Методичні рекомендації для самостійної підготовки студентів для студентів усіх спеціальностей

• Название: Методичні рекомендації для самостійної підготовки студентів для студентів усіх спеціальностей
• Анкор: Politologiya_metodichka.doc
• Дата: 01.09.2018
• Размер: 429.5 Kb.
• Имя файла: Politologiya_metodichka.doc
• Тип: Методичні рекомендації; #23884
• страница: 3 из 5

Тема 9. ДЕРЖАВА ТА ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО

У результаті вивчення теми студент повинен знати:

• 
  суть, ознаки та функції держави;
  
• 
  особливості та різновиди монархічної форми правління;
  
• 
  суть республіканської форми правління;
  
• 
  особливості та різновиди державно-територіального устрою;
  
• 
  сутність та принципи правової держави;
  
• 
  суть та структуру громадянського суспільства;
  
• 
  моделі відносин між державою та громадянським суспільством.
  

У результаті засвоєння теми студент повинен вміти:

• 
  характеризувати суть та особливості держави як елемента політичної системи;
  
• 
  аналізувати форму держави та її складові;
  
• 
  порівнювати монархічну та республіканську форми правління;
  
• 
  характеризувати специфіку правової держави та громадянського суспільства;
  
• 
  виокремлювати основні принципи правової держави;
  
• 
  окреслювати структуру та аналізувати функції громадянського суспільства;
  
• 
  порівнювати основні моделі взаємодії між державою та громадянським суспільством;
  
• 
  виявляти та охарактеризовувати фактори, що визначають особливості та труднощі формування правової держави та громадянського суспільства в Україні.
  

План

1. 
   Держава як політична форма організації суспільства.
   
   1. 
      Сутність і теорії походження держави.
      
   2. 
      Ознаки та функції держави.
      
   3. 
      Парадигми держави.
      
   4. 
      Форми держави та її складові.
      
2. 
   Форма державного правління.
   
   1. 
      Сутність та різновиди монархічної форми правління.
      
   2. 
      Республіка як форма державного правління.
      
3. 
   Державно-територіальний устрій.
   
   1. 
      Суть та особливості простих (унітарних держав).
      
   2. 
      Складні держави та їх різновиди.
      
4. 
   Поняття та основні засади правової держави.
   
   1. 
      Сутність та принципи правової держави.
      
   2. 
      Проблеми формування правової держави в Україні.
      
5. 
   Громадянське суспільство як позадержавна сфера об’єднання індивідів.
   
   1. 
      Сутність та структура громадянського суспільства.
      
   2. 
      Ознаки та функції громадянського суспільства.
      
   3. 
      Моделі взаємодії держави та громадянського суспільства.
      
   4. 
      Проблема формування громадянського суспільства в Україні.
      

Методичні рекомендації

Вивчення теми передбачає аналіз держави як основного інституту політичної системи і громадянського суспільства як позадержавної сфери об’єднання індивідів.

У першому питанні необхідно розглянути історію виникнення та теорії походження держави. Потрібно дати характеристику держави як базового елемента політичної організації суспільного життя, розкрити її ознаки та функції. Необхідно також розглянути парадигми держави, виділяючи їх основні ознаки та особливості функціонування [5, с. 145-149; 6, с. 39-370; 373-374]. Крім того, потрібно розкрити зміст поняття «форма держави», що виражається через форму державного правління, державно-територіальний устрій та політичний режим [4; 5, с. 151-158; 6, с. 383-392].

У другому питанні необхідно охарактеризувати монархію як форму державного правління, окремо проаналізувати такі її різновиди, як абсолютна, дуалістична та парламентська монархія [1, с. 96-97; 5, с. 183-184; 6, с. 387, 407-413]. Також потрібно дати характеристику парламентської, президентської і змішаної республіки і проаналізувати особливості їх функціонування у різних країнах світу [1; 6, с. 385-386, 414-418].

Під час підготовки до третього питання необхідно звернути увагу на характеристику і порівняння простих (унітарних) і складних (федерації, конфедерації, імперії) різновидів державно-територіального устрою [1; 5; 6].

У четвертому питанні варто розкрити трансформацію уявлень про правову державу, підкреслити, що її функціонування базується на дотриманні низки взаємопов’язаних принципів, серед яких базовими є верховенство права, підзаконність державної влади та захист державою прав і свобод людини [7, с. 255-256]. У цьому контексті слід з’ясувати проблеми та перспективи утвердження України як правової держави [2; 4, с. 280-282; 12, с. 48-60, 127-129, 194-199].

