Міністерство охорони здоровя україни ду Український інститут стратегічних досліджень моз україни Харківський національний медичний університет моз україни

• Название: Міністерство охорони здоровя україни ду Український інститут стратегічних досліджень моз україни Харківський національний медичний університет моз україни
• Дата: 14.02.2018
• Размер: 0.76 Mb.
• Имя файла: rusniak_diser.docx
• Тип: Документы; #36502
• страница: 3 из 22

Зміст

Перелік умовних скорочень	30
Вступ	31
Розділ 1. Аналіз досвіду реформування охорони здоров’я в сіті та Україні (аналітичний огляд наукової літератури)	42
Світовий досвід проведення реформ охорони здоров’я	42
Реформування системи охорони здоров’я в Україні	45
Питання реформування охорони здоров’я України в дисертаційних роботах	55
Про необхідність проведення подальших досліджень	58
Розділ 2.Програма, матеріали, методи і обсяги дослідження	62
Розділ 3. Аналіз проведення реформи охорони здоров’я за період 2011-2015 роки: заходи, результати, ризики, недоліки, причини	71
3.1. Організація фінансового забезпечення реалізації пілотного проекту	74
3.2. Реорганізація системи медичного обслуговування в пілотних регіонах	93
3.3. Реформування системи екстреної медичної допомоги	102
3.4. Реформування вторинної медичної допомоги	106
3.5. Аналіз невиконаних законодавчо визначених напрямків реформи охорони здоров’я в пілотних регіонах	110
3.6. Загальні тенденції реформування системи охорони здоров’я в 2015 р.	113
Висновки за розділом	114
Розділ 4. Характеристика законодавчої бази проведення реформи охорони здоров’я України	117
4.1. Характеристика Законів України з реформування системи охорони здоров’я України 2012-2014 роках	117
4.2. Характеристика Указів Президента України в 2012-2014 роках	121
4.3. Характеристика урядових актів з забезпечення пілотного відпрацювання реформи охорони здоров’я в 2012-2014 роках	122
4.4. Аналіз наказів МОЗ України в 2012-2014 роках	124
4.5. Законодавче забезпечення реформи охорони здоров’я в 2015 році	126
Висновки за розділом	131
Розділ 5. Аналіз кадрового наукового потенціалу Українського інституту стратегічних досліджень МОЗ України і кафедр соціальної медицини та організації охорони здоров’я вищих навчальних медичних закладів України та виконання ними науково дослідних робіт	132
5.1. Аналіз кадрового наукового потенціалу Українського інституту стратегічних досліджень МОЗ України і кафедр соціальної медицини та організації охорони здоров’я вищих навчальних медичних закладів України	132
5.2. Система планування науково-дослідних робіт за спеціальністю «соціальна медицина»	139
5.3. Результати виконання НДР за тематикою реформування охорони здоров’я України	143
Висновки за розділом	145
Розділ 6. Наукові комунікації в процесі реформування охорони здоров’я вУкраїні	148
6.1. Характеристика засобів наукової комунікації з питань реформування системи охорони здоров’я	148
6.2. Рівень ознайомлення організаторів охорони здоров’я з науковими розробками з питань реформування системи охорони здоров’я	153
6.3. Модель наукових комунікацій з реформування охорони здоров’я	158
Висновки за розділом	164
Розділ 7. Характеристика функціонально-організаційної моделі наукового забезпечення реформи охорони здоров’я в Україні	166
7.1. Теоретичні основи розробки функціонально-організаційної моделі наукового забезпечення реформи охорони здоров’я в Україні	166
7.2. Характеристика функціонально-організаційної моделі наукового забезпечення реформи охорони здоров’я в Україні	168
7.3. Функціонально-організаційна модель наукового забезпечення реформи охорони здоров’я в Україні	174
7.4. Впровадження запропонованої оцінка функціонально-організаційної моделі наукового забезпечення реформи охорони здоров’я в Україні	178
7.5. Експертна оцінка оцінка функціонально-організаційної моделі наукового забезпечення реформи охорони здоров’я в Україні	179
Висновки за розділом	180
Висновки	183
Практичні рекомендації	188
Список використаної літератури	190
Додатки	214

Умовні скорочення

АЗПСА	Амбулаторія загальної практики – сімейна амбулаторія
ВМД	Вторинна медична допомога
ВМНЗ	Вищий медичний навчальний заклад
ВООЗ	Всесвітня організація охорони здоров’я
ГО	Госпітальний округ
ЕМД	Екстрена медична допомога
ЗОЗ	Заклад охорони здоров’я
ЛЗП-СЛ	Лікар загальної практики-сімейний лікар
МД	Медична допомога
НАМН	Національна академія медичних наук України
НДО	Недержавна організація
НДР	Науково-дослідна робота
НДУ	Науково-дослідна установа
ОДА	Обласна державна адміністрація
ОЗ	Охорона здоров’я
ПМСД	Первинна медико-санітарна допомога
ФАП	Фельдшерсько-акушерський пункт

ВСТУП

Актуальність теми.

