|
Курація хворого з
Група низького ризику = 0-2 фактори
Група високого ризику = ≥3 факторів Летальність протягом 6 міс унаслідок гострого коронарного синдрому (ГКС) без елевації сегмента ST за даними Euro Heart Survey та реєстру GRACE становить 12 %.
Прогноз погіршується при поширеному атеросклеротичному ураженні коронарних артерій, появі ішемії міокарда при невеликій потужності фізичного навантаження ( 25 Вт), значній систолічній дисфункції ЛШ (фракція викиду нижче 35%), перенесеному ІМ, цукровому діабеті.
Визначить прогноз хворого з Q-ІМ на підставі стратифікації ризику та шкали TIMI Risk Score for ST Elevation MI. Morrow DA, Antman EM, Charlesworth A, et al. TIMI risk score for ST-elevation myocardial infarction: a convenient, bedside, clinical score for risk assessment at presentation: an intravenous nPA for treatment of infarcting myocardium early II trial substudy. // Circulation. – 2000. – Vol.102. – Р.2031–2037.
(http://circ.ahajournals.org/cgi/content/full/102/17/2031?ijkey=16d3f5b00bdc160f641b84cdb95068c298a96ba4
http://www.cardiology.org/tools/TIMI%20RISK%20SCORE%20FOR%20STEMI.htm)
STEMI
|
|
| Інтерпретація
|
| Бали
|
| Сума
Балів
| Ризик смерті
протягом 30 днів
|
|
|
| 0
| 0,8 %
| Вік 56-74р
| 2 бала
|
| 1
| 1,6 %
| Вік 75 і старше
| 3 бала
|
| 2
| 2,2%
| ЦД, ГХ, стенокардія
| 1 бал
|
| 3
| 4,4 %
| САТ < 100 mm Hg
| 3 бала
|
| 4
| 7,3 %
| ЧСС > 100 ударів / хв
| 2 бала
|
| 5
| 12,4 %
| Кіlliр Class II - IV
| 2 бала
|
| 6
| 16,1 %
| Bага <67кг
| 1 бал
|
| 7
| 23,4 %
| Передній STE або ПБЛНПГ
| 1 бал
|
| 8
| 26,8 %
| Час (Time to Rx > 4 hours )
| 1 бал
|
| >8
| 35,9 %
|
| Оцінка працездатності
| Оцініть працездатність хворого, виходячи з рекомендацій Клінічного протоколу ведення хворих з ГКС:
При направленні на санаторний етап реабілітації треба керуватися рівнем функціональної підготовки хворого, а не терміном після ІМ чи НС. При неадекватній реакції на розширення рухового режиму показана коронарографія для вирішення питання про хірургічну реваскуляризацію.
Терміни тимчасової непрацездатності залежать від розподілу хворих з ІМ на 4 групи в залежності від наявності ІМ в анамнезі, шлуночкових екстрасистол, прогресуючої серцевої недостатності, дилатації порожнин серця, протипоказів до проведення проби з фізичним навантаженням перед випискою. Отже, для І-ІІ групи пацієнтів, що мають сприятливий прогноз, цей термін складає 2-3 місяці, а для ІІІ-IV групи (несприятливий прогноз) – 3-4 місяці.
Працездатними вважаються пацієнти І ФК для роботи з помірним фізичним чи психоемоційним навантаженням. ІІІ групу інвалідності отримують пацієнти І ФК для роботи зі значним фізичним чи психоемоційним перевантаженням та ІІ-ІІІ ФК із будь-яким характером праці. ІІ групу інвалідності дають пацієнтам із ІІІ ФК при наявності аневризми ЛШ або порушень ритму та провідності. І групу інвалідності отримують при ІV ФК.
