про рослини. Лекції. Лекція Теоретичні основи та прикладні аспекти інтродукції рослин. Методи інтродукції рослин Суть поняття інтродукція
 Скачать 490.5 Kb.
|
|
Найчисленнішими родинами за кількістю видів, культиварів і гібридів є Rosaceae Juss.– 146 (22,5%), Pinaceae Lindl. – 52 (8,0%), Oleaceae Lindl. – 38 (5,9%), Fabaceae Lindl. – 28 (4,3%) та ін. За видовим складом найбагатшими родами є Spiraea L. – 28 (4,3%), Crataegus L. – 25 (3,9%), Acer L. – 23 (3,6%), Quercus L. – 20 (3,1%) та ін. У 63 видів деревних рослин парків Полтавщини виявлено культивари. Найчисленнішу внутрішньовидову різноманітність виявлено у Thuja occidentalis L. (14 культиварів), Quercus robur L. (7), Picea abies (L.) Karst. (6), P. pungens Engelm. (4), а в інших видів – 1–3 культивари. 4. Біоморфологічна та еколого-географічна структура інтродуцентів. Розподіл дендрофлори парків Полтавщини за життєвими формами. Серед життєвих форм домінуючою групою є дерева – 335 видів, культиварів і гібридів; кущі характеризуються також значним видовим різноманіттям – 279; найменша кількість ліан – 24 і напівкущів – 9. Основу дендрофлори парків становлять листопадні дерева, кущі і ліани – 541 вид, культивар і гібрид (рис. 3); вічнозелені – 105, здебільшого хвойні, представлені в усіх парках у різній кількості. Важливою особливістю деревних рослин, яку широко використовують при формуванні паркових ландшафтів є їх розміри. Аналіз розподілу дерев і кущів за класами їх висоти свідчить, що переважають дерева четвертої величини (5(7) –15 м) – 175 видів, культиварів і гібридів (Juniperus virginiana L., J. communis L., Malus niedzwetzkyana Dieck та ін.). Друге місце посідають дерева другої величини (20–25 м) – 65 видів, культиварів і гібридів (Pterocarya pterocarpa (Michx.) Kunth, Quercus macrocarpa Michx., Abies alba Mill. та ін.). Наступною за чисельністю є група дерев першої величини – 48 видів (Fraxinus excelsior L., Juglans cinerea L., Quercus robur та ін.). Це переважно рослини, які зростають в старовинних парках або ті, що вирізняються своєю швидкорослістю. Дерев третьої величини (15–20 м) виявлено 47 видів, культиварів і гібридів (Sorbus torminalis (L.) Crantz., Carya cordiformis (Wandh.) K. Koch, Aesculus oсtandra Marsh та ін.). Серед кущів домінуючою є група середніх за розмірами (1–2,5 м), що нараховує 132 види, культивари і гібриди (Colutea buhsei (Boiss.) Shap., Cotoneaster integerrimus Medicus, Deutzia scabra Thunb. та ін.). Інші розподілено між групами: високі (88) і низькі (59) кущі. 5. Групи декоративності форм дерев і кущів парків Полтавщини. Розподіл видів дендрофлори парків Полтавщини за флористичними областями.У дендрофлорі парків Полтавщини переважають інтродуковані види – 438 (89,5%), які природно зростають на території трьох підцарств Голарктичного царства: Бореального, Давньосередземноморського та Мадреанського, а також 7 флористичних областях і 41 провінції. Значним числом у насадженнях парків представлені види з Східноазійської – 155, Атлантико-Північноамериканської – 105, Циркумбореальної флористичних областей – 74 види. У складі окремих парків виявлено види й із інших флористичних областей (рис. 4). У дендрофлорі нараховано 51 (10,5%) аборигенний вид дерев і кущів (Acer platanoides L., Populus tremula L., Caragana frutex (L.) C. Koch, Corylus avellana L. та ін.). Екологічні особливості. Основним показником успішної інтродукції рослин у нових умовах є зимостійкість і морозостійкість. За зимостійкістю досліджувані дерева, кущі, ліани і напівкущі розподілено на 4 групи. Переважають цілком зимостійкі рослини (0–І бали) – 518 видів, культиварів і гібридів (Abies balsamea (L.) Mill., Juniperus communis, Larix decidua Mill. та ін.). З інших груп представлені достатньо зимостійкі рослини (ІІ (ІІІ) бали) – 104 (Chamaecyparis pisifera Sieb. et Zucc., Buxus sempervirens L. та ін.), задовільно зимостійкі (ІV (V) бали) – 16 (Deutzia carnea (Lemoine) Rehd., Tamarix tetrandra Pall. еx Bieb. та ін.) та недостатньо зимостійкі (VІ (VІІ) балів) – 9 видів і культиварів (Colutea arborescens L., Lespedeza bicolor Turcz. та ін.). За морозостійкістю переважають морозостійкі види – 499. До групи відносно морозостійких рослин віднесено 148 видів, культиварів і гібридів. У дендрофлорі парків провідну групу складають рослини з високими показниками посухостійкості (5 балів), які виявляють стійкість проти нетривалих посух – 525 видів, культиварів і гібридів. Відносно посухостійкі (4 бали) витримують повітряну посуху з різною вибагливістю до ґрунтової вологи – 122 види, культивари і гібриди. За