Методичка2. Курсові роботи виконуються студентамипсихологами протягом навчання і повинні забезпечити формування науководослідницьких вмінь та навичок в галузі практичної психології при вирішенні конкретної психологічної проблеми
 Скачать 142 Kb.
|
|
Вступ Курсові роботи виконуються студентами-психологами протягом навчання і повинні забезпечити формування науково-дослідницьких вмінь та навичок в галузі практичної психології при вирішенні конкретної психологічної проблеми. Під час виконання курсових робіт студенти повинні вирішувати актуальні проблеми психології. Курсова робота може бути спрямована на пошук загальних психологічних закономірностей, на вирішення прикладної задачі або бути практично орієнтованою. Важливим завданням написання курсової роботи є засвоєння реферативних форм наукової діяльності, студенти мають навчитися відбирати, групувати та узагальнювати інформацію, а також знаходити невирішені проблеми в тій темі, що вивчається, проблемні питання, визначати ступінь достовірності інформації, що міститься в літературі. Також важливою задачею курсової роботи є засвоєння студентом вмінь виконання емпіричної науково-дослідної діяльності, націленої на вирішення конкретної задачі наукової психології. При цьому студенти повинні оволодіти вмінням письмово виражати обґрунтування мети, гіпотези, завдань дослідження, підбирати методи, описувати хід роботи та її результати. Особливістю курсової роботи з дисципліни «Психодіагностика» є досвід практичної роботи з психодіагностичними методиками, вміння підбирати батарею методик відповідно до цілей дослідження, обробляти отримані результати, давати інтерпретацію, будувати індивідуальні та групові профілі, застосовувати методи математичної статистики та аналізувати їх результати. Проте курсова робота не повинна обмежуватися лише роботою з методиками. Виконання курсової роботи – це психологічне дослідження, яке включає ряд етапів: визначення теми та попередня постановка проблеми; пошук літератури з обраної проблематики; постановка мети, задач дослідження, формулювання гіпотез; планування дослідження, вибір методів та методик; проведення дослідження, збір емпіричних даних, їх первинний аналіз та математична обробка; обговорення та інтерпретація результатів; формулювання висновків. Такий підхід до структури курсової роботи дозволяє студентам вже з третього курсу чітко ставити мету, планувати дослідження, обґрунтовано підбирати методики, на практиці застосовувати методи математичної статистики та розуміти загальні принципи наукового пошуку в психології. Мета та завдання курсової роботи з дисципліни “Психодіагностика” Курсова робота виконується кожним студентом з метою оволодіти прийомами розпізнавання, оцінки та вимірювання індивідуально-психологічних особливостей особистості. В процесі виконання курсової роботи студенти повинні продемонструвати вміння використовувати психодіагностичні методики як інструмент вимірювання індивідуально-психологічних відмінностей. Окрім того, важливим завданням курсової роботи є навчити студентів інтерпретувати отримані результати тестування, робити на їх основі прогноз та розробляти практичні рекомендації. У ході виконання реферативної частини курсової роботи студент повинен навчитися самостійно шукати інформацію з обраної теми; відбирати лише суттєву інформацію, необхідну для повного висвітлення проблеми; аналізувати, узагальнювати та класифікувати психологічні знання та дослідження по проблемі; логічно та послідовно розкривати тему; формулювати висновки з літературного огляду матеріалу. Також важливим є вміння стилістично правильно оформлювати свої думки, грамотно будувати науковий текст, правильно оформлювати курсову роботу. Під час виконання емпіричної частини курсової роботи студент повинен уміти: обґрунтувати актуальність та новизну емпіричного дослідження, визначити його предмет та об’єкт, формулювати мету, завдання та гіпотези дослідження; планувати дослідження, вибирати методи та підбирати методики для перевірки гіпотез; кількісно обробляти отримані результати та інтерпретувати їх; повно описувати процес та результати емпіричного дослідження; формулювати висновки та рекомендації щодо їх використання. Завдання на курсову роботу Завдання на виконання курсової роботи видається науковим керівником за участі студента. В ньому