Міністерство охорони здоровя україни ду Український інститут стратегічних досліджень моз україни Харківський національний медичний університет моз україни
 Скачать 0.76 Mb.
|
|
Методичне забезпечення дослідження
Під час виконання четвертого організаційного етапу було, з використанням статистичного методу та методу структурно-логічного аналізу було вивчено та проаналізовано результати проведення реформи в пілотних регіонах. Інформаційною базою дослідження стали статистичні звіти регіонів, які підлягали дослідженню за період 2012-2014 рр. Всього опрацьовано 18 форм статистичної галузевої звітності. Крім того під час проведення реформування системи охорони здоров’я в названих регіонах використано дані моніторингової оцінки проведення реформи охорони здоров’я, який проводить ДУ «Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України». Всього опрацьовано 12 форм моніторингової оцінки проведення реформи охорони здоров’я в пілотних регіонах України. Під час виконання п’ятого організаційного етапубуло проведено дослідження наукового кадрового потенціалу, стану планування та результатів НДР. Під час виконання даного етапу дослідження було проаналізовано 28 звітів кафедр соціальної медицини та організації охорони здоров’я Вищих медичних навчальних закладів України підпорядкування МОЗ та МОН України з питань кадрового забезпечення та наукової роботи в тому числі з наукового забезпечення реформи охорони здоров’я на національному та регіональному рівнях. Форма звіту наведена в додатку А-1. Також були вивчені та проаналізовані щорічні накази МОЗ України в кількості 6 одиниць з питань затвердження тем НДР в системі МОЗ України, які виконуються на замовлення МОЗ України за державний кошт. Також проаналізовано 158 звітів Вищих медичних навчальних закладів України за результатами виконання НДР. Окремо були проаналізовані 5 звітів ДУ «Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України» із зазначених питань. Метою шостого організаційного етапу стало вивчення питання щодо стану наукових комунікацій в системі охорони здоров’я України. На початку дослідження було проведене вивчення та аналіз щодо засобів наукової комунікації з питань реформування системи охорони здоров’я в Україні. З використання методу експертних оцінок проведено аналіз щорічних реєстрів з’їздів, конгресів, симпозіумів та науково-практичних конференцій; матеріалів наукових форумів та реєстри галузевих нововведень за період 2010-2015 рр. Всього охоплено аналізом 12 джерел інформації. Також проаналізовано щорічні звіти «Укрпатентінформу», МОЗ України та ДУ «Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України» щодо видання інформаційних листів про галузеві нововведення та методичних рекомендацій з питань організації охорони здоров’я та її реформування безпосередньо. Далі було проведене соціологічне дослідження серед організаторів охорони здоров’я та працівників кафедр соціальної медицини та організації охорони здоров’я ВМНЗ III-IY рівнів акредитації та працівників НДУ щодо їх інформованості з питань наукових результатів обґрунтованості заходів реформи охорони здоров’я та потреби в засобах наукової комунікації. За спеціально розробленою анкетою (Додаток А- 2), яка затверджена комісією з біоетики ДУ «Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України» (протокол від18 травня 2016 року № 2) методом соціологічного дослідження охоплено 1 134 організатори охорони здоров’я в усіх регіонах України, в тому числі 135 начальників управлінь охорони здоров’я обласного, міського і районного рівнів, 189 керівників закладів охорони здоров’я третинного рівня медичної допомоги, 540 керівників закладів охорони здоров’я вторинного рівня медичної допомоги, 270 керівників закладів охорони здоров’я первинного рівня медичної допомоги. Анкета є анонімною і забезпечила збереження конфіденційності інформації про респондентів. Анкети були розроблені з урахуванням принципів пабликрелейшин з тим, щоб при найменш можливій кількості запитань отримати максимум інформації та включенням перевіряючих запитань Заповнення анкети проводилося в інтерактивному режимі. Заповнення анкет проводилося після попереднього знайомства респондентів з метою дослідження. Участь у дослідженні була за згодою респондентів. Проведені розрахунки