вибагливістю до вологості ґрунтів дерева, кущі, ліани парків розподілено на три групи. Найчисленнішою є група мезофітів – 354 види, культивари і гібриди (Acer pseudoplatanus L., Cerasus tomentosa (Thunb.) Wall. та ін.). Друге місце посідають ксерофіти – 222 види, культивари і гібриди (Pinus sylvestris L., Securinega suffruticosa (Pall.) Rehd. та ін.). Група гігрофітів включає 71 вид, культивар і гібрид (Alnus glutinosa (L.) Gaertn., Buddleja davidii Franch., Calycanthus occidentalis Hook. еt Arn. та ін.). За вибагливістю рослин до родючості ґрунту у дендрофлорі переважають оліготрофи – 327 видів, культиварів і гібридів (Pinus mugo Turra, Picea pungens та ін.). Мегатрофи представлені 181, а мезотрофи – 139 видами, культиварами і гібридами. За світловибагливістю деревні рослини парків розподілено на світловибагливі – 349 і тіньовитривалі – 298 видів, культиварів і гібридів. 6. .Раритетні види інтродукованої дендрофлори парків Полтавщини. Генофонд парків Полтавщини як репродуктивна база для зеленого будівництва. Декоративні ознаки інтродуцентів. Важливим показником складу дендрофлори парків є оцінка декоративних ознак дерев і кущів: форми крони, розмірів і кольору листків, плодів, особливостей цвітіння, кольору кори та ін. У 355 видів, культиварів і гібридів декоративну цінність підвищує характер цвітіння. За кольором квіток деревних рослин виділено 10 груп. Для більшості рослин (196 видів і культиварів) притаманний білий колір квіток із різними його відтінками. Група рослин із рожевим, червоним і пурпуровим забарвленням складає 80 видів і культиварів, жовтим і оранжевим кольором квіток – 65 видів і культиварів, ліловий, фіолетовий чи блакитний – 14 видів і культиварів. Декоративність насаджень підвищує участь культиварів із махровими, повними квітками. За тривалістю цвітіння переважають рослини, цвітіння яких припадає на весняний період (перші дві декади травня) – 160 видів, культиварів і гібридів. Весняно-літнє цвітіння притаманне 100 видам, культиварам і гібридам; літньо-квітуючих рослин виявлено 95 видів, культиварів і гібридів. У 202 видів, культиварів і гібридів відділу Magnoliophyta декоративність підсилюються кольором плодів (Sorbus aucuparia L., Symphoricarpus albus (L.) Blake. та ін.), а в 46 – розмірами, формою плодів (Gleditsia triacanthos L., Clematis paniculata Thunb. та ін). У дерев і кущів відділу Pinophyta естетично-декоративного вигляду, поряд із формою крони та забарвленням хвої, надають різні за розмірами дозрілі шишки та шишкоягоди (Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franko, Taxus baccata L., Juniperus scopulorum Sarg. та ін.). Декоративні ознаки кори виявляються здебільшого за відсутності листків і є характерними для 130 видів, культиварів і гібридів (Betula pendula Roth., Platanus occidentalis L., P. orientalis L. та ін.). Значна участь у створенні високохудожніх композицій у парках Полтавщини належить культиварам, які розподіленні на групи за формою крони, забарвленням хвої, забарвленням та формою листків і квіток. 7. Аналіз перспективності інтродукції деревних рослин на Полтавщині. Для з’ясування сучасного стану дендрофлори парків здійснено порівняльний аналіз за різними показниками: видова та внутрішньовидова різноманітність дендрофлори, співвідношення аборигенних та інтродукованих видів у парках, декоративність і вікові особливості насаджень, напрямки антропогенних змін. Сучасний стан дендрофлори парків у цілому зумовлений типом паркового ландшафту. Найвищі показники видової та внутрішньовидової різноманітності (489 видів, культиварів, гібридів), декоративності деревних рослин, кількості вікових дерев, переважання інтродукованих видів характерні для Устимівського дендропарку (табл. 2), на території якого впродовж 100 років підтримується парковий ландшафт. Багатство культивованої високодекоративної дендрофлори Огуївського дендрарію є результатом наукового експерименту, проведеного у 60-х роках XX ст. з вирощування саджанців переважно з насіння (271 вид, культивар і гібрид). Особливість дендрофлори Полтавського міського парку (230 видів, культиварів і гібридів) визначає поєднання паркового ландшафту (переважно інтродуковані види) з лісовим (типові види широколистяних лісів). На його території впродовж останніх 10 років спостерігаються деградаційні зміни внаслідок неврегульованої рекреації. Прикладами садово-паркового мистецтва другої половини ХХ ст. є 10 парків (Криворудський, Лубенського лісового коледжу, Аграрної академії, агробіостанції Полтавського педуніверситету та ін.), які характеризуються