вказуються терміни виконання курсової роботи, тема, вихідні дані, етапи роботи, перелік графічного матеріалу. Завдання оформлюється на окремому аркуші встановленого зразка (дод. 2) і розміщується одразу після титульного аркуша. Завдання повинно бути підписане студентом та науковим керівником. Науковий керівник несе відповідальність за реальність виконання завдання, з врахуванням здібностей та можливостей студента, обсягу та часу виконання запланованої роботи, відповідність завдання темі курсової роботи. Основою для розроблення завдання є програма дослідження. Студент повинен чітко уявляти вибірку, на якій проводитиметься дослідження, набір психодіагностичних методик, за допомогою яких буде вимірюватися психологічний конструкт, та методи математичної статистики, що будуть застосовуватись під час оброблення отриманих даних психодіагностичних методик. Враховуючи великий обсяг роботи та складність подальшої математичної обробки результатів, студент повинен обговорити всі організаційні моменти з науковим керівником та мати достатньо часу для виконання розробленої програми. Склад, обсяг і структура курсової роботи Вступ Курсова робота починається з розділу «Вступ», який не нумерується. Тут звичайно обґрунтовується актуальність роботи, характеризуються її предмет, об’єкт, мета, задачі, новизна дослідження, методи, що використовуються та дається огляд всієї роботи (зміст кожного розділу, кількість літературних джерел, додатків). Вступ не повинен перевищувати 3-5 сторінок. Кожен з перерахованих пунктів описується, починаючи з нового абзацу, ключові слова виділяються підкреслюванням або напівжирним курсивом. Актуальність роботи Актуальність – обов`язкова вимога до написання курсової роботи, тому вступ починається з обґрунтування актуальності обраної теми. Вміння обрати тему та оцінити її з точки зору своєчасності та соціальної значущості характеризує наукову зрілість та підготовку студента. Достатньо 1-2 сторінок для висвітлення сутності проблеми чи проблемної ситуації. Для цього студент має показати, де пролягла межа між вже наявними знаннями та “білими плямами” з обраної ним проблематики. В обґрунтуванні актуальності теми студент повинен, спираючись на аналіз останніх робіт в обраній галузі психології, довести новизну та цінність свого дослідження. При цьому він має відповісти на питання: “В чому полягає проблемна ситуація?” “Що зробили в обраній галузі дослідники різних шкіл?” “Які спільні риси в їх підходах та відмінності?” “В чому ви бачите подальшу розробку проблеми?” Отже, для обґрунтування актуальності від студента вимагається глибоке та усестороннє вивчення літературних джерел, пов`язаних з темою курсової роботи. Формулювання об`єкта та предмету курсової роботи Обов`язковим елементом вступу є визначення предмету та об’єкта курсової роботи. Об`єкт – це психологічний процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обраний для вивчення. Предмет розміщується у межах об`єкта і співвідноситься з ним як часткове із загальним. Це тільки та суттєва сторона об’єкта, яка підлягає безпосередньому вивченню в даній роботі. Саме на предмет спрямована увага студента, оскільки предмет дослідження визначає тему курсової роботи (а отже, і її назву). Наприклад, якщо об’єктом дослідження виступає самооцінка молодшого школяра, то предметом можуть бути чинники формування самооцінки молодшого школяра. Якщо об’єктом є психічні стани, то предметом будуть особливості їх прояву, причини виникнення, наслідки. Об’єкт – психічні властивості, предмет – індивідуальні особливості, прояви, чинники та механізми розвитку, зв'язок з іншими властивостями. Визначення наукової новизни та практичного значення роботи Наукова новизна – це нові наукові положення, рішення, запропоновані особисто студентом. При формулюванні наукової новизни необхідно показати відмінність отриманих результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (уперше отримано, удосконалено, дістало подальший розвиток, доведена залежність між… і т. ін.). Практичне значення – висвітлення можливості практичного застосування отриманих результатів або рекомендації щодо їх використання. Після вступу йде основна частина роботи, яка може мати кілька розділів (найчастіше 3 або 4). Звичайно курсова робота складається з 2-х частин: це теоретичний аналіз літератури та