вибіркової сукупності наведені в додатку А-3. Соціологічним дослідженням також охоплено 24 наукових працівників НДУ та 43 викладачі ВМНЗ III-IY рівнів акредитації в тому числі: професора – 5, доценти 16, асистенти 22. Активність респондентів склала 60,0%. Дане дослідження не є репрезентативним і вказує тільки на тенденції. Базуючись на отриманих результатах, за допомогою методу, структурно-логічного аналізу, було визначені основні підходи до розробки структури спеціалізованого реферативного журналу за спеціальністю «Соціальна медицина». На сьомому заключному етапі базуючись на отриманих в ході дослідження результатах розроблено модель наукового забезпечення реформи ОЗ та проведена її оцінка. Для розробки моделі наукового забезпечення реформи ОЗ та її складових використано методи описового та концептуального моделювання, структурно-логічного аналіз. Базою дослідження був системний підхід. З метою визначення прийнятності запропонованої функціонально-організаційної моделі наукового забезпечення реформи охорони здоров’я в Україні була проведена експертна оцінка системи. До проведення експертної оцінки були залучені незалежні експерти та розроблена спеціальна анкета. Анкета наведена в додатку А- 4. Групу експертів склали 10 управлінців охороною здоров’я центрального та регіонального рівня, 7 завідувачів кафедр організації охорони здоров’я та соціальної медицини ВМНЗ IY рівня акредитації, 8 керівників (заступників) наукових установ МОЗ та НАМН України. Всього 25 осіб. Анкета складалася із 10 позицій-нововведень. Експерти оцінювали кожну позицію-нововведення за 10 бальною системою: від одиниці до 10 балів. На початку експертизи дисертант доповів експертам результати дисертаційного дослідження та відповів на питання. Далі експерти оцінювали запропоновані систему та інновації. Питання сформульовані у загально прийнятих термінах. Відповіді формувалися по типу «Так», «Ні». Для їх обробки застосовувався альтернативний аналіз, який включав підрахунки в абсолютних та відносних показниках. Результати дослідження підлягали статистичній обробці даних, а також здійснювався їх аналіз і пояснення отриманих даних. Відомо, чим менший коефіцієнт варіації, тим більша ступінь узгодженості думок експертів, яка вважається низькою, якщо коефіцієнт варіації становить більше, ніж 20%, середньою 10-20%, та високою – менше ніж 10%. При проведені аналізу враховувалось, що експертиза є ефективним інструментом аналізу об’єкта, що вивчається, слугує вивченню його якісних характеристик та практичної цінності. У проведеному досліджені застосовувались два типи методів статистичного аналізу: представлення (опис) дослідження і пояснення одержаних фактів (встановлення зв’язків між типами відповідей на запитання анкети, оцінка характеру і спрямованості цих зв’язків та залежностей між даними). Цей метод статистичного аналізу спрямований на пошук причинно-наслідкових відношень у проблемі і ґрунтується на статистичних методах множинного аналізу (порівняльний аналіз тримірних розподілів). При обробці статистичного матеріалу для відповіді на запитання: чи узгоджуються результати експерименту з гіпотезою про те, що і генеральна сукупність, використовувався критерій узгодженості λ Пірсона. Він дозволяє порівняти емпіричний і припустимий теоретичний розподіл. Зв'язок між ознаками встановлюється за допомогою статистичного критерію Пірсона. Медико-статистична обробка даних включала визначення помилки репрезентативності для оцінки достовірності результатів дослідження та визначення довірчого інтервалу. Таким чином, структура аналізу дослідження включала: систематизоване надання й опис первинної інформації, виявлення чинників та закономірностей; формування висновків дослідження; розробка практичних рекомендацій на ґрунті висновків. Методичною основою теорії системи є системна методологія, складовими якої є системний підхід і системний аналіз. Системний аналіз застосовувався під час виконання роботи для вирішення прикладних, практичних завдань і розглядався як метод системного підходу. Системний підхід розглядався в ході проведення дослідження як метод і процес дослідження. Формування основних компонентів дослідження у відповідності до поставленої мети включав використання шести аспектів системного підходу, як методичної основи.