середніми показниками видової та внутрішньовидової різноманітності (100–150 видів, культиварів і гібридів), переважанням інтродукованих видів при певній участі аборигенних. Невисокі показники видового складу деревних рослин (25–90 видів, культиварів і гібридів) відмічено у деяких старовинних (зокрема Хомутецький, Березоворудський та ін.) та сучасних парках населених місць (Бесідівщинський, парк відпочинку Нових Санжар та ін.), що зумовлено переважанням лісового ландшафту над іншими. Основу деревостану їх насаджень складають здебільшого аборигенні види (Acer campestre L., A. platanoides, Quercus robur, Tilia cordata Mill., Fraxinus excelsior). Результати порівняльного аналізу дендрофлори парків підтверджують дані, Групи декоративності форм дерев і кущів парків Полтавщини. Розподіл видів дендрофлори парків Полтавщини за флористичними областями. Аналіз перспективності інтродукції деревних рослин. Територія Полтавщини належить до зони з широкими інтродукційними можливостями. Різноманітні природно-кліматичні умови є цілком сприятливими для інтродукції деревних рослин різного географічного походження. За оцінкою успішності та прогнозування інтродукції деревних рослин (П.І. Лапин, С.В. Сиднева, 1973) виділено три групи інтродуцентів: • Цілком перспективні рослини (537 видів, культиварів і гібридів) характеризуються достатньою зимостійкістю, зберігають властиву їм у природі форму росту, мають високу пагоноутворюючу здатність і щорічний приріст пагонів, дають повноцінне насіння, можуть розмножуватися в культурі насінням місцевої репродукції (Thuja occidentalis, Gleditsia triacanthos, Gymnocladus dioicus (L.) C. Koch, Phellodendron amurense Rupr. та ін.). • Достатньо перспективні види (87) мають нижчі показники зимостійкості, оскільки види поширені в регіонах із м’якішими кліматичними умовами порівняно з районами Полтавщини. Знижена зимостійкість деревних рослин ІІ групи обумовлена визріванням пагонів на 75% довжини, але після відмерзання спостерігається швидке відновлення втрачених частин крони деревних рослин. Неповне визрівання пагонів і менша зимостійкість характерна для Kerria japonica (L.) DC., Hibiscus syriacus L., Buxus sempervirens та ін. Цвітуть і плодоносять 80,4% видів, культиварів і гібридів. Не утворюють насіння Taxus cuspidatа Sieb. et Zucc. ex Endl., Ephedra equisetina Bunge, Deutzia scabra Thunb. ‘Plena’ та ін. • Менш перспективні види (23) характеризуються дещо нижчими показниками життєздатності, зокрема різними показниками зимостійкості. Після пошкодження зимовими температурами вони швидко відновлюють форму росту. Це обумовлено високою і середньою пагоноутворюючою здатністю та переважанням за життєвими формами кущів (14). У 10 видів і культиварів не утворюються генеративні органи (Picea glauca (Moench.) Voss. ‘Conica’, Eucommia ulmoides Oliv., Viburnum opulus L. ‘Nanum’ та ін.). У одного виду Paulownia tomentosa (Thunb.) Stend. цвітіння гальмується на стадії бутонізації. З метою покращення стану зелених насаджень регіону запропоновано асортимент малопоширених дерев і кущів (91 вид і культивар), які характеризуються стійкістю в культурі та мають цінні високодекоративні і господарські властивості. Соціально-екологічна роль парків населених місць. Серед парків Полтавщини є об’єкти наукового значення (Устимівський дендропарк, Огуївський дендрарій та ін.), навчально-освітнього (парки Полтавської аграрної академії, агробіостації Полтавського педуніверситету, Лубенського лісового коледжу та ін.), рекреаційного (парки Корпусний, “Перемога”, Полтавський міський, Придніпровський та ін.), санітарно-оздоровчого (Миргородський санаторний парк), мають історико-культурну цінність (Березоворудський, Хомутецький, Міський сад та ін.). За кількістю паркових насаджень провідні місця в області займають Полтавський, Лубенський, Кременчуцький райони. У більшості районів Полтавщини відмічено по одному парку. Найбільша кількість парків сконцентрована в обласному центрі – м. Полтаві та великих містах області – Кременчуці, Комсомольську, Лубнах, Миргороді. Характеристика парків – об’єктів природно-заповідної мережі регіону. З метою збереження різноманітності деревних рослин, вікових, рідкісних і цінних екзотичних видів більшість осередків культивованої дендрофлори Полтавської області включено до природно-заповідної мережі (табл. 2). Всі вони репрезентують цінні паркові насадження. Таблиця 2 Загальна характеристика основних осередків культивованої дендрофлори Полтавщини, які мають охоронний статус
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||