проведення емпіричного дослідження. Кожна з цих частин, залежно від матеріалу, може також поділятися на розділи. Наприклад, якщо ви вивчаєте взаємозв’язок креативності та невротичних розладів, можна перший розділ присвятити дослідженням креативності, другий – механізмам виникнення невротичних розладів в різних психологічних школах, а третій розділ теоретичного огляду міститиме інформацію про відомі вже дослідження виникнення невротичних розладів у осіб з високим рівнем креативності. Кожен розділ та підрозділи повинні мати заголовок, що відображає його зміст. Треба уникати таких формулювань як «Теоретичний огляд літератури», «Практична частина» чи «Проведення дослідження». Можна назвати перший розділ так: «Проблема дослідження креативності в психології» або «Вплив мотиваційної сфери студентів на якість їх навчання». Розділи звичайно поділяють на підрозділи. Треба пам’ятати, що підрозділів повинно бути не менше 2-х, інакше поділ втрачає сенс. Обсяг підрозділу бажано більше 2-х сторінок, кожен з них нумерується. Якщо розділ 1, то підрозділи 1.1, 1.2, 1.3 і т.д. Якщо розділ 2, відповідно 2.1, 2.2, 2.3 і т.д. Перший розділ містить теоретичний огляд сучасних вітчизняних та зарубіжних уявлень стосовно обраної проблеми, шляхи її подальшого розвитку. Для встановлення сучасного стану розроблення обраної теми студент має скласти огляд літератури, з якого можна зробити висновок, що дана тема не розкрита, або розкрита лише частково. Огляд літератури демонструє ґрунтовне ознайомлення студента зі спеціальною літературою, його вміння систематизувати джерела, критично їх розглядати, виділяти суттєве, оцінювати зроблене іншими дослідниками. Слід пам’ятати, що оскільки курсова робота спрямована на розкриття вузької теми, то огляд праць роблять лише з питань обраної теми, а не за проблемою в цілому. Від формулювання наукової проблеми та доведення, що частина проблеми, що є темою курсової роботи, ще не розроблена та не освітлена у спеціальній літературі, логічно перейти до формулювання мети дослідження, а також виділення конкретних завдань, які вирішуватимуться відповідно до поставленої мети. Завдання звичайно формулюються у формі перерахунку: вивчити, описати, встановити, виявити, вивести залежність. Звичайно описання вирішення завдань становлять зміст розділів курсової роботи. В заключній частині теоретичного розділу необхідно висунути гіпотези. Гіпотези носять імовірнісний характер. На їх основі відбувається систематизація раніше накопичених знань та здійснюється пошук нових наукових результатів. Розвиток гіпотези відбувається за трьома стадіями:
Структура першого розділу може бути наступна: від загальних проблем студент переходить до вузької проблеми, до конкретного питання, що і є темою курсової роботи. Наприклад, якщо досліджується психодіагностика гендерних відмінностей в структурі інтелекту, можна розпочати з широкої теми: основні підходи до визначення інтелекту, структури інтелекту, потім перейти до чинників інтелектуальних здібностей і до вузького питання - гендерні відмінності інтелекту. Інший варіант – описати хронологію досліджень в даній галузі, тобто історію вивчення проблеми за періодами, основні етапи її розроблення вченими. Також теоретичний розділ можна структурувати, орієнтуючись на підходи різних психологічних шкіл до дослідження даного питання. Тема «Вимірювання соціально-обумовлених диспозицій» може бути розкрита через аналіз підходів до діагностики рис особистості, акцентуацій характеру, психічних розладів авторами різних вітчизняних та зарубіжних шкіл. Кожен розділ курсової роботи повинен закінчуватись короткими висновками обсягом до однієї сторінки. Другий розділ. Організація дослідження, підбір психодіагностичних методик, обґрунтування їх застосування. Методи математичної статистики. Курсова робота передбачає виконання студентом певного обсягу емпіричної роботи. Цей обсяг визначається кількістю досліджуваних, які були обстежені за допомогою психодіагностичних методик, кількість використаних методик та ступенем їх трудомісткості, складністю обробки та аналізу даних. Все це треба враховувати студенту та науковому керівнику при плануванні емпіричного дослідження. Студент несе відповідальність за планування дослідження, адекватність підібраних методик цілям роботи, за організацію та проведення збирання