Товариства у Господарському праві. Товариства ГП. Поняття та види господарських товариств

• Название: Поняття та види господарських товариств
• Анкор: Товариства у Господарському прав
• Дата: 17.11.2021
• Размер: 358.5 Kb.
• Имя файла: Товариства ГП.doc
• Тип: Документы; #274576
• страница: 7 из 11

Права та обов'язки стягувача

Стягувач має право:

1. 
   Надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом;
   
2. 
   Укласти мирову угоду, що затверджується (визнається) судом, який видав виконавчий документ.
   

Стягувач зобов'язаний:

1. 
   Невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов’язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження.
   

Права та обов'язки боржника

Боржник має право:

1. 
   Надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом;
   
2. 
   Укласти мирову угоду, що затверджується (визнається) судом, який видав виконавчий документ.
   

Боржник зобов’язаний:

1. 
   Невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов’язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а також про зміну місця роботи;
   
2. 
   Утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення;
   
3. 
   Допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій;
   
4. 
   За рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п’яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України;
   
5. 
   Повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини;
   
6. 
   Своєчасно з’являтися на вимогу виконавця;
   
7. 
   Надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
   

Права та обов'язки представників сторін виконавчого провадження

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЗУ "Про виконавче провадження" сторони можуть реалізувати свої права і обов’язки у виконавчому провадженні через представників. Таким чином, представники сторін мають аналогічні права та обвязки, як і сторони.

Права та обов'язки експерта, суб'єкта оціночної діяльності

Експерт або спеціаліст зобов’язаний надати письмовий висновок, а суб’єкт оціночної діяльності - суб’єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця. Цей строк може бути продовжений до 30 робочих днів за погодженням з виконавцем. (ч. 3 ст. 20 ЗУ "Про виконавче провадження").

Експерт або спеціаліст зобов’язаний надавати усні рекомендації щодо дій, які виконуються в його присутності. Експерт, спеціаліст і суб’єкт оціночної діяльності - суб’єкт господарювання мають право на винагороду за надані ними послуги.

Права та обов'язки перекладача

Під час виконавчого провадження виконавець або сторони у разі потреби можуть запросити перекладача. Перекладачем може бути будь-яка дієздатна особа, яка володіє мовами, знання яких є необхідним для перекладу. Особі, яка потребує послуг перекладача, виконавець надає строк для його запрошення, але не більш як 10 робочих днів. У разі якщо зазначена особа не забезпечить участі перекладача у визначений строк, його може призначити постановою виконавець. (ч. 1 ст. 21 ЗУ "Про виконавче провадження").

Перекладач має право на винагороду за виконану роботу, що належить до витрат виконавчого провадження. (ч. 2 ст. 21 ЗУ "Про виконавче провадження").

Перекладач несе кримінальну відповідальність за здійснення завідомо неправильного перекладу під час виконавчого провадження, а також за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків під час виконавчого провадження, про що він має бути попереджений виконавцем. (ч. 3 ст. 21 ЗУ "Про виконавче провадження").

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження".

Поняття сторін виконавчого провадження визначено статтею 11 вказаного закону, а саме - сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Стягувач та боржник – фізичні або юридичні особи, стосовно яких згідно з виконавчим документом має бути відповідно здійснено захист (поновлення) порушеного законного права чи інтересу та забезпечення виконання покладеного рішенням уповноваженого органу обов’язків (вчинення певних дій або утримання від їх вчинення).

Стягувач – це особа, яка за наявності належного виконавчого документа, виданого на її користь чи в її інтересах, звернулась до державного виконавця із заявою за захистом своїх прав або охоронюваних законом інтересів.

Боржником є особа, яка зобов’язана відповідати за виконавчим документом внаслідок заяви стягувача, в інших, визначених законом, випадках шляхом вчинення певних дій (передати майно, виконати інші обов’язки, передбачені рішенням) або утримання від їх вчинення.

Кожна із сторін має матеріально-правову чи іншу заінтересованість у виконанні певного рішення і бере участь у процесі від свого імені.

На боржника поширюється матеріально-правова дія виконавчого документа щодо сплати виконавчого збору та компенсації витрат на здійснення виконавчих дій.

Передбачено можливість участі у виконавчому провадженні кількох стягувачів або боржників.

1. 
   На виконання цього принципу законодавець за допомогою статті 7 Закону України "Про виконавче провадження" визначає гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні, які, перш за все, виражаються у тому, що державний виконавець зобов’язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
   

Сторони виконавчого провадження мають право:

• 
  брати участь у виконавчому провадженні самостійно або може доручити участь у виконавчому провадженні одному із співучасників;
  
• 
  реалізовувати свої права і обов’язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь громадянина у виконавчому провадженні не позбавляє його права мати представника, за винятком випадку, коли боржник зобов’язаний згідно з рішенням вчинити певні дії особисто;
  
• 
  знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні і письмові пояснення в процесі виконавчих дій, висловлювати свої доводи, міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі при проведенні експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими цим Законом;
  
• 
  укласти мирову угоду про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується судом, оспорювати належність майна і його оцінку, подавати письмові заперечення проти розрахунку державного виконавця щодо розподілу коштів між стягувачами;
  
• 
  оцінити обов’язковість відкритого виконавчого провадження;
  
• 
  у разі зміни обставин, шляхом подання нового позову до суду вимагати винесення нового рішення.
  

