Міністерство охорони здоровя україни ду Український інститут стратегічних досліджень моз україни Харківський національний медичний університет моз україни
 Скачать 0.76 Mb.
|
|
4.2. Характеристика Указів Президента України в 2012-2014 роках Указ Президента України № 187/2012 «Про Національний план дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010–2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава». Указ Президента України від 12.03.2013 № 128/2013 «Про Національний план дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010 - 2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава". Даними Указами Президента України було затверджено плани заходів національного рівня з реформування системи охорони здоров’я . 4.3. Характеристика урядових актів з забезпечення пілотного відпрацювання реформи охорони здоров’я в 2012-2014 роках За 2012-2014 роки була прийнята низка законодавчих актів по забезпеченню пілотного відпрацювання реформи охорони здоров’я в пілотних регіонах. Дані урядові акти були скеровані на нормативне забезпечення структурної перебудови системи надання медичної допомоги, запровадження нових фінансових механізмів та мотивації медичного персоналу до ефективної та якісної праці. SWOD - аналіз окремих урядових актів наведено в табл.4.1. Таблиця 4.1 SWOD-аналіз окремих урядових актів щодо нормативного проведення реформи системи охорони здоров’я в пілотних регіонах, 2012-2014 рр.
Проведений, та представлений в табл.4.1 SWOD-аналіз окремих урядових актів щодо нормативного проведення реформи системи охорони здоров’я в пілотних регіонах вказує на те, що всі урядові акти мають як позитивні так і слабкі сторони. Слабкі сторони урядових актів негативно впривають на процес реформування системи охорони здоров’я в країні. 4.4. Аналіз наказів МОЗ України в 2012-2014 роках Нормотворча діяльність МОЗ України по забезпеченню реформи охорони здоров’я проводилася на виконання Законів України, Указів Президента України та урядових актів. Основні завдання стосовно нармативно-правового забезпечення реформування галузі в пілотних регіонах були спрямовані на завершення структурного оформлення ПМСД, зокрема, на створення мережі з її кадровим укомплектуванням і матеріально-технічним оснащенням, забезпечення реалізації права пацієнтів на вільний вибір ЛЗП/СЛ, розвиток і запровадження нових медичних технологій, підвищення доступності лікарських засобів для сільського населення. В цей період було розпочато проведення заходів щодо модернізації ВМД, реалізації завдань реформи екстреної медичної допомоги. Узагальнені дані щодо нормотворчої діяльності МОЗ України з питань реформування системи охорони здоров’я наведено в табл.4.2. За період проведення пілотного відпрацювання реформи охорони здоров’я України МОЗ України з даного напрямку було видано 1235 .наказів. Найбільша частка наказів стосувалася структурної перебудови системи надання медичної допомоги - 37,1%, а із них пріоритетному розвитку ПМСД на засадах загальної лікарської практики-сімейної медицини присвячено - 61,8% наказів. Значна частка наказів МОЗ України була присвячена реформуванню системи фінансування сфери охорони здоров’я -8,7%. Таблиця 4.2 Кількість наказів МОЗ України з нормативного забезпечення реформи охорони здоров’я в пілотних регіонах, 2012-2014 рр
Із загальної кількості наказів МОЗ України 7,4% було відмінено або внесено зміни. Основною причиною їх відімнення (внесення змін), на наш погляд, є відсутність їх наукового обґрунтування Аналіз результатів нормотворчої діяльності МОЗ України доводить, що перспективними напрямами формування нормативно-правової бази охорони здоров’я є:
