|
|
Методичні_рекомендації_практика_навчальна. Методичні рекомендації до виконання практичних робіт з дисципліни Навчальна практика
Практична робота № 2.3.1 Тема: Встановлення ОС Linux Ubuntu на віртуальну машину
Мета: Навчитись встановлювати операційну систему на віртуальну ПЕОМ.
Короткі теоретичні відомості:
Ubuntu — операційна система для робочих станцій, лептопів і серверів, є найпопулярнішим у світі дистрибутивом Linux. Серед основних цілей Ubuntu — надання сучасного і водночас стабільного програмного забезпечення для пересічного користувача із сильним акцентом на простоту встановлення і користування.
Ubuntu надає користувачу мінімальний набір програм загального призначення: багатовіконне стільничне середовище, засоби для перегляду Інтернету, організації електронної пошти, офісні програми з можливістю читати і записувати файли в форматі Microsoft Office, редактор зображень, програвач компакт-дисків тощо. Спеціалізоване програмне забезпечення, потрібне досвідченішим користувачам, можна отримати із відповідних репозиторіїв. Серверний варіант системи включає також засоби, потрібні для організації сервера баз даних, веб-сервера, сервера електронної пошти, тощо.
Інсталяційні диски Ubuntu безкоштовні.
Хід роботи:
Запустити програму віртуалізації для операційних систем VirtualBox
Створити нову віртуальну ПЕОМ.
В якості установочного диску обрати готовий образ Linux Ubuntu, що знаходиться на жорсткому диску.
Перейти до повноекранного режиму роботи віртуальної машини.
Вибираємо потрібний нам мова й тиснемо Уведення.
Натискаємо Запустити Ubuntu без установки на комп'ютер.
Ми одержуємо робочу Ubuntu, запущену прямо з LiveCD і не встановлену на Ваш жорсткий диск, що дозволяє безболісно протестувати Ubuntu без ризику втрати даних.
Ідемо в меню System-Administration-Partition Editor.
Це програма, що ділить диск на розділи. В Ubuntu, як й у будь-якому линуксі Вам знадобиться як мінімум 2 роздягнула: кореневий каталог (самий головний розділ, що містить всі файли й пристрої) і розділ підкачування (розділ віртуальної пам'яті, служить «продовженням» оперативної пам'яті)..
Вибираємо або вільний розділ і натискаємо New, або той, від якого відрізаємо й натискаємо кнопку Resize/Move.
Тепер створюємо основний розділ з файловою системою Ext4 і робимо його з таким розрахунком, щоб на розділ підкачування (swap) залишилося близько 2ГБ, тому що розділ підкачування повинен бути = оперативна пам'ять + 500 мб, але не більше 2,5 гб.
Виділяємо unallocated, натискаємо New, уводимо розмір диска (який повинен залишитися під розділ підкачування) і вибираємо файлову систему Ext4. Розмітник відрізає диск і залишить рівно стільки місця, скільки ми ввели в поле Free Space Following.
Для наступного розділу простір на диску не міняємо, міняємо тільки пункт File System на linux-swap
Застосовуємо всі пророблені операції.
Натискаємо Apply.
Після виконання всіх операцій, закривай вікно GParted і починаємо установку
Вибираємо мова, що нам потрібний і тиснемо Forward.
Тепер вибираємо вартовий пояс, у якому ми перебуваємо й тиснемо Forward.
Розкладка клавіатури звичайно визначається автоматично.
Якщо цього не трапилося, то виберіть вручну. Для того, щоб перевірити Вашу розкладку клавіатури, можете надрукувати що-небудь у створене для цього поле. І знову тиснемо Forward.
Одним з найважливіших моментів є розмітка диска, але ми про це подбали заздалегідь, так що в нас проблем не буде.
Вибираємо пункт Указати розділи вручну й натискаємо Вперед.
Вибираємо наш основний розділ і натискаємо Змінити розділ (Change).
Вибираємо файлову систему Ext4, якщо необхідно ставимо галочку Форматувати, вибираємо крапку монтування - / і клацаємо ОК.
Теж саме робимо з іншим розділом, тільки використаємо, як розділ підкачування й клацаємо ОК.
Натискаємо Forward і переходимо до наступного кроку.
Клацаємо Установити й запускаємо процес установки.
Після завершення установки, перезавантажуємо комп'ютер,уводимо логін і пароль (якщо необхідно)
Індивідуальне завдання:
При створення віртуальної машини слід назвати її свої прізвищем.
Контрольні запитання:
Що таке Linux?
Що таке віртуальна машина?
Способи інсталяції Linux?
Відмінності Linux від Windows?
Переваги Linux.
Зміст звіту:
Тема роботи.
Мета роботи.
Основні етапи виконання індивідуального завдання.
Контрольні питання.
Висновки.
Практична робота № 2.3.2 Тема: Використання консолі. Команда sudo
Мета: Навчитись використовувати консоль. Отримати навички роботи з командою sudo
Короткі теоретичні відомості:
Ubuntu — операційна система для робочих станцій, лептопів і серверів, є найпопулярнішим у світі дистрибутивом Linux. Серед основних цілей Ubuntu — надання сучасного і водночас стабільного програмного забезпечення для пересічного користувача із сильним акцентом на простоту встановлення і користування.
Хід роботи:
Запускаємо термінал. Applications (Додатка) - Стандартні - Термінал Всі, можна запускати команди на виконання. Наприклад:ps aux | grep -v grep | grep -i terminal
Після того, як команда написана - натисніть уведення щоб неї виконати.
У терміналі ви бачите "запрошення командного рядка" і миготливий курсор слідом за ним, що запрошує ввести команду.z@x-laptop: $
Першим іде ім'я користувача, що буде запускати дану команду. Через символ @ від нього йде ім'я машини, що ви вводили при установці. Далі через двокрапку вказується поточна директорія, у якій ви перебуваєте й після її символ $ або # (другий варіант у випадку, якщо ви працюєте від імені суперкористувача, що буде розглянуто далі).
В Linux-системах, звичайно, особисті файли зберігаються в домашній директорії користувача. Домашня директорія користувача це така директорія, у якій користувач є хазяїном і може робити там всі що завгодно. Шлях до цієї директорії наступний: /home/логин/
Всі інші директорії потрібні для інших цілей. Наприклад, /bin/ містить виконують файлы, що, /root/ є домашньою директорією суперкористувача, /boot/ потрібний для завантажника й т.д.