У п’ятому питанні слід розглянути громадянське суспільство як особливу позадержавну сферу буття людини, що покликана обмежити зловживання державної влади і є одним із елементів самоорганізації суспільства. Особливу увагу слід звернути на елементи структури громадянського суспільства і розглянути його основні ознаки та функції. Також потрібно розкрити основні моделі взаємовідносин між громадянським суспільством та державою, які зумовлені типом політичного режиму. На підставі цього слід визначити тип взаємодії між державою та громадянським суспільством в Україні, звернувши увагу на історичний аспект становлення та особливості громадянського суспільства в Україні [4, с. 79-80; 5, с. 125-128; 7, с. 124-128; 11, с. 74-83, 201-204].
Питання і завдання для самоконтролю

1. 
   Які ознаки та функції держави ви знаєте?
   
2. 
   Через які структурні елементи розкривається поняття «форма держави»?
   
3. 
   У чому полягає відмінність між республіканською і монархічною формою державного правління?
   
4. 
   Охарактеризуйте основні принципи правової держави.
   
5. 
   Назвіть ознаки та функції громадянського суспільства.
   
6. 
   Які основні моделі взаємодії держави та громадянського суспільства ви знаєте?
   
7. 
   Вкажіть на проблеми формування громадянського суспільства та правової держави в Україні.
   

Тести

1. 
   Які парадигми держави виділяє іспанський політолог Х. Карраседо?
   

а) парадигма демократичної держави; б) парадигма правової держави; в) парадигма справедливої держави; г) парадигма несправедливої держави; ґ) парадигма держави політичного реалізму; д) парадигма соціальної держави.

2. 
   Назвіть різновиди державно-територіального устрою:
   

а) федерація; б) анклав; в) автономія; г) унітарна держава; ґ) конфедерація; д) альянс.

3. 
   Які різновиди монархій ви знаєте?
   

а) демократична; б) парламентська; в) президентська; г) абсолютна; ґ) дуалістична; д) змішана.

4. 
   Вкажіть принципи правової держави:
   

а) контроль влади за суспільством; б) поділ влади; в) верховенство права; г) презумпція вини; ґ) повага до прав і свобод громадян; д) легітимність влади.

5. 
   Суб’єктами громадянського суспільства є:
   

а) вільні та рівні індивіди; б) добровільні асоціації; в) вільна преса; г) органи державної влади; ґ) приховані суб’єкти політики; д) політичні партії.
Список рекомендованої літератури

1. 
   Гелей С. Д. Політологія: Навч. посібн. / С. Д. Гелей, С. М. Рутар. – 4-те вид., перероб. і доп. – Львів: Світ, 2001. – 384 с.
   
2. 
   Основи політології: Навч. посібн. / Ф. М. Кирилюк, М. О. Корж, І. П. Федірко [та ін.]. – К.: Здоров’я, 1995. – 248 с.
   
3. 
   Піча В. М. Політологія: Навч. посібн. / В. М. Піча, Н. М. Хома. – К.: Каравела, Львів: Новий світ-2000, 2000. – 328 с.
   
4. 
   Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. [для студентів ВНЗ]. – К.: Ґенеза. – 1997. – 395 с.
   
5. 
   Політологія: Навч. посіб. / О. О. Волинець, М. П. Гетьманчук, В. В. Гулай [та ін.]. – Львів: НУ “Львівська політехніка”, 2005. – 360 с.
   
6. 
   Політологія / Л. Климанська, А. Колодій, Я. Космина, В. Харченко; за ред. А. Колодій. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 664 с.
   
7. 
   Політологія: Підручн. / За ред. О. В. Бабкіної, В. Л. Горбатенка. – К.: Академія, 2008. – 568 с.
   
8. 
   Політологія: Підручн. / За заг. ред.: І. С. Дзюбка, К. М. Левківського. – К.: Вища школа, 2001. – 415 с.
   
9. 
   Політологія: Підручн. / За заг. ред. проф. Кременя В. Г., проф. Горлача М. І. – Х.: Єдинорог, 2001. – 640 с.
   
10. 
    Романюк А. С. Порівняльний аналіз політичних систем країн Західної Європи. Інституційний вимір: Моногр. / А. С. Романюк. – Львів, 2007. – 391 с.
    
11. 
    Рябов С. Г. Політологічна теорія держави / Рябов С. Г. – К.: ТАНДЕМ, 1996. – 240 с.
    
12. 
    Шляхтун П. П. Політологія (теорія та історія політичної думки): Підручн. / Шляхтун П. П. – К: Либідь, 2002. – 576 с.
    

