|
|
Міністерство охорони здоровя україни ду Український інститут стратегічних досліджень моз україни Харківський національний медичний університет моз україни
7.4. Впровадження запропонованої функціонально-організаційної моделі наукового забезпечення реформи охорони здоров’я в Україні
Впровадження результатів дослідження проводилося на етапах його виконання.
Так, наказом МОЗ України від 22.10.2009 року № 765 «Про проведення наукових досліджень з соціальної медицини та організації охорони здоров’я» (Додаток Г-1) були затверджені: пріоритетні напрямки наукових досліджень з питань соціальної медицини та організації охорони здоров’я на 2009-2011 роки; виконавці комплексних наукових робіт; графік стажування відповідальних за наукову роботу на кафедрах соціальної медицини та організації охорони здоров’я ВМНЗ III-IY рівнів акредитації в ДУ «Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України», розподіл адміністративних територій для проведення наукових досліджень з соціальної медицини та організації охорони здоров’я.
В 2012 році було запровадження проведення щорічних розширених засідань Проблемної експертної комісії МОЗ та НАМН України за спеціальністю «соціальна медицина» за участю членів комісії, керівників МОЗ України, керівників регіональних управлінь охорони здоров’я, завідувачів кафедр організації охорони здоров’я та соціальної медицини ВМНЗ IY рівня акредитації, керівників наукових установ, які підпорядковані МОЗ та НАМН України і займаються питаннями організації охорони здоров’я. На даних засіданнях розглядаються питання наукового забезпечення реформування системи охорони здоров’я в тому числі консолідації зусиль наукових установ та кафедр організації охорони здоров’я та соціальної медицини з проведення наукових досліджень, обговорення результатів виконання НДР та впровадження їх в практику охорони здоров’я.
В 2012-2013 роках на базі ДУ «Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України» було організовано проведення семінарів-тренінгів для викладачів кафедр організації охорони здоров’я та соціальної медицини ВМНЗ IY рівня акредитації з питань організації та проведення наукових досліджень із застосуванням сучасних методів дослідження та статистичної обробки результатів.
З метою інформування організаторів охорони здоров’я про сучасні наукові здобутки в журналі «Журнал заступника головного лікаря» запроваджено рубрику “Наукові комунікації в охороні здоров’я».
7.5. Експертна оцінка функціонально-організаційної моделі наукового забезпечення реформи охорони здоров’я в Україні
Була проведена експертна оцінка функціонально-організаційної моделі наукового забезпечення реформи охорони здоров’я в Україні. В якості експертів виступали 10 управлінців охороною здоров’я центрального та регіонального рівня, 7 завідувачів кафедр організації охорони здоров’я та соціальної медицини ВМНЗ IY рівня акредитації, 8 керівників (заступників) наукових установ МОЗ та НАМН України. Всього 25 осіб. Модель доповідалась експертом з відповідями на поставлені ними питання. Далі експерти заповнили запропоновану анкету. Оцінка проводилася за 10 бальною системою. Вони відображені в табл. 7.1.
Результати статистично опрацьовані. Результати експертної оцінки незалежними експертами запропонованих інновацій засвідчили їх важливість при створенні функціонально-організаційної моделі наукового забезпечення реформи охорони здоров’я в Україні - (9,6 балів) в тому числі:
найвища оцінка:
Таблиця 7.1
Оцінка експертами складових функціонально-організаційної моделі наукового забезпечення реформи охорони здоров’я в Україні (бали)
Запропоновані інновації
|
Бали
|
Функціонально-організаційна модель наукового забезпечення реформи охорони здоров’я в Україні в цілому
|
9,6
|
Функціонально - організаційна модель наукового забезпечення реформи охорони здоров’я на регіональному рівні в цілому
|
9,8
|
Комплексний підхід до планування та виконання НДР
|
9,9
|
Комісійне рішення напрямків наукових досліджень
|
9,9
|
Залучення лікарських асоціацій до планування та виконання НДР
|
9,7
|
Узгодження тем дисертаційних робіт з темами НДР
|
9,4
|
Запровадження системи наукових комунікацій в охороні здоров»я
|
9,3
|
Оптимальне ресурсне забезпечення НДУ
|
9,9
|
Широке громадське обговорення результатів виконання НДР
|
9,2
|
Прийняття тільки науковообгрунтованих управлінських рішень з реформи ОЗ
|
9,7
|
комплексний підхід до планування та виконання НДР – 9,9 балів;
комісійне рішення напрямків наукових досліджень – 9,9 балів;
оптимальне ресурсне забезпечення НДУ – 9,9 балів.