та оброблення емпіричних даних, за достовірність отриманих результатів. У другому розділі обґрунтовують вибір напрямку дослідження, наводять методи розв`язання задач і їх порівняльну оцінку, розробляють загальну методику проведення дослідження. Обов`язково до початку дослідження формулюються його мета і завдання. Доцільно коротко описати психодіагностичні методики, що будуть використовуватися в ході дослідження, з обов`язковими посиланнями на дані щодо їх валідності та надійності. Також другий розділ повинен включати детальне висвітлення ходу дослідження, його етапи, умови проведення тестування. Необхідно описати вибірку, на якій проводять дослідження. Треба вказати середній вік, розподіл досліджуваних за статтю, за необхідності – соціальний статус, освіту, професійну зайнятість і т. ін. Необхідно навести дані про особливості досліджуваних, що зумовили їх відбір для дослідження (наприклад, спеціалізація, соціальний статус, соматичні захворювання і т. ін.). Окремим підрозділом наводиться обґрунтування застосування методів математичної статистики, їх короткий огляд з посиланням на загальнодоступну літературу, в якій викладено їх основи. Третій розділ. Подання отриманих результатів та їх інтерпретація. Цей розділ присвячують вичерпному і повному викладу результатів власних досліджень автора з висвітленням того нового, що він вносить в розроблення проблеми. Студент повинен дати оцінку повноти розв`язання поставлених завдань, достовірності отриманих результатів, їх порівняння з аналогічними результатами, отриманими вітчизняними та зарубіжними авторами. Четвертий розділ. Практичні рекомендації. На основі отриманих результатів студент розробляє практичні рекомендації щодо їх використання та можливого впровадження. Практичні розробки можуть мати вигляд психокорекційної чи профілактичної програми, або рекомендацій щодо специфіки роботи психолога з тим чи іншим контингентом клієнтів. Висновки до розділів практичної частини становлять коротку суть дослідження, отримані результати з цифрами та фактами, пояснення практичної цінності результату. Загальні висновки виконують роль закінчення, зумовленого логікою проведення дослідження, у формі синтезу накопиченої інформації. У висновках викладаються найважливіші наукові та практичні результати, отримані в дослідженні. Це послідовне, логічне викладення отриманих підсумкових результатів та їх співвідношення із загальною метою і конкретними завданнями. Звичайно висновки формулюються у вигляді певної кількості пронумерованих абзаців. Бібліографічний список використаної літератури – це одна з суттєвих частин курсової роботи, котра відтворює самостійну творчу працю студента. Необхідно посилатися на джерела, з яких використано матеріали, окремі результати, ідеї чи висновки для розробки власної проблеми. Такі посилання дають змогу відшукати літературні джерела і перевірити достовірність цитування певних наукових робіт, допомагають з`ясувати їх зміст, обсяг, мову тексту. Не варто включати до бібліографічного списку праці, на які немає посилань в тексті курсової роботи, а також електронні видання, науково-популярні книги, газети. Список літератури складається в алфавітному порядку. Наприклад: Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь – справочник по психодиагностике. – СПб.: Питер, 1999. – 528 с. Зверніть увагу на те, що обов’язково треба вказати не тільки назву книги та її автора, але й видавництво, місто, кількість сторінок. У випадку посилання на статі в наукових журналах треба вказувати назву статті, автора, назву та номер журналу, а також сторінки, на яких надрукована стаття. Наприклад: Вашека Т.В. Профілактика самогубства серед підлітків: методика для вимірювання суїцидальної поведінки // Практична психологія та соціальна робота. №4 (73), 2005. С.53-57. Додатки. Допоміжні або додаткові матеріали, що переобтяжують текст основної частини курсової роботи, але необхідні для повноти його сприймання, доцільно вносити до додатків. Додатки нумеруються арабськими цифрами без вказівки значка «№»: Додаток 1, Додаток 2. Кожен додаток починається з нової сторінки і обов’язково повинен мати назву. Розміщувати додатки треба в порядку посилань на них в тексті. Вони не входять в загальний обсяг роботи. Обов`язковою вимогою є наявність в додатках зведеного протоколу “сирих” даних. Мова йдеться про таблицю, в якій наводиться перелік досліджуваних (бажано в закодованому вигляді) та показники кожного досліджуваного по всім методикам, що використовувались, а також інформація про вік, стать, соціальний статус і т. ін. Також в додатках необхідно навести таблиці проміжних цифрових даних (наприклад, кореляційні матриці) та формули, за якими проводились розрахунки. У випадку використання комп`ютерних програм обробки даних, наводять опис алгоритмів обчислення показників. Не варто наводити в додатках загальновідомі психодіагностичні методики. Організаційні вказівки до виконання розділів курсової роботи Пошук літератури можна почати з систематичного каталогу бібліотек чи довідково-бібліографічного відділу. Якщо відомий автор чи заголовок книги, звичайно проблем не виникає: користуються алфавітним каталогом бібліотеки. Зараз поряд з картотекою існують електронні каталоги, які істотно полегшують пошук інформації. Якщо самостійно не вдається знайти потрібну літературу, можна звернутися до бібліографа, який надасть консультацію стосовно методики пошуку, тобто порадить, з чого почати, в яких розділах, каталогах, журналах може міститись потрібна інформація. Не треба забувати, що інформацію по психологічній проблематиці можна знайти в суміжних галузях знань, наприклад, філософії, медицині, педагогіці, соціології. Для більш широкого огляду можна використовувати спеціальні реферативні журнали, аналітичні огляди, бюлетені, інформацію про які дає бібліограф. Бібліографічні вказівки психологічної літератури за минулий рік публікують журнали «Вопросы психологии» та «Психологический журнал». Із іноземних реферативних видань авторитетним вважається журнал «Psychological Abstracts», який видає Американська психологічна асоціація. Він містить короткі анотації більшості робіт, що виходять в англомовних психологічних журналах. Також потрібну інформацію можна знайти в бібліографічних списках в кінці книг та статей. Корисно ознайомитись з останніми дисертаційними роботам з відповідної теми: в кінці роботи завжди є досить повний список літературних джерел, часто найновіших. Бажано при написанні курсової роботи користуватись навчальною та науковою літературою, а науково-популярні роботи, публіцистику та художню літературу не використовувати взагалі. Потрібна інформація може знаходитись в працях, що непрямо стосуються обраної теми. Студенти часто задають в електронний каталог одне слово, наприклад, «валідність» і очікують, що в назві книги це слово обов’язково буде. Доцільно проявляти знання про обраний розділ психології, загальну ерудованість та творчий підхід під час пошуку літератури. Корисно починати пошук з класичних підручників, словників, потім переходити до вивчення наукових монографій та статей, опублікованих в наукових журналах та збірниках праць. При знайомстві з книгами та статтями бажано починати з недавніх публікацій (за останні 5-10 років), щоб ознайомитись із станом проблеми на сьогодні, а не повторювати вже зроблені дослідження. Список літератури повинен бути повним та характеризувати освіченість студента в даній проблематиці. Якщо обрана тема досить вузька і літератури недостатньо, можна ґрунтовно вивчити книги суміжної тематики. Наприклад, якщо обрана тема «діагностика креативності» недостатньо відображена в літературі, можна звернутися до огляду літератури з психології творчості, до розділів загальної та експериментальної психології «мислення», «інтелектуальні здібності», також цікава інформація є у розділі вікової психології, що займається обдарованими дітьми, в психогенетиці – успадковування таланту та геніальності і т. ін. Це допоможе підвищити власну компетентність в обраній тематиці та знайти підходи до емпіричного дослідження. Важливим завданням на цьому етапі є вивчення основних понять, наукових та практичних проблем в обраній галузі, різних точок зору, основних теоретичних та емпіричних підходів до її дослідження. Студент не повинен займатися компілюванням готових думок та чужих напрацювань. Необхідно провести аналіз, порівняння, групування та систематизацію зібраної інформації, узагальнити все і висловити та аргументувати свою точку зору на ситуацію, що склалася в науковому вивченні обраної проблеми. У випадку репродуктивності роботи, наведення традиційних, застарілих підходів