| Формулювання діагнозу
| На підставі анамнезу, даних фізикального обстеження, результатів лабораторного та інструментального дослідження сформулюйте діагноз (схема 2), вкажіть
— нозологічну одиницю ГКС – нестабільна стенокардія, Q-ІМ, ІМ без зубця Q;
— ускладнення основного захворювання (при наявності)
— інвазивні методи лікування ГКС (КВГ, ПТКА без стентування, стентування, АКШ, тимчасова ЕКС, тромболізис)
Зразки діагнозів:
ІХС. Нестабільна стенокардія (прогресуюча 20.12.06). Післяінфарктний кардіосклероз (02.06.1998). Аортокоронарне шунтування (2 шунти - 12.02.1998). СН І стадії зі збереженою систолічною функцією ЛШ. ІХС: Гострий ІМ з зубцем Q передньоверхівкового відділу ЛШ (05.07.2006). Гостра лівошлуночкова недостатність (клас III за Т.Кіllір, 05.07.2006 - 07.07.2006; клас II за Т.Кіllір, 08.07.2006 - 09.07.2006). Гостра аневризма серця. СН І стадії зі збереженою систолічною функцією ЛШ. ІІ ФК. ІХС: Гострий повторний ІМ (13.02.2006). Післяінфарктний кардіосклероз (ІМ з зубцем Q передньої стінки ЛШ - 23.03.2002). Пароксизмальна форма фібриляції передсердь (пароксизм 13.02.2006, тахісистолічна форма). Гіпертонічна хвороба III стадії. СН II А стадії зі збереженою систолічною функцією ЛШ. ІІІ ФК. ІХС: Гострий ІМ з зубцем Q задньобазального та діафрагмального відділів ЛШ (18.05.2006). Гостра АV-блокада (II ступеня 18.05.2006 - 20.05.2006; III ступеня 06.06.2006-09.06.2006). Рецидив ІМ у зоні ураження (05.06.2006). Тимчасова ЕКС (06.06.2006-09.06.2006). СН І стадії зі збереженою систолічною функцією ЛШ. ІХС: Гострий ІМ з зубцем Q передньобокового відділу ЛШ (11.01. 2007). Первинне перкутанне коронарне втручання: стентування ПМШҐ ЛКА (11.01.2007). Гостра лівошлуночкова недостатність (клас IV за Т.Кіllір, 11.01.2007; клас II за Т.Кіllір, 12.01. 2007-15.01.2007). Стійка мономорфна шлуночкова тахікардія (11.01. 2007). ЕІТ (11.01. 2007). СН II А стадії, зі зниженою систолічною функцією. ІІІ ФК.
| План лікування
(схеми 3 та 4)
| Складіть план лікування, який повинен включати:
Перша допомога (для всіх хворих на ГКС) Лікувальна тактика для хворих із неускладненим ГКС без елевації SТ (ІМ без Q і НС) Лікувальна тактика для хворих з неускладненим ГКС з елевацією SТ (ІМ з зубцем Q). Лікування основних ускладнень при ГКС
Гостра лівошлуночкова недостатність Важкі порушення ритму та провідності Рання післяінфарктна стенокардія та рецидив ІМ Хронічна аневризма ЛШ
| Перша допомога
(для всіх хворих на ГКС)
| На підставі даних обстеження пацієнта, прийміть рішення про необхідність надання першої невідкладної допомоги хворому із ГКС:
Нітрогліцерин 1 табл. по 0,5 мг сублінгвально для припинення больового синдрому, за необхідністю – кожні 15 хв., або в/в крапельно. Ацетилсаліцилова кислота (аспірин). Першу дозу в 325 мг прийняти якомога раніше і розжувати, далі терапію продовжують в дозі 80-160 мг на добу невизначено тривалий час. Гепарин:
нефракціонований гепарин (в/в крапельно впродовж мінімум 48 год). Початкова доза складає 60 ОД/кг (але не більше 4000 ОД) внутрішньовенно болюсно з подальшою інфузією 12 ОД/кг (але не більше 1000 ОД/год) під контролем АЧТЧ (цільовий рівень – 50-70 с) через 3, 6, 12 і 24 год. низькомолекулярний гепарин еноксапарин, або фондапаринукс. Обидва препарати вводять підшкірно без лабораторного контролю в фіксованій дозі для еноксапарину – 1 мг/кг кожні 12 год, для фондапаринукса – 2,5 мг кожні 24 год, до 8 діб із наступною повною відміною.
β-адреноблокатори (якщо дозволяє артеріальний тиск і ЧСС) per os або в/в (метопролол, пропранолол) декількома болюсами чи шляхом інфузії. Анальгетики: ненаркотичні (анальгін), а у випадку їх неефективності – наркотичні анальгетики (морфін).
|
|
|
|