Товариства у Господарському праві. Товариства ГП. Поняття та види господарських товариств
 Скачать 358.5 Kb.
|
|
Поняття та види господарських товариств. Господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб’єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об’єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. Господарське товариство може діяти у складі одного учасника. Засновниками і учасниками товариства можуть бути суб’єкти господарювання, інші учасники господарських відносин, а також громадяни, які не є суб’єктами господарювання. Господарські товариства є юридичними особами. Господарські товариства можуть здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства. Акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний капітал, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов’язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій, крім випадків, визначених законом. Товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов’язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів. Товариством з додатковою відповідальністю є господарське товариство, статутний капітал якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов’язаннями власним майном, а його учасники солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов’язаннями своїм майном у розмірі, який встановлюється статутом і є однаково кратним для всіх учасників до вартості внесеного кожним з них вкладу. Повним товариством є господарське товариство, всі учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном. Командитним товариством є господарське товариство, в якому один або декілька учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть за його зобов’язаннями додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном, на яке за законом може бути звернено стягнення (повні учасники), а інші учасники присутні в діяльності товариства лише своїми вкладами (вкладники). Учасниками повного товариства, повними учасниками командитного товариства можуть бути лише особи, зареєстровані як суб’єкти підприємництва. Правовий статус товариства з обмеженою відповідальністю Товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Максимальна кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю може досягати 100 осіб. Учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов'язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників. Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства. Учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства. Зменшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після повідомлення про це в порядку, встановленому статутом, усіх його кредиторів. У цьому разі кредитори мають право вимагати дострокового припинення або виконання відповідних зобов'язань товариства та відшкодування їм збитків. Збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після внесення всіма його учасниками вкладів у повному обсязі. Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників, які складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі. До другої групи належать товариства, в яких їх засновники беруть участь не тільки майновими внесками, але й безпосередньо особистою участю (товариство з повною відповідальністю (повне товариство) та командитне товариство). Для вказаних товариств наявність статуту не є обов'язковим. Дані товариства діють на підставі засновницького договору. Відповідно до ч. 1 ст. 140 ЦК України товариство з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких установлюється статутом. Статтею 50 Закону України "Про господарські товариства" визначається, товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Законодавець установлює положення, що максимальна кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю може досягати до 100 осіб. Найближчими за правовою природою до товариства з обмеженою відповідальністю є акціонерне товариство, статутний капітал якого також поділено на частки, розміри яких визначаються статутом. Різниця між ними полягає в тому, що акціонерні товариства формують статутний капітал шляхом випуску і розповсюдження акцій, володільці яких можуть бути наперед невідомими. Товариство з обмеженою відповідальністю формує статутний капітал за рахунок коштів учасників, число яких невелике і наперед відоме. Як і акціонерне, товариство з обмеженою відповідальністю за своїми власними зобов'язаннями відповідає належним йому майном. Товариство з обмеженою відповідальністю несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном; відповідно, його учасники не відповідають за його зобов'язаннями і несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, у межах своїх вкладів. У цьому проявляється характерна ознака "обмеженої відповідальності" учасників товариства, яка полягає не в обмеженні відповідальності товариства як суб'єкта господарювання певними сумами коштів або майна, а саме в обмеженні відповідальності учасників товариства розміром вкладів, що були ними внесені. Поняття "обмежена відповідальність" означає, що при зверненні стягнення на майно товариства по його боргах, учасник втрачає лише майно (його внесок до статутного капіталу), а на решту його особистого майна ця відповідальність не поширюється (наприклад, при банкрутстві