чи теоретичних розмірковувань інших авторів, робота не може отримати високу оцінку. Через те, що сучасна психологія ґрунтується значною мірою на емпіричних дослідженнях, необхідно уважно вивчати та критично осмислювати емпіричні факти та умови їх отримання. Часто молоді дослідники публікують недостовірні результати, отримані з порушенням процедури дослідження, проведеного на не репрезентативній вибірці, з використанням не стандартизованих методик. В результаті вивчення літератури за темою у студента має скластися уявлення про логіку та етапи дослідження проблеми, про основні напрями її вивчення. Це визначить послідовність викладення матеріалу в теоретичному розділі курсової роботи. Слід пам’ятати, що аналіз літератури спрямований не лише на з’ясування вже досліджених, відомих науці фактів, а й на виявлення «білих плям», невирішених та дискусійних проблем. Лише після цього студент може виявити актуальні проблеми для свого емпіричного дослідження. Після завершення теоретичного аналізу літератури можна переходити до написання курсової роботи. Дуже поширеним (на жаль) є такий підхід: студент обирає 3-4 книги чи статті і переписує з них цілі куски тексту. Причому стиль різних авторів звичайно відрізняється, і одразу кидається у вічі невідповідність як стилістична, так і термінологічна різних частин роботи. Звичайно така робота не може бути оцінена як самостійна та творча. Краще, якщо курсова робота буде написана студентом самостійно, на основі зібраних, проаналізованих та систематизованих матеріалів. Що ж можна досліджувати в психодіагностиці? Звичайно ставляться такі завдання: вивчення психічного явища або чинників, що на нього впливають; вивчення психологічних відмінностей у досліджуваних, які відносяться до різних груп; встановлення зв’язку між психічними явищами у одних і тих самих досліджуваних; вивчення динаміки вікового розвитку певних психічних процесів, властивостей, станів. При виконанні курсової роботи з психодіагностики увага звертається на вміння студента оперувати різними психодіагностичними методиками, підбирати батарею методик та обґрунтовувати їх вибір, обробляти отримані дані як кількісно, так і якісно, співставляти результати об’єктивних та проективних методик, застосовувати методи математичної статистики. У другому розділі треба звернути увагу на підбір методів математичної статистики відповідно до завдань дослідження, розподілу змінних, застосованих методик. Використання методів математичної статистики під час оброблення первинних результатів потрібно для підвищення достовірності висновків. Не рекомендується обмежуватись лише такими показниками як середнє арифметичне та проценти. Якщо метою дослідження є знаходження відмінності в психологічних показниках в різних групах, використовують критерії Стьюдента, Фішера, Мана-Уїтні, критерій хі-квадрат, парний критерій Вілкоксона. Якщо здійснюється пошук взаємозв’язку психологічних показників у одних і тих самих досліджуваних, використовують коефіцієнти кореляції Пірсона та Спірмена. Оброблення можна робити вручну, використовуючи формули обчислення вказаних критеріїв. Дуже хороший посібник, який містить необхідну для цього інформацію - Сидоренко Е.В. Методы математической обработки в психологии. – СПб.: Речь, 2004. – 350 с. На сучасному етапі розвитку комп’ютерних технологій доцільно полегшувати розрахункову роботу, використовуючи спеціально створені програми, що дозволяють обчислювати всі необхідні показники за допомогою комп’ютера. Однією з поширених в Україні є програма SPSS (Statistical Package for the Social Science). Специфіка роботи з цією програмою та її практичне застосування описані в відомій книзі: Наследов А.