Міністерство охорони здоровя україни ду Український інститут стратегічних досліджень моз україни Харківський національний медичний університет моз україни
 Скачать 0.76 Mb.
|
|
Інформаційні листи в сфері охорони здоров’я України зі спеціальності «Соціальна медицина» за даними «Укрмедпатентінформ», 2011-2015 рр.
Відповідно до наведених в табл.6.3 даних за роки дослідження «Укрмедпатентінформ» було видано та поширено в системі охорони здоров’я України 46 інформаційних листів про галузеві нововведення за спеціальністю соціальна медицина. Із загальної кількості інформаційних листів 37 (81,2%) було присвячено нововведенням в організації та управлінні охороною здоров’я і тільки 9 (18,8%) присвячено безпосередньо питанням реформування системи охорони здоров’я в Україні. Навіть в період проведення реформи вказаний ефективний, доступний та мало затратний вид наукової комунікації практично не використовувався – по 2 інформаційних листи за рік. Далі вивчалося питання щодо забезпеченості системи охорони здоров’я методичними рекомендаціями з питань організації та управління охороною здоров’я і її реформування безпосередньо. Отримані дані щодо кількості методичних рекомендацій, які були рецензованими та затвердженими МОЗ України з реєстрацією в «Укрпатентінформі» наведено в табл.6.4. Дані методичні рекомендації направлялися до виконавців згідно з реєстром. Таблиця 6.4 Методичні рекомендації в системі охорони здоров’я України за даними, «Укрпатентінформ», 2011-2015 рр
За даними табл.6.4. видно, що з питань організації та управління в «Укрпатентінформ» за роки дослідження було зареєстровано достовірно відмінну кількість методичних рекомендацій: від трьох в 2011 році до 17 в 2013 році. За роки дослідження частка методичних рекомендацій, які присвячені питанням реформування системи охорони здоров’я коливається від 16,6% до 25,0%. Всього за цей період в «Укрпатентінформ» було зареєстровано 48 методичних рекомендацій з питань організації та управління охороню здоров’я з яких 10 (20,8%) присвячено актуальним питання реформи охорони здоров’я. В ході дослідження було встановлено, що частина методичних рекомендацій з питань реформування охорони здоров’я, в тому числі ті, що розроблялися робочими групами МОЗ України та в ДУ «Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України» в «Укрпатентінформі» не реєструвалися. Такі методичні рекомендації поширюються в системі через посту МОЗ України. Отримані дані представлено в табл.6.5. Таблиця 6.5 Методичні рекомендації в системі охорони здоров’я України за даними МОЗ України та ДУ «Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України», 2011-2015 рр
За даними табл.6.5 видно, що за період дослідження МОЗ України та ДУ «Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України», без реєстрації в «Укрпатентінформі» було видано 68 методичних рекомендацій з питань організації та управління в охороні здоров’я. Із загальної кількості методичних рекомендацій питанням методичного забезпечення реформи охорони здоров’я присвячено 46 (67,6%). Із них питанням методичного забезпечення розвитку ПМСД на засадах загальної лікарської практики-сімейної медицини присвячено 29 (63,0%). Далі, на рис.6.1 представлено узагальнені дані про засоби наукової комунікації реформи охорони здоров’я. 
Рис.6.1. Узагальнені дані про наявність засобів засоби наукової комунікації реформи охорони здоров’я, 2011-2015 рр (абсолютна кількість) 6.2. Рівень ознайомлення організаторів охорони здоров’я з науковими розробками з питань реформування системи охорони здоров’я За результатами проведеного соціологічного дослідження серед організаторів охорони встановлено, що доступ до системи Інтернет на робочому місці мають всі начальники управлінь охорони здоров’я та головні лікарі закладів охорони здоров’я третинного рівня медичної допомоги. Серед головних лікарів лікарень вторинного рівня медичної допомоги доступ до системи Інтернет на робочому місці має 71,1±2,2%, а первинного рівня – 55,1±2,5%. Взагалі не мають доступу до системи Інтернет 7,3±1,4% опитаних. Наступним кроком дослідження було вивченні питання доступності до організаторів охорони здоров’я до засобів наукової комунікації. Отримані результати наведено в табл.6.6. Таблиця 6.6 Доступність для організаторів охорони здоров’я засобів наукової комунікації (%)
Згідно отриманих та наведених в табл. 6.6 даних маються достовірні відмінності в доступності до організаторів охорони здоров’я різних рівнів надання медичної допомоги засобів наукової комунікації. Найбільш високою вона є для керівників управлінь охороною здоров’я і найнижчою – для керівників закладів охорони здоров’я первинної ланки медичної допомоги. Крім того встановлено, що найменш доступним засобом наукової комунікації для всіх опитаних організаторів охорони здоров’я є дисертаційні роботи та їх автореферати. Результати вивчення доступності засобів наукової комунікації для науково-педагогічного складу кафедр соціальної медицини та організації охорони здоров’я ВМНЗ III-IY рівнів акредитації та наукових працівників НДУ наведено в табл.6.7. Аналіз наведених в табл. 6.7 даних вказує на достатньо низький рівень доступності навіть для наукових працівників НДУ та професорсько-викладацького складу кафедр соціальної медицини та організації охорони здоров’я ВМНЗ IY рівня акредитації засобів наукової комунікації. Так, науково-практичні журнали, які є спеціалізованими і публікують результати наукових досліджень з організації та управління охороною здоров’я є доступними для наукових співробітників НДУ в межах 62,5±2,4%- 16,7±1,9%, професорів ВМНЗ 100,0% - 60,0%, доцентів 81,5±1,9%-37,5±2,4%, асистентів 13,6±1,7%-31,8±2,3%. Така ситуація пов’язана з наступним. Ні одна НДУ та жодний ВМНЗ і обласні медичні бібліотеки не роблять підписку на дані науково-практичні журнали. Науковці знайомляться з публікаціями в даних журналах тому, що там публікуються в тому числі при підготовці дисертаційних робіт і дають журнали своїм колегам. Особиста підписка на наукові журнали за визначенням респондентів є дорогою. Встановлено більш високий рівень ознайомлення з методичними рекомендаціями, які видає ДУ «Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України» ніж тими, що видає МОЗ України: 50,0±2,5% проти 20,8±2,0%. Різниця складає 2,4 (р≤0,05) рази. Це повʼязано з тим, що в Таблиця 6.7 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||