Тема 10. ПОЛІТИЧНІ РЕЖИМИ
У результаті вивчення теми студент повинен знати:

• 
  сутність понять “політичний режим”, “демократія”, “безпосередня (пряма) демократія”, “представницька демократія”, “поліархія”, “тоталітаризм”, “фашизм”, “комунізм”, “авторитаризм”;
  
• 
  типологію політичних режимів;
  
• 
  відмінності між античною та сучасною демократією; суть основних концепцій демократії; принципи та інститути демократії; ознаки демократичного політичного режиму;
  
• 
  суть та витоки тоталітаризму як політичного феномену ХХст.; різновиди тоталітаризму; основні ознаки тоталітарного режиму;
  
• 
  сутність, особливості, ознаки авторитарного режиму; різновиди авторитаризму.
  

У результаті засвоєння теми студент повинен вміти:

• 
  характеризувати сутність основних понять, категорій даної теми;
  
• 
  порівнювати античну та сучасну демократію;
  
• 
  аналізувати еволюцію уявлень про демократію;
  
• 
  пояснювати сутність поняття “поліархія”;
  
• 
  характеризувати принципи та організаційні форми демократії;
  
• 
  аналізувати та порівнювати концепції демократії, виявляти їх переваги та недоліки;
  
• 
  характеризувати демократію як політичний режим та визначати його основні ознаки та особливості;
  
• 
  давати характеристику тоталітаризму та виявляти відмінності між комунізмом, фашизмом (націонал-соціалізмом) як різновидами тоталітаризму;
  
• 
  аналізувати ознаки тоталітаризму як політичного режиму та супільно-політичної системи;
  
• 
  висвітлювати злочинні прояви тоталітарного режиму: Голодомору в Україні 1932-1933рр. – акту геноциду українського народу та Голокосту – політики послідовного і тотального винищення європейського єврейства;
  
• 
  давати характеристику авторитаризму як недемократичного способу правління;
  
• 
  виявляти відмінності та спільні риси між авторитаризмом та тоталітаризмом;
  
• 
  охарактеризовувати різновиди авторитаризму;
  
• 
  застосовувати набуті теоретичні знання під час аналізу суспільно-політичних процесів, явищ та фактів як в Україні, так і у світі.
  

План

1. Теоретичні засади демократії.

1.1. Витоки, зміст та організаційні форми демократії.

1.2. Античне й сучасне розуміння демократії та історична еволюція уявлень про демократію.

1.3. Політичні принципи демократії.

1.4. Сучасні концепції демократії.

2. Демократія як політичний режим та його головні ознаки.

3. Тоталітаризм – політичний феномен ХХ ст.

3.1. Фашизм і комунізм як різновиди тоталітаризму.

3.2. Ознаки тоталітарного режиму.

4. Авторитаризм як недемократичний спосіб правління.

4.1. Сутність, особливості та ознаки авторитарного режиму.

4.2. Різновиди авторитаризму.
Методичні рекомендації

Опрацьовуючи тему, необхідно наголосити, що політичний режим (поряд із формою державного правління та державно-територіальним устроєм) визначає форму держави. Політичний режим розглядається як спосіб функціонування державної влади; система методів та прийомів її здійснення, що характеризується ставленням органів державної влади до правових підстав своєї діяльності, принципами взаємовідносин з громадянським суспільством, правовим статусом особистості, можливостями для реалізаціїї людських прав і політичних свобод у суспільстві.У сучасній політичній науці політичні режими поділяють на демократичні та недемократичні.

Питання 1.1. передбачає висвітлення походження терміну “демократія”, аналіз змісту та організаційних форм демократії. Особливу увагу слід звернути на багатозначність поняття демократії [3, с. 21-26; 4, с. 97-99; 5, с. 28-30; 6, с. 398-399; 7, с. 191; 9, с. 301; 11, с. 51-52; 12, с. 395-396].

З'ясовуючи проблему історичної еволюції уявлень про демократію (пит. 1.2.), варто детально розглянути характерні риси античної демократії, розкрити сутність прямої демократії, проаналізувати механізми її здійснення. Необхідно виділити головні відмінності між античною та сучасною демократією, вказати на наслідки розширення масштабів демократії в сучасних умовах (за Р. Далем) та розкрити суть поняття “поліархія” [3, с. 26-29; 4, с. 100-101; 5, с. 30-36; 6, с. 399-403; 7, с. 192-194; 8, с. 176-179].

Політичні принципи демократії (пит. 1.3.) формувались і конкретизувались в історичному розвитку суспільно-політичних відносин. Аналізуючи їх, необхідно звернути увагу на принципи народного суверенітету; виборність органів влади; представництва; свободи; рівності; мажоритаризму (тобто, правління більшості); захисту прав меншості; громадського контролю тощо [4, с. 102-103; 9, с. 306-308; 12, с. 396-398].