Тому щораз коли ви запускаєте консоль, ви попадаєте в домашню директорію.
Мало того, ви не будете мати доступ на запис до інших директорій, якщо тільки не будете діяти від імені суперкористувача.
Отже, символ служить для позначення домашньої директорії.
Увага! Всі команди - регистрозависимые. Це значить що pwd й PWD це дві різні команди.
Команда pwd показує, у якій директорії ви перебуваєте в цей момент
pwd
Команда ls показує вміст директорії.
Залежно від того, у якій директорії викликається та або інша команда, результат, звичайно ж, буде різний. Тому необхідно навчитися змінювати поточну директорію.
Давайте спробуємо перемінити поточну директорію на директорію Examples. Увага! Імена файлів і директорій в Linux-системах регистрозависимые! Т.е. це означає що Examples й examples - це дві різні директорії.
Команда для зміни директорії - cd. Уведіть наступну команду: cd /usr/share/ex
І натисніть Tab. Ім'я директорії Examples повинне автоматично дописатися саме.cd /usr/share/example-content
Кілька команд починаються з "ls" і ви їх усе бачите. Таким чином, якщо ви забули якусь команду, те можна легко неї згадати, якщо ви хоча б приблизно знаєте з яких символів вона починається.
Повернемося до переходу в іншу директорію. Виконуємо команду "cd Examples" і переходимо в директорію Examples.
Перевіримо отримані навички вивчених команд: упевнимося що ми перебуваємо в директорії Examples і подивимося які файли в ній перебувають.
Тепер нам потрібно повернутися назад у домашню директорію. Є кілька шляхів. Перший, ми можемо вказати прямий шлях до неї, наприклад: cd /home/z
Обертаю вашу увагу на те, що home/z й /home/z це зовсім різні речі! Якщо найпершим символом іде символ /, то це значить що шлях починається з кореневої директорії /. Якщо ж цього символу немає, то це значить що шлях починається з поточної директорії.
Отже, продовжимо. Інший спосіб. Як уже відомо, символ є заміною шляху до домашньої директорії. Застосуємо це на практиці.
cd
Але деякі команди вимагають прав суперкористувача.Користувач має повноцінний доступ тільки до своєї домашньої директорії. Але це не означає що ви не можете видалити що-небудь із директорії /bin/ або додати туди що-небудь нове. Можна, за допомогою суперкористувача.
Суперкористувач, це користувач, що має необмежені права. Його логин root. Його домашня директорія /root/, така ж як у вас /home/login.
Крім доступу до директорій і файлів ви також "обмежені" доступом до запуску певних програм. Для чого це потрібно? Ці програми можуть впливати на діяльність системи й ви повинні знати, що ви робите. Щоб обмежити вас від виконання якої-небудь "небезпечної" програми випадково, використається це обмеження. Також воно потрібно, якщо на комп'ютері працює кілька користувачів й є адміністратор. Він повинен виконувати конфігурацію системи, а користувачі можуть виконувати звичайну роботу.
Давайте спробуємо створити файл у директорії, куди користувач не має доступу. Команда touch створює порожній файл, або обновляє час створення існуючого файлу. Спробуємо створити файл /var/test.
touch /var/test
Ключове вираження тут "Відмовлено в доступі". Якщо ви бачите таке повідомлення або схоже - це означає що вам потрібно запустити команду від імені суперкористувача й ви знаєте що ви робите.
Щоб запустити команду від імені суперкористувача використайте наступний синтаксис.
sudo команда
Ключове слово sudo і наступна за ним команда означає запуск цієї команди від імені суперкористувача.
sudo touch /var/test
Ви побачите запит на уведення пароля.
Уводите той пароль, що ви використаєте при логине й натискайте уведення.
Щоб не засмічувати файлову систему, видалите файл наступною командою.
sudo rm /var/test
Зверніть увагу на те, що пароль у вас не був запитаний. Це відбувається тому, що створилася тимчасова sudo-сесія й найближчі n хвилин вам не прийде заново вводити пароль
У прикладах вище ви самі вручну запускаєте команди, які вимагають суперкористувача. Але є, наприклад, деякі графічні додатки, які вимагають прав суперкористувача.
Якщо відкрити пункт меню "System - Адміністрування - Вікно входу в систему"...то ви побачите запит для уведення пароля суперкористувача. Як уже було сказано вище, необхідно ввести пароль свого користувача.
У чому різниця між sudo й gksu? Для чого потрібна ця різниця? Роблять вони одне й теж, різниця в тім, що sudo запитує пароль у консолі, а gksu - показує уведення пароля в діалозі. Т.е. якщо вам потрібно виконати команду в консолі - використайте sudo, а якщо ви запускаєте графічний додаток - використайте gksu.
Індивідуальне завдання:
При заданні назві файлу та директорії слід використати своє прізвище.
Контрольні запитання:
Що таке Linux?
Які команди для консолі існують??
Способи визову консолі?
Відмінності Linux від Windows?
Переваги Linux.
Зміст звіту:
Тема роботи.
Мета роботи.
Основні етапи виконання індивідуального завдання.
Контрольні питання.
Висновки.
Практична робота № 2.3.3 Тема: Налаштування доступу до мережі Інтернет
Мета: Навчитись налаштовувати доступ до мережі Інтернет всіма можливими засобами.
Короткі теоретичні відомості:
Ubuntu — операційна система для робочих станцій, лептопів і серверів, є найпопулярнішим у світі дистрибутивом Linux. Серед основних цілей Ubuntu — надання сучасного і водночас стабільного програмного забезпечення для пересічного користувача із сильним акцентом на простоту встановлення і користування.
Ubuntu надає користувачу мінімальний набір програм загального призначення: багатовіконне стільничне середовище, засоби для перегляду Інтернету, організації електронної пошти, офісні програми з можливістю читати і записувати файли в форматі Microsoft Office, редактор зображень, програвач компакт-дисків тощо. Спеціалізоване програмне забезпечення, потрібне досвідченішим користувачам, можна отримати із відповідних репозиторіїв. Серверний варіант системи включає також засоби, потрібні для організації сервера баз даних, веб-сервера, сервера електронної пошти, тощо.
Інсталяційні диски Ubuntu безкоштовні.
