Главная страница
Навигация по странице:

  • Методичні вказівки: Вивчення теми необхідно розпочати з розкриття поняття зовнішньоекономічної діяльності.Зовнішньоекономічна діяльність (далі - ЗЕД)

  • Характерними рисами ЗЕД є

  • Метод реком до мас роб студентів розширене. Методичні рекомендації до їх виконання. Самостійна робота складається з підготовки до семінарських та індивідуальних занять шляхом виконання визначених навчальною програмою завдань теоретичного та практичного характеру


    Скачать 1.22 Mb.
    НазваниеМетодичні рекомендації до їх виконання. Самостійна робота складається з підготовки до семінарських та індивідуальних занять шляхом виконання визначених навчальною програмою завдань теоретичного та практичного характеру
    АнкорМетод реком до мас роб студентів розширене.doc
    Дата08.08.2018
    Размер1.22 Mb.
    Формат файлаdoc
    Имя файлаМетод реком до мас роб студентів розширене.doc
    ТипМетодичні рекомендації
    #22633
    страница14 из 21
    1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   21

    1.Що таке приватизація?


    2. Назвіть принципи приватизації державного майна

    3.Розкрийте правовий статус Фонду Державного майна України

    4.Хто може бути суб’єктом приватизації?

    5.Об’єкти приватизації: поняття та групи.

    6.Які є способи приватизації?

    7.Який порядок укладення приватизаційних договорів?

    8.Що таке “реприватизація”

    9.Назвіть істотні умови приватизаційного договору.

    10. В чому суть приватизаційного процесу


    Тема 9. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності


    Поняття та види зовнішньоекономічної діяльності. Принципи державного регулювання зовнішньоекономічної дія­льності.

    Спеціальні вимоги до здійснення зовнішньоекономічної діяльно­сті. Ліцензування та квотування як основні засоби забезпечення ре­жиму зовнішньоекономічної діяльності.

    Зовнішньоекономічний договір: поняття, види, форма, порядок укладення. Регулювання умов зовнішньоекономічних контрактів.

    Правовий режим іноземних інвестицій: поняття, суб'єкти, форми іноземних інвестицій, об'єкти інвестування. Правове становище під­приємств з іноземними інвестиціями. Гарантії захисту іноземних ін­весторів.

    Спеціальні правові режими у зовнішньоекономічній діяльності

    Правовий режим вільних (спеціальних) економічних зон, поря­док їх створення та функціонування.

    Література [1,2,5,13,18,33,37,38,60,62,71,85,91,92,102]



    Методичні вказівки:
    Вивчення теми необхідно розпочати з розкриття поняття зовнішньоекономічної діяльності.

    Зовнішньоекономічна діяльність (далі - ЗЕД), згідно із ст. 1 Закону «Про ЗЕД», визначається як діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльнос­ті, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

    У Господарському кодексі України, прийнятому 16 січня 2003 p., міститься дещо відмінне визначення цього поняття. Так, згідно із ч. 1 ст. 377 ГК, зовнішньоекономічною діяльністю суб'єктів господа­рювання є господарська діяльність, яка в процесі її здійснення по­требує перетинання митного кордону України майном, зазначеним у частині першій статті 139 цього Кодексу, та/або робочою силою.

    Слід розуміти, що ні перше, ні друге (вдосконалене та відповідно - більш ґрунтовне) визначення не віддзеркалюють всіх ознак зовнішньо­економічної діяльності, які можна виявити шляхом аналізу відпо­відних положень ГК (в т. ч. статей 377-389) та Закону «Про ЗЕД».

    Характерними рисами ЗЕД є:

    • належність ЗЕД до господарської діяльності, основним спря­муванням якої є виготовлення та реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг вартісного характеру, що мають цінову ви­значеність (ч. 1 ст. З ГК України);

    • обов'язкова наявність такої складової господарської діяльно­сті, як перетин митного кордону України робочою силою та/або майном, що характеризується як сукупність речей та інших цінно­стей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визна­чення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів;

    • особливий суб'єктний склад (ст. 378 ГК України): здійснен­ня ЗЕД вітчизняними суб’єктами господарювання, які мають ста­тус індивідуального підприємця чи господарської організації з правами юридичної особи, та підрозділами/структурними одини­цями (без прав юридичної особи) іноземних господарських органі­зацій, що мають постійне місцезнаходження на території України і зареєстровані у встановленому законом порядку;

    • спеціальний режим господарської діяльності, пов'язаний із спеціальним правовим регулюванням та відповідно:

    а) встанов­ленням низки заборон, обмежень щодо кола суб'єктів ЗЕД, видів господарської діяльності, порядку її здійснення з метою забезпе­чення інтересів національної економіки та національного товаро­виробника;