Головна суперечність демократії – це суперечність між ідеєю демократії як повновладдям народу і неможливістю її практичного здійснення. Різне теоретичне вирішення суперечності між ідеалом демократії та її реальним втіленням знаходить свій вияв в існуванні багатоманітних концепцій демократії (пит. 1.4.), які відображають різні підходи в тлумаченні ступеня участі широких мас в управлінні державою. Розкриваючи сутність цих концепцій, необхідно відзначити особливості, специфіку, переваги й недоліки кожної з них. Значну увагу варто приділити теорії поліархії, запропонованої Р.Далем, яка є різновидом плюралістичної концепції демократії. Доцільно також зробити порівняльний аналіз сучасних концепцій та визначити найбільш оптимальну для України [4, с. 101-102; 5, с. 36-42; 6, с. 403-407; 8, с. 194-199; 9, с. 303-305; 10, с. 398-406; 12, с. 398-406].

У другому питанні, розглядаючи демократію як політичний режим, важливо з’ясувати основні ознаки демократичного режиму: визнання суверенності народу, як єдиного джерела влади; виборність вищих органів державної влади; загальність, регулярність, чесність і конкурентність виборів; забезпечення представництва інтересів усіх соціальних груп; конкуренцію політичних сил не лише при здобутті, а й під час здійснення влади; легалізацію політичної опозиції; поділ влади; волевиявлення більшості, висловлене через вибори і поєднане з гарантіями прав меншин; правову захищеність особи тощо [4, с. 128; 5, с. 60-63; 6, с. 424-425; 8, с. 179-183; 10, с. 264-267; 12, с. 389-391, 395-398].

Розглядаючи третє питання, необхідно наголосити, що тоталітаризм є деспотичним недемократичним режимом ХХ століття. Варто зазначити, що тоталітаризм є і політичним режимом, і певною суспільною системою, які визначаються насильницьким, політичним, економічним та ідеологічним пануванням правлячої еліти, організованої у цілісний бюрократичний партійно-державний апарат, що очолюється вождем. Тоталітаризм характеризується нічим не обмеженим втручанням держави в усі сфери життя громадян, функціонуванням єдиної масової політичної партії, існуванням єдиної офіційної ідеології, відкрита незгода з якою жорстоко карається.

Виcвітлення питання 3.1. вимагає аналізу двох різновидів тоталітаризму: праворадикального (фашизму (нацизму)) та лівоекстремістського (сталінізму) [4, с. 130-131; 5, с. 72-80; 6, с. 434-436; 7, с. 101-103].

Питання 3.2. передбачає чітке формулювання та аналіз основних ознак тоталітарного режиму. Необхідно приділити увагу злочинним виявам тоталітарних режимів: Голодомору в Україні 1932-1933 рр., як акту геноциду українського народу та Голокосту – політики послідовного і тотального винищення європейського єврейства [6, с. 438-445; 7, с. 97-101; 8, c. 203-208; 9, с. 288; 10, c. 261-263; 12, с. 385-386].

Аналіз авторитарного режиму (пит. 4), як недемократичного способу правління, передбачає визначення його сутності, специфічних особливостей та ознак. Значну увагу слід приділити порівняльній характеристиці авторитаризму та тоталітаризму. Порівнюючи тоталітарний та авторитарний режими, необхідно наголосити на умови, при яких він набуває поширення, на характер влади, на розвиток політичних інститутів тощо [4, с. 128-129; 6, с. 446-447; 7, с. 93-94; 11, с. 97-98; 12, с. 387-388].

Під час вивчення питання важливо охарактеризувати різновиди авторитаризму (пит. 4.2), до яких належать: абсолютні монархії, військово-бюрократичні диктатури; персональні тиранії; теократичні і неототалітарні режими [4, с. 129; 5,с. 86-90; 6, с. 446-450; 7, с. 94-97; 8, с. 209-211; 10, с. 263-264; 11, с. 98-99; 12, c. 387-388].
Питання і завдання для самоконтролю

1. 
   Дайте визначення поняття “політичний режим”.
   
2. 
   Які існують тлумачення терміну “демократія”?
   
3. 
   Порівняйте античне та сучасне розуміння демократії.
   
4. 
   Назвіть та охарактеризуйте основні принципи демократії.
   
5. 
   Розкрийте суть партисипаторної, елітарної та плюралістичної концепцій демократії.
   
6. 
   Охарактеризуйте демократію як політичний режим та назвіть його основні ознаки.
   
7. 
   Дайте характеристику різновидів тоталітаризму.
   