4.5. Законодавче забезпечення реформи охорони здоров’я в 2015 році У 2015 р. в Україні реформа системи охорони здоров’я проводилася на виконання завдань і заходів, визначених постановою КМУ від 09.12.2014 №695 «Про затвердження Програми діяльності Кабінету Міністрів України» та Планом заходів з виконання у 2015 році Програми діяльності Кабінету Міністрів України та Стратегії сталого розвитку «Україна-2020», затвердженим постановою КМУ від 04.03.2015 №213-р. Важливим документом також стала Угода про Коаліцію депутатських фракцій у Верховній Раді України восьмого скликання. Основними напрямами реформування системи ОЗ в Україні згідно положень розділу XVI Угоди про Коаліцію депутатських фракцій у Верховній Раді України восьмого скликання є:
Розвиток законодавства та нормативно-правової бази з охорони здоров’я в Україні в 2015 році проводився на реалізацію визначених положень зазначеної Угоди. Так, Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформ міжбюджетних відносин» від 28.12.14 №79-VIII, Бюджетний кодекс України доповнено статтею 1034 «Медична субвенція», згідно якої за рахунок медичної субвенції з місцевих бюджетів здійснюються видатки на:
Необхідно зазначити, що підвищенню доступності медичних послуг, забезпеченню належної їх якості сприяло включення до Переліку інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися у 2015 році за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, затвердженого розпорядженням КМУ від 17.07.2015 №766-р, дванадцяти інвестиційних програм у сфері охорони здоров’я та реалізація постанови КМУ від 27.05.2015 №350 «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реформування регіональних систем охорони здоров’я для здійснення заходів з виконання спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей». При цьому постановою КМУ від 23.01.2015 №11 «Деякі питання надання медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам», встановлено, що протягом бюджетного періоду видатки на фінансування ЗОЗ дозволяється здійснювати одночасно з державного та місцевого бюджету. Але обсяги медичної субвенції обмежуються обсягом, затвердженим у Законі України «Про Державний бюджет України». З метою усунення зазначеної колізії Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо видатків на охорону здоров’я» від 12.11.2015 №791-VIII внесено зміни до ст. 1034 Бюджетного кодексу України шляхом викладення частини першої статті у новій редакції, що дає можливість забезпечити реалізацію зазначеної постанови КМУ та здійснювати додаткові видатки з місцевих бюджетів на галузь охорони здоров’я понад обсяги медичної субвенції. Структурна реорганізація системи медичного обслуговування передбачає реорганізацію структури МОЗ України відповідно до європейських норм та принципів із метою позбавлення його невластивих функцій. Для забезпечення реалізації зазначеного напрямку постановою КМУ від 25.03.2015 №267 затверджено Положення про Міністерство охорони здоров’я України. Далі відповідно до наказів МОЗ України від 15.01.2015 №12 та від 04.03.2015 №110 проведено громадську експертизу діяльності МОЗ України. Крім того, відповідно до п. 324 «Плану заходів МОЗ України з виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України та Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020» у 2015 році», наказом МОЗ України від 20.10.2015 №684 створено Робочу групу з питань реформування системи державних закупівель у сфері охорони здоров’я та затверджено її персональний склад. З метою підвищення ефективності процесу реформування сфери охорони здоров’я, відповідно до Протоколу засідання Національної ради реформ від 17.02.2015 р., наказом МОЗ України від 05.03.2015 №116 створено робочу групу «Цільова команда реформ при Міністерстві охорони здоров’я України», затверджено її склад та Положення про неї. Іншим напрямком здійснення перетворень у системі медичної допомоги є стимулювання розвитку ПМСД шляхом підвищення рівня професійних знань та професійних вмінь медичних працівників, формування прозорих механізмів їх фінансової мотивації, формування обсягів державного замовлення на підготовку та підвищення кваліфікації спеціалістів, наукових та науково-педагогічних кадрів відповідно до потреб сфери ОЗ. Для забезпечення реалізації програмних завдань МОЗ України наказом від 01.09.2015 №558 «Про утворення робочої групи з питань удосконалення системи надання первинної медичної допомоги в Україні» та наказом від 27.11.2015 №800 затверджено склад робочої групи з питань реформи фінансування сфери охорони здоров’я України, якій на виконання п. 314 Програми діяльності КМУ доручено розробити проекти:
Відповідно до постанови КМУ від 05.08.2015 №566 «Про внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 №1298», постанови КМУ від 16.09.2015 №731 «Про підвищення оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», до Умов оплати праці працівників ЗОЗ та установ соціального захисту населення, затверджених спільним наказом Мінпраці та соцполітики України і МОЗ України від 05.10.2005 №308/519, внесено відповідні зміни. На виконання доручення Прем’єр-міністра України від 31.03.2015 №7773/1/1-15 до постанови Верховної Ради України від 11.02.2015 №182-VIII «Про рекомендації парламентських слухань на тему: «Про стан та законодавче забезпечення розвитку науки та науково-технічної сфери держави»» спільним наказом МОЗ та НАМН України від 12.05.2015 №270/32 затверджено робочу групу з розробки Доктрини (концепції) розвитку медичної науки в Україні. Для забезпечення приведення програм підготовки лікарів та медичних сестер первинної ланки надання медичної допомоги у відповідність до європейської практики, удосконалення системи їх безперервного професійного розвитку, оновлення програм підготовки менеджерів у системі охорони здоров’я МОЗ України проведено роботу щодо розроблення нового стандарту освіти на основі компетентнісного підходу та нової редакції Положення про інтернатуру та резидентуру, затверджено накази МОЗ України «Про затвердження Типового положення про університетську клініку вищого навчального закладу (закладу післядипломної освіти)» від 06.07.2015 №408. Забезпеченню реалізації принципу вільного вибору пацієнтами лікаря, розвитку лікарського самоврядування та створенню рівних прав для медичних закладів усіх форм власності, удосконаленню механізму реалізації права на здійснення приватної медичної практики у сімейній медицині та принципів функціонування ринку гарантованих державою медичних послуг сприятиме затвердження Верховною Радою України розроблених МОЗ України законопроектів щодо внесення змін до Основ законодавства з охорони здоров’я, Бюджетного кодексу України та Податкового кодексу України (реєстр. №2309а, №2310а та №2311а від 07.07.2015). Аналіз результатів нормотворчої діяльності у сфері охорони здоров’я дає підстави зробити висновок, що до перспективних напрямів діяльності МОЗ України в 2016 р., у контексті виконання Програми діяльності Уряду, належать:
Висновки за розділом Проведений аналіз законодавчого забезпечення проведення реформи сфери охорони здоров’я в країні дозволяє зробити наступні висновки. Стратегія та основні напрями і терміни проведення реформи охорони здоров’я в пілотних регіонах визначені Законами України і полягають в запроваджені сучасної системи фінансування закладів охорони здоров’я та структурній перебудові системи надання медичної допомоги населенню з пріоритетним розвитком ПМСД на засадах загальної лікарської практики-сімейної медицини і реформуванням системи вторинної медичної допомоги з формуванням госпітальних округів. На виконання Законів України президентом своїми Указами затверджені заходи з реформування системи охорони здоров’я національного рівня. КМУ прийнята низка урядових актів по забезпеченню виконання Законів та Указів президента, які мають як позитивні так і слабкі сторони які негативно впливають на процес реформи охорони здоров’я. За період проведення пілотного відпрацювання реформи охорони здоров’я України МОЗ України з даного напрямку було видано 1235 .