Хід роботи:
У цей час існує 4 найпоширеніші способи виходу в інтернет: за допомогою Ethernet, DSL, авторизуючись через VPN і за допомогою Wi-Fi. Розглянемо кожний з них. Ethernet — це технологія мереж, в основному локальних. Якщо у Вас Ethernet c настроєним DHCP (протокол, що дозволяє комп'ютерам автоматично одержувати IP-адресу й інші параметри, необхідні для роботи в мережі TCP/IP), то Вам крупно повезло і єдине, що Вам потрібно зробити - з'єднати кабель із комп'ютером. Якщо Ваш провайдер не підтримує автонастройку параметрів через DHCP, то необхідно набудовувати з'єднання вручну.
Для настроювання інтернету необхідно зайти в Network Connections. Тому що редагування з'єднання необхідно виконати із правами адміністратора (про це свідчать ключики на кнопці Edit), Вам необхідно ввести пароль і нажати Authenticate.
Переходимо на вкладку IPv4 Settings, вибираємо в пункті Method — Manual і натискаємо Add. Тепер необхідно ввести деякі дані: Address, Netmask, Gateway, DNS. Address - адреса Вашого комп'ютера. Netmask (маска) - діапазон ip адрес у Вашій мережі (звичайно 255.255. 255.0). Gateway (шлюз) - маршрут за замовчуванням (через що вийти в інтернет). DNS - сервер доменних імен.
Wi-fi - один з форматів передачі цифрових даних по радіоканалах. Настроювання схоже з настроюванням Ethernet. Якщо DHCP настроєний, то Вам залишається тільки кликнути по потрібному з'єднанню. Якщо ні, то Знаходимо наше з'єднання й натискаємо Edit. Уводимо всі необхідні дані й ім'я з'єднання в поле Connection name і натискаємо Apply.
DSL - цифрова абонентська лінія Настроїти DSL інтернет дуже просто.
Заходимо в Network Connections на вкладку DSL і натискаємо Add. У даному вікні вводите свій логін у поле Username і пароль у поле Password. Також можете поставити галочку Connect Automatically для того, щоб після завантаження Ubuntu відбувалося підключення автоматично. Уведіть ім'я з'єднання в поле Connection name. Натискаємо Apply. Для того, щоб підключитися вибираємо Ваше з'єднання
VPN (Virtual Private Network) - це мережа, побудована поверх іншої. Для настроювання VPN нам знадобиться встановити 2 пакети. Пакети мають розширення .deb й установка виконується подвійним кличем (deb є аналогом exe в Windows).
Отже, пакети які нам знадобляться:
pptp-linux
network-manager-pptp
Послідовність установки принципова! Спочатку пакет pptp-linux, а потім network-manager-pptp.
Скачати ці пакети можна із сайту http://packages.ubuntu.com/
У поле пошуку вводимо потрібний нам пакет і клікаемо Search. Вибираємо потрібну нам платформу. Вибираємо країну, у якій перебуває сервер з файлом. Чим ближче сервер до Вашої країни, тим швидше швидкість. Проходимо вищеописану процедуру ще раз і зберігаємо пакет pptp-linux. Післе скачування починаємо встановлювати кожен пакет c допомогою подвійного щиглика по пакеті, починаючи з пакета pptp-linux.
Теж саме робимо з пакетом network-manager-pptp.
Після установки потрібних пакетів ідемо в Network
Connections і бачимо, що кнопка Add стала активної. Клікаемо по ній. Вибираємо тип VPN з'єднання й натискаємо Create. Уводимо ім'я з'єднання, шлюз, логін, пароль і клікаемо Apply.
Індивідуальне завдання:
При заданні IP-адреси останньою цифрою слід обирати номер варіанта студента.
Контрольні запитання:
Що таке Linux?
Які типи підключення існують?
Способи інсталяції пакетів?
Відмінності Linux від Windows?
Переваги Linux.
Зміст звіту:
Тема роботи.
Мета роботи.
Основні етапи виконання індивідуального завдання.
Контрольні питання.
Висновки.
Практична робота № 2.3.4 Тема: Репозиторії. Оновлення системи.
Мета: Навчитись встановлювати операційну систему на віртуальну ПЕОМ.
Короткі теоретичні відомості:
Ubuntu — операційна система для робочих станцій, лептопів і серверів, є найпопулярнішим у світі дистрибутивом Linux. Серед основних цілей Ubuntu — надання сучасного і водночас стабільного програмного забезпечення для пересічного користувача із сильним акцентом на простоту встановлення і користування.
Ubuntu надає користувачу мінімальний набір програм загального призначення: багатовіконне стільничне середовище, засоби для перегляду Інтернету, організації електронної пошти, офісні програми з можливістю читати і записувати файли в форматі Microsoft Office, редактор зображень, програвач компакт-дисків тощо. Спеціалізоване програмне забезпечення, потрібне досвідченішим користувачам, можна отримати із відповідних репозиторіїв. Серверний варіант системи включає також засоби, потрібні для організації сервера баз даних, веб-сервера, сервера електронної пошти, тощо.
Інсталяційні диски Ubuntu безкоштовні.
Хід роботи:
В Ubuntu використається трохи інший підхід до установки й відновлення додатків. Тут точно також можна скачати настановний пакет й установити будь-яку програму, як й в Windows, але є й інший спосіб (який використається значно частіше). Цей інший спосіб - використання репозиторіїв.
Репозиторій - це сховище програм в інтернеті. Сховище це постійно змінюється й поповнюється новим програмним забезпеченням. Програма-установник на вашому комп'ютері кэширует список усього програмного забезпечення із сервера й знає що там перебуває. Також ця програма порівнює версії вашого ПО з тим що перебуває на сервері й пропонує вам обновитися у випадку випуску нової версії. Це дуже зручно. Усе в одному. Ви запускаєте одну програму, робите пошук того що вам потрібно, установлюєте одним кличем і все. Далі програма роботи з ПО сама простежить і попередить вас про те, що вийшла нова версія.
Настроїмо список репозиториев, для цього існує кілька способів.
Список використовуваних репозиториев - джерела додатків
Заходимо в меню System (Система) - Адміністрування - Джерела додатків
Перед нами додаток, що дозволяє вам модифікувати список репозиториев.
На першій вкладці перераховані офіційні репозитории Ubuntu.
Перші два містять Open Source додатка. Наступні два пункти містять драйвера для пристроїв й інше програмне забезпечення, що Open Source уже вважатися не може. Виділяйте всі чотири пункти, якщо у вас немає із цим яких-небудь обмежень. Останній пункт у списку - це вихідний код додатків. Зверніть увагу на те, що диск, з якого ви встановлювали Ubuntu також може використатися в якості репозитория. Природно ніяких відновлень там не з'явиться згодом, але встановити ПО, що перебуває на ньому можна. Це може придатися на випадок, якщо у вас немає інтернету.