Д. Математические методы психологического исследования. Анализ и интерпретация данных. Учебное пособие. – СПб.: Речь, 2004. – 392 с. Книга написана психологом для психологів, матеріал викладено просто, легко сприймається, підкріплюється прикладами. В тексті не потрібно наводити формули для підрахунку статистичних критеріїв та описувати процедуру їх обчислення. Всі підрахунки коефіцієнтів за формулами (якщо ви обраховували їх вручну) або таблиці SPSS при комп`ютерному обробленні поміщають в додатки. В роботі треба вказати середні показники по вибірці, значення та значимість відмінностей чи коефіцієнта кореляції. Результати дослідження звичайно подаються у вигляді графіків та таблиць з подальшими поясненнями. У випадку надмірного перевантаження тексту таблицями, частина з них подається в додатках. Звичайно застосовують такий стиль викладення результатів емпіричного дослідження: розглянемо результати, отримані за допомогою методики…; вони подані в табл. 3; Як зрозуміло з табл. 3 (чи з графіку), досліджувані… характеризуються (або відрізняються)…; отже, можна зробити висновок… Зіставлення результатів розрахунків з існуючою науковою інформацією та їх інтерпретація оформляється як окремий підрозділ, бо вони є завершальними для курсової роботи. Після наведення кількісних та якісних даних треба їх співставити, аналітично описати, узагальнити, дати їм психологічне пояснення, виходячи з досвіду попередніх досліджень інших авторів, логіки наукового аналізу, а також власного розуміння психологічних механізмів досліджуваного явища. Інтерпретація результатів значною мірою суб’єктивна, тому стиль її викладення не повинен бути категоричним, а містити твердження: «на нашу думку», «це може пояснюватись тим, що», «виявлено тенденцію», «цей факт може бути інтерпретований таким чином». Методичні рекомендації до виконання розрахунково-пояснювальної записки Оформлення курсової роботи Курсова робота оформлюється згідно з загальноприйнятими вимогами: текст набирається на комп`ютері шрифтом Times New Roman, 14 кегль, з відступом в 1,5 інтервали між рядками та подається на захист в зброшурованому вигляді. Обсяг роботи повинен становити не менше 30 сторінок, але не більше 50. Обов`язковою вимогою до оформлення курсової роботи є наявність змісту із вказівкою сторінок та нумерація тексту. Текст курсової роботи поділяють на розділи та підрозділи. Заголовки структурних частин роботи (ЗМІСТ, ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ, ДОДАТКИ) друкують великими літерами. Заголовки підрозділів – з великої літери з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Кожну структурну частину курсової роботи починають з нової сторінки. Такі структурні частини курсової роботи, як зміст, вступ, висновки та список використаних джерел не мають порядкового номера. Тобто, не можна писати “1. ВСТУП” або “Розділ 6. ВИСНОВКИ”. Номер розділу ставлять після слова “РОЗДІЛ”, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу. Підрозділи нумерують в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставиться крапка. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: “2.3.” – третій підрозділ другого розділу. Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу. Якщо підрозділ поділяється на пункти, вони нумеруються за тим же принципом: номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу і пункту, між якими ставляться крапки. Наприклад, “1.2.3.” В тексті повинні бути посилання на першоджерела, які використовувались в процесі роботи. За наявності цитат, визначень, запозичених таблиць чи класифікацій, обов`язково треба посилатися на сторінку та номер літературного джерела. Наприклад: [25; 127]. 25 – це порядковий номер першоджерела в вашому списку літератури, 127 – це номер сторінки, на якій в літературному джерелі наведено визначення, яке ви використовуєте, чи знаходиться класифікація. Часто в курсових роботах наводять цитати. При цьому треба точно відтворювати текст, що цитується, тому що скорочення може призвести до викривлення сенсу сказаного. Цитата наводиться в лапках, обов’язково супроводжується посиланням на першоджерело та вказівкою на сторінку, з якої її запозичено. Посилання виконують важливі функції: це повага до авторського права, тобто вказівка, кому належить та чи інша думка, класифікація, підхід, точка зору; а також інформація читачу – в яких книгах можна знайти додаткову інформацію стосовно питання, що зацікавило. Посилання робляться лише на ті джерела, які читав студент і які вказані в списку літератури в кінці роботи. Якщо через певні причини саме ця книга недоступна, але про неї згадують інші автори, можна написати в дужках: (цит. по А.В.