методичні вказівки до курсу РП. Методичні рекомендації Дніпро 2023 Дніпровський національний університет
 Скачать 231.04 Kb.
|
|
ДніпроВСЬКИЙ національний університет імені олеся гончара РОДИННА ПЕДАГОГІКА Навчально-методичні рекомендації  Дніпро 2023 ДніпрОВСЬКИЙ національний університет імені олеся гончара ФАКУЛЬТЕТ ПСИХОЛОГІЇ ТА СПЕЦІАЛЬНОЇ ОСВІТИ КАФЕДРА ПЕДАГОГІКИ ТА СПЕЦІАЛЬНОЇ ОСВІТИ Т. ПРИХОДЬКО, О. ПЕРЕВОРСЬКА РОДИННА ПЕДАГОГІКА Навчально-методичні рекомендації Дніпро 2023 УДК Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара кафедра педагогіки та спеціальної освіти Рецензенти: доктор педагогічних наук, професор Л. Зеленська кандидат педагогічних наук, доцент З. Бондаренко Автори: кандидат педагогічних наук, доцент Т. Приходько кандидат філологічних наук, доцент О. Переворська Родинна педагогіка: навчально-методичні рекомендації для студентів денної та заочної форм навчання Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара. Дніпро: Біла, 2023. 28 с. Рекомендації розроблені згідно з програмою дисципліни «Родинна педагогіка». Навчально-методичні рекомендації повинні допомогти студентам сформувати необхідні професійно значущі компетентності, систему знань про сутність, механізми виховання в родині, вплив цього процесу на становлення особистості дитини. У кожній з тем, виділених для вивчення курсу, формулюються питання для обговорення, самоконтролю, містяться методичні рекомендації до цих питань. Розглянуто та схвалено: на засіданні вченої ради факультету психології та спеціальної освіти Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара Протокол № 1 від 12 січня 2023 р. ЗМІСТ
ВСТУП Мета вивчення дисципліни “РОДИННА ПЕДАГОГІКА” полягає у визначенні пріоритету родинного виховання у розвитку особистості дитини; формуванні у людини системи знань, умінь, навичок, які б обумовлювали ефективність родинного виховання, реалізацію функцій, покладених на сім’ю у суспільстві. Завданнями дисципліни є : - надання студентам знань теоретичних положень родинної педагогіки; - озброєння уміннями, навичками організації родинного виховання; - оволодіння прийомами, методами родинного виховання; - формування професійно-педагогічної позиції, потреби у самовдосконаленні; - формування освіченої, творчої особистості майбутнього родинного педагога. У результаті вивчення дисципліни фахівець повинен знати: предмет родинної педагогіки; зв’язок родинної педагогіки з іншими науками; джерела родинної педагогіки; завдання і методи родинної педагогіки; основні напрями родинної педагогіки; загальну характеристику сім’ї, тенденції її розвитку; виховний потенціал сім’ї; психолого-педагогічні основи родинного виховання; принципи родинного виховання; роль родини в системі виховних інститутів; шляхи підвищення педагогічної культури родини; методи вивчення родини; роль та функції родинного педагога; виховання майбутнього родинного педагога. У результаті вивчення дисципліни підготовлений фахівець повинен вміти: використовувати основні джерела родинної педагогіки; на практиці використовувати основні прийоми, методи родинної педагогіки; визначати виховний потенціал сім’ї; застосовувати основні принципи родинного виховання; підвищувати педагогічну культуру родини; застосовувати основні методи та методики вивчення родини; визначати основні напрями родинної педагогіки; виховувати гармонійно розвинену особистість дитини; набувати та удосконалювати уміння, навички організації різних напрямків родинного виховання; займатися професійно-педагогічним самовдосконаленням; бути впевненим у собі як у майбутньому педагогові; вміти встановлювати контакт із членами родини, з дітьми; встановлювати необхідний міжособистісний простір; розуміти «мову тіла» у спілкуванні; дотримуватися етичних норм поведінки; підтримувати у родині сприятливий психологічний клімат; попереджати та ефективно розв’язувати сімейні конфлікти тощо. Мета самостійної роботи полягає у формуванні вмінь студентів самостійно працювати над рекомендованим матеріалом, орієнтуванні їх на засвоєння, закріплення головного, суттєвого при вивченні тем програми, розвитку самостійного мислення, навичок розумової праці. Метаю індивідуальної роботи є поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти одержують у процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці, розвиток творчих здібностей, актуалізація мотивів як навчально-пізнавальної, так і наукової та інноваційної діяльності студентів. Студенти мають можливість одержати консультацію на кафедрі згідно графіку. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО КУРСУ Тема 1. Родинна педагогіка в системі педагогічних наук Мета заняття: проаналізувати сутність родинної педагогіки; виявити особливості змісту національного виховання на сучасному етапі, зв’язки родинної педагогіки з іншими науками; проаналізувати становлення родинної педагогіки як самостійної галузі наукового знання. План заняття Сутність родинної педагогіки. Зв’язки родинної педагогіки з іншими науками. Джерела родинної педагогіки. Завдання та методи родинної педагогіки. Методичні рекомендації Підготовка до заняття має базуватися на вивченні й систематизації матеріалу, що стосується родинної педагогіки і зв’язків її з іншими науками. Розгляду основних завдань та методів родинної педагогіки. Одне з головних завдань сімейного виховання полягає в тому, щоб сформувати дитину здатною до осягнення її призначення. Традиційна батьківська педагогіка - це не що інше, як педагогіка життя. Процес виховання в трудовій сім’ї мало чим відрізняється від щоденної діяльності усіх її членів. У цьому й виявляється основна рушійна сила та гідність родинної педагогіки. Родинна педагогіка - це наука про виховання в сім'ї, що вивчає специфіку умов сімейного виховання, їх потенційні можливості, розробляє науково обґрунтовані рекомендації батькам та членам родини щодо формування особистості дитини. Родинне виховання - це одна з форм виховання підростаючого покоління в суспільстві, що поєднує цілеспрямовані дії батьків та членів родини з об'єктивним впливом життєдіяльності сім'ї. Особливостями сімейного виховання є постійність і тривалість виховних впливів на дитину з боку батьків та інших дорослих членів сім'ї. Джерела родинної педагогіки Народна педагогіка. Перші ідеї родинного виховання, уявлення про любов, батьків, дітей, предків. Релігія. Родинна народна педагогіка розвивалася, взаємодіючи з релігією, релігійними уявленнями про мету, функції і засоби виховання. Завдання родинного виховання передбачають врахування низки таких вимог: - натуралізм, відповідно до якого людина розглядається як частина природи; вона потребує неухильного піклування, гармонійного розвитку, вдосконалення природних сил, збереження темпів природного перебігу цього процесу та охорони від шкідливих впливів. Цей принцип відповідає принципу природовідповідності; - раціоналізм, який має за мету спрямувати батьків на плекання розуму дитини, її духовний розвиток шляхом засвоєння рідної мови, фольклору, національної родинно-побутової культури, народних мистецтв; - гуманізм - людяне, доброзичливе ставлення до дитини, формування доброзичливих, щирих стосунків між усіма членами сім’ї, чуйне ставлення до людини загалом, утвердження добра на Землі; - евдемонізм, за яким мета виховання полягає в досягненні щастя, благополуччя; цього прагне будь-яка людина, й у кожної воно інше за змістом і формою; - соціалізація і етнізація, що мають певне реальне вираження і знаходять реальне втілення в межах конкретної сім’ї на основі родинного, економічного, духовно-культурного життя й історичного досвіду народу, нації. До головних засобів етнізації належать: материнська мова, національна, родинно-побутова та громадська культура, посильна участь дитини у трудовій діяльності, національні звичаї, традиції. Підвалини етнізації закладаються в сім’ї, тож члени родини повинні дбати, щоб у дитини сформувалася національна самосвідомість; - духовність, що забезпечує вплив на становлення світогляду та морально-етичного внутрішнього світу дитини. Методи сімейного виховання передбачають систематичний вплив членів родини на дітей. Серед усіх виховних методів родинна педагогіка на перше місце поставила ті, які формують суспільну поведінку дитини, уклад життя та діяльності дітей, що сприяє набуванню ними практичного досвіду і формуванню звичок громадської поведінки (вправи і привчання, дотримання правильного режиму праці та відпочинку, виконання різних доручень і обов'язків, гра, виховна сила слова, заохочення тощо). Ключові терміни Родинна педагогіка Родинне виховання Народна педагогіка Методи сімейного виховання Питання для самоконтролю У чому виявляються особливості змісту національного виховання на сучасному етапі? Розкрийте сутність різноманітних концепцій виховання. Охарактеризуйте потреби, які впливають на формування мотивів родинного виховання у процесі становлення особистості. Теми для підготовки доповідей та презентацій Зробіть схему загальних та відмінних ознак суспільного та родинного виховання. Зробіть схему джерел родинної педагогіки як самостійної галузі педагогічних знань. Запишіть, що, на Вашу думку, сприяє підвищенню ефективності процесу родинного виховання? Тема 2. Характеристика сім’ї, тенденції її розвитку та методи