Перемикаємося на наступну вкладку.
Сюди можна додати будь-який існуючий репозиторий. Наприклад, в Google є свій репозиторий для установки й відновлення таких програм як Picasa й іншої продукції. Як ви можете бачити, тут уже встановлений один зі сторонніх репозиториев, "партнер" Ubuntu.
Включили репозиторий Ubuntu partner. Хочу звернути увагу на те, що після того, як ви зробите які-небудь зміни, стає активної кнопка "Revert" і багато хто випадково або навмисно натискають її, думаючи що це аналог "Обновити". Ця кнопка скасовує всі ваші зміни!
Перемикаємося на наступну вкладку.
Тут ви бачите настроювання відновлення системи.
Перші два пункти виділяйте в кожному разі, це відновлення безпеки системи й рекомендують обновления, що, додатків.
Щодо наступних двох пунктів вам доведеться думати самим. Там перебувають відновлення, які не були до кінця протестированы. Тут ціпок про два кінці. Якщо вам потрібна абсолютна надійність - не виділяйте їх. Якщо вам цікаво користуватися самими останніми версіями - то виділяйте. Це справа вибору кожного. Для того щоб застосувати всі зміни - натисніть Close. Але якщо ви додали сторонній репозиторий (Ubuntu partner не береться до уваги) - те вам потрібно перейти на наступну вкладку.
Кожен репозиторий повинен бути підписаний ключем. При додаванні сторонніх репозиториев, які не підтримуються Ubuntu, вам також потрібно скачати ключ для цього репозитория й установити його.
Ну властиво все. Після того як ви натиснете Close, якщо ви зробили які-небудь зміни, у вас з'явиться от таке вікно.
Нагадаю ще раз принцип роботи з репозиториями. В інтернеті зберігається список ПО й вашої програмі-установникові необхідно знати про те, що ж саме відтіля можна скачати і яка версія додатків. Якщо ви змінили список репозиториев - то ці знання необхідно обновити, що власне кажучи, вам і пропонується зробити. Тисніть Reload.
Список обновляється, по завершенні вікно просто закриється. І на цьому всі, ми обновили список репозиториев.
Список використовуваних репозиториев - ручний метод
Все те, що було описано вище можна зробити самостійно за допомогою консолі й редактори gedit (або будь-якого іншого, якщо у вас тільки консоль і немає графічної оболонки, наприклад - nano).
Файл, що містить список всіх репозиториев: /etc/apt/sources.list. Відкриємо його на редагування. Помічу, що файл доступний на редагування тільки суперкористувачеві.
gksu gedit /etc/apt/sources.list
Ви побачите список з коментарями. Деякі репозитории будуть уже доступні, деякі будуть закомментированы.
Всі що потрібно зробити - це раскомментировать ті репозитории, які ви хочете використати й зберегти файл. На малюнку вище я виділив дві області. У першої репозиторий закомментирован і не використається, у другий - використається. Для коментування використається символ # перед репозиторием.
Всі що починається з deb - це звичайні додатки, всі що починається з deb-src - це вихідний код додатків.
Програма apt-get використається для установки додатка й відновлення системи, ми розглянемо її в подробицях пізніше, поки ж нам потрібна команда:
sudo apt-get update
Всі, ми зробили те ж саме вручну.
Відновлення системи
Після того як ви обновили список репозиториев, ви швидше за все побачите от такий значок відновлення в трее.
Це означає що з'явилися нові відновлення для имеющего у вас ПО, або для системи.
Натисніть лівою кнопкою миші на цьому значку.
Перед вами менеджер відновлень. Перший раз після установки відновлень може бути дуже багато (а в принципі може й не бути взагалі, дивлячись які репозитории ви підключили і як настроїли відновлення).
Зверніть увагу на розмір скачиваемых пакетів, якщо у вас інтернет обмежений. Для кожного відновлення можна подивитися опис.
Щоб установити відновлення - тиснемо Install Updates.
Почалося накачування пакетів відновлень. Щоб побачити подробиці - натисніть на відповідний значок.
Ви побачите статус накачування конкретного пакета, а також швидкість завантаження й приблизний час до кінця накачування.
Після того як накачування закінчиться - почнеться установка ПО. Цей процес може забрати довгий час.
Ну от і всі, відновлення завантажені й установлені.
Тиснемо Restart Now і перевантажуємося.
Всі, система обновлена.
Якщо ви забрали автопроверку відновлень або якщо хочете перевірити відновлення негайно, то можна викликати менеджер відновлень із меню: System (Система) - Адміністрування - Менеджер відновлень. Тільки не забудьте потім у ньому нажати кнопку перевірки відновлень.
Ручне відновлення системи
Все те, що я описав вище можна зробити вручну в консолі.
Щораз перед тим як зробити відновлення системи, потрібно обновити кэш, базу знання про те, що перебуває в репозиториях.
sudo apt-get update
Аналогом відновлення через графічний менеджер відновлень у консолі є дві команди: sudo apt-get upgrade й sudo apt-get dist-upgrade
Виконувати потрібно обидві команди!
Вивід обох команд однакові, розглянемо кожну з них, наприклад sudo apt-get update:
Перш ніж продовжити, програма розраховує розмір архівів, які необхідно скачати. Якщо інтернет дозволяє - пишіть y англійське (або Д) і тисніть уведення.
Індивідуальне завдання:
Встановіть пакет, перша літера назви якого співпадає з першою літерою вашого прізвища.
Контрольні запитання:
Що таке репозиторій?
Які бувають репозиторії?
Способи інсталяції пакетів?
Відмінності Linux від Windows?
Переваги Linux.
Зміст звіту:
Тема роботи.
Мета роботи.
Основні етапи виконання індивідуального завдання.
Контрольні питання.
Висновки.
Практична робота № 2.3.5 Тема: Встановлення програмного забезпечення.
Мета: Навчитись встановлювати операційну систему на віртуальну ПЕОМ.
Короткі теоретичні відомості:
Ubuntu — операційна система для робочих станцій, лептопів і серверів, є найпопулярнішим у світі дистрибутивом Linux. Серед основних цілей Ubuntu — надання сучасного і водночас стабільного програмного забезпечення для пересічного користувача із сильним акцентом на простоту встановлення і користування.