В Україні проводиться реформування системи охорони здоров’я [1,2], пілотне відпрацювання якої було визначено на законодавчому рівні [3] в 2012-2014 роках [3,4]. Основними напрямками реформи охорони здоров’я було визначено запровадження сучасних фінансово-економічних засад в охороні здоров’я [5,6] та її структурна перебудова [7,8] з пріоритетним розвитком первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини і формуванням госпітальних округів на вторинному рівні із створенням лікарень інтенсивного лікування та відтворенням закладів охорони здоров’я відновного лікування та паліативної допомоги [9,10].

При розробці стратегії реформи охорони здоров’я використовувалися рекомендації ВООЗ [11,12] і Світового банку [13] до створення сучасних систем охорони здоров’я, досвід інших країн з проведення реформи охорони здоров’я [14,15] та функціонування відповідних систем в країнах Європи [16,17].

Запрограмовані в пілотних регіонах заходи з відпрацювання сучасної національної систем и охорони здоров’я повністю не були відпрацьовані [18,19], пілотний проект не було продовжено, а в подальшому його досвід використовується фрагментарно без урахування ризиків [20,21], що вказує на відсутність наступності в реформі охорони здоров’я в Україні.

Однією із причин такої ситуаціє є відсутність науково обґрунтованого комплексного підходу до проведення реформи охорони здоров’я та її заходів, на необхідність чого вказує ВООЗ [22,23] та ведучі спеціалісти в області організації та управління охороною здоров’я [24-27].

Дане і визначило актуальність даного дисертаційного дослідження та його мету і програму.

Зв’язок роботи з науковими програмами, темами, планами.

Дисертаційна робота є фрагментом комплексних науково-дослідних робіт «Наукове обґрунтування розробки системи комунікаційних технологій в охороні здоров’я України», № держреєстрації 0112U002810 та «Наукове обґрунтування розробки комунікаційних елементів та їх взаємодії в інформаційній діяльності галузі охорони здоров’я», № держреєстрації 0115U002856, які виконувалися в ДУ „Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України”. Дисертант був виконавцем окремих фрагментів цих науково-дослідних робіт.

Мета роботи: обґрунтувати та розробити функціонально-організаційну модель наукового забезпечення та супроводу реформи охорони здоров’я в Україні.

Завдання дослідження, обумовлені поставленою метою, передбачали:

1. 
   Вивчити світовий та вітчизняний досвід з питань проведення реформи охорони здоров’я та її наукового забезпечення.
   
2. 
   Вивчити та провести аналіз стратегії та практичного проведення попередніх реформ охорони здоров’я в Україні і їх позитивних і негативних результатів, складностей проведення та ризиків.
   

3.Провеcти системний аналіз законодавчого забезпечення попередніх реформ охорони здоров’я в Україні.

3. 
   Оцінити кадровий науковий потенціал Українського інституту стратегічних досліджень МОЗ України і кафедр соціальної медицини та організації охорони здоров’я вищих навчальних медичних закладів України.
   
4. 
   Дослідити стан наукового супроводу реформ в охороні здоров’я.
   
5. 
   Дослідити рівень впровадження наукових розробок з питань реформування системи охорони здоров’я в практичну діяльність.
   
6. 
   Вивчити рівень ознайомлення організаторів охорони здоров’я з науковими розробками з питань реформування системи охорони здоров’я.
   
7. 
   Здійснити медико-соціальне обґрунтування та розробити функціонально-організаційну модель наукового забезпечення реформи охорони здоров’я в Україні та оцінити її прийнятність для практичного впровадження.
   

База наукового дослідження. Система охорони здоров’я України.

Термін дослідження 2012-2015 рр.

Об’єкт дослідження: наукове забезпечення реформування системи охорони здоров’я в Україні.