її дослідження Мета заняття: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про сім’ю, основні функції сім'ї, шлюб, основні підходи до вивчення сім'ї. План заняття Поняття сім’ї. Основні функції сім’ї. Сім’я і шлюб. Сучасні підходи щодо дослідження сім’ї. Методичні рекомендації Розглядаючи проблему втілення народних ідей у практику сучасного родинного виховання маємо зазначити, що українська родина як компонент системи соціального формування особистості втілює у собі її духовні, моральні, фізичні, матеріальні надбання, а батьківське виховання з його традиціями є джерелом сімейних цінностей. Cім'я є основною формою спільності людей, що склалася з поєднаного шлюбом подружжя, їх дітей (власних чи усиновлених), а також, в деяких випадках, із інших осіб, поєднаних родинними зв'язками. Сім'я - первинний та основний осередок суспільства, в якому реалізується дітородна, виховна та інші функції суспільного життя. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільний побутом, мають взаємні права та обов'язки, що визначені у сімейному законодавстві. Також, назвати сім'єю можна подружжя й тоді, коли дружина чи чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляд за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина теж належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення (удочеріння), досягнення шлюбного віку. Проте сім'я створюється і особою, яка народила дитину, незалежно від її віку. Серед основних тенденцій розвитку сучасної сім'ї виділяють: 1) зростання кількості розлучень, неповних сімей та позашлюбних дітей, а також людей, що не одружуються, та подружжів без оформлення шлюбу; 2) зменшення тривалості шлюбу, розміру сім'ї і народжуваності дітей, кількості повторних шлюбів. Апробовані часом функції сім'ї потребують збереження в умовах сьогодення, оскільки серед молоді бувають суперечки щодо життєвих цінностей, які стосуються, перш за все, здоров'я, матеріальної забезпеченості, високого заробітку, а загалом, благополуччя. У цих умовах важливо не втратити духовності, відчуття міри. Основні функції сім'ї: економічна, репродуктивна, виховна, реактивна, сексуальна, комунікативна і регулятивна. Шлюб - це юридично оформлений, добровільний союз чоловіка і жінки, заснований на їх взаємній прихильності і укладений з метою створення сім'ї, народження і виховання дітей і зареєстрований державному органі реєстрації актів цивільного стану; Шлюб - це сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однієї сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя. Звичайно, законодавство захищає майнові інтереси й тих осіб, які живуть без реєстрації шлюбу, але перевага все ж надається зареєстрованим. Релігійний обряд шлюбу не є підставою для виникнення у жінки та чоловіка прав і обов'язків подружжя. Історичний розвиток сім'ї аналізують насамперед з метою виявлення впливу на сім'ю параметрів прабатьківської родинної системи. Крім методики «Сімейна генограма» в аналізі сімейної історії доцільно використовувати такі графічні методики, як «Лінія часу», «Карта сім'ї», «Родинне дерево» та ін., за допомогою яких можна виявити найбільш значущі для функціонування родини події у досліджуваній і прабатьківських сім'ях, що неявно зумовлюють перенесення особливостей взаємин членів сім'ї на подальші покоління. Ключові терміни Сім'я Функції сім’ї Шлюб Дослідження сім’ї Питання для самоконтролю Чому інститут сім'ї є базовим для всіх суспільств? Охарактеризуйте етапи життєвого циклу сім'ї. Охарактеризуйте основні тенденції розвитку сучасної сім'ї. Назвіть основні типи сімей. Які існують основні функції сім’ї ? Теми для підготовки доповідей та презентацій Змоделюйте систему роботи сім’ї з різних напрямів родинного виховання. Складіть програму діяльності сім’ї зі статевого виховання дітей. Складіть правила трудового виховання дитини в сім’ї. Створіть «Родинне дерево» вашої сім'ї. Тема 3. Виховний потенціал сім’ї Мета заняття: проаналізувати, яке місце у вихованні дітей займає родина; визначити виховний потенціал сім'ї як елемент педагогічної культури суспільства; проаналізувати взаємини дорослих і дітей у родині. План заняттяРоль сім’ї у процесі формування особистості дитини. Поняття про виховний потенціал родини. Діти: один чи багато. Діти у прийомній (усиновленій) родині. Методичні рекомендації Сім'я є осередком суспільства, його складовим елементом. Її педагогічна культура, її виховний потенціал також є елементом педагогічної культури суспільства. Сім'я робить активний вплив на розвиток духовної культури, на соціальну спрямованість особистості, мотиви її поведінки. Будучи для дитини макромоделлю суспільства, сім'я