низька оцінка:
широке громадське обговорення результатів виконання НДР – 9,2 бали;
запровадження системи наукових комунікацій в охороні здоров’я – 9,3 бали;
узгодження тем дисертаційних робіт з темами НДР – 9,4 бали.
Запропонована модель в цілому оцінена експертами в 9,6 балів із 10 можливих.
Розраховано коефіцієнт варіації узгодженості думок експертів. Він становить 9,4%, що вказує на високу ступінь узгодженості думок експертів в позитивній оцінці функціонально-організаційної моделі наукового забезпечення реформи охорони здоров’я в Україні.
Висновки за розділом
Обгрунтована та розроблена функціонально-організаційна модель наукового забезпечення реформи охорони здоров’я в Україні.
Стратегічним напрямком моделі є наукове забезпечення процесу прийняття управлінських рішень, на всіх рівнях управління, з реформування системи медичної допомоги населенню України.
Тактичним напрямком моделі є удосконалення процесу планування НДР з максимальним залученням до їх виконання науковців та організаторів охорони здоров’я та проведення їх комплексування з широким професійним обговоренням отриманих результатів та їх правовою експертизою.
Особливістю даної моделіє те, що на всіх етапах планування науково-дослідних робіт, їх виконання, представлення результатів та використання результатів максимально використовується науковий потенціал системи за спеціальністю «соціальна медицина» та організаторів охорони здоров’я схильних до наукових досліджень в тому числі опонентів до реформи системи медичної допомоги населенню з комплексуванням як різних наукових закладів так і з іншими спеціальностями, що підвищує науково-методичний рівень та результативність їх виконання.
Умовами впровадження представленої моделі є:
зміна системи планування НДР з ситуації коли науковий колектив сам вибирає напрямок та тему дослідження, які як правило не пов’язані з нагальними потребами галузі на цільове замовлення НДР у відповідності до першочергових потреб галузі охорони здоров’я;
заінтересованість працівників МОЗ України в науково обґрунтованих підходах в розробці законодавчих актів;
залучення до проведення комплексних наукових досліджень широкого кола професіоналів в тому числі із числа опонентів реформи;
оптимальне ресурсне забезпечення наукових досліджень з мотивацією виконавців до отримання об’єктивних, репрезентативних результатів.
2.Обґрунтована та розроблена функціонально - організаційна модель наукового забезпечення реформи охорони здоров’я на регіональному рівні.
Замовником науково-дослідних робіт виступає регіональне управління охороною здоров’я.
Виконавцями необхідних наукових досліджень є науково-педагогічні працівники відповідних кафедр ВМНЗ III-IY рівнів акредитації ( основний виконавець – кафедри соціальної медицини та організації охорони здоров’я). В якості волонтерів для проведення соціологічних досліджень залучаються
(після відповідної підготовки) викладачі та студенти старших курсів ВМНЗ I –II рівнів акредитації. Також до проведення наукових досліджень залучаються організатори охорони здоров’я, особливо із числа тих хто має науковий ступінь, а відповідно певний досвід наукової роботи.
Базами наукового дослідження являються заклади охорони здоров’я першого – третього рівнів надання медичної допомоги. Наказом по Департаменту охорони здоров’я визначаються конкретні заклади охорони здоров’я та обсяги дослідження які маються проводитися в них.
3.Запропоновані інновації частково впроваджені в охороні здоров’я України.
Модель позитивно оцінена незалежними експертами на 9,6 балів із 10 можливих при високому ступені узгодженості думок експертів - 9,4%.
Особисті роботи за темою розділу [ 224, 226, 237, 243, 244, 245].
ВИСНОВКИ
В роботі вирішено актуальне наукове завдання обґрунтування функціонально-організаційної моделі наукового забезпечення реформи охорони здоров’я в Україні.
Систематизація та узагальнення існуючих підходів у провідних країнах світу щодо до створення сучасних систем охорони здоров’я, досвіду інших країн з проведення реформи охорони здоров’я та функціонування відповідних систем в країнах Європи і відсутність науково обґрунтованого комплексного підходу до проведення реформи охорони здоров’я та її заходів в країні, на необхідність чого вказує ВООЗ, визначили необхідність розробки функціонально-організаційної моделі наукового забезпечення реформи охорони здоров’я в Україні.