наказів. Найбільша частка наказів стосувалася структурної перебудови системи надання медичної допомоги - 37,1%, а із них пріоритетному розвитку ПМСД на засадах загальної лікарської практики-сімейної медицини присвячено - 61,8% наказів. Значна частка наказів МОЗ України була присвячена реформуванню системи фінансування сфери охорони здоров’я -8,7%. Із загальної кількості наказів МОЗ України 7,4% було відмінено або внесено зміни. Основною причиною наявності слабких сторін, відміни або зміни нормативно-правових актів є відсутність їх наукового обґрунтування та прорахунку наслідків і ризиків в результаті їх прийняття. Список особистих робіт за темою розділу [213, 231, 233, ]. Розділ 5 АНАЛІЗ КАДРОВОГО НАУКОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНСЬКОГО ІНСТИТУТУ СТРАТЕГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ МОЗ УКРАЇНИ І КАФЕДР СОЦІАЛЬНОЇ МЕДИЦИНИ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДІВ УКРАЇНИ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ВИКОНАННЯ НИМИ НАУКОВО ДОСЛІДНИХ РОБІТ 5.1. Аналіз кадрового наукового потенціалу Українського інституту стратегічних досліджень МОЗ України і кафедр соціальної медицини та організації охорони здоров’я вищих навчальних медичних закладів України Всього в Україні функціонує 26 кафедр соціальної медицини та організації охорони здоров’я ВМНЗ IY рівня акредитації. В тому числі 20 кафедр в ВМНЗ IY рівня акредитації системи МОЗ України, 4 кафедри ВНЗ IY рівня акредитації системи МОН України та 2 кафедри в приватних ВМНЗ IY рівня акредитації . На початку дослідження було вивчено та проаналізовано склад завідувачів кафедр соціальної медицини та організації охорони здоров’я ВМНЗ IY рівня акредитації. Дані про завідувачів кафедр соціальної медицини та організації охорони здоров’я ВНЗ IY рівня акредитації наведено в табл. 5.1. Таблиця 5.1 Дані про завідувачів кафедр соціальної медицини та організації охорони здоров’я ВНЗ IY рівня акредитації (%)
Наведені в табл.5.1 дані вказують на те, що серед завідувачів кафедрами соціальної медицини та організації охорони здоров’я 11,5% відсотків є кандидати наук. Із загальної кількості завідувачів кафедрами 57,8% захищали дисертації за спеціальністю 14.02.03- соціальна медицина, а 42,2% за іншими спеціальностями ( 19,2% клінічного профілю та 23,0% теоретичного профілю). Далі було вивчено питання наявності докторів наук за спеціальністю «соціальна медицина» в ВМНЗ, в яких завідувачі кафедр кандидати медичних наук. В ході дослідження встановлено, що із 3 ВНЗ доктори наук за вказаною спеціальністю є в 1(33,3%) закладі. Та вивчено наявність докторів наук за спеціальністю «соціальна медицина» в ВНЗ де завідувачами кафедр соціальної медицини та організації охорони здоров’я є фахівці інших спеціальностей. В ході дослідження встановлено, що із 11 ВМН дані спеціалісти є в 4 (36,4%). Далі було вивчено вік завідувачів кафедр в тому числі пенсійний та передпенсійний. Отримані дані наведено табл.5.2. Таблиця 5.2 Частка завідувачів кафедр соціальної медицини та організації охорони здоров’я ВНЗ IY рівня акредитації пенсійного та передпенсійного віку (%)
За даними, що наведені в табл. 5.2 із загальної кількості завідувачів кафедрами 61,5% є особи пенсійного віку та 11,5% - передпенсійного віку. Виходячи з цього далі вивчалося питання підготовки завідувачами кафедр соціальної медицини та організації охорони здоров’я дійового резерву, яким можуть бути доктори наук за вказаною спеціальністю. Дані наведено в табл.5.3. Таблиця 5.3 Підготовка завідувачами кафедр соціальної медицини та організації охорони здоров’я ВМНЗ IY рівня акредитації докторів наук за спеціальністю «соціальна медицина», 2011-2015рр (%)