    б) створенням системи спеціальних органів, що здійс­нюють державне регулювання у сфері ЗЕД (Державна митна служба, Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі), та покладенням певних функцій щодо регулювання ЗЕД на Міністерство економі­ки та з питань економічної інтеграції України, Антимонопольний комітет України, Національний банк України та інші органи; в) за­стосуванням специфічних засобів державного регулювання, в т. ч.: ліцензування і квотування зовнішньоекономічних операцій, дер­жавної реєстрації зовнішньоекономічних договорів (контрактів), контролю за здісненням ЗЕД, можливістю застосування специфіч­них санкцій за порушення правил здійснення ЗЕД (припинення експортно-імпортних операцій, застосування антидемпінгових за­ходів, застосування індивідуального режиму ліцензування).

    При вивчення теми необхідно звернутися до :

    Конституції України (зокрема, положення щодо визначення виключно законами засад зовнішньоекономічної діяльності - п. 9 ст. 92; щодо закріплення за Кабінетом Міністрів України такого повноваження, як організація та забезпечення здійснення зовніш­ньоекономічної діяльності України, митної справи, - п. 8 ст. 116.

    Господарського кодексу України від 16 січня 2003 p., який містить Розділ УІІ «Зовнішньоекономічна діяльність», що складається з двох глав, перша з яких (гл. 37 «Загальні положення») містить 13 статей, які визначають: поняття та принципи зовнішньоекономічної діяльності (ст. 377), коло суб'єктів цієї діяльності (ст. 378), види ЗЕД та зовнішньоекономічних операцій (ст. 379), основні засади державного регулювання ЗЕД (ст. 380), ліцензування та квотування ЗЕД (ст. 381), вимоги до зовнішньоекономічних договорів/контрак­тів (ст. 382), включаючи їх державну реєстрацію (ст. 383), основні засади/принципи митного регулювання ЗЕД (ст. 384), оподаткуван­ня ЗЕД (ст. 385), валютного регулювання (статті 386-387), кредиту­вання ЗЕД (ст. 388), форми державного захисту прав та законних інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності (ст. 389). Гл. 38 «Іноземні інвестиції» містить основні положення щодо правового режиму такого різновиду зовнішньоекономічної діяльності, як іно­земне інвестування (передбачає внесення в об'єкти інвестування на території України інвестицій іноземними інвесторами); (правовий режим іноземного інвестування розглядатиметься в наступній темі). Закон України від 16.04.1991 р. «Про зовнішньоекономічну дія­льність» (Закон «Про ЗЕД») - акт малої кодифікації, спеціально присвячений регулюванню зовнішньоекономічної діяльності; скла­дається із 39 статей, в яких містяться положення щодо: визначення термінів (ст. 1), принципів ЗЕД (ст. 2), кола суб'єктів ЗЕД (ст. 3), видів ЗЕД (ст. 4), порядку набуття статусу суб'єкта ЗЕД (ст. 5), щодо сторін, змісту, форми, видів, державної реєстрації зовніш­ньоекономічних договорів/контрактів (ст. 6), основних засад регу­лювання ЗЕД, форм участі в цьому держави в особі її органів, на­прямів регулювання, в т. ч. митного, податкового, валютного тощо (статті 7-23), спеціальних правових режимів ЗЕД (статті 24—25), економічних відносин України з іншими державами та міжнарод­ними організаціями (статті 26-27), захисту інтересів держави та суб'єктів ЗЕД в процесі її здійснення (статті 28-31), відповідаль­ності у сфері ЗЕД (статті 32-37), порядку розгляду спорів у сфері ЗЕД (статті 38-39).