Показано, що стратегія та основні напрями і терміни проведення реформи охорони здоров’я в пілотних регіонах визначені Законами України і полягають в запроваджені сучасної системи фінансування закладів охорони здоров’я та структурній перебудові системи надання медичної допомоги населенню з пріоритетним розвитком первинної медичної допомоги на засадах загальної лікарської практики-сімейної медицини, реформуванням системи вторинної медичної допомоги з формуванням госпітальних округів та створення сучасної системи екстреної медичної допомоги. На виконання Законів України розроблена низка підзаконних актів, якими фрагментарно вирішується певні напрями реформи. Із загальної кількості наказів МОЗ України в 7,4% було відмінено або внесено зміни. Основною причиною наявності слабких сторін, відміни або зміни нормативно-правових актів є недостатня глибина їх наукового обґрунтування та відсутність прорахунку наслідків і ризиків в результаті їх прийняття.
Встановлено, що в пілотних регіонах за час проведення експерименту було здійснено концентрацію бюджетних коштів для надання первинної медичної допомоги на районних рівнях, проведено юридичне розмежування первинної та вторинної медичної допомоги. В Дніпропетровській області здійснено об’єднання ресурсів для надання вторинної, третинної та екстреної медичної допомоги на обласному рівні. Застосовано елементи програмно-цільового методу у бюджетному процесі на рівні місцевих бюджетів за відповідними видами медичної допомоги, що дало змогу підвищити рівень фінансування первинної (1,9 разу) та екстреної (до 46,3%) медичної допомоги. На первинному рівні надання медичної допомоги впроваджено економічні мотиваційні механізми до ефективної і в першу чергу профілактичної роботи лікарями загальної практики-сімейними лікарями. Проведена робота із запровадження фінансування закладів охорони здоров’я за скороченою економічною класифікацією та впровадження механізму фінансового забезпечення закладів охорони здоров’я за видами медичної допомоги
Показано, що в регіонах створено Центри первинної допомоги та проводилася робота з введення та укомплектування штатних посад лікарів загальної практики-сімейних лікарів (до77,6%), та медичним обладнанням (від 28,0% до 69,5%) та автотранспортом (від 35,0 % до100%) при достовірних відмінностях за регіонами. Пілотне відпрацювання реформування вторинної медичної допомоги відповідно до визначених законодавчо підходів не проведено. Досвід, недоліки та ризики пілотного відпрацювання реформи не вивчені та не проаналізовані, результати не підведені та на законодавчому рівні не визначені, що не дало змогу забезпечити наступність в подальших кроках реформування галузі в країні. Основними причинами такої ситуації є недостатній рівень обґрунтованості законодавчо визначених напрямків реформи охорони здоров’я як в заходах так і в термінах їх проведення, недостатній рівень готовності населення, представників влади і системи охорони здоров’я до проведення реформи при відсутності комплексної стратегії інформаційної політики та низькому рівні залучення науковців до розробки підзаконних актів.
Показано недостатній рівень наукового кадрового потенціалу за спеціальністю «соціальна медицина» вищих медичних навчальних закладів та українського інституту стратегічних досліджень МОЗ України. Із загальної чисельності затверджених МОЗ України тем науково-дослідних робіт частка тем з питань наукового забезпечення реформи системи охорони здоров’я щорічно складає не більше 5%, що говорить про незацікавленість МОЗ України в науковому забезпечені реформування системи охорони здоров’я України. Аналіз результатів виконання науково-дослідних робіт на замовлення МОЗ України вказує на їх фрагментарність, в більшості випадків несвоєчасність, що унеможливлює наукове забезпечення комплексних заходів реформування системи охорони здоров’я.
Встановлено низький рівень забезпеченості системи охорони здоров’я України засобами наукової комунікації з реформування системи охорони здоров’я з часткою 25,2% галузевих нововведень, 18,8% інформаційних листів про галузеві нововведення, 20,8% методичних рекомендацій (від їх загальної кількості з організації та управління охороною здоров’я), щорічно проводяться поодинокі наукові форуми з соціальної медицини та організації охорони здоров’я за проблемами реформування сфери охорони здоров’я. За допомогою соціологічного дослідження виявлено недостатній рівень доступу організаторів охорони здоров’я регіонального рівня (80,7±2,0%-10,4±1,5%) та низький рівень керівників закладів первинного (13,6±1,7% - 3,3±0,9%) та вторинного (72,5±2,2% - 1,1±0,5%) рівнів надання медичної допомоги і викладачів кафедр соціальної медицини та організації охорони здоров’я ВМНЗ III-IY рівнів акредитації (81,5±1,9%-37,5±2,4%,) і наукових працівників науково-дослідних установ (62,5±2,4%- 16,7±1,9%,) до наукових здобутків щодо реформування охорони здоров’я України .
