Міністерство охорони здоровя україни ду Український інститут стратегічних досліджень моз україни Харківський національний медичний університет моз україни
 Скачать 0.76 Mb.
|
|
Питання реформування охорони здоров’я України в дисертаційних роботах Нами проведено аналіз дисертаційних робіт, які виконувалися за останні роки в Україні і які були присвячені реформі охорони здоров’я. В результаті проведеного аналізу встановлено, що дисертаційні роботи, які були захищені за останні роки присвячені в основному наступним напрямками:
До дисертацій в яких обґрунтовувалися механізми реформування первинної медико-санітарної допомоги необхідно віднести наступні роботи:
До дисертацій в яких обґрунтовувалися механізми реформування вторинної медичної допомоги необхідно віднести наступні роботи:
До дисертацій в яких обґрунтовувалися механізми реформування механізмів фінансування медичної допомоги необхідно віднести наступні роботи:
До дисертацій в яких обґрунтовувалися механізми забезпечення якості медичної допомоги необхідно віднести наступні роботи:
В ході дослідження було вивчено дисертації, які присвячено оптимізації окремих напрямків системи охорони здоров’я. До них віднесені наступні роботи:
Загальним висновком проведеного аналізу дисертаційних робіт є наступне:
При цьому необхідно відмітити, що роботи виконувалися при ініціативі дисертанта і не мали фінансової державної підтримки.
Необхідність проведення досліджень з зазначеної теми визначається перш за все рекомендаціями ВООЗ, якими визначається наукове обгрунтування всіх заходів з реформування, оптимізації систем охорони здоров’я чи впровадження нових напрямків діяльності [165-167]. Так, в документі ВООЗ «Научные исследования в целях достижения всеобщего охвата населения медицинскими услугами», доповідь про стан охорони здоров’я в світі, 2013 р. [168] вказується на те, що для досягнення загального охоплення медичними послугами необхідні наукові дослідження. ВООЗ акцентує увагу на проблем двох типів. Перша і сама головна серія питань має пряме відношення до вибору потрібних у кожному випадку видів медичного обслуговування, покращення охоплення цими послугами і захисту від фінансових ризиків, а також оцінки способу дій завдяки якому забезпечується підвищення рівня здоров’я та благополуччя населення. Друга серія питань стосується процедури виміру індикаторів та даних, які необхідні для моніторингу повноти охоплення, захисту фінансових ризиків та користі для здоров’я [169,170]. Загальне охоплення медичними послугами розглядається як засіб не тільки покращення здоров’я, але і сприяння розвитку людського потенціалу [171]. Дане ставить наукові дослідження загального охоплення населення медичними послугами в більш широкий контест наукового пошуку в інтересах розвитку систем охорони здоров’я [172,173]. Наукові дослідження мають відігравати значну роль в підвищенні стійкості систем охорони здоров’я до змін в суспільстві та до екологічних загроз [174]. Крім того наукові дослідження повинні відігравати значну роль в більш повному розумінні яким чином між секторальне співробітництво можуть сприяти підвищенню рівня здоров’я населення [175]. Для проведення наукових досліджень необхідні кваліфіковані дослідники, які володіють високими моральними якостями при наявності достатнього фінансування їх праці в добре оснащених закладах []. Більш того, щоб була впевненість в результативності наукових досліджень, які забезпечують позитивні зміни в сфері охорони здоров’я, потрібні механізми для трансформації фактичних даних в конкретні дії [176,177]. Особлива увага приділяється науковим дослідженням в інтересах здоров’я в усьому світі так як вони створюють основу для побудови більш оптимальних систем проведення наукових досліджень [178,179]. В наукових публікаціях [180-182] говориться про те, як наукові дослідження можуть бути орієнтованими на широкий спектр питань, які стосуються загального охоплення медичними послугами, а також як з їх допомогою можна отримати відповіді на питання про сутність політики і практики охорони здоров’я. ВООЗ акцентує на підтримці людей, які займаються науковими дослідженнями [183-186]. Роль ВООЗ у здійсненні та підтримці наукових досліджень чітко визначена в Стратегії