабільності, невпевненість молоді у майбутньому, дитяча безпритульність і бездоглядність батьків за підлітками. Якщо класифікувати адитивну поведінку, то можна виділяти біологічні, психологічні і соціальні впливи.

    1. Під біологічними впливами мається на увазі індивідуальна здатність кожного окремого організму сприймати, реагувати і переносити різноманітні впливи на організм (алкоголь, наркотики).

    2. Під соціальними чинниками, які впливають на розвиток адиктивної поведінки, вважають дезінтеграцію суспільства і наростання змін з неможливістю людини адаптуватися до них.

    3. Під психологічними чинниками найбільше значення мають психологічні травми дитячого віку, насильство, відсутність турботи з боку батьків.

    Найпоширеніша класифікація формування адиктивної поведінки у підлітків вважають соціально-економічні, конституціонально-біологічні, соціальні і індивідуально психологічні причини.

    • Соціально-економічні причини відносять причини, які властиві конкретному народові, регіону, певним групам (певне ставлення до конкретного питання).

    • Конституціонально-біологічні причини виникають внаслідок нервово-психічних захворювань або через неможливість фізично реалізувати себе, шукаючи таким чином компенсацію почуттів.

    • Соціальні причини виступають провокаторами адиктивної поведінки внаслідок впливу сім'ї, групи однолітків, середовища, ЗМІ і неможливості успішно адаптуватися в нових умовах.

    Більшість відхилень у поведінці підлітків (бездоглядність, правопорушення, вживання психоактивних речовин) виникає внаслідок соціальної дезадаптованості, коріння якої лежить в дезадаптованій сім'ї.

    Виділяють такі типи дисфункціональних, неблагополучних сімей:

    • Псевдо благополучна сім'я - яскраво виражений деспотичний характер, домінування одного з батьків, підпорядкування одному з членів сім'ї, наявність жорстоких взаємостосунків, фізичного покарання.

    • Неповна сім'я - дефекти у структурі батьківської сім'ї в сучасних умовах можуть негативним чином позначитись на формуванні особистості, а також в окремих випадках сприяти їх дезадаптації.

    • Проблемна сім'я - суперництво між батьками, роз'єднаність, ізоляція між батьками і дітьми.

    • Аморальна сім'я - наявність негативних чинників, таких як правопорушення, пияцтво, алкоголізм, конфлікти, бійки, розпусна поведінка батьків.

    • Криміногенна сім'я - наявність скоєння злочинів.

    Серед найбільш небезпечних чинників формування залежностей є сім я, а саме:

    • Несприятлива сімейна атмосфера, особливо коли батьки зловживають наркотичними речовинами або страждають від психічних захворювань;

    • Невміле виховання батьківза типом:

    • гіперпротекції (надмірна опіка, позбавлення самостійності, надмірний контроль);

    • гіпопротекції (знижена увага до дитини, не зацікавленість у справах успіхах);

    • неконгруентності в спілкуванні (невідповідність слів батьків інтонації і міміці - емоційне відкидання дитини);

    • альтернативне виховання (нестійке емоційне ставлення з боку батьків, коли похвала або докір залежать від настрою батьків).

    > Відсутність взаєморозуміння в сім’ї і турботи до дітей з боку батьків.

    > До індивідуально-психологічні причинивідносять:

    • Наслідування дорослих підлітків або авторитетним одноліткам;

    • Прагнення відповідати значущій для підлітка групі однолітків.

    • Аномальні риси особистості (завищена чи занижена самооцінка, нестійкість характеру);

    • «Протесті» реакції проти дорослих;

    • Спроби нейтралізувати негативні емоційні переживання;

    • Підпорядкування тиску, загрозам;

    • Цікавість;

    Окрім сімейних чинників які впливають на формування адиктивної поведінки можна виділити також таку групу соціальних об'єктів, які можуть виступити провокаторами:

    • Непомірна скромна або агресивна поведінка в навчальному середовищі;

    • Невдала участь у навчальних заходах;

    • Нездатність справитись з суспільними задачами;

    • Приналежність до «відторгнутих» або до тих, хто знаходиться з ними у контакті;

    • Позитивне ставлення до поведінки тих, хто схильний до адиктивної поведінки.

    Але одночасно існують і захисні чинники, які також можуть бути провокаторами, через нерівномірність їх впливів у процесі розвитку дитини, це:

    • Міцні сімейні узи;

    • Стан, коли батьки стежать за своїми дітьми, постійно втручаючись у їхнє життя;

    • Успіх у навчальних заходах;

    • Міцний зв'язок з соціальними общинами (релігійні, студентські);

    • Дотримання оточуючими загальноприйнятих норм у вживанні психоактивних речовин.