Петрову, 1964, с. 45). Методичні рекомендації до виконання графічної частини курсової роботи Курсова робота обов’язково містить графічний матеріал у вигляді таблиць, діаграм, графіків, які наочно відображують отримані результати. Таблиці нумерують послідовно у межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис “Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: “Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу). В тексті обов’язково повинно бути посилання на таблицю, бажано, опис наведених в таблиці даних. Графічний матеріал (графіки, діаграми, гістограми, схеми) позначають словом «Рис.», тобто рисунок, і нумерують послідовно в межах розділу. Наприклад, Рис. 2.5 (п’ятий рисунок другого розділу). Кожен рисунок повинен мати назву: тематичний заголовок, що містить стислу характеристику зображеного. Всі графіки та таблиці розміщуються одразу після їх згадування в тексті курсової роботи. Порядок захисту курсової роботи Після написання курсової роботи, її треба ще раз вичитати, звертаючи увагу на стиль викладення інформації, логіку, можливі повтори в тексті та помилки. Особливу увагу треба звернути на перевірку правильності наведених фактів та цифрових даних. Завершена та перевірена курсова робота передається науковому керівнику. Під час підготовки до захисту студент складає тези виступу, які повинні висвітлювати основні пункти роботи:
Під час підготовки виступу студент повинен ще вдома проговорити його вголос, провести хронометрію, щоб вкластися у відведений час та за необхідності провести корекцію доповіді. Для наочності та переконливості захисту основних положень курсової роботи рекомендується використовувати ілюстративний матеріал, на якому зображені основні графічні та цифрові дані. Після виступу студент відповідає на запитання членів комісії. Відповіді повинні бути короткими, по суті питання, відображати компетентність та володіння матеріалом. Існує ряд критеріїв для оцінки курсової роботи. Так, оцінюючи теоретичну частину роботи необхідно звернути увагу на актуальність та новизну проблеми, правильне описання методологічного апарату дослідження, вміння шукати необхідні джерела інформації, обсяг вивченої літератури, повноту розкриття основних аспектів проблеми, вміння відбирати суттєву інформацію, послідовність та логіку в розкритті теми; здатність до узагальнення та формулювання висновків в огляді літератури. При оцінюванні емпіричного дослідження заслуговує на увагу формулювання цілей, задач та гіпотез емпіричного дослідження; адекватність методів задачам дослідження; обсяг роботи зі збирання емпіричного матеріалу (кількість методик, їх трудомісткість, кількість досліджуваних); повнота опису організації та проведення дослідження, повнота поданих результатів дослідження; подання методів кількісної та якісної обробки даних, використання методів математичної статистики; переконливість аргументації та висновків дослідження; грамотне оформлення курсової роботи. Список рекомендованої літератури
Додаток 1 НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Кафедра авіаційної психологіїК У Р С О В А Р О Б О Т Аз дисципліни “Психодіагностика” ПСИХОДІАГНОСТИКА ГЕНДЕРНИХ ВІДМІННОСТЕЙ В КОМУНІКАТИВНИХ ТА ОРГАНІЗАТОРСЬКИХ ЗДІБНОСТЯХ ВиконаЛА:студентка 301 групифакультету психології та соціологіїІванова І.В.Науковий керівник: канд.психол.наук, доцент кафедри авіаційної психології Вашека Т.В. КИЇВ 2008 Додаток 2 НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Кафедра авіаційної психологіїЗавданняна виконання курсової роботи з дисципліни “Психодіагностика” студентки Іванової Ірини Василівни Тема курсової роботи: Психодіагностика гендерних відмінностей в комунікативних та організаторських здібностях
- вивчення та узагальнення літератури з обраної теми; - вибір методів та вибірки дослідження; - проведення емпіричного психологічного дослідження; - аналіз та обробка результатів дослідження; - оформлення курсової роботи.
- емпіричні дані (таблиці, діаграми, гістограми, графіки); - додатки (використані методики, бланки з відповідями респондентів, результати математичної обробки емпіричних даних). 5.Завдання видав 15.01.2008 /Вашека Т.В./ 6.Завдання прийняв 15.01.2008 /Іванова І.В./ Курсова робота захищена з оцінкою Голова комісії Члени комісії Навчальне видання МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ З ДИСЦИПЛІНИ «ПСИХОДІАГНОСТИКА» Укладач ВАШЕКА Тетяна Володимирівна Коректор Л.М.Романова Технічний редактор Л.І.Лавринович Підп. до друку Офс. друк. Тираж 100 пр. Видавництво НАУ 03058. Київ-58, проспект Космонавта Комарова, 1. Свідоцтво про внесення до Державного реєстру |