Товариства у Господарському праві. Товариства ГП. Поняття та види господарських товариств

• Название: Поняття та види господарських товариств
• Анкор: Товариства у Господарському прав
• Дата: 17.11.2021
• Размер: 358.5 Kb.
• Имя файла: Товариства ГП.doc
• Тип: Документы; #274576
• страница: 5 из 11

Класифікація суб\'єктів виконавчого провадження

Правильне визначення суб\'єктів певних правовідно­син має сприяти глибокому науковому тлумаченню міс­ця окремого суб\'єкта в конкретних правовідносинах для того, щоб комплексом прав та обов\'язків врівноважити його статус і запобігти можливим правопорушенням суб\'єктів правовідносин.

Характерним у цьому випадку є правовий статус державного виконавця, який, з одного боку, наділений владними повноваженнями, а з іншого -законодавством чітко визначені межі цих повноважень. Цей приклад має свідчити про державні гарантії прав стягувана та боржника від правопорушень з боку держав­ного виконавця. Теоретична класифікація суб\'єктів право-

відносин на відповідні характерні групи хоча й має умовний зміст, але при застосуванні в законодавстві певних юридичних термінів вона виявляється комплек­сом прав та обов\'язків і може впливати на зміст право­відносин.

Раніше вчені завжди приділяли значну увагу класифі­кації суб\'єктів виконавчого провадження, водночас роз­глядаючи їх і як суб\'єктів цивільних процесуальних пра­вовідносин.

У теорії існувало кілька класифікацій суб\'єк­тів виконавчого провадження. Так, на думку П. П. Заво-ротька1, їх можна поділити на п\'ять груп:

1) Особи, наділені владними функціями, тобто судо­ вий виконавець;

2) Особи, які беруть участь у виконанні і мають суб\'­ єктивну матеріально-правову заінтересованість у вико­ нанні, особи, які здійснюють прокурорський нагляд і особи, які захищають права інших осіб;

3) Особи, які в силу закону зобов\'язані сприяти судо­ вому виконанню (торговельні організації, органи внут­ рішніх справ);

4) Особи, які утримують майно боржника на закон­ них підставах;

5) Особи, майнові права яких порушуються держав­ ним виконавцем, але у справі такі особи участі не беруть (власники майна, на яке був накладений арешт для задо­ волення вимоги стягувача до боржника).

П. П. Заворотько та М. Й. Штефан2 другу групу суб\'­єктів поділяли ще на три підгрупи: а) на осіб, які мають у справі суб\'єктивну матеріально-правову заінтересова­ність - сторони; б) осіб, які мають у справі державну за­інтересованість (прокурор, органи державного управлін­ня); в) осіб, які мають у справі громадську заінтересова­ність (профспілки та інші громадські організації).

Існували думки і щодо наявності у виконавчому про­вадженні третіх осіб за аналогією з цивільним процесом. Але зазначені особи не можуть бути суб\'єктами вико­навчого провадження, і питання про належність їм май

на. що оспорюється, вирішується в порядку позовного поовадження, а в самому виконавчому провадженні вони участі не беруть, у них немає будь-якого правового ста-

^ Звернувшись до більш сучасних класифікацій суб\'єк­тів виконавчого провадження, можна навести класифі­кацію Д.

М. Сибильова , який поділяє учасників виконав­чого провадження на. три групи: 1) державні виконавці, 2) особи, які мають особисту юридичну заінтересованіст)ь у виконанні рішення; до них відносить сторін виконав­чого провадження та їхніх представників, 3) особи, які сприяють виконанню рішень; до них належать, на його думку, експерти, спеціалісти, перекладачі, поняті, та ін­ші особи, перелічені в ч. 2 ст. 10 Закону «Про виконавче провадження».

Помилковим є ствердження, що представники сторін мають особисту заінтересованість у виконанні рішення державним виконавцем. Вони діють від імені особи, яку представляють, і це зовсім не означає, що стягнення про­водиться на їхню користь. Так, автори Коментарю до За­кону «Про виконавче провадження»2 прямо зазначають, що у представників заінтересованість не особиста, а функціональна, як у прокурора та органів виконавчої влади.