На основі зазначеного механізму з використанням системного підходу та аналізу було науково обґрунтовано функціонально-організаційної моделі наукового забезпечення реформи охорони здоров’я в Україні. На етапах виконання дисертаційного дослідження було здійснено впровадження окремих результатів дослідження та елементів запропонованої системи. Таким чином, використання сучасних методів наукового дослідження як самостійно, так і в комплексі дозволило отримати репрезентативні результати які покладені в основу наукового обґрунтування функціонально-організаційної моделі наукового забезпечення реформи охорони здоров’я в Україні. Розділ3 АНАЛІЗ ПРОВЕДЕННЯ РЕФОРМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ЗА ПЕРІОД 2012-2015 РОКИ: ЗАХОДИ, РЕЗУЛЬТАТИ, РИЗИКИ, НЕДОЛІКИ, ПРИЧИНИ Законодавчо було визначено відпрацювання реформи охорони здоров’я в пілотних регіонах: Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та м. Києві. Реалізація пілотного проекту передбачала:
Програма економічних реформ на 2010–2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» передбачала наступне. Для підвищення якості медичних послуг необхідно забезпечити: – перехід до закупівлі державою послуг у закладів охорони здоров'я на контрактній основі. Закупівля обладнання й інших матеріально-технічних засобів здійснюватиметься у тому числі і за рахунок цільових бюджетних програм; – повсюдне впровадження клінічних протоколів; – розроблення системи індикаторів якості роботи медичних закладів, створення незалежних центрів оцінювання якості медичних послуг; – зміна системи оплати праці медичних працівників за рахунок виділення двох складників: постійного (на основі єдиної тарифної сітки), змінного – залежно від обсягу і якості наданої медичної допомоги; Підвищення доступності медичних послуг досягатиметься таким чином:
Для поліпшення ефективності фінансування сектору охорони здоров'я необхідними є: – скорочення 4-рівневої системи фінансування до 2-ох, 3-ох рівнів на основі об'єднання фінансових ресурсів: для первинної медико-санітарної допомоги – на районному й міському рівнях, для вторинної й третинної – на обласному (для державних спеціалізованих центрів і клінік НДІ – на державному); – зміна адміністрування видатків медичних закладів на основі розроблення й впровадження єдиної методики розрахунків медичних послуг, формування системи єдиних національних тарифів, переходу від кошторисного фінансування до самостійного перерозподілу коштів (глобальний бюджет); На первинному рівні – оплата за кількість осіб, які мешкають у межах певної території; на вторинному, третинному –залежно від обсягів, структури і якості наданої медичної допомоги. Медичні заклади з правами юридичної особи, до складу яких входять амбулаторії загальної практики/сімейної медицни та ФАПи, що забезпечують надання первинної лікарської та долікарської допомоги населенню окремого сільськогорайону або міста з кількістю населення від 30 до 100 тис. осіб. Функціональне об'єднання кількох адміністративно-територіальних одиниць, населення яких забезпечено вторинною медичною допомогою з боку комплексу медичних закладів, що спеціалізуються залежно від інтенсивності наданої допомоги. – підвищення частки первинної медичної допомоги в загальному обсязі фінансування медичних послуг, стимулювання проведення профілактичних заходів. Створення стимулів для здорового способу життя населення: – перехід до міжвідомчих і міжсекторальних програм формування здорового способу життя й програм здорових умов праці; – створення умов для здорового способу життя населення за допомогою розвитку інфраструктури для занять масовим спортом та активного відпочинку; – підвищення акцизів на алкоголь і тютюнові вироби зі спрямуванням їх до спеціального фонду державного бюджету з подальшим використанням для фінансування заходів охорони здоров'я. Підготовка умов для переходу на страхову модель охорони здоров'я (систему соціального медичного страхування) буде забезпечена за рахунок досягнення фінансової стійкості медичних закладів, оптимізації їх мережі, збільшення самостійності керівників медичних закладів щодо управління фінансовими коштами, підвищення конкуренції у системі охорони здоров'я. Далі проаналізуємо стан виконання запрограмованих на державному рівні напрямків та заходів реформи охорони здоров’я в пілотних регіонах. 3.1.