Методичні рекомендації для самостійної підготовки студентів для студентів усіх спеціальностей
 Скачать 429.5 Kb.
|
|
Тема 11. СИСТЕМА ДЕРЖАВНОГО ПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ У результаті вивчення теми студент повинен знати:
У результаті засвоєння теми студент повинен вміти:
План
Методичні рекомендації У першому питанні необхідно висвітлити процес становлення української незалежної держави та проаналізувати національно-визвольну боротьбу українського народу. Слід звернути увагу на політичні передумови, що сприяли утвердженню Української державності – прийняття Верховною Радою 24 серпня 1991 року Акту незалежності та її підтвердження Всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 року. На особливу увагу заслуговують передумови та специфіка розгортання конституційного процесу, завершенням якого стало прийняття Конституції України 28 червня 1996 року [1, с.78-80; 3; 9, с.477-482; 10, с.225-231; 13]. Також варто проаналізувати події, пов'язані із президентськими виборами 2004 р. та “Помаранчевою революцією” і наголосити, що завершальним етапом цих подій було ухвалення 8 грудня 2004 р. внесення змін до Конституції та проаналізувати зміни у вертикалі влади [3; 11; 12; 13]. Друге питання передбачає висвітлення особливостей організації державної влади в Україні та аналіз конституційних засад системи правління. Необхідно розглянути особливості законодавчої, виконавчої та судової гілок влади в Україні, їх функції, порядок формування та вплив на політичну систему України. Слід проаналізувати структуру, спосіб формування та повноваження Верховної Ради України – органу представницької влади. Значну увагу варто зосередити на аналізі її основних функцій: законодавчій, установчій, фінансовій, контрольній. Також необхідно визначити роль Парламенту України у суспільному житті нашої держави [3, розд. IV; 8; 9, с. 485-488; 10, с. 231-236; 11; 12]. Далі варто розглянути конституційний статус Президента України як гаранта державного суверенітету, територіальну цілісність, додержання Конституції України, прав і свобод громадянина. Значну увагу необхідно зосередити на висвітленні повноважень Президента у сфері внутрішньої та зовнішньої політики. Доцільно проаналізувати зміни повноважень Президента України, які відбулись внаслідок конституційної реформи, а також пояснити, як це вплинуло на політичну систему нашої держави [3, розд. V; 9, с. 488-491; 10, с. 229-230; 11; 12]. Наступне питання стосується особливостей формування Кабінету Міністрів України як вищого органу у системі органів виконавчої влади. Особливу увагу необхідно приділити висвітленню процедури призначення на посаду Прем'єр-Міністра України та формуванню Кабінету Міністрів; визначенню ролі Президента та Верховної Ради в процесі формування Кабінету Міністрів. Слід детально розглянути та окреслити повноваження Кабміну, а також проаналізувати важелі впливу Верховної Ради і Президента на його діяльність [2; 3, розд. VI; 9, с. 488-491; 10, с. 229-231; 11]. Характеристику судової влади в Україні треба розпочати з висвітлення структури системи судів України та аналізу конституційних засад їх діяльності. Необхідно визначити принципи здійснення правосуддя в Україні та виокремити основні засади судочинства. Характеризуючи судову владу в Україні, значну увагу необхідно зосередити на Конституційному Суді України — єдиному органі конституційної юрисдикції – висвітленні його структури, процедурі формування та аналізі повноважень [1, 3, розд. VIII; 6; 9, с. 491-493; 10, с. 229-248]. З'ясовуючи механізм взаємодії Верховної Ради, Президента та Кабінету Міністрів України, варто охарактеризувати систему "стримувань" і "противаг", визначити її спрямування на запобігання концентрації влади в державі. Слід виділити та детально проаналізувати важелі впливу кожного суб’єкта владної “горизонталі”, розглянути взаємовідносини Парламент – Президент, Парламент – Кабмін, Президент – Кабмін та роль судової гілки влади у цих відносинах [3; 9, с. 493-494]. Розкриваючи зміст поняття місцевого самоврядування як гарантованого права і реальної здатності місцевих територіальних громад самостійно вирішувати питання місцевого значення, доцільно зробити акцент на ухваленні законопроекту №3207-1, який передбачає розширення повноважень регіонального самоврядування, ліквідацію районних держадміністрацій, а також обмеження повноважень обласних. Необхідно охарактеризувати структуру органів місцевого самоврядування, проаналізувати порядок формування і межі їх компетенції. Слід розкрити призначення та роль місцевого самоврядування у суспільному житті територіальних громад. Потрібно чітко розмежовувати завдання та функції органів державної влади та місцевого самоврядування [3, розд. XI; 6, с. 53; 9, с. 43-53; 11, с. 494-498; 12, с.229-248]. Питання і завдання для самоконтролю