Ubuntu надає користувачу мінімальний набір програм загального призначення: багатовіконне стільничне середовище, засоби для перегляду Інтернету, організації електронної пошти, офісні програми з можливістю читати і записувати файли в форматі Microsoft Office, редактор зображень, програвач компакт-дисків тощо. Спеціалізоване програмне забезпечення, потрібне досвідченішим користувачам, можна отримати із відповідних репозиторіїв. Серверний варіант системи включає також засоби, потрібні для організації сервера баз даних, веб-сервера, сервера електронної пошти, тощо.
Інсталяційні диски Ubuntu безкоштовні.
Хід роботи:
1.Synaptic
Заходимо в меню Система - Адміністрування - Менеджер пакетів Synaptic
Перед нами Synaptic. За допомогою його можна встановити й видалити будь-який додаток з підключених у вас репозиториев.
Ліворуч угорі ви можете бачити кнопку "Обновити". Ще раз про репозиториях: ПО зберігається в інтернеті на спеціальних серверах. Репозитории регулярно обновляються новими версіями додатків і доповнюються новими програмами, і тому, щоб бути в курсі про те, що перебуває в репозиториях прямо зараз - необхідно регулярно обновляти ці відомості. Якщо у вас коштує автоматичне відновлення ПО, ви можете взагалі не натискати цю кнопку, Ubuntu робить це регулярно сам (йому адже треба знати, коли ПО можна обновити).
Ліворуч ви можете бачити категорії ПО й також фільтрацію. Наприклад, можна отфильтровать і показати всі встановлені програми. Не впевнений що категорії ПО ваи сильно допоможуть, набагато простіше скористатися пошуком. Найчастіше ви будете користуватися саме цим. Натиснемо на пошук.
У результаті пошуку може бути знайдено кілька пакетів. Наприклад якщо ви будете шукати mc (консольний файловий менеджер) за назвою й описом, ви одержите дуже велику кількість результатів, тому що сполучення "mc" може зустрічатися в описі пакетів дуже часто. У нас у результаті на вибір два пакети. Якщо за назвою пакетів не зрозуміло який саме ставити - прочитайте опис. Щоб відзначити ПО для установки - кликніть двічі на чекбоксе.
Перед нами з'явилося вікно, що попереджає про те, що для установки Krusader необхідно поставити багато залежностей.
У такий спосіб можна відзначити для установки (і видалення) скільки завгодно додатків. Коли ви закінчите з вибором - натисніть застосувати в головному вікні Synaptic.
Спробуємо встановити поки тільки Krusader. Натискаємо на кнопку "Застосувати".
Для початку скачиваются всі необхідні .deb пакети.
Потім починається безпосередня установка.
Після того як установка закінчиться - натискайте "Закрити" або попередньо виділите галочку, щоб по закінченні установки вікно закривалося саме. Ну от і всі, ми встановили Krusader. Установлене ПО можна буде знайти в меню, якщо воно звичайно не консольне.
Точно також можна встановити будь-яке інше ПО, що ваи потрібно. Наприклад, якщо ви хочете знайти додаток для того, щоб слухати радіо, запустите Synaptic й у пошуку напишіть Radio. Серед отриманих результатів пошукайте те, що вам потрібно.
2 Перегляд властивостей установленого пакета за допомогою Synaptic
Зайдемо в Sypantic і знову знайдемо вже встановлений Krusader.
Натисніть правою кнопкою миші на встановленому пакеті.
За допомогою двох пунктів меню пакет можна видалити.. Різниця між звичайним видаленням і повним видаленням полягає в тому, що при повнім видаленні разом із самою програмою також будуть вилучені всі конфігураційні файли додатка.
Зайдемо у властивості пакета.
На закладці "Загальне" в основному загальна інформація (ну це й логічно). Тут можна подивитися яку версію ви використаєте, яка версія остання, скільки потрібно скачати, щоб обновитися, категорія цього ПО й іншее.
Наступна закладка вже интересней. Залежності чи навряд нас зацікавлять, а от інша інформація може бути корисної. Зверніть увагу на те, що krusader пропонує встановити додаткове ПО, а саме: архиваторы, утиліти для порівняння, текстовий редактор й інше.. Після установки архиваторов (якщо вони вже не встановлені) ви зможете відкривати архіви в Krusader. Думаю, це корисна інформація.
Переходимо на наступну закладку. Іноді бувають такі ситуації, що потрібно знайти якісь файли, що ставляться до додатка й не знаєш звідки починати шукати. Ця закладка допоможе вам у цьому.
На наступній вкладці можна подивитися доступні версії додатка. Як підказує зауваження нижче, можна встановити певну версію додатка, наприклад більше стару, якщо в новий якийсь дефект.
Ну й остання вкладка показує розширений опис пакета, що допоможе вам зрозуміти, чи то це, що ви шукаєте, чи ні.
3 Кэш установлених пакетів
Щораз коли ви встановлюєте новий пакет - він зберігається в директорії /var/cache/apt/archives/
Що це означає?
По-перше, якщо ви видалите, наприклад, Krusader, і спробуєте його поставити заново, те вам не прийде нічого скачивать.
По-друге, якщо для вас критичне місце на жорсткому диску й терміново потрібно очистити його, то ви можете видалити файли з кэша. Наприклад, після установки системи й всіх відновлень у мене розмір уже виріс до 300Мб. Пізніше я покаджу як видалити весь кеш однією командою, а зараз він нам ще знадобиться.
4. Видалення непотрібних залежностей
Як ви вже знаєте, одна програма може залежати від десятка бібліотек. При установці додатка всі залежності будуть установлені автоматично. А що буде, якщо програма нам не сподобається й ми її видалимо? Що буде із залежностями? Якщо інший додаток використає ці ж бібліотеки - то природно вони потрібні в системі. А якщо немає?
Давайте видалимо встановлений Krusader. Як це зробити я описав вище.
Після того, як Krusader буде вилучений, в Synaptic виберіть "Стан" з фільтра ПО. Якщо все було зроблено правильно - ви побачите категорію "Установлені (можуть бути автоматично вилучені)". Ця категорія з'являється тільки тоді, коли в системі встановлені бібліотеки, які вже не потрібні. Можна виділити всі пакети й видалити їх.
Пункт меню "Установка/видалення додатків"
Synaptic гарний для тих випадків, коли ви знаєте що встановлювати або хоча б приблизно догадуєтеся про це.