    Законів, що визначають умови дії міжнародних договорів в Ук­раїні (від 10.12.1991 р. «Про дію міжнародних договорів на тери­торії України» та від 22.12.1993 р. «Про міжнародні договори України») та низка законів про ратифікацію міжнародних догово­рів за участю України - двосторонніх, багатосторонніх (в т. ч. укладених між країнами - учасницями міжнародних організацій економічного спрямування: Закон України від 20.09.2001 р. «Про ратифікацію Рішення Ради глав урядів Співдружності Незалежних Держав про Правила визначення країни походження товарів»), уні­версальних (Закон України від 16.03.2000 р. «Про ратифікацію Конвенції про порядок вирішення інвестиційних спорів між дер­жавами та іноземними особами»; Закон України від 10.01.2002 р. «Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу лега­лізації іноземних офіційних документів»).Закону України від 24.02.1994 р. «Про міжнародний комерцій­ний арбітраж:», який визначає правовий статус цього юрисдикційного органу, що вирішує спори між українськими та іноземними суб'єк­тами господарювання за умови наявності відповідної домовленості між ними. Закон України від 02.12.1997 р. «Про торгово-промислові па­лати в Україні» визначає правове становище цих організацій, в т. ч. повноваження у сфері зовнішньоекономічної діяльності: здійснювати у передбачених законом випадках декларування зов­нішньоторговельних вантажів; проводити на замовлення українсь­ких та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кіль­кості, комплектності товарів (у т. ч. експортних та імпортних) і визначати їх вартість; організовувати міжнародні виставки, націо­нальні виставки іноземних держав і окремих іноземних фірм, за­безпечувати підготовку і проведення виставок українських товарів в Україні, за її межами та ін. Законів що регулюють договірні відносини у сфері ЗЕД: від 7.11.1994 р. «Про облік окремих видів зовнішньоекономічних до­говорів (контрактів) в Україні»; від 15.09.1995 р. «Про операції з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах» (в редакції Закону від 04.10.2001 p.); від 23.12.1998 р. «Про регу­лювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньо­економічної діяльності»; від 14 серпня 1999 р. «Про угоди про розподіл продукції»; від 7 вересня 1999 р. «Про концесії» та від 14.12.1999 р. «Про концесії на будівництво автомобільних доріг» і ін.

    Необхідно пам’ятати, що відповідно до ст. Закону «Про ЗЕД», суб'єктами зовнішньо­економічної діяльності в Україні є:

    - фізичні особи - громадяни України, громадяни республік Союзу РСР, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно із законами України і постійно проживають на території України;

    - юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають партійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об'єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консор­ціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об'єднан­ня, організації та ін.), в т. ч. юридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних суб'єктів господарської діяльності;

    - об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно із законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким ци­вільно-правовими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність;

    - структурні одиниці суб'єктів господарської діяльності респуб­лік Союзу РСР, іноземних суб'єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно із законами України (філії, від­ділення тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України;

    - спільні підприємства за участю суб'єктів господарської дія­льності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнахо­дження на території України;

    - інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законами України;

    - Україна в особі її органів, місцеві органи влади і управління в особі створених ними зовнішньоекономічних організацій, які бе­руть участь у зовнішньоекономічній діяльності, а також інші дер­жави, які беруть участь у господарській діяльності на території України, діють як юридичні особи згідно з встановленими законом принципами здійсненні ЗЕД.

    Усі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, згідно із ч. 1 ст. 379, можуть здійснювати будь-які види ЗЕД і зовнішньоеконо­мічних операцій, якщо інше не встановлено законом. Відкритий перелік видів ЗЕД, які здійснюють в Україні суб'єкти цієї діяльно­сті, міститься в ст. 4 Закону «Про ЗЕД».

    До видів зовнішньоеко­номічної діяльності належать:

    - експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили;

    - надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності Украї­ни послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності, в тому числі: виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консу­льтаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських, облікових, аудиторських, юридичних, туристських та інших, що прямо і ви­ключно не заборонені законами України; надання вищезазначених послуг іноземними суб'єктами господарської діяльності суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності України;

    - наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземними суб'єктами господар­ської діяльності; навчання та підготовка спеціалістів на комерцій­ній основі;

    - міжнародні фінансові операції та операції з цінними папера­ми у випадках, передбачених законами України;

    - кредитні та розрахункові операції між суб'єктами зовніш­ньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарсь­кої діяльності; створення суб'єктами зовнішньоекономічної діяль­ності банківських, кредитних та страхових установ за межами України; створення іноземними суб'єктами господарської діяльно­сті зазначених установ на території України у випадках, передба­чених законами України;

    - спільна підприємницька діяльність між вітчизняними суб'єк­тами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності, що включає створення спільних під­приємств різних видів і форм, проведення спільних господарсь­ких операцій та спільне володіння майном як на території Украї­ни, так і за її межами;

    - підприємницька діяльність на території України, пов'язана з наданням ліцензій, патентів, ноу-хау, торговельних марок та ін­ших нематеріальних об'єктів власності з боку іноземних суб'єктів господарської діяльності; аналогічна діяльність суб'єктів зовніш­ньоекономічної діяльності за межами України;

    - організація та здійснення діяльності в галузі проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів та інших подібних заходів, що здійснюються на комерційній основі, за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності; організація та здійснення оптової, консигнаційної та роздрібної торгівлі на території України за іноземну валюту у передбачених законами України випадках;

    - товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побу­дована на формах зустрічної торгівлі між суб'єктами зовнішньо­економічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності;

    - орендні, в тому числі лізингові, операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами госпо­дарської діяльності;

    - операції по придбанню, продажу та обміну валюти на валют­них аукціонах, валютних біржах та на міжбанківському валютно­му ринку;

    - роботи на контрактній основі фізичних осіб України з інозем­ними суб'єктами господарської діяльності як на території України, так і за її межами; роботи іноземних фізичних осіб на контрактній оплатній основі з суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності як на території України, так і за її межами;

    - інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені прямо і у виключній формі законами України.

    Щодо посередницьких операцій, при здійсненні яких право вла­сності на товар не переходить до посередника (на підставі комі­сійних, агентських договорів, договорів доручення та ін.), в ст. 4 Закону «Про ЗЕД» міститься спеціальне положення: подібні опе­рації здійснюються суб'єктами ЗЕД без обмежень.

    Законами України можуть встановлюватися обмеження/забо­рони і щодо певних методів імпортування товарів в Україну. Це стосується так званого демпінгу/демпінгового імпорту та субси­дованого імпорту.
    Державне регулювання ЗЕД - це особливий порядок регулювання зо­внішньоекономічної діяльності, що виражається в комплексі взає­мопов'язаних між собою економіко-правових заходів (стимулюю­чих та обмежуючих), спрямованих на досягнення цілей такої дія­льності згідно із визначеними законодавцем принципами.
    Принципи зовнішньоекономічної діяльності закріплені та кон­кретизовані в ст. 2 Закону «Про ЗЕД».

    Усі учасники зовнішньоекономічної діяльності при її здійснен­ні повинні дотримуватися таких принципів:

    • суверенітету народу України у здійсненні ЗЕД;

    • свободи зовнішньоекономічного підприємництва;

    • юридичної рівності і недискримінації;

    • верховенства закону;

    • врахування та захисту інтересів суб'єктів зовнішньоеконо­мічної діяльності;

    • еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при вве­зенні та вивезенні товарів.

    Законодавство про ЗЕД, визначаючи цілі регулювання у сфері зовнішньоекономічної діяльності (ст. 7 Закону «Про ЗЕД»), пе­редбачає дві основні категорії економіко-правових засобів, що в комплексі забезпечують досягнення таких цілей:

    1. стимулюючих;

    2. обмежувальних.

    Одним із засобів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємців є ліцензування і квотування зовнішньоекономічних операцій.

    Згідно із ст. 381 ГК України Кабінет Міністрів України може встановлювати перелік товарів (робіт, послуг), експорт та імпорт яких здійснюються суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності лише за наявності ліцензії.

    Порядок ліцензування експортно-імпортних операцій та види ліцензій визначаються законом.

    Режим квотування зовнішньоекономічних операцій запроваджується у випадках, передбачених законом, чинними міжнародними договорами України, та здійснюється шляхом обмеження загальної кількості та/або сумарної митної вартості товарів, яка може бути ввезена (вивезена) за певний період. Порядок квотування зазначених операцій та види квот визначаються законом.

    Інформація щодо введення режиму ліцензування або квотування публікується в офіційних виданнях у порядку, встановленому законом.

    З метою формування раціональної структури експорту деяких видів товару і захисту внутрішнього ринку відповідно до ст. 16 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність” та постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.95 р. встановлено режим ліцензування і квотування.

    В Україні діють шість видів експортних (імпортних) ліцензій:

    • ліцензія генеральна – відкритий дозвіл на експортні (імпортні) операції по певному товару (товарах) та/або з певною країною (групою країн) протягом періоду дії режиму ліцензування по цьому товару (товарах);

    • ліцензія разова (індивідуальна) – разовий дозвіл, що має іменний характер і видається для здійснення кожної окремої операції конкретним суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності на період не менший, ніж той, що є необхідним для здійснення експортної (імпортної) операції;

    • ліцензія відкрита (індивідуальна) – дозвіл на експорт (імпорт) товару протягом певного періоду часу (але не менше одного місяця) визначенням його загального обсягу;

    • ліцензія антидемпінгова – належним чином оформлене право на імпорт в Україну протягом установленого строку певного товару (товарів), який є об’єктом антидемпінгового розслідування та/або антидемпінгових заходів;

    • ліцензія компенсаційна – належним чином оформлене право на імпорт в Україну протягом установленого строку певного товару (товарів), який є об’єктом антисубсидиційного розслідування та/або компенсаційних заходів;

    • ліцензія спеціальна – належним чином оформлене право на імпорт в Україну протягом установленого строку певного товару (товарів), який є об’єктом спеціального розслідування та/або спеціальних заходів.

    По кожному виду товару може встановлюватися лише один вид ліцензії.

    Квотування здійснюється шляхом установлення режиму видачі індивідуальних ліцензій, причому загальний обсяг експорту (імпорту) за цими ліцензіями не повинен перевищувати обсягу встановленої квоти.

    В Україні діють шість видів квот
    1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   21


    написать администратору сайта