Найбільш вдалою є класифікація російського науков­ця І. Б. Морозової3, що вживає термін не «учасники ви­конавчого провадження», а «суб\'єкти виконавчого про­вадження» та ділить їх на дві групи: 1) основні учасники виконавчого провадження (судовий пристав- викона­вець, сторони, суд та суддя, прокурор, державні органи та органи місцевого самоврядування, банки (кредитні організації), 2) особи, які сприяють виконанню судових актів та актів інших органів (працівники міліції, органі­зації, котрі здійснюють розшукові та охоронні функції, перекладачі та спеціалісти, спеціалізовані організації, що

Представників органів опіки та піклування, навпа­ки, слід віднести до першої групи, оскільки їхньо­му процесуальному статусу властивий значний обсяг прав, що визначений у Законі «Про виконавче провад­ження».

Цілий ряд інших осіб, які також беруть участь у вико­нанні рішення суду чи іншого юрисдикційного органу (органи державної влади і місцевого самоврядування, особи, що утримують майно боржника, зберігач майна боржника та інші), зовсім не увійшли до наведеної кла­сифікації.

Поняття «суб\'єкти виконавчого провадження» є значно ширшим, ніж поняття «учасники виконавчого провад­ження», а тому більше відповідатиме загальній характе­ристиці всіх суб\'єктів правовідносин. Учасниками вико­навчого провадження мають бути лише ті особи (фізичні, юридичні та громадяни-підприємці), які мають будь-яку заінтересованість у наслідках виконавчого провадження (особисту, державну, службову) і роль яких є активною в провадженні щодо виконання рішень. Мається на увазі, що вони можуть впливати на процес вчинення виконав­чих дій.

Всі ж інші особи - не учасники, а суб\'єкти виконавчо­го провадження, оскільки вони не заінтересовані в його наслідках, а лише сприяють проведенню виконавчих дій. їхня роль у виконавчому провадженні не активна, а па­сивна. З урахуванням цієї думки не можна змішувати в одному понятті «учасники виконавчого провадження» органи примусового виконання рішень судів та інших органів, які не повинні мати особистої заінтересованості і мають бути неупередженими, зі сторонами виконавчо­го провадження. Роль державної виконавчої служби і, зокрема, державного виконавця збігається із завданнями виконавчого провадження.

Отже, слід запропонувати таку класифікацію суб\'єктів виконавчого провадження:

1) органи і посадові особи державної виконавчої служби;

2) учасники виконавчого провадження (сторони та їхні представники, органи державної влади і місцевого самоврядування, прокурор, який представляє інтереси держави або особи);

3) особи, які залучаються до проведення виконав-

70

чих дій (спеціалісти, перекладачі, пояті, зберігачі майна боржника, спеціалізовані організаи, що здійснюють оцінку та реалізацію майна боржник.

Редакція ж Закону «Про виконав*: провадження» має відтворювати весь склад осіб, які б«уть участь у вико­навчому провадженні, а тому класифсація повинна бути більш чіткою та конкретною.

Класюкація має здійсню­ватись за такими ознаками, як заііересованість у на­слідках виконавчого провадження, аданні особі зако­ном повноваження, що можуть вплнути на виконавче провадження тощо. Тому об\'єднуваи як учасників ви­конавчого провадження таких осіб, к державний вико­навець, сторони, представники сторі - з однієї сторони та експертів, спеціалістів, перекладав - з іншої, немож­ливо. В них різні повноваження, осільки їм не надано законом прав, які б могли суттєво вшнути на виконавче провадження, заінтересованість у :іх лише функціо­нальна, а тому останніх суб\'єктів елі відносити до осіб, котрі сприяють вчиненню виконавчго провадження, а тому вони можуть бути замінені в /дь-який час вико­навчого провадження без істотних }кладнень для про­цесу. Отже, главу 2 Закону слід булб назвати «Суб\'єк­ти виконавчого провадження» і відтфити запропонова­ну класифікацію в законодавчих норах.

2.