    Таким чином, причини адитивності підлітків складні і багатоаспектні. Але жодна з цих причин не є вирішальною, не може виступати як остаточна у виникненні адиктивної поведінки підлітка.

    Двадцятидворічний житель Таїланду вмер під час гри в Соипіег-8ігіке. Відпрацювавши зміну на заводі, він пішов до Інтернет-клубу, а щоб зайве не відриватися від комп’ютера, закупив по дорозі провізію. Друзі знайшли його в критичному стані тільки наступного дня. Молоду людину доставили в лікарню, однак було вже пізно і він помер не приходячи до тями. Причиною смерті стала серцева недостатність геймер просто перехвилювався під час гри.
    3. Медичні аспекти комп'ютером

    Відомо, що перед комп'ютером і діти і дорослі проводять дуже багато часу. І зазвичай не звертають увагу на дотримання норм при облаштуванні робочого місця для комп'ютера. Це може привести до того, що виникає потенційна загроза для організму при роботі. В першу чергу це пов'язано з:

    • Порушенням опорно-рухового апарату: враження хребта - порушення постави, сколіоз; порушення промекевозап'ястного суглобу - тунельний синдром, артрози.

    • Порушення зору: зоровий синдром; очний синдром.

    3.1. Порушення постави

    В нормі хребет має декілька фізіологічних вигинів які врівноважують один одного. Глибина лордозу у шийному та поперековому відділах хребта відповідає товщині долоні даної людини. У фронтальній площині остисті відростки всіх «хребців» розташовані на одній вертикальній лінії: при огляді хребет повинен бути прямим - це вважається нормою. Формування вигинів хребта починається з народження, закінчується в шість-сім років і закріплюється до 14-17 років.

    Довготривале положення тулуба поступово призводить до відхилень від нормального розташування хребців. Спочатку це пов'язано зі зміною м'язового тонусу, які підтримують хребет: при бажанні людина може випрямитись, а відпочинок, гімнастика, масаж здатні повернути нормальну поставу. Якщо шкідливе навантаження повторюються систематично і довго, наступає деформація і викривлення хребта стає постійним.

    В більшості випадків деформування хребта виникає в ранньому дитинстві, а згодом лише прогресують. Наслідками може бути:

    • Неврологічні ускладнення;

    • Защемлення спинномозкових корінців;

    • Порушення кровообігу головного мозку внаслідок стискання хребцевих артерій.

    Основними причинами порушення постави і сколіозу вважають асиметрію навантаження на верхні кінцівки і довготривале положення у одній позі. Одночасно з цим під час роботи на комп'ютері більшість користується «мишиним» інтерфейсом, це призводить до того, що плече користувача підняте і напружене більше ніж ліве.

    Таким чином необхідно робоче місце для комп'ютера облаштувати правильно і у відповідності до ергономічним вимогам до «здорової» постави за комп'ютером:

    > Відстань між монітором і очима: 45-60 см.

    • Відстань над екраном: очі знаходяться на 12-20см вище центру екрана.

    • Пальці знаходяться на рівні зап'ястка або трохи нижче. Зап'ястки слід тримати на рівні ліктів, або трохи нижче, а самі руки — досить низько, щоб плечі були опущені і розслаблені.

    • Спина випрямлена вертикально і опирається на спинку крісла або стільця.

    • Спинка крісла повинна забезпечувати опору попереку, тобто на висоті 5-12см від сидіння спинка повинна мати невеликий вигин.

    • Нижня поверхня стегон (2\3-3\4 довжини стегна) повинна прилягати до сидіння.

    • Коліна - на рівні стегон (або трохи нижче), при чому так, щоб край сидіння не давив на підколінні ямки.

    • Ступні ніг стоять на підлозі або підставці.


    3.2. Ураження кисті і променеве зап'ястних суглобів

    Синдром зап'ястного каналу зумовлено анатомією променево-зап'ястного суглобу. Зап'ястний канал або тунель, утворено за допомогою променевої кістки і зв'язками Retinacalum flexorum. Через цей вузький отвір проходять сухожилля для згинання и серединний нерв.

    Якщо людина довго і часто напружує пальці, коли долоня знаходиться у положення тильного стискання, сухожилля притискають нерв до кісткової стінки каналу. При цьому нерв травмується , виникає набряк його оболонки. А це призводить до того, що чуттєвість частини долоні і пальців, дрібна моторика знижуються, виникає хвороблива чуттєвість і рухові порушення.