Але іноді хочеться просто поэкспериментировать, спробувати різні додатки, зрівняти їх..
Для цих цілей є інший додаток.
Заходимо в пункт меню Додатка - Установка/видалення додатків.
Перед вами додаток, за допомогою якого можна зробити огляд ПО. Ліворуч перебувають категорії.
Зверніть увагу на короткий вступ, що показується при запуску програми. Установка/видалення програм робиться дуже просто, також як й в Synaptic. Особливу увагу звернете на те, що за замовчуванням показуються не всі додатки, а тільки підтримувані! Я спеціально виділив це на малюнку вище. Щоб побачити всі додатки, які можна встановити, виберіть відповідний пункт меню. Також додатка можна сортувати по їхній популярності. На першому місці виявиться те, що користувачі встановлюють найчастіше. Хоча не варто довіряти цьому, іноді дуже гарні програми коштують не в перших рядах.
5 Установка, видалення, пошук й інші операції вручну
Все те, що було показано вище, можна зробити вручну в консолі.
Щоб зробити пошук у репозиториях використайте команду
apt-cache search ім'я
Давайте спробуємо пошукати krusader
apt-cache search krusader
Як й у випадку з Synaptic - ми знайшли два пакети.
Щоб установити пакет, використайте команду
sudo apt-get install ім'я
Ви можете помітити що команда пошуку виконувалася без sudo, тоді як установка виконується від імені суперкористувача.
Давайте встановимо krusader:
sudo apt-get install krusader
Як й у випадку з Synaptic, ми бачимо які залежності будуть установлені разом з додатком й які додаткові додатки нам пропонують установити.
Зверніть увагу на те, що скачати необхідно 0 MB з 25,4 MB! Погоджуємося й установлюємо krusader.
Щоб видалити додаток використайте команду:
sudo apt-get remove ім'я
Щоб видалити разом з конфігураційними файлами:
sudo apt-get purge ім'я
Давайте видалимо krusader
sudo apt-get remove krusader
Читаємо, погоджуємося й видаляємо.
Отже, щоб видалити залежності, які більше не використаються жодним додатком, використайте команду:
sudo apt-get autoremove
Всі скачанные пакети автоматично зберігаються в директорії /var/cache/apt/archives/. Щоб видалити всі такі пакети за один раз, використайте наступну команду:
sudo apt-get clean
6 Установка .deb за допомогою GDebi
Репозитории це добре, але іноді бувають ситуації, коли там немає того, що нам потрібно. Іноді там взагалі немає потрібного пакета, а іноді там перебуває стара версія, що не підтримує те, що було реалізовано зовсім недавно. І тоді ви заходите на сайт виробника в надії що там є .deb версія й скачиваете неї.
Після того як пакет скачали - знайдіть його (по-умовчанню Firefox збереже його на робочому столі, якщо там немає, зайдіть у домашню директорію через меню "Перехід").
Всі що потрібно зробити - просто двічі нажати мишкою на пакеті.
Ну от і все. Пакет установлений.
Відкриємо Synaptic.
7 Установка .deb вручну
Установити .deb можна й з консолі. Для цього використайте команду:
sudo dpkg -i ім'я файлу
Наприклад:
sudo dpkg -i smplayer_0.6.2_i386.deb
Природно, ви повинні перебуває в директорії, де перебуває пакет, або використати повний шлях до цього пакета.
8 Виправлення пакетів з помилками
Іноді можна перестаратися з установкою ПО й поламати що-небудь. У цьому випадку ви побачите попереджуюче повідомлення в трее через якийсь час. Або ви побачите повідомлення при запуску Synaptic або якщо вручну спробуєте що-небудь установити.
Ця ситуація може виникнути, наприклад, якщо за допомогою dpkg -i спробувати поставити пакет, для якого не були знайдені залежності. Ну й багато інших ситуацій.
Щоб побачити проблемний пакет в Synaptic виберіть "Спеціальні фільтри - З помилками".
Щоб полагодити пакет, виберіть пункт меню "Виправлення - Виправити пакети з помилками".
Після цього потрібно застосувати ті дії, які приготував Synaptic. Це може бути просто установка додаткових пакетів або видалення невірного пакета, якщо залежності не можуть бути знайдені.
Після того як ви натиснете "Застосувати" - ви побачите які дії будуть виконані.
У консолі можна зробити теж саме за допомогою команди:
sudo apt-get -f install
9 Alien
Іноді бувають ситуації, коли є тільки .rpm пакет (інший вид установника, з інших Linux-систем), але встановити програму необхідно.
Наприклад у такому форматі можна знайти установник vmware tools, якщо ви пробуєте Ubuntu на віртуальній машині.
У цьому випадку можна конвертувати .rpm пакет в.deb пакет, хоча це й не рекомендується.
Допоможе в цьому програма alien
Щоб установити її:
sudo apt-get install alien
Або через Synaptic.
Після того як він установлений, перейдіть у консолі в директорію, де перебуває .rpm пакет і виконаєте команду:
alien ім'я_файлу.rpm
Через якийсь час (це може бути довго) буде создан.deb пакет, що уже можна використати звичайним образом.
Індивідуальне завдання:
Встановіть пакет, перша літера назви якого співпадає з першою літерою вашого прізвища.
Контрольні запитання:
Що таке пакет?
Які бувають пакети?
Способи інсталяції пакетів?
Відмінності Linux від Windows?
Переваги Linux.
Зміст звіту:
Тема роботи.
Мета роботи.
Основні етапи виконання індивідуального завдання.
Контрольні питання.
Висновки.
Практична робота № 2.3.6 Тема: Встановлення та використання Wine.
Мета: Навчитись використовувати вільне програмне забезпечення, що дозволяє використовувати Windows програми в Linux.
Короткі теоретичні відомості:
Ubuntu — операційна система для робочих станцій, лептопів і серверів, є найпопулярнішим у світі дистрибутивом Linux. Серед основних цілей Ubuntu — надання сучасного і водночас стабільного програмного забезпечення для пересічного користувача із сильним акцентом на простоту встановлення і користування.
Ubuntu надає користувачу мінімальний набір програм загального призначення: багатовіконне стільничне середовище, засоби для перегляду Інтернету, організації електронної пошти, офісні програми з можливістю читати і записувати файли в форматі Microsoft Office, редактор зображень, програвач компакт-дисків тощо. Спеціалізоване програмне забезпечення, потрібне досвідченішим користувачам, можна отримати із відповідних репозиторіїв. Серверний варіант системи включає також засоби, потрібні для організації сервера баз даних, веб-сервера, сервера електронної пошти, тощо.