Організація фінансового забезпечення реалізації пілотного проекту 3.1.1. Формування показників проектів бюджетів на 2012–2014 роки з урахуванням концентрації бюджетних коштів для надання первинної медичної допомоги на рівні районних бюджетів та бюджетів міст обласного значення, коштів для надання ВМД, ТМД, ЕМД на рівні обласних бюджетів пілотних робластей та бюджетних коштів для наданняПМСД, ВМД, ТМД, ЕМД на рівні бюджету міста Києва. В ході дослідження встановлено, що Бюджетним Кодексом (статті 89–90) врегульовано об’єднання бюджетних коштів для надання ПМСД на рівні районних бюджетів та бюджетів міст обласного значення, коштів на надання ВМД, ТМД, ЕМД – на рівні обласних бюджетів, однак термін дії цієї норми закінчівся 31 грудня 2014 року, що в свою чергу потребувало в 2015 році прийняття рішення щодо механізмів фінансування вже реорганізованих ЗОЗ, які надають ПМСД та ВМД. У Дніпропетровській області в рамках реформи системи ОЗ здійснено структурно-функціональне розмежування між ПМСД та ВМД– створено і функціонує 53 центри ПМСД, які є юридичними особами з мережею підпорядкованих структурних підрозділів, наближених до місць проживання населення. При цьому майнові комплекси ЗОЗ, що надають ВМД передано у власність областих громад. Таким чином їх фінансування здійсьнюється з бюджету обласного рівня. У Вінницькій області створено і функціонує 33 центри ПМСД в якості юридичних осіб. При цьому райони передали ЗОЗ ВМД на обласний рівень (за винятком м. Вінниця, м. Ладижин, Немирівський район області. В зв»язку з цим ЗОЗ, що розташовані в цих адміністративних територіях фінансуються шляхом передачі субвенцій з обласного бюджету за механізмом, передбаченим Бюджетним Кодексом України(стаття 101). У Донецькій також проводилася робота в даному напрямку. Там створено в якості юридичних осіб 72 центри ПМСД. В області не проведена передача ЗОЗ ВМД на обласний рівень. В результаті вказані ЗОЗ фінансуються шляхом передачі субвенцій з обласного бюджету за механізмом, передбаченим Бюджетним Кодексом України(стаття 101). Для м. Києва, яке є пілотним регіоном, питання об’єднання фінансових ресурсів не є актуальним, оскільки вся система надання як ПМСД, ВМД та ЕМД фінансується з бюджету міського рівня. В м. Києві теж відбулося розмежування ПМСД і ВМД. Було створено 28 центрів ПМСД (9 в пілотних районах (Дніпровський та Дарницький райони столиці) та 19 в інших восьми районах). Також створено 13 консультативно-діагностичних центрів (КДЦ) в тому числі 2 КДЦ для обслуговування виключно дитячого населення та 2 – виключно для надання допомоги дорослому населенню, а також створено 9 КДЦ для обслуговування як дорослого, так і дитячого населення. Здійснити оцінку об’єднання фінансових ресурсів для надання ВМД, ТМД і ЕМД можна лише на прикладі Дніпропетровської області, оскільки лише в ній було здійснено «чистий експеримент», коли відбулося не тільки організаційне, але і фінансове розмежування. В Вінницькій області ці положення не були повністю здійсненні у зв’язку з низкою причин, які пов’язані не лише з питаннями охорони здоров’я, а і з передачею майнових комплексів на рівень громад області. В окремих моментах це стосувалося і окремого бачення керівників, які представляли інтереси громад щодо питання розмежування та об’єднання ресурсів. Також певний вплив мали недостатність комукаційної політики щодо запровадження більш потужних джерел фінансування, переваг та можливих ризиків для окремої території чи громади. Якщо відзначати позитивні аспекти, то враховуючи «чистоту» відпрацювання зазначених інновацій, це можна зробити проаналізувавши досвід Дніпропетровської області. Об’єднання фінансових ресурсів на рівні обласного бюджету дозволило забезпечити принцип екстериторіальністі, рівнодоступності спеціалізованої медичної допомоги, сформувати більш потужні фінансові пули для забезпечення рівня гарантій для населення, в т.ч. для покращення забезпечення лікарськими засобами та харчуванням хворих, які знаходилися на лікуванні. Зокрема, забезпечено 100% фінансування невідкладної допомоги, збільшено на 46,3% фінансування забезпечення пільгових категорій населення безоплатними лікарськими засобами за рецептами лікарів – з 19,2 млн грн у 2011 р. до 33,9 млн грн у 2013 р., приведено видатки на медикаменти та харчування до єдиних нормативів і збільшення їх більше, ніж у 2 рази (видатки на медикаменти зросли з 43,4 млн грн у 2011 р. до 78,2 млн грн; на харчування відповідно з 24,1 млн грн до 43,2 млн грн. Об’єднання фінансових ресурсів на обласному бюджеті для фінансування надання ВМД незалежно від адміністративної території дозволило забезпечити видатки на лікарські засоби для лікування одного хворого в день у реанімаційних відділеннях на рівні 60 грн, хірургічних – 10–25 грн, пологових –18 грн, терапевтичних – 5–7 грн, патології новонароджених – 50 грн (для порівняння до об’єднання ці витрати в середньому становили 1,5–3 грн). Видатки на харчування були приведені до єдиних нормативів незалежно від адміністративно-територіальної