Організації по науковим дослідженням в області охорони здоров’я. Стратегія спрямована на створення оптимального середовища для організації наукових досліджень високої якості, щоб максимальна кількість людей могла використовувати найбільш значну користь в інтересах особистого здоров’я. При цьому визначаються дії в зв’яку з організацією наукових досліджень, головним чином в рамках національних систем проведення досліджень в області охорони здоров’я. Такі дії визначають наступне [187 -189]. Визначення пріоритетів наукових досліджень, особливо на національному рівні, на основі результатів якісної оцінки провідних причин порушення здоров’я населення. Укріплення потенціалу наукових досліджень шляхом:надання статусу першочерговим питанням прийому на роботу, навчання та утримання спеціалістів, які займаються науково-дослідною роботою; організація та навчання не тільки методам, а і належному проведенню досліджень, що включає такі аспекти, як підзвітність, етичні норми, належне управляння інформаційними потоками; навчання осіб, які формують політику, правилам користування науково обгрунтованими фактичними даними, а також навчання дослідників розумінню процесу прийняття рішень та пропозицій практикуючих працівників системи охорони здоров’я. Встановлення стандартів:розробка та впровадження кодексів належної практики проведення наукових досліджень з дотриманням етичних норм та відповідального відношення до процесу наукового дослідження; класифікаторів типів пошукових досліджень у відповідності до міжнародно узгоджених та співставимих стандартів. В плані підтримки наукових досліджень акцентується увага на наступне [190-194]. Впровадження результатів наукових досліджень в сферу політики і практики охорони здоров’я: використання результатів наукових досліджень в процесі прийняття управлінських рішень як професійного діалогу між наукою та практикою охорони здоров’я; розробка формалізованих процедур з метою перетворення фактичних даних в практику охорони здоров’я; забезпечення гарантій використання при проведенні безперервного професійного розвитку з питань покращення якості медичної допомоги даних, що базуються на даних з доведеною ефективністю; посилення мотивації для здійснення наукових досліджень; залучення приватних науково-дослідних структур сумісно з державними закладами до процесів розробки та отримання нових організаційних та клінічних технологій. Забезпечення широкої участі та сприйняття громадськості ідеїнаукових досліджень: залучення представників громадськості до процесу стратегічного керівництва науковими дослідженнями; розширення доступу до публічної дискусії та аналітичним матеріалам через ЗМІ і шляхом публічних слухань та круглих столів. Таким чином практичні дії в підтримку наукових досліджень включають в себе наступне [195-197]:
Таким чином, проведений аналітичний огляд наукової літератури вказує на недостатню ефективність проведення реформ системи охорони здоров’я в Україні, відсутність наступності в проведені її стратегії та напрямків і заходів як на державному так і регіональному рівнях, непослідовність дій, недосконалість законодавчого забезпечення реформи. При цьому ВООЗ в свої багато чисельних документах вказує на необхідність наукового забезпечення стратегій та заходів реформування системи охорони здоров’я на національному рівні базуючись на фактичних даних та використовуючи дані з доведеною ефективністю. Виходячи із зазначеного тему дисертаційного дослідження можна вважати актуальною для системи охорони здоров’я України. Розділ 2 Програма, матерИалИ, методи І и ОБЯГИ ДОСЛІДЖЕННЯ Досягнення мети дослідження потребувало розробки спеціальної програми, складеної з використанням системного підходу виконання якої передбачалося у сім організаційних етапів, що забезпечило комплексність дослідження та можливість отримання достовірної інформації для оцінки стану об’єкту дослідження. Рис.2.1. Методики досліджувань затверджені на засіданні біоетичної комісії ДУ «Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України» (Протокол № 9 от 23 грудня 2011 року). Використані методи дослідження представлено в табл. 2.1. Для проведення дослідження були розроблені відповідна програма та робочий план. Програма включала наступні розділи:
Вивчення закордонного та вітчизняного досвіду з питань наукового забезпечення реформи охорони здоров’я Обґрунтування обсягів і методів дослідження Розробка спеціальних форм збору інформаціі Розробока анкет соціологічного дослідження ІІ етап Вибір напрямку, формування мети, задач, програми, обґрунтування обсягів і методів дослідження Системний аналіз наукової літератури - 210 джерел (63 – закордонні) Інтернет-мережі Medline, Pubmed, Medscape и др. Нормативно-правова та регламентуюча база (17 джерел) V етап Дослідження наукового кадрового потенціалу, стану планування та результатів НДР Наукові форуми Засоби наукової комунікації Рівень інформованості про наукові здобутки Аналіз наукового кадрового потенціалу – 28 одиниць спеціальних форм моніторингу Накази МОЗ – 6 одиниць, звіти НДУ – 158 одиниць Інформаційна база –12 одиниць реєстрів, 17 одиниць щорічних звітів, 1201 анкет соц. опитування VІ етап Наукові комунікації в реформуванні системи охорони здоров’я України І етап ІІІ етап Аналіз законодавчого забезпечення реформи охорони здоров’я в пілотних регіонах ІV етап Аналіз результатів реформи охорони здоров’я в пілотних регіонах Аналіз проблем та шляхів рішення Анализ реформи фінансування Аналіз структурної перебудови Інформаційна база – річні звіти регіонів країни, 12 одиниць; законодавчі акти – 37 одиниць Укази Президента України Закони України Урядові акти Накази МОЗ України Інформаційна база – законодавча база. 1245 одиниць Обґрунтування моделі наукового забезпечення реформи ОЗ та її оцінка VІІ етап Функціонально-організаційної моделі наукового забезпечення реформи охорони здоров’я в Україні Впровадження результатів дослідження Міжнародні документи Результати власного наукового дослідження Аналіз наукових джерел (210 джерел) Оцінка експертами - 25 Статті в журналах, рекомендованих ДАК – 8, в тому числі 1 за кордоном. Монографії – 8 Методичні рекомендації – 4 Галузеві нововведення – 3 Інші друковані роботи – 19 Законопроекти – 2 Накази МОЗ України – 8 Виступи на конференціях – 15, в тому числі міжнародних – 10 Рис. 2.1. Програма, матеріали та обсяг дослідження При розробці програми враховувались методичні принципи її створення: системність, комплексність, достовірність результатів, наступність, практична значущість результатів. Перший етап дослідження передбачав вивчення досвіду провідних країн світу, країн СНД та України з організації реформування системи охорони здоров’я України та наукового супроводу реформ, а також виявлення проблемних питань з даного питання в системі охорони здоров’я України. Інформаційною базою дослідження стало 210 джерел наукової літератури в тому числі 147 кирилицею та 63 латиною. Другий етап дослідження включав вибір напрямку дослідження, визначення мети та завдань дослідження, об’єкту та предмету дослідження , обґрунтування його методів та обсягу дослідження. Під час вибору напрямку дослідження та визначення його мети за основу взято результати аналізу наукової літератури та наукових розробок останніх часів з зазначеної проблеми [198-210]. Визначені та обґрунтовані методи наукового дослідження, які повинні використовуватися в дослідження для досягнення поставленої мети. На другому етапі дослідження розроблено уніфіковану програму збору первинної інформації. Перед розробкою спеціальних форм отримання первинної достовірної інформації були визначені основні вимоги, які передбачали узгодженість даних документів з чинною нормативною базою в охороні здоров’я відсутністью в термінах подвійної інтерпретації, простоту заповнення та можливість статистичної обробки. Розроблені форми були прорецензованими та затвердженими рішенням вченої ради ДУ «Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України» . Метою третього організаційного етапу з використанням методу SWOT-аналізу було вивчення та проведення комплексного аналізу законодавчої бази України з питань проведення реформи в пілотних регіонах: Вінницькій, Донецькій, Дніпропетровській областях та м. Києві. Інформаційною базою, на даному етапі дослідження, стали Закони України, Укази Президента України, урядові акти, накази МОЗ України за період 2012-2015 рр. Всього проаналізовано 1245 законодавчих актів. Таблиця 2.1 |