    До розвитку тунельного синдрому схильні ті, хто працює за комп'ютером. Цей синдром виражається наступними ознаками:

    • Неприємні відчуття в зоні зап'ястка, долоні і пальців рук;

    • Ослаблення пальців і слабкість долоні, оніміння, біль, важкість в руці;

    • Хворобливість і оніміння посилюються при тильному згинанні долоні;

    • Спроба підняти більш-менш важкий предмет призводить до сильного болю в променево зап'ястному суглобі.

    Існує простий тест, який дозволяє виявити проблеми в області зап'ястного каналу. Складіть долоні перед собою на рівні легень, пальцями вгору, лікті на рівні зап'ястного суглобу. Тримайте так впродовж хвилини. Оніміння, неприємні відчуття, біль свідчить про можливу проблему з зап'ястками.

    Профілактика синдрому зап'ястного каналу: необхідно уникати «западання» зап'ястка при роботі з комп'ютерною мишкою, слід використовувати килимки з гелевою підставкою під зап'ясток. Обов'язкова умова при профілактиці - раціональний режим: зміна положення рук, регулярні перерви у роботі, гімнастика і самомасаж передпліч і зап'ясток.
    3.3. Комп'ютерний зоровий синдром

    Комп'ютерним зоровим синдромом називають стан перевтоми очей який супроводжується функціональними розладами.

    Проявляється або прогресують аномалії під впливом роботи на комп'ютері.

    Органічних захворювань очей довготривалий погляд у монітор не викликає. Єдина зміна, яка може відбуватись з очима в результаті роботи - це прояв або прогресування вже існуючої короткозорості.

    В міжнародній класифікації хвороб діагноз «Комп'ютерний зоровий синдром» не зазначається. В дійсності - це робоче визначення цілої групи патологічних станів, які виникають внаслідок перенапруження очей перед екраном монітору. Скарги людей, які проводять багато часу перед монітором можна поділити на «зорові» і «очні».

    «Зорові» симптоми часто поєднують терміном «астенотопія» (в перекладі - відсутність сили зору). У деяких астенотопія виникає через дві години, у більшості - через чотири, і майже у всіх - через шість годин. При цьому спостерігається:

    • Зниження гостроти зору;

    • Затуманення зору;

    • Труднощі при переводі погляду з ближніх предметів на далекі і навпаки (повільна акомодація);

    • Подвоєння видимих предметів;

    • «Мушки» перед очима;

    • Надлишкова світлова чуттєвість;

    • Зниження зорової працездатності;

    • Зорове перевтомлення.

    «Очні» симптоми супроводжує перенапруження руховий м'язів ока, явище коньюктивіта, яке виникає внаслідок недостатнього виділення сльозової рідини.

    Для очного симптому характерно:

    • Біль в області очної ямки і лоба;

    • Біль при русі ока;

    • Почервоніння очних яблук;

    • Почуття «піску» в очах;

    • Слізливість;

    • Різь і жар в очах.

    До комп'ютерного зорового синдрому можна також віднести загальні прояви:

    • Головний біль;

    • Запаморочення;

    • Підвищена втомлюваність;

    • Зниження уваги.

    Для того щоб уникати даних симптомів слід дотримуватись гігієнічних норм при роботі за комп'ютером, слідкувати за тим скільки часу ви проводите і при можливості виконувати гімнастику.

    Гімнастика при роботі за комп'ютером:

    • Потягування всім тілом, нахили вправо, вліво;

    • Колові рухи голово, плечима, тулубом;

    • Переводи погляду з ближньої відстані на далеку;

    • Почергове фокусування погляду на лівому і правому кутах кімнати.

    Двадцятидворічний безробітний китаєць украв у матері 2900 юанів (майже 300 доларів), що збирався витратити на комп'ютерний клуб. Коли мати влаштувала своєму чаду скандал, той її просто отруїв. Батько нещасного знайшов труп дружини через півтора місяці після вбивства в шухляді для білизни. Убивцю страчено.
    4. Діагностика комп'ютерної залежності

    Визначення рівня прихильності до комп'ютерних ігор або Інтернету в багатьох випадках ускладнюється через відсутність офіційних критеріїв визначення комп'ютерної залежності.

    К.Янг виділяє симптоми, які дозволяють визначити комп'ютерну залежність:

    • Нав'язливе бажання перевірити електронну пошту;

    • Постійне очікування наступного виходу в Інтернет;

    • Скарги оточуючих на те, що людина проводить занадто багато часу за комп'ютером;

    • Скарги оточуючих на те, що людина витрачає занадто багато грошей на комп'ютерне устаткування або на оплату Інтернету.


