Міністерство охорони здоровя україни ду Український інститут стратегічних досліджень моз україни Харківський національний медичний університет моз україни
 Скачать 0.76 Mb.
|
|
3.2.1.Реформування первинної медичної допомоги. Впроцесі реформи системи охорони здоров'я відбувався повномасштабний перехід до моделі первинної допомоги, що базується на засадах загальної практики / сімейної медицини. До числа основних компонентів нової моделі відносяться: розмежування первинної та вторинної медичної допомоги; формування розгалуженої і відповідно оснащеної інфраструктури первинної допомоги; впровадження системи надання первинної допомоги за сімейним принципом; застосування контрольно-пропускної системи (принцип «воротаря») для формування оптимального маршруту пацієнта; введення вільного вибору пацієнтом лікаря первинної ланки; фінансування закладів первинної допомоги з міських та районних бюджетів за подушним принципом; договірні відносини між головними розпорядниками коштів та провайдерами первинної допомоги; оплата праці медичного персоналу, виходячи з обсягу та якості виконаної роботи. За період експерименту у пілотних регіонах повністю сформовано мережу ЗОЗ, які надають ПМСД. Відкриті Центри ПМСД. Усі відкриті ЦПМСД мають статус юридичних осіб, реєстраційні посвідчення та ліцензії МОЗ України на медичну практику. Табл.3.1. Таблиця 3.1 Дані про відкриті Центри первинної медико-санітарної допомоги
За даними, що наведені в табл.3.2 видно, що в пілотних регіонах функціонувало 101 ФАПів, які обслуговують понад 1000 осіб. Дані ФАПи, згідно програми реформування, повинні були реформованими у АЗПСМ. Разом із формуванням і розвитком мережі закладів, які надають ПМСД, введено більшість штатних посад ЛЗПСЛ та їх укомплектування за рахунок навчання в інтернатурі та перепідготовки лікарів інших лікарських спеціальностей. Табл.3.3 , 3.4. Таблиця 3.3 Штатні посади лікарів загальної практики-сімейних лікарів в пілотних регіонах, 2011-2015 рр (кількість)
Аналіз наведених в табл.3.3 даних вказує на оптимізацію штатних посад лікарів первинної ланки, яка полягає як в збільшенні посад лікарів загальної практики-сімейних лікарів і виведенні з штатних розписів первинної ланки лікарів-спеціалістів, які були введені туди під час розмежування первинної та вторинної медичної допомоги. Таблиця 3.4 Укомплектованість штатних посад лікарів загальної практики-сімейних лікарів в пілотних регіонах, 2011-2015 рр, %
Далі в табл. 3.4 наведені дані про укомплектованість штатних посад ЛЗП-СЛ в пілотних регіонах за роки дослідження. При приведення аналізу дані по Донецькій області у зв’язку з АТО за 2014 та 2015 роки не враховувалися. Аналіз наведених в табл. 3.4 даних вказує на те, що за період дослідження рівень укомплектованості штатних посад ЛЗП-СЛ підвищився в усіх пілотних регіонах. При цьому найвищі темпи зростання рівня укомплектованості штатних посад зареєстровано в м. Києві та Дніпропетровській області. Далі вивчалася забезпеченість населення пілотних регіонів АЗПСМ. Забезпеченість АЗПСМ у м. Києві становить 0,90 на 10 тис. населення, у Донецькій області: для міського населення – 0,85 на 10 тис. населення, для сільського населення – 2,82 на 10 тис. населення, у Вінницькій області: відповідно 0,79 та 2,85 на 10 тис. населення (при нормативі, затвердженому МОЗ України, для міст – 1 амбулаторія на 10 тис. населення, для сільської місцевості – 3,30 на 10 тис. населення). Досягнення нормативу відбуватиметься поступово до 2020 року. Граничні показники забезпеченості населення ЛЗП-СЛ в пілотних регіонах мають суттєві відмінності: Далі в вивчався стан матеріально-технічного оснащення закладів ПМСД. Встановлено, що стан матеріально-технічного оснащення закладів ПМСД має тенденцію до поліпшення виключно в пілотних регіонах (за рахунок централізованих закупок обладнання та автотранспорту). Отримані дані представлено в табл.3.5 та 3.6. Таблиця 3.5 Рівень оснащених АЗПСА відповідно до табелю матеріально-технічного оснащення, 2011-2014 рр, %
Аналіз наведених в табл.3.5 даних вказує на те, що менше половини АЗПСА оснащені медичним обладнанням відповідно до табелю матеріально-технічного оснащення з достовірною різницею показника в розрізі пілотних регіонів. Найвищий рівень оснащення зареєстровано в Дніпропетровській області (67,7%), а найнижчий в м. Києві (35,4%). Гранична різниця показника складає 1,9 разів. Далі в табл.3.6 наведено дані щодо рівня оснащення АЗПСА транспортними засобами. Таблиця 3.6 Рівень оснащення АЗПСА транспортними засобами, 2011-2015 рр, %
Аналіз наведених в табл.3.6 даних вказує на достовірну різницю в забезпеченості АЗПСА пілотних регіонів транспортними засобами та різну динаміку даного процесу. При цьому необхідно відмітити, що забезпеченість АЗПСА транспортними засобами є вкрай важливим чинником забезпеченості доступності та своєчасності надання ПМСД населенню на дому. Граничні показники забезпеченості АЗПСА транспортними засобами в пілотних регіонах мають суттєві відмінності і складають 2,9 разів. Порівняльна характеристика матеріально-технічного забезпечення АЗПСА в пілотних регіонах та країні в цілому наведена на рис.3.1. В ході проведення реформи ПМСД проводилися не тільки структурними перетвореннями з розвитку мережі ЗОЗ.. Проводилося робота з їх оснащення укомплектування медичними кадрами. Значна кількість амбулаторій в пілотних регіонах повністю укомплектовані обладнанням відповідно до табелю оснащення (52,1% та 69,5 % в Дніпропетровській та Донецькій областях), автоматизованими робочими місцями (АРМами) – 44,4% та 79,9%, автомобілями – 100% та 80,4% відповідно (рис.3.1). Наявність санітарного транспорту в кожній СА дозволяє повноцінно виконувати функції невідкладної допомоги, які входять до сфери компетенцій первинної допомоги. Дещо нижчі показники зареєстровані в ЗОЗ м. Києва, що може бути обумовлено недостатньою системністю прийняття взаємопов’язаних рішень. В цілому рівень матеріально-технічного забезпечення СА в пілотних регіонах перевищує такий в країні в цілому, що є свідченням пріоритетності розвитку ПМСД в цих регіонах. Позитивні наслідкирозмежування ПМСД та ВМД допомоги:
 Рис. 3.1. Порівняльна характеристика матеріально-технічного забезпечення амбулаторій загальної практики-сімейної медицини в пілотних областях та країні в цілому, 2015 р.