8. 
   Назвіть ознаки тоталітарного політичного режиму.
   
9. 
   Проаналізуйте особливості та ознаки авторитарного політичного режиму. Визначте спільні та відмінні риси у функціонуванні тоталітаризму й авторитаризму.
   
10. 
    Охарактеризуйте різновиди авторитарних політичних режимів.
    

Тести

1. Назвіть ознаки демократичного політичного режиму:

а) командно-адміністративна економіка; б) єдина офіційна ідеологія; в) визнання народу як джерела влади; г) активна несвобода особи; ґ) виборність вищих органів державної влади; д) правова захищеність особи.

2. Яка із концепцій демократії передбачає активну участь широких верств населення у процесі прийняття політичних рішень?

а) ліберальна; б) соціальна; в) плюралістична; г) партисипаторна; ґ) плебісцитарна; д) елітарна.

3. Хто із мислителів є автором теорії поліархії?

а) М. Вебер; б) З. Бжезінський; в) У. Ліппман; г) Д. Істон; ґ) Р. Дал; д) А. Бентлі.

4) Назвіть європейську країну, де вперше в історії було встановлено тоталітарний режим:

а) Франція; б) Німеччина; в) Іспанія; г) Італія; ґ) Португалія.

5. Які із зазначених ознак властиві тоталітаризму?

а) контроль громадянського суспільства за діяльністю органів державної влади; б) активна несвобода особи; в) відсутність офіційної політичної ідеології; г) монополізація влади єдиною партією та зрощення партійного й державного апаратів; ґ) поєднання механізмів командно-адміністративної економіки із ринковою; д) тотальний контроль держави над усіма сферами суспільно-політичного життя.

6. Як називається політичний режим, що характеризується зосередженням необмеженої влади в руках однієї особи або групи осіб і обмеженням політичних прав і свобод громадян?

а) мажоритаризм; б) тоталітаризм; в) поліархія; г) авторитаризм; ґ) анархізм; д) демократизм.

7. Авторитаризм – це:

а) влада натовпу; б) влада однієї особи або групи осіб; в) влада середнього класу; г) влада народу; ґ) влада багатих; д) влада партії.
Список рекомендованої літератури:

1. 
   Бебик В. М. Політологія: наука і навчальна дисципліна: Підручн. / В. М. Бебик. – К.: Каравела, 2009. – 496 с.
   
2. 
   Гелей С. Д. Політологія: Навч посіб. / С. Д. Гелей, С. М. Рутар. – 7-ме вид., переробл. і доп. – К.: Знання, 2008. – 415 с.
   
3. 
   Основи демократії: Навч. посібн. [для студентів ВНЗ] / М. Бессонова, О. Бірюков, С. Бондарук [та ін.].; за заг. ред. А. Колодій. – К.: Ай-Бі, 2002. – 684с.
   
4. 
   Піча В. М. Політологія / В. М. Піча, Н. М. Хома – Львів: Новий світ-2000, 2002. – 344 с.
   
5. 
   Політичні режими сучасності і перехід до демократії / Давимука С., Колодій А., Кужелюк Ю., Харченко В. – Львів, 1999.—168 с.
   
6. 
   Політологія. Кн. перша: Політика і суспільство. Кн. друга: Держава і політика / А. Колодій, Л. Климанська, Я. Космина, В. Харченко.– 2-е вид., перероб. та доп.–К.: Ельга, Ніка–Центр, 2003.– 664 с.
   
7. 
   Політологія: лекційний курс і практикум: Навч. посібн. / За ред. докт. філос. наук, доцента Т. В. Гончарук. – Тернопіль: Астон, 2009. – 376 с.
   
8. 
   Політологія: Навч. посібн. / О. О. Волинець, М. П. Гетьманчук, В. В. Гулай, С. І. Дорошенко [та ін.]. – Львів: НУ “Львівська політехніка”, 2005. – 360 с. — (Серія "Дистанційне навчання"). – № 28.
   
9. 
   Політологія. Навчально-методичний комплекс: Підручник / За ред. проф. Ф. М. Кирилюка – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 704 с.
   
10. 
    Політологія: Підручн. [для студентів ВНЗ] / За ред. О. В. Бабкіної, В. П. Горбатенка. – К.: Академія, 2001. – 528 с.
    
11. 
    Політологія: Підручн. / За ред. М. М. Вегеша. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2008. – 384с.
    
12. 
    Шляхтун П. П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручн. / П. П. Шляхтун. – К.: Либідь, 2002. – 576 с.
    
13. 
    Юрій М. Ф. Основи політології: Навч. посібн. / М. Ф. Юрій – К.: Кондор, 2005.–336 с.