одиниці регіону. В Дніпропетровській області було розпочато процес виваженої концентрації матеріально-технічних і кадрових ресурсів на рівні більш потужних лікарень, що сприяє запровадженню сучасних медичних технологій та дозволило збільшити чисельність пролікованих хворих з територї обслуговування, зросла кількість малоінвазивних методів оперативного втручання, що в свою чергу вплинуло на зменшення середнього терміну перебування хворого на лікуванні. Підвищено рівень фізичної доступності ПМСД для населення області: упродовж періоду пілотного проекту відкрито 25 амбулаторій, наближених до місця проживання населення, оснащених відповідним обладнанням(на загальну суму 78,9 млн грн), проведено ремонти (на загальну суму 37,6 млн грн). Проведена реорганізація дільничних лікарень у територіальні центри соціального захисту населення з розташованими на їх базі амбулаторіями дозволила вивільнити кошти на утримання таких лікарень при одночасному забезпеченні людей похилого віку, які не потребують лікування, соціальним супроводом та наглядом на стаціонарних ліжках при закладах соціального забезпечення (до проведення реформи видатки на фінансування дільничних лікарень становив 28,0 млн грн, з яких 26,3 млн грн (93,9%) спрямовувалося на їх утримання, і тільки 6,1% (1,7 млн грн – на лікування пацієнтів). Досвід Дніпропетровської області свідчить, що концентрація на рівні області фінансових, кадрових та матеріальних ресурсів дозволила юридично забезпечити маршрутизацію пацієнта відповідно до потреби за напрямом надання медичної допомоги, реалізацію єдиних підходів у фінансуванні закладів охорони здоров»я, виділення першочергових заходів (реанімаційна допомога, спеціалізована хірургічна допомога, перинатальна допомога, тощо). Проблеми та ризики Рішення щодо пулінгу коштів для надання вторинної та екстреної допомоги з передачею відповідних майнових комплексів на обласний рівень викликало шквал невдоволення органів місцевої (міської та районного рівнів) влади внаслідок втрати контролю над відповідними фінансовими потоками. В результаті передача зазначених ЗОЗ на обласний рівень в повному обсязі відбулася лише в Дніпропетровській області, в інших пілотних регіонах - частково. Для того, щоб органи місцевого самоуправління не були відсторонені від процесів реформування вторинної медичної допомоги в Дніпропетровському регіоні при кожному закладі було створено наглядові ради, до складу яких ввійшли представники місцевого самоврядування та громадськості відповідних територіальних громад. Однак таке рішення проблему радикально не вирішило і місцеві органи влади практично самоусунулися від підтримки розвитку ЗОЗ, що надають вторинну та екстрену допомогу. У випадку не вирішення питання щодо забезпечення розмежування фінансування за видами надання медичної допомоги після 31 грудня 2014 року необхідно повернути заклади охорони здоров’я, що надають ВМД (лікарні широкого профілю, пологові будинки, поліклініки, загальні стоматологічні поліклініки) у власність міст та районів області. Це стосується і проведення сесій обласної, міських та районих рад для прийняття зворотного рішення щодо майнових комплексів, проведення перереєстрації у державного реєстратора, фондах соціального страхування, податкових органах, органах статистики та державної казначейської служби, внести зміни в статутні документи, отримати нові ліцензії на медичну практику, зебезпечити переєстрацію транспортних засобів, здійснити виплату коштів медичним працівникам та керівникам за невикористані відпустки. Всі ці заходи потребують як відповідних коштів, що не передбачено у бюджеті на поточний рік і враховуючи складну фінансово-економічну ситуацію в країні такі витрати можуть бути віддані для рішення керівниками і колективами закладів охорони здоров’я. Крім того, підготовка і проведення сесій потребує певного часу, що може створити правовий вакуум у функціонуванні цих закладів, і як результат, матиме негативний вплив на доступність і якість медичної допомоги населенню. Крім того, при цих умовах буде порушено принцип екстериторіальності, оскільки лікування пацієнта, в закладі охорони здоров’я, який розміщено на іншій адміністративно-територіальній одиниці потребуватиме передачі відповідних коштів у вигляді міжбюджетних трансфертів, тобто практично буде повернуто практику отримання спеціалізованої допомоги тільки за місцем проживання та поновлення принципу госпіталізації/консультування «за домовленістю» коштом пацієнта. Ще одним із ризиків може стати нерівномірність фінансування закладів охорони здоров’я, оскільки спроможність бюджетів різна. В подальшому, з прийняттям Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 13, ст.91) та проведенням децентралізації в країні даний позитивний досвід пілотних регіонів не враховується. Запроваджено принцип фінансування ПМСД та ВМД через громади. Ця позиція унормована Бюджетним кодексом. Вирішити цю проблему можливо шляхом створення Національної агенції з фінансуванням охорони здоров’я, яка через свої регіональні відділення здійснює контрактування постачальників послуг всіх рівнів та форм власності з метою закупівлі медичних послуг. Щодо переходу країни до надання ПМД приватними ЛЗП-СЛ – необхідно ретельне обґрунтування такої трансформації з врахуванням соціальних, економічних, політичних та інших ризиків. 