Інсталяційні диски Ubuntu безкоштовні.
Wine - це вільне програмне забезпечення, що дозволяє користувачам UNIX-подібних систем архітектури x86 (і інших архитектур, при наявності сумісності, наприклад, AMD64) виконувати 16 й 32-бітні додатки Microsoft Windows (64-бітні додатки перебувають у стадії ранньої реалізації).
Хід роботи:
1 Установка Wine
Встановіть Wine:
sudo apt-get install wine
Запустите конфигуратор wine, у домашній директорії створиться папка /.wine/
winecfg
Поки що нічого там не варто торкати, закрийте.
2 Установка Direct за допомогою Winetricks
DirectX - це набір API функцій, розроблених для рішення завдань, пов'язаних з ігровим і відеопрограмуванням під Microsoft Windows, розуміє його потрібно встановити.
Ви можете скачати, розпакувати й установити Direct вручну:
Ви можете скористатися WineSX або Q4Wine - які дозволяють легко настроїти Wine шляхом установки й видалення програм, редагування реєстру, керування файлами й багато чого іншого в графічному режимі.
WineSX - GUI для Ubuntu.
Q4Wine - GUI для Kubuntu.
Але співтовариство Wine, пропонує вам більше витончений варіант установки за допомогою скрипта winetricks. Який крім Direct може ставити ряд інших програм, наприклад: .NET, Mono і навіть Firefox3, і MS Windows Media Player й ін. Шрифти.
Скачайте скрипт командою в терміналі:
wget http://www.kegel.com/wine/winetricks
Дайте права на запуск:
chmod a+rwx winetricks
Запускати програму треба саме під тим користувачем, під яким у вас працює Wine, інакше софт установиться не туди, куди потрібно. Права суперкористувача не будуть потрібні.
Для відкриття графічного меню, два рази кликніть по скрипту й виберіть: "Запустити"
Поставте галочку проти directx9 і натисніть "OK"
А так само, ви можете встановити пакет з термінала:
./winetricks directx9
Для запуску скрипта winetricks по alt+F2, його варто перемістити в /usr/bin
sudo mv winetricks /usr/local/bin
У терміналі можна вказувати відразу кілька пакетів, розділяючи назви пробілом. У графічному інтерфейсі програми, теж можна вибирати кілька пакетів (використовуючи для цього клавіші shift або ctrl).
3 Установка необхідних бібліотек
Скачайте в домашню директорію кілька необхідних бібліотек Windows:
mscoree.dll
streamci.dll
mfc42.dll
Скопіюйте їх в /.wine/drive_c/windows/system32/, перейдіть у цю папку й видалите непотрібні бібліотеки:
cp mscoree.dll streamci.dll mfc42.dll /.wine/drive_c/windows/system32/ && cd /.wine/drive_c/windows/system32/ && rm d3d8.dll d3d9.dll ddraw.dll dsound.dll dsound.vxd quartz.dll dxdiagn.dll
При необхідності відредагуйте файл /.wine/user.reg
gedit /.wine/user.reg
У кінець файлу вставте:
[Software\\Wine\\DllOverrides] 1196330736
"d3d8"="native"
"d3d9"="native"
"d3dim"="native"
"d3dx8"="native"
"d3dxof"="native"
"dciman32"="native"
"ddrawex"="native"
"devenum"="native"
"dinput"="native"
"dinput8"="native"
"dmband"="native"
"dmcompos"="native"
"dmime"="native"
"dmloader"="native"
"dmscript"="native"
"dmstyle"="native"
"dmsynth"="native"
"dmusic"="native"
"dplay"="native"
"dplayx"="native"
"dpnaddr"="native"
"dpnet"="native"
"dpnhpast"="native"
"dswave"="native"
"dxdiagn"="native"
"mscoree"="native"
"quartz"="native"
"streamci"="native"
Снову запустите конфигуратор wine:
winecfg
Перейдіть на вкладку "Бібліотеки", де кожен зазначений з нижче наведеного списку файл відредагуйте, указуючи що бібліотека "Убудована (Wine)": d3d8, d3d9, ddrawex, dinput, dinput8.
4 Установка шрифтів
Для того, щоб шрифти відображалися нормально, їх треба встановити. Справа в тому, що за замовчуванням папка /.wine/drive_c/windows/fonts майже порожня.
Установите системні шрифти Windows:
./winetricks corefonts
Ви можете доповнити колекцію шрифтів скачавши архів, розпакувавши й скопіювавши файли *.ttf в /.wine/drive_c/windows/fonts
wget http://ubuntologia.ru/article_files/wine/notes_69.tar.gz && tar xvfz notes_69.tar.gz && cp /fonts-cyr-win311/*TTF /.wine/drive_c/windows/Fonts
Видалите все сміття з домашньої директорії:
rm -f mscoree.dll streamci.dll mfc42.dll notes_69.tar.gz && rm -rf fonts-cyr-win311
5 Установка й видалення додатків
Для установки win-додатка найпростіше скористатися файловим браузером winefile:
winefile
Досить перейти в необхідний каталог і запустити програму подвійним щигликом миші.
Багато win-додатків запитують перезавантаження для завершення установки. Зрозуміло, перезавантажувати host-систему при цьому не треба.
Процедурі перезавантаження Windows, відповідає команда - wineboot:
wineboot
Якщо в цей момент в Wine виконуються інші додатки, то рекомендується їх завершити до перезавантаження.
Для установки *.msi, скористайтеся командою:
msiexec /i example.msi
Для видалення win-додатка:
Перейдіть в "Додатки" - "Wine" - "Програми" - "Папка із програмою" - "Uninstall"
Або скористайтеся утилітою uninstaller. Ця утиліта виводить список установлених додатків. Щоб видалити додаток, виберіть його зі списку й натисніть кнопку "Uninstall". Якщо додатка, що ви хочете видалити, немає в списку, то буде досить просто видалити каталог з додатком (можна скористатися для цього програмою winefile, а можна вручну, перейшовши в каталог /.wine/drive_c/Program Files).
6 Запуск додатків
Якщо установка додатка пройшла правильно, в "Додатки" - "Wine" - "Програми" з'явиться відповідне меню. Якщо з якихось причин цього не відбулося, пробуйте запустити встановлену програму через термінал.