Предмет дослідження: організація, процес та результати, реформування системи охорони здоров’я, законодавче та наукове забезпечення реформування системи охорони здоров’я, рівень наукових комунікацій з питань реформування системи охорони здоров’я.

У дослідженнях безпосередньо та в різних комбінаціях використані наступні методи наукового дослідження:

1. 
   системного підходу та аналізу – для проведення кількісного та якісного аналізу проблем наукового забезпечення реформування системи охорони здоров’я України;
   
2. 
   бібліосемантичний – для вивчення існуючих світових та вітчизняних підходів до вирішення проблеми ефективного проведення реформи охорони здоров’я;
   
3. 
   соціологічний – для дослідження інформованості організаторів охорони здоров’я про результати наукових здобутків з питань реформування системи охорони здоров’я України;
   
4. 
   медико-статистичний – для аналізу основних показників результатів проведення реформи системи охорони здоров’я, результатів соціологічних досліджень та оцінки розробленої функціонально-організаційної моделі наукового забезпечення реформи охорони здоров’я в Україні;
   
5. 
   описового моделювання – для проведення функціонально-структурного аналізу та представлення функціонально-організаційної моделі наукового забезпечення реформи охорони здоров’я в Україні;
   
6. 
   SWOT-аналізу – з метою встановлення сильних та слабких сторін урядових актів з питань реформування системи охорони здоров’я;
   
7. 
   концептуального моделювання – для моделювання та представлення функціонально-організаційної моделі наукового забезпечення реформи охорони здоров’я в Україні;
   
8. 
   експертних оцінок – з метою оцінки прийнятності для практичного впровадження запропонованої функціонально-організаційної моделі наукового забезпечення реформи охорони здоров’я в Україні;
   
9. 
   організаційного експерименту – для апробації обґрунтованої та розробленої функціонально-організаційної моделі наукового забезпечення реформи охорони здоров’я в Україні.
   

Наукова новизна одержаних результатівполягає в тому, що вперше в Україні:

• 
  науково обґрунтовано функціонально-організаційну модель наукового забезпечення та супроводу реформи охорони здоров’я в Україні, яка підтримується комплексом правових, управлінських, організаційних, інформаційних, фінансових технологій та базується на міжсекторальному підході, що забезпечує системність, комплексність, наступність, координованість та безперервність процесу реформування системи охорони здоров’я в країні;
  
• 
  оцінено кадровий науковий потенціал з наукової дисципліни «соціальна медицина»;
  
• 
  вивчено стан наукового супроводу реформ в охороні здоров’я на центральному та регіональному рівнях управління;
  
• 
  досліджено рівень впровадження наукових розробок з питань реформування системи охорони здоров’я в практичну діяльність;
  
• 
  вивчено рівень поінформованості організаторів охорони здоров’я з науковими розробками з питань реформування системи охорони здоров’я;
  
• 
  запропоновано модель методичних підходів до наукових комунікацій з реформування охорони здоров’я по забезпеченню управлінців всіх рівнів та організаторів охорони здоров’я науковими розробками з реформування охорони здоров’я;
  
• 
  удосконалено підходи до аналізу законодавчого забезпечення попередніх реформ охорони здоров’я в Україні;
  
• 
  дістав подальшого розвитку аналіз реформування системи охорони здоров’я в пілотних Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та м. Києві.
  

Теоретичне значення одержаних результатів полягає в суттєвому доповненні теорії соціальної медицини в частині наукового забезпечення реформи системи охорони здоров’я, зокрема запровадження функціонально-організаційної моделі наукового забезпечення реформи охорони здоров’я в Україні.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони стали підставою для:

• 
  розробки та впровадження:
  

• 
  функціонально-організаційної моделі наукового забезпечення реформи охорони на центральному та регіональному рівнях;
  

• 
  запровадження:
  

• 
  проведення щорічного сумісного засідання експертної комісії МОЗ та НАМН України за спеціальністю «соціальна медицина», завідувачів кафедр соціальної медицини та організації охорони здоров’я вищих навчальних медичних закладів України, представників МОЗ України та регіональних управлінь охорони здоров’я з питань результатів наукової діяльності за рік та планування наукової тематики на наступний рік;
  
• 
  проведення семінарів на базі Українського інституту стратегічних досліджень МОЗ України для викладацького складу кафедр соціальної медицини та організації охорони здоров’я ВМНЗ з питань організації наукових досліджень.