Стягувач має право подати заяву про видачу дубліката виконавчого документа, про поновлення строку пред’явлення виконавчого документа до виконання, про відмову від стягнення і повернення виконавчого документа.

За виконавчим документом про стягнення коштів за погодженням із стягувачем боржник може передати стягувачу в рахунок повного або часткового погашення боргу власне майно.

Неповнолітні та особи, визнані судом недієздатними, здійснюють свої права та виконують обов’язки у виконавчому провадженні відповідно до вимог закону.

Якщо стороною виконавчого провадження є особа, визнана судом безвісно відсутньою, державний виконавець залучає до участі у виконавчому провадженні особу, яка є опікуном її майна.

Обов’язки сторін виконавчого провадження:

• 
  сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення повного і своєчасного вчинення виконавчих дій;
  
• 
  письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов’язкове зупинення виконавчого провадження, встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи місцезнаходження, а боржник — фізична особа — про зміну місця роботи;
  
• 
  Боржник зобов’язаний у строк, встановлений державним вико­навцем, надати достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, рахунки в банківських та фінансових установах, своєчасно з’явитися за викликом державного виконавця, письмово повідомити державного виконавця про майно, що перебуває в заставі або у інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.
  

4 Єдиний реєстр боржників — систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження України та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.

Єдиний реєстр боржників утворюється відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року (набрав чинності 5 жовтня 2016 року)^[1] та Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження від 5 серпня 2016 року (набирає чинності 5 січня 2017 року)^[2].

Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.

Реєстрація боржника в Єдиному реєстрі боржників не звільняє його від виконання рішення.

Відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження. Не вносяться до реєстру відомості щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, боржники, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржники за рішеннями немайнового характеру.

Єдиний реєстр боржників містить такі відомості:

1. 
   прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження боржника — фізичної особи або найменування, ідентифікаційний код юридичної особи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань боржника — юридичної особи;
   
2. 
   найменування органу або прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка видала виконавчий документ;
   
3. 
   найменування органу державної виконавчої служби або прізвище, ім'я, по батькові приватного виконавця, номер засобу зв'язку та адреса електронної пошти виконавця;
   
4. 
   номер виконавчого провадження;
   
5. 
   категорія стягнення (аліменти, штраф тощо).
   

Відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу, повернення виконавчого документа до суду, чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

Пошук інформації через веб-сайт Єдиного реєстру здійснюється за такими реквізитами:

• 
  прізвище, ім'я, по батькові (за його наявності), число, місяць, рік народження боржника — фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);
  
• 
  найменування, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань боржника — юридичної особи.
  

5 У виконавчому провадженні, згідно ч. 5 ст. 49 Закону про виконавче провадження, можуть брати участь кілька стягувачів або кілька боржників. Кожен з них по відношенню до іншої сторони бере участь у виконавчому провадженні самостійно або може доручити участь у виконавчому провадженні одному із співучасників, оскільки вимоги співучасників зазвичай сумісні і не виключають один одного.

Співучасть - це участь в одному провадженні кількох стягувачів або декількох боржників, права або обов'язки яких не виключають одне одного. Співучасники незалежні один від одного і можуть здійснювати на свій розсуд будь-які передбачені законом дії. Крім загальних прав, які надані сторонам, співучасники додатково наділені правом передати свої функції у виконавчому провадженні одному із співучасників.
 Необхідність співучасті у виконавчому провадженні пов'язана зі складною структурою матеріальних прав і обов'язків, підтверджених виконавчими документами. Співучасть можливо як активну (одночасна участь декількох осіб на стороні стягувача), пасивне (одночасна участь декількох осіб на стороні боржника) і змішане (одночасна участь декількох осіб як на стороні стягувача, так і боржника).
 На відміну від правил судового процесу, у виконавчому провадженні навряд чи можливо підрозділ співучасті на обов'язкове і факультативне, оскільки воно завжди має обов'язковий характер в силу підтвердження в ісп. документі приналежності права декільком стягувачам або покладанні обов'язки на декількох боржників.
 Кожен із співучасників по відношенню до іншої сторони бере участь у виконавчому провадженні цілком самостійно. Крім загальних прав і обов'язків, якими наділені учасники у виконавчому провадженні, у них є додаткове право (як і в судовому процесі) - вони можуть доручити участь у ісп. виробництві одному із співучасників.