Кумулятивний ефект від поєднання обох заходів при підтримці державної субвенції в сумі 327 млн. гривень (40,9 млн. доларів), наданої в 2012 р. для придбання автотранспорту та обладнання медичного призначення для центрів ПМСД, отримав своє вираження в реалізації комплексу заходів, який охоплював: а) підвищення рівня гарантій щодо ПМСД для населення; б) розвиток мережі амбулаторій; в) проведення капітальних ремонтів існуючих закладів/підрозділів ПМСД, г)устаткування амбулаторій медичним обладнанням, АРМ, автомобілями, що стало передумовою для підвищення доступності, якості створення комфортних умов для надання первинної допомоги; д) підвищення рівня забезпеченості медичним персоналом для надання ПМСД.  Рис.3.2. Питома вага витрат на ПМСД від загального фонду зведеного бюджету в пілотних регіонах, 2013 р. Вільний вибір населенням лікаря ПМСД та визначення останнім медичного маршруту пацієнта Можливість вибору і зміни лікаря ЗПСМ є правом пацієнта і є обов'язковою передумовою для переорієнтації системи охорони здоров'я з на потреби населення. Саме ЛЗП-СЛ здатний визначити найбільш раціональний варіант лікування і оптимальний медичний маршрут пацієнта в системі ОЗ. в зв’язку з цим сполучення вільного вибору населенням ЛЗПСМ з наданням останньому права визначати медичний маршрут пацієнта є однією з найважливіших умов керованості медичної допомоги, яка виражається в наданні допомоги на тому рівні і тим фахівцем, який найкращим чином відповідає стану здоров’я пацієнта. В рамках пілотного відпрацювання реформи ОЗ законодавчо регламентовані вільний вибір населенням ЛЗП-СЛ і система направлень пацієнтів для отримання медичної допомоги вищого рівню. Законодавчо визначено випадки, коли пацієнт може отримувати медичну допомогу на вищому рівні без направлення ЛЗП-СЛ. До них відносяться: екстрені випадки, звернення до лікарів окремих спеціальностей - акушера-гінеколога, стоматолога, педіатра; звернення хронічних хворих до лікарів - фахівців, у яких вони перебувають на диспансерному обліку. В пілотних регіонах реформи ОЗ реалізація права на вільний вибір ЛЗП-СЛ почалася з 2013р. До останнього часу доступ до вторинної медичної допомоги не регулювався, оскільки не було чіткого розмежування між первинною і вторинною допомогою. В рамках пілотного відпрацювання реформи ОЗ в впроваджувалося, хоча повільними темпами контрольно-пропускна система, що передбачає доступ до вторинної допомоги за направленням ЛЗП-СЛ. В рамках пілотного відпрацювання реформи ОЗ жорстка територіальна прив'язка населення до певних закладів ОЗ вторинної допомоги була формально скасована, чому сприяло об'єднання коштів для вторинної допомоги на регіональному рівні, і почала відпрацьовуватися система, коли ЛЗП-СЛ може скерувати пацієнта до будь-якого закладу вторинної допомоги на території регіону. Проблеми Не готовність, а тому пасивність населення щодо вільного вибору лікаря загальної практики-сімейного лікаря ЛЗП-СЛ з низькою зацікавленістю даного процесу медичного персоналу. Повільно відбувалося і впровадження контрольно-пропускної системи в наслідок наступного: а) широкий спектр законодавчо визначених контингентів, що можуть вільно звертатися на вищий рівень медичної допомоги; б) супротив певних груп населення та лікарів-спеціалістів. Можливі шляхи вирішення проблем З метою підвищення активізації процесу вільного вибору ЛЗП-СЛ пропонується: проведення комплексної роз’яснювальної роботи серед населення, розробка та запровадження конкурентних переваг для лікарів, яких населення обирає активно. Більш широкому застосуванню системи направлень може сприяти: формування довіри пацієнтів до лікарів ЗПСМ; реальне обмеження географічної прив’язки до закладів вторинної допомоги, куди ЛЗПСМ може скеровувати пацієнта; формування об’єктивних та доступних як для лікарів, так і для пацієнтів рейтингів лікарів різних спеціальностей; поступове запровадження матеріальної відповідальності пацієнтів за необґрунтовано самостійне звернення на вищі рівні надання медичної допомоги без клінічних показань. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||