виявляється найважливішим фактором у виробленні системи соціальних установок і формування життєвих планів. У цілому виховний потенціал сім'ї може бути представлений як обумовлена суспільними відносинами і соціальним середовищем ступінь розвитку її можливостей у формуванні особистості, які реалізуються через усі сторони її діяльності. При цьому, як правило, виховний потенціал сім'ї складають: особистий приклад батьків, інших членів родини, їх суспільне обличчя, авторитет, заснований на активній громадянській позиції; спосіб життя сім'ї, її устрій, традиції, сімейні відносини; емоційно-моральний мікроклімат; розумна організація вільного часу та дозвілля сім'ї. Важливим компонентом реалізації виховного потенціалу сім`ї є батьківський контроль і взаємини між дітьми і батьками. Високий рівень поінформованості батьків щодо того, як дитина будує свої стосунки з друзями, хто належить до кола друзів, яким чином вони проводять спільний час, чим дитина займається після школи, де буває увечері, як витрачає гроші, з одного боку, свідчить про взаєморозуміння, з іншого – про батьківський контроль, мета якого – попередження небажаної поведінки, небажаних подій, неприємних «випадковостей». Діти - основний об'єкт виховання. Ідеал народної педагогіки - повна сім'я: чоловік, жінка, діти. Великий дар природи - продовжити себе і повторити у своїх дітях. Близнюки (близнята) - дві, або зрідка більше, особи, народжені від тієї самої вагітності. Майже одна з кожних 80 вагітностей завершується близнятами. Розрізняють однояйцевих та різнояйцевих близнят (двійнят). Прийомні діти - діти, які залишилися без опіки батьків (у разі їхньої смерті, позбавлення батьківських прав, хвороби, засудження до позбавлення волі і т.д.) і виховуються в новій сім'ї або в сім'ї, де один із батьків є нерідним (вітчим, мачуха), а також за участю інших осіб, котрі замінюють відсутність батьків (кровні і некровні родичі). Усиновлення – це прийняття усиновлювачем у свою сім’ю дитини на правах сина або дочки, що здійснене на підставі рішення суду. Згідно з сімейним законодавством України усиновлення допускається стосовно неповнолітніх дітей — і тільки (виключно) в їхніх інтересах. При влаштуванні дитини враховуються етнічне походження, релігійна й культурна приналежність, рідна мова, можливість забезпечення наступності у вихованні та освіті. Усиновлення братів та сестер різними особами не допускається, за винятком випадків, коли усиновлення відповідає інтересам дітей. Розголошення таємниці усиновлення (удочеріння) всупереч волі усиновлювача є злочином. Основними недоліками, які справляють вплив на формування особистості прийомних та усиновлених дітей, слід назвати такі: порушення з боку прийомних батьків міри у проявах любові і вимогливості (у зв'язку з бажанням виявити батьківську турботу тощо); непослідовність дій; надмірна опіка дитини без урахування її віку; обмеження виховної діяльності дорослих задоволенням матеріальних потреб дітей; перекладання своїх помилок на плечі дитини, яка не піддається впливу в результаті упередженості або «негативної спадковості»; перекладання відповідальності за виховання «чужої» дитини на інших; егоїстичне ставлення, байдужість і навіть ворожість до прийомної або усиновленої дитини. Ключові терміни Особистість дитини Виховний потенціал родини Близнюки Прийомній (усиновленні) діти Питання для самоконтролю Визначіть роль сім’ї у процесі формування особистості дитини Назвіть основні компоненти виховного потенціалу сім'ї Розкрийте об'єктивні і суб'єктивні чинники виховного потенціалу родини. Які існують проблеми усиновлення дітей підліткового віку? Як правильно виховувати близнюків? Теми для підготовки доповідей та презентацій Виховання молодого покоління як запорука розбудови міцного та стабільного суспільства. Педагогічна культура сім'ї, її виховний потенціал. Виховний потенціал сучасної сім'ї в Україні Перешкоди у реалізації виховного потенціалу родини. Підготуйте соціально-педагогічну програму успішного проведення виховної роботи з «важкими» дітьми у родині. Тема 4. Психолого-педагогічні основи родинного виховання Мета заняття: засвоєння та поглиблення знань про основні вимоги до батьків як вихователів; про сутність батьківського авторитету; про роль старшого покоління у вихованні дітей; про традиції родинного виховання. План заняттяЗавдання процесу виховання. Вимоги щодо родинного виховання (родинний дім; батько та мати як вихователі; роль бабусі та дідуся у вихованні дитини; взаємодія дитини з братами та сестрами). Авторитет батьків. Любов та повага в родині як моральні цінності. Традиції родинного виховання. |