Тести 1. Скільки років поспіль можна обіймати посаду Голови Конституційного Суду України? а) 1 рік; б) 3 роки; в) 6 років; г) 9 років. 2. Хто може оголосити недовіру Генеральному Прокурору України і усунути його з посади? а) Президент; б) Верховна Рада; в) Міністр юстиції; г) народ України. 3. Єдиним органом законодавчої влади в Україні є: а) народ України; б) Президент; в) Конституційний Суд; г) Верховна Рада. 4. Для створення фракції у Верховній Раді України необхідно: а) 20 депутатів; б) 3 депутати; в) 30 депутатів; г) 15 депутатів. 5. Державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України забезпечує: а) органи місцевого самоврядування; б) Верховна Рада України; в) Кабінет Міністрів України; г) коаліція депутатів Верховної Ради України. 6. Голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду і звільняються з посади: а) Президентом України; б) Верховною Радою України; в) Кабінетом Міністрів України; г) органами місцевого самоврядування. Список рекомендованої літератури
Тема 12. УКРАЇНА В СИСТЕМІ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН У результаті вивчення теми студент повинен знати:
У результаті засвоєння теми студент повинен вміти:
План
Методичні рекомендації Метою вивчення теми є формування знань про особливості найважливіших явищ та процесів у міжнародних відносинах, а особливо про місце, значення та перспективи України як важливого актора на міжнародній арені. Розкриваючи зміст першого питання, необхідно звернути увагу на суть та специфіку міжнародних відносин та зовнішньої політики, що є важливими сферами політичної діяльності. Слід наголосити, що зовнішня політика держави визначається її внутрішнім життям, а також вносить певні корективи у внутрішньополітичні процеси. Міжнародні відносини є багатогранними і різноманітними, однак варто проаналізувати таку типологію міжнародних відносин, як: 1) відносини, які базуються на балансі сил; 2) відносини, що базуються на балансі інтересів. Особливу увагу слід звернути на зміст поняття «національний інтерес» держави на міжнародній арені та способи його втілення через різноманітні види зовнішньої політики. Варто засвоїти, що кожна держава на міжнародній арені має свій національний інтерес, що полягає у гарантуванні державної безпеки, внутрішньої стабільності, економічного розвитку, створення позитивного міжнародного іміджу тощо [6, с. 5–11; 8; 13; 14, с. 295–305; 15, с. 531–535; 18; 20; 22; 23, с. 10–33]. У другому питанні слід розглянути загальноприйняті принципи міжнародного життя, на яких базується зовнішньополітична діяльність держав. Застосування цих принципів має істотний вплив на зовнішню політику держав та на характер міждержавних стосунків загалом. Цілісність розгляду цієї теми вимагає аналізу ролі суб’єктів міжнародних відносин, таких як національні держави, міжнародні урядові та неурядові організації, транснаціональні корпорації, окремі політичні лідери тощо [4, с. 277–281; 5, с. 103-132; 8; 14, с. 295–305; 15, с. 535–537; 18; 20; 22; 23, с. 282–310]. Розглядаючи третє питання, важливо наголосити, що зміст сучасних політичних відносин становить боротьба за владу (силу, вплив) на міжнародній арені. Саме тому вивчення міжнародних конфліктів доцільно розпочати з висвітлення таких понять, як «сила» та «інтерес» у міжнародних відносинах, проаналізувати їх основні параметри, до яких можна віднести геополітичне становище, населення, природні ресурси, індустріальні можливості, військову могутність, волю до дії, політичне керівництво, дипломатію, імідж держави тощо. Знання цих параметрів дає змогу зрозуміти, що спричиняє конфлікти у міжнародних відносинах, якими можуть бути їх види, і що найголовніше – які існують способи запобігання їх виникненню та шляхи подолання [4, с. 282–286; 9, с. 444–486; 11; 14, с. 306–308; 15, с. 537–549; 21 с. 24-30; 22; 23, с. 354–381]. Під час вивчення четвертого питання варто наголосити на процесі та перспективах становлення України як активного суб’єкта міжнародних відносин, розглянути національні інтереси України на міжнародній арені, виявити фактори сили України у зовнішній політиці. Розкриваючи зміст цього питання, слід проаналізувати зовнішньополітичну діяльність України у таких сферах, як розвиток двосторонніх міждержавних відносин, розширення участі у європейському, євроатлантичному та регіональному співробітництві тощо [1; 3, с. 169-1198; 6, с. 42–106; 7; 9; 10; 14, с. 319–332; 15, с. 553–570; 17; 24]. Питання для самоконтролю
а) повага до державного суверенітету і суверенної рівності; б) незастосування сили чи погрози силою; в) активний обмін товарами та послугами; г) непорушність кордонів і територіальної цілісності; ґ) участь у міжнародних організаціях; д) невтручання у внутрішні справи.
а) консенсусна; б) консервативна; в) пасивна; г) компромісна; ґ) активна; д) агресивна.
а) договірна основа; б) організаційна структура; в) наявність спільної цілі та мети; г) відповідність нормам міжнародного права; ґ) ситуативний характер розвитку.
а) міжнародна криза; б) зіткнення збройних сил; в) міжнародний тероризм; г) конфлікт малої інтенсивності; ґ) світова війна; д) громадянська війна і революція.
а) ООН; б) ЮНЕСКО; в) МАГАТЕ; г) Ради Європи; ґ) НАТО; д) ОБСЄ. Список рекомендованої літератури
|