Запропоновано модель методичних підходів до наукових комунікацій з реформування охорони здоров’я по забезпеченню управлінців всіх рівнів та організаторів охорони здоров’я науковими розробками з реформування охорони здоров’я. Структурну основу моделі наукових комунікацій складають наявні ресурси діючої системи охорони здоров’я. Її впровадження не вимагає значних додаткових фінансових ресурсів. Стратегічним напрямком моделінаукової комунікації з реформування системи охорони здоров’я є забезпечення на всіх рівнях управління осіб, що приймають рішення з питань охорони здоров’я та управлінців, організаторів охорони здоров’я, медичних працівників і працівників засобів масової інформації комплексною, об’єктивною інформацією про вітчизняні та іноземні наукові розробки з питань розвитку охорони здоров’я. Тактичним напрямком моделі є регулярне інформування всіх цільових груп задіяних в реформуванні сфери охорони здоров’я про результати наукових розробок (досліджень) з питань найкращих практик організації медичної допомоги населенню.
Обґрунтована та розроблена функціонально-організаційна модель наукового забезпечення реформи охорони здоров’я на галузевому та регіональному рівнях. Стратегічним напрямком моделі є наукове забезпечення процесу прийняття управлінських рішень, на всіх рівнях управління, з реформування системи медичної допомоги населенню України. Тактичним напрямком моделі є удосконалення процесу планування науково-дослідних робіт з максимальним залученням до їх виконання науковців та організаторів охорони здоров’я та проведення їх комплексування з широким професійним обговоренням отриманих результатів та їх правовою експертизою. Особливістю даної моделіє те, що на всіх етапах планування науково-дослідних робіт, виконання, представлення результатів та їх використання максимально використовується науковий потенціал системи за спеціальністю «соціальна медицина» та організаторів охорони здоров’я схильних до наукових досліджень в тому числі опонентів до реформи системи медичної допомоги населенню з комплексуванням як в рамках установ соціальної медицини так і з іншими спеціальностями, що підвищує науково-методичний рівень та результативність їх виконання. Розроблені умови впровадження запропонованої моделі.
Впровадження окремих елементів обґрунтованої та розробленої моделі, яка відповідає рекомендаціям ВООЗ, в практичну діяльність при позитивній оцінці експертами (9,6 балів) та високому ступеню узгодженості думок експертів дозволяють рекомендувати її для використання в системі охорони здоров’я України.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Отримані в ході дисертаційного дослідження результати дозволяють рекомендувати:
Міністерству охорони здоров’я України:
Запровадити обґрунтовану та розроблену функціонально-організаційну модель наукового забезпечення реформи охорони здоров'я на центральному рівні.
Розробити перелік тем НДР та розробити до них технічні завдання за тематикою наукового забезпечення реформування системи охорони здоров’я в країні та запропонувати їх на конкурсній основі кафедрам соціальної медицини вищих навчальних закладів України та науковим установам.
Створити робочу групу для проведення аналізу результатів наукових розробок, які отримані в результаті виконання науково-дослідних робіт та виконання дисертаційних робіт для вивчення можливого їх впровадження в систему охорони здоров’я країни.
Розробити та представити кафедрам соціальної медицини вищих навчальних закладів України та науковим установам можливий перелік тем дисертаційних робіт для проведення необхідних для галузі наукових досліджень.
Департаментам охорони здоров’я обласних та м. Києва державних адміністрацій:
Дати замовлення кафедрам соціальної медицини вищих навчальних закладів для проведення науково-дослідних робіт з метою обгрунування заходів (окремих напрямків) реформування системи охорони здоров’я в регіоні.
Вищим навчальним закладам України підпорядкування МОН та МОЗ України в яких функціонують кафедри соціальної медицини:
При підготовці запитів на планування наукової тематики яка буде виконуватися за державний кошт надавати пріоритетне значення темам НДР виконання яких забезпечить наукове обґрунтування заходів реформування системи охорони здоров’я в регіоні.
Кафедрам соціальної медицини вищих навчальних закладів України:
Забезпечити інформування організаторів охорони здоров’я регіонів про результати вітчизняних та закордонних наукових досліджень в області організації та управління охороною здоров’я.
|
|
|
Скачать 0.76 Mb.