Наведені в табл.5.3 дані вказують на те, що завідувачі кафедрами соціальної медицини практично не займаються підготовкою дієвого резерву та не готують із числа працівників кафедр докторів наук за визначеною спеціальністю. Наступним кроком дослідження було вивчення та проведення аналізу наукового потенціалу штатних працівників кафедр соціальної медицини та організації охорони здоров’я ВМНЗ IY рівня акредитації. Отримані результати наведено в табл.5.4. За наведеними в табл.5.4 даними можна зробити висновок, що на кафедрах, які проаналізовано працює основними працівниками 90 викладачів із яких 8,8% складають професори (57,1% за фахом соціальні медики), 43,3 % доценти (46,2% за фахом соціальні медики), 47,9% асистенти із яких 20,5% мають науковий ступінь (44,4% за фахом соціальні медики). Наступним кроком дослідження було вивчення та проведення аналізу наукового потенціалу сумісників кафедр соціальної медицини та організації охорони здоров’я ВМНЗ IY рівня акредитації. Отримані результати наведено в табл.5.5. Таблиця5.4 Штатні працівники кафедр соціальної медицини та організації охорони здоров’я ВМНЗ IY рівня акредитації
Продовження табл. 5.4
Таблиця5.5 Сумісники кафедр соціальної медицини та організації охорони здоров’я ВМНЗ IY рівня акредитації
Продовження табл. 5.5
За наведеними в табл.5.5 даними можна зробити висновок, що на кафедрах, які проаналізовано працює сумісниками 35 викладачів із яких 11,4% складають професори ( за фахом соціальні медики не має), 11,4% доценти (75,0% за фахом соціальні медики), 77,2% асистенти із яких 37,0% мають науковий ступінь (20,0% за фахом соціальні медики). Далі було проаналізовано кадровий потенціал ДУ «Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України», як провідного інституту країни з питань наукового забезпечення організації та управління охорони здоров’я. Отримані результати наведено в табл.5.6. Таблиця 5.6 Наукові працівники ДУ «Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України», 2015 р
Аналіз наведених в табл.5.6 даних вказує на те, що із 6 штатних посад керівників інститут укомплектовано 5 (83,3%) із яких з науковим ступенем є 3 (50,0%) в тому числі 2 (40,0%) за спеціальністю «соціальна медицина. Із 18 штатних посад керівників структурних підрозділів укомплектовано фізичними особами 10 (55,6%) із яких з науковим ступенем 5 (50,0%) осіб в тому числі 2 (40,0%) за спеціальністю «соціальна медицина. Із 27,5 посад наукових співробітників укомплектовано фізичними особами 24 (87,3%) з яких 2 (40,0%)особи мають науковий ступінь і жодний з них не має наукового ступеня за спеціальністю соціальна медицина. Таким чином можемо константувати надзвичайно низький рівень наукового потенціалу ДУ «Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України» де працює тільки 3 (5,8%) штатних працівника доктора медичних наук і 4 (7,8%) спеціаліста які мають науковий ступінь за спеціальністю «соціальна медицина». Всього рівень укомплектованості штатних посад наукових працівників фізичними особами становить 75,7%. Крім того в інституті працює 5 зовнішніх сумісника із яких мають науковий ступінь 5 (60,0%), але не за спеціальністю «соціальна медицина». 5.2. Система планування науково-дослідних робіт за спеціальністю «соціальна медицина» В МОЗ України існує затверджена система планування науково-дослідних робіт, які виконуються за державний кошт. Вона передбачає певну етапність подачі документів до МОЗ і їх наступний перегляд, проходження конкурсу та затвердження. До МОЗ подається певний перелік документів який включає: -запит на виконання НДР; _-заключення по даній темі провідного Департаменту МОЗ, що вказує на те, що ця тема є замовленням МОЗ; -заключення головного позаштатного спеціаліста; -експертний висновок проблемної експертної комісії МОЗ та АМН України за відповідної спеціальності. Конкурсна комісія розглядає дані пропозиції і її рішення затверджується відповідним наказом МОЗ України яким визначається і обсяг фінансування кожної теми НДР. Далі, в табл.5.7 наведено дані про заплановані теми НДР на замовлення МОЗ України, які виконувалися за державний кошт. Таблиця 5.7 Кількість НДР, що виконувалися на замовлення МОЗ України, 2012-2015 рр
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||