Приміром, я запускаю з термінала встановлений калькулятор:
cd /wine/drive_c/"Program Files"/Calc
calc.exe
Не намагайтеся запустити додатка Windows щигликом в Nautilus. Іноді цей фокус проходить, але може привести до помилок.
Загальні настроювання
Додатка:
За замовчуванням установлений Windows XP, якому можна змінити на іншу версію. Причому можна настроїти так, щоб кожен додаток запускався зі своїм параметром.
Бібліотеки:
За замовчуванням всі бібліотеки в Wine використаються свої. Але при установці Direct, ви внесли там необхідні зміни.
Графіка:
Для деяких додатків може знадобитися включити або виключити верхові й пиксельные шейдеры, може знадобитися емуляція віртуального робочого стола. Експериментуйте.
Вид й інтеграція:
У вкладці "Графіка", за замовчуванням коштують галочки "дозволити менджеру вікон управляти вікнами Wine” й "дозволити менджеру вікон декорувати вікна", оформлення win-вікон буде таким же, як й у будь-яких інших додатків. При бажанні ви можете управляти розмірами системних шрифтів і кольорами десктопа.
Диски:
Тут можна додавати диски, використовуючи для них будь-яку директорію усередині файлової системи. Змонтовану флешку, дисковід або образ диска.
Аудо:
На ваш розсуд.
Якщо звук працює, то торкати там нічого не рекомендується.
Неполадки
Якщо щось пройшло некоректно, рекомендується переустановити Wine і всі програми.
Для цього варто видалити директорію /.wine, виконати команду winecfg і знову встановити програми.
Видаляти пакети wine й wine-gecko в Synaptic не потрібно.
Буває що після видалення програм установлених під Wine, залишаються ярлики в меню.
Їх можна видалити в такий спосіб:
Подивитеся й видалите отут: /.local/share/applications/wine/Програми
Для видалення ВСІХ ярличків:
sudo rm -r /.local/share/applications/wine/Програми
Пам'ятка
При запуску Wine - закривайте всі працюючі додатки й відключайте Compiz!
Можливо вам будуть потрібні распаковщики *.rar, *.zip й ін.
sudo apt-get install unace rar unrar zip unzip p7zip-full p7zip-rar sharutils aish uudeview mpack lha arj cabextract file-roller
Індивідуальне завдання:
Встановіть програму, перша літера назви якого співпадає з першою літерою вашого прізвища.
Контрольні запитання:
Що таке Wine?
Які бувають програми?
Способи інсталяції програм?
Відмінності Linux від Windows?
Переваги Linux.
Зміст звіту:
Тема роботи.
Мета роботи.
Основні етапи виконання індивідуального завдання.
Контрольні питання.
Висновки.
Практична робота № 2.3.7 Тема: Встановлення демонстраційної версії ОС Windows 2000 на віртуальну машину
Мета: Навчитись встановлювати операційну систему на віртуальну ПЕОМ.
Короткі теоретичні відомості:
Windows 2000 (також має назву Win2k, W2k) — це операційна система сімейства Windows NT корпорації Майкрософт, яка призначена для роботи на комп'ютерах з 32-бітними процесорами.
Ця ОС випускається у чотирьох виданнях: Professional, Server, Advanced Server, DataCenter Server. Зараз знаходиться у актуальному стані пакет оновлення 4.
Хід роботи:
Виконання практичної роботи аналогічне виконанню практичної роботи № 3.7. Студентам рекомендується використати вже отримані знання та навички, відомості з мережі Інтернет для найбільш правильного виконання роботи.
Індивідуальне завдання:
При створення віртуальної машини слід назвати її свої прізвищем.
Контрольні запитання:
Що таке Linux?
Що таке віртуальна машина?
Способи інсталяції Linux?
Відмінності Linux від Windows?
Переваги Linux.
Зміст звіту:
Тема роботи.
Мета роботи.
Основні етапи виконання індивідуального завдання.
Контрольні питання.
Висновки.
Перелік посилань
Основна література
Гуржій А.М., Коряк С.Ф., Самсонов В.В., Скляров О.Я. Архітектура, принципи функціонування та керування ресурсами IBM PC: Навч. посібник. Харків: ТОВ „Компанія СМІТ”, 2003. – 512 с.
Кравчук С.О., Шонін В.О. Основи комп’ютерної техніки: Компоненти, системи, мережі. Навч. посібник для студ. вищ. навч. закладів. Видавництво „Політехніка”: Видавництво „Каравела”, 2005. – 344 с.
Інформатика. Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології. Підручник за ред. Пушкаря О.І. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2003. – 704 с. (Альма-матер)
Локазюк В.М. Мікропроцесори та мікро ЕОМ у виробничих системах: Посібник. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2002. – 368 с. (Альма-матер)
Локазюк В.М., Савченко Ю.Г.: Надійність, контроль, діагностика і модернізація ПК: Посібник. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2004. – 376 с. (Альма-матер) Борзенко А. IBM PC: Устройство, ремонт, модернизация. – М., 1996. – 294 с.«Інформатика. Базовий курс. 10 клас», Шестопалов Є.А., 2007, – 160 с.
«Інформатика. Практичні та тематичні роботи і проекти. 10-11 клас», Сальнікова І.І., Шестопалов Є.А.., 2006, – 160 с.
«Інформатика. Базовий курс. 11 клас», Сальнікова І. І., Шестопалов Є.А., 2006, – 328 с.
Практичне заняття освоєння навиків роботи з програмою для тестування Everest [Електроне джерело - http://kursowork.ru/product_info.php?products_id=19].
СТП 15-96.
ДСТУ 1.5-93 Державна система стандартизації України.
ГОСТ 7.1-84 Бібліографічні описи документу. Загальні вимоги і правила оформлення.
Додаткова література
Гук М. Аппаратные интерфейсы ПК. Энциклопедия. – СПб.: Питер, 2002. – 528 с.: ил.
Гук М. Аппаратные средства IBM PC: Энциклопедия. – СПб.: Питер, 2000
Додаток А
Приклад оформлення титульного листа
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,
МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ЗАПОРІЗЬКИЙ КОЛЕДЖ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ
ЗАПОРІЗЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
ЗВІТ
з навчальної практики
Виконав: студент групи КС-??-1 ____________І.І.Іванов
Перевірив: викладач ____________
Запоріжжя
2011
|
|
|
Скачать 7.19 Mb.