3.1.2. Визначення у пілотних регіонах обсягу видатків за рівнями місцевих бюджетів на охорону здоров'я: на первинну, вторинну (спеціалізовану), третинну (високоспеціалізовану) та екстрену медичну допомогу для формування показників проектів бюджетів на 2012–2014 роки Це питання врегульовано положеннями постанови Кабінету Міністрів України Кабінету Міністрів України від 08 грудня 2010 року № 1149 «Деякі питання розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів». Для дотримання єдиних підходів при проведенні розподілу обсягу видатків між закладами охорони здоров'я у пілотних регіонах за видами медичної допомоги, яка ними надається, розроблено відповідну Методику, яку затверджено наказом МОЗ України від 15.05.2013 № 373 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 червня 2013 р. за № 1044/23576) «Про затвердження Методики розподілу обсягу видатків між видами медичної допомоги». Положеннями цієї Методики визначено Порядок проведення розрахунку обсягу видатків між видами медичної допомоги як у пілотних регіонів, так і непілотних регіонах. На базі розрахунків внесено коефіцієнти коригування частки обсягу видатків місцевих бюджетів на охорону здоров’я, які застосовуються для визначення обсягу видатків бюджетів міст обласного значення, районів, обласних бюджетів у Формулі розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання та коштів, що передаються до державного бюджету) між державним та місцевими бюджетами, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 08 грудня 2010 року № 1149 «Деякі питання розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів». Коефіцієнти коригування частки обсягу видатків місцевих бюджетів на охорону здоров’я, які застосовуються для визначення обсягу видатків обласних бюджетів, визначено пунктом 17 Формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання та коштів, що передаються до державного бюджету) між державним та місцевими бюджетами:
Коефіцієнти коригування частки обсягу видатків місцевих бюджетів на охорону здоров’я, які застосовуються для визначення обсягу видатків бюджету міста обласного значення, району, визначено пунктом 18 Формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання та коштів, що передаються до державного бюджету) між державним та місцевими бюджетами:
Врегульовано питання чіткого розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування та забезпечення єдиного підходу до всіх учасників бюджетного процесу з точки зору виконання бюджету (наказ Міністерства фінансів від 12.03.2012 № 333 «Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27.03.2012 за № 456/20769). Виник ризик незабезпеченості видатків на заробітну плату працівників закладів охорони здоров’я, що надають вторинну та екстрену медичну допомогу (особливо це важливо для міст Дніпропетровської та Донецької областей). Це пов’язано як з формуванням оптимальної штатної чисельності в центрах ПМСД, так і наявністю існуючої мережі закладів охорони здоров'я, які надають ВМД. Значна частина вузьких спеціалістів залишилася у Центрах ПМСД і формує їх штатний розпис і відповідно видатки на виплату заробітної плати з нарахуванням, які мають найбільшу питому вагу в загальній сумі видатків на охорону здоров’я, що в свою чергу спричиняє «відтік» частини видатків на надання ВМД. Це одна складова – недосконалий механізм розподілу бюджету між ПМСД і ВМД (величина коефіцієнту коригування при визначенні обсягу видатків для бюджетів міст обласного значення на надання ПМД дорівнює 0,28). Можливий варіант вирішення – перегляд коефіцієнтів коригування для первинної медичної допомоги, які включено до Формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання та коштів, що передаються до державного бюджету) між державним та місцевими бюджетами, особливо для міст обласного значення, та вирішення питання щодо залишення певної частини коштів в обласному бюджеті в якості резерву для вирівнювання потреб у фінансових з врахуванням особливостей існуючої мережі закладів охорони здоров'я. |