Міністерство охорони здоровя україни ду Український інститут стратегічних досліджень моз україни Харківський національний медичний університет