    4.1. Опитувальник комп'ютерної залежності К.Янг розробила спосіб діагностики за допомогою якого можна визначити ступінь Інтернет - залежності.

    Інструкція. Дайте відповідь «Так» або «Ні».

    1. Чи відчуваєте Ви себе занепокоєним від Інтернету (чи думаєте ви о попередніх оn-lіnе сеансах і чи передчуваєте майбутні)?

    2. Чи відчуваєте Ви потребу в збільшенні часу для перебуванні в Мережі?

    3. Чи бувалі у Вас невдалі спроби контролювати, обмежувати або припинити використання Інтернетом.

    4. Чи відчуваєте Ви себе втомленим, пригніченим або роздратованим при спробі обмежити або припинити користування Інтернетом?

    5. Чи знаходитесь Ви в оn-lіnе більше ніж планували?

    6. Чи були у Вас випадки коли ви ризикували отримати проблеми на роботі, навчанні або особистій сфері через користування Інтернетом,

    7. Чи траплялось вам приховувати членам сім'ї, друзям або іншим людям час проведення у Мережі?

    8. Чи використовуєте Ви Інтернет за для того, щоб уникнути проблем або поганого настрою (почуття безпорадності, провини, роздратування, депресії).

    Якщо опитуваний дає 5 або більше позитивних відповідей, то він вважається Інтернет - залежним.
    4.2. Тест на Інтернет адикцію

    Опитувальник містить 20 питань, адаптовано В.Лоскутовою.

    Інструкція. Оберіть відповідь на питання, яке найбільше Вам властиве «Ніколи або рідко», «Інколи», «Регулярно», «Часто», «Завжди».




    Питання

    Ніколи або рідко

    Інколи

    Регулярно

    Часто

    Завжди

    1.

    Чи часто Ви ставитесь зневажливо до домашніх справ, щоб більше часу проводити в Мережі?
















    2.

    Чи часто Ви помічаєте, що проводите в оn-lіnе більше часу ніж планували?



















    Чи часто Ви надаєте перевагу перебуванню в мережі інтимному спілкуванню з партнером?
















    4.

    Чи часто Ви заводите нові знайомства з користувачами Інтернету, перебуваючи оn-lіnе?
















    5.

    Чи часто Ваше оточення цікавиться скільки часу Ви провели в мережі?
















    6.

    Чи часто страждають Ваші успіхи у навчанні або роботі через те, що Ви занадто багато часу проводите в Мережі?
















    7.

    Чи часто Ви перевіряєте електронну пошту перед тим, як зробити щось інше, більш необхідніше?
















    8.

    Чи часто страждає Ваша продуктивність праці через захоплення Інтернетом?
















    9.

    Чи часто Ви займаєте оборонну позицію і приховуєте коли Вас запитують, чим Ви займаєтесь в Мережі?
















    10.

    Чи часто Ви блокуєте негативні думки про реальне життя втішними думками про Інтернет?
















    11.

    Чи часто Ви передчуваєте як знову опинитесь

    в Мережі?
















    12.

    Чи часто Ви відчуваєте, що життя без Інтернету нудне, пусте і безрадісне?
















    13.

    Чи часто Ви сваритесь, кричите або іншим чином виражаєте своє невдоволення, коли хтось або щось відволікає вас від перебування у Мережі?
















    14.

    Чи часто Ви зневажаєте сном, засиджуючись в Інтернеті?
















    15.

    Чи часто Ви передчуваєте чим займетесь в Інтернаті, перебуваючи в оn-lіnе, або фантазуєте о перебуванні в оn-lіnе?













    1

    16.

    Чи часто Ви кажете собі «ще хвилинку» перебуваючи оn-lіnе?
















    17.

    Чи часто Ви час зазнаєте поразку у спробах скоротити час перебування в Мережі?
















    18.

    Чи часто Ви намагаєтесь приховати час проведений у Мережі?
















    19.

    Чи часто Ви обираєте провести час у Мережі, замість того, щоб обрати спілкування з друзями?
















    20.

    Чи часто Ви відчуваєте депресію, пригніченість, нервозність, перебуваючи по за Мережею і відмічаєте, що цей стан проходить коли ви опиняєтесь в оn-lіnе?

















    Якщо опитуваний дає 7 або більше позитивних відповідей, то він вважається Інтернет - залежним.
    1   2   3   4


    написать администратору сайта