товариства), в цьому розумінні й відповідальність акціонерів у акціонерному товаристві є також обмеженою, оскільки вони відповідають за зобов'язаннями товариства лише в межах належних їм акцій. Відповідне положення закріплено в ч. 2 ст. 140 ЦК України, яка визначає, що учасники товариства з обмеженою відповідальністю не відповідають за його зобов'язаннями і несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, у межах вартості своїх вкладів. Учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов'язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників. Товариство з обмеженою відповідальністю має статутний капітал, поділений на частки. Ці частки є відображенням вкладів, що їх вносять учасники при створенні товариства з обмеженою відповідальністю. Відповідно до статутного капіталу визначається мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів. Згідно з ч. 2 ст. 144 ЦК України не допускається звільнення учасника товариства з обмеженою відповідальністю від обов'язку внесення вкладу до статутного фонду товариства, у тому числі шляхом зарахування вимог до товариства. Розмір статутного капіталу товариства визначається засновниками (учасниками) та відповідні дані закріплюються в статуті. На сьогодні законодавець не встановлює мінімального розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, залишаючи дане питання на розсуд засновників (учасників) товариства (ст. 52 Закону "Про господарські товариства"). Проте в ЦК Україні та Законі України "Про господарські товариства" закріплено вимогу, що статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства. Якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень: • про виключення зі складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; • про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; • про ліквідацію товариства. Згідно з ч. 2 ст. 140 ЦК учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов'язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників. При цьому протягом першого року із моменту створення товариства з обмеженою відповідальністю рішення загальних зборів засновників приймається виходячи із розміру часток, розмір яких закріплений у статуті. Зокрема до такого висновку прийшов конституційний суд України, за конституційним зверненням учасників корпоративних відносин[2]. Внесення до статутного капіталу коштів підтверджується документами, виданими банківською установою. Порядок оцінки інших вкладів (у вигляді майна, майнових прав тощо) визначається в установчих документах товариства. Якщо після закінчення другого чи кожного наступного фінансового року вартість чистих активів товариства з обмеженою відповідальністю виявиться меншою від статутного капіталу, товариство зобов'язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому порядку, якщо учасники не прийняли рішення про внесення додаткових вкладів. Учасниками товариства з обмеженою відповідальністю можуть бути юридичні та фізичні особи. При цьому ч. 2 ст. 114 ЦК передбачає можливість створення товариства з обмеженою відповідальністю однією особою, проте власне товариство з обмеженою відповідальністю не може мати єдиним учасником інше господарське товариство, учасником якого є та особа (ч. 2 ст. 141 ЦК України). Особа може бути учасником лише одного товариства з обмеженою відповідальністю, яке має одного учасника. Установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут. При цьому, якщо товариство з обмеженою відповідальністю засновується кількома особами, ці особи у разі необхідності визначили взаємовідносини між собою щодо створення товариства можуть укладати договір у письмовій формі, який установлює порядок заснування товариства, умови здійснення спільної діяльності щодо створення товариства, розмір статутного фонду, частку в статутному капіталі кожного з учасників, строки та порядок внесення вкладів та інші умови. Зміст засновницького договору має відображати всі складові та перелік дій засновників, які вони мають вчинити для створення та подальшої державної реєстрації товариства. При цьому засновники можуть обрати представника, який буде вчиняти необхідні засновницькі дії та забезпечуватиме державну реєстрацію товариства. Засновницький договір не є установчим документом, і подання його при державній реєстрації товариства не є обов'язковим (ст. 142 ЦК України). Отже, відповідно до ГК України, ЦК України та інших нормативно-правових актах статут товариства є локальним нормативно-правовим актом, що набуває юридичної сили внаслідок затвердження засновником (засновниками) при заснуванні товариства з обмеженою відповідальністю або загальними зборами учасників товариства у разі внесення змін до статуту або викладення статуту в новій редакції. При цьому учасники товариства з обмеженою відповідальністю мають враховувати положення трьох основних законів у разі прийняття статуту. Товариство з обмеженою відповідальністю може бути ліквідоване за рішенням загальних зборів його учасників, у тому числі у зв'язку зі сплином строку, на який товариство було створене, а також за рішенням суду – у випадках, встановлених законом. Товариство з обмеженою відповідальністю може бути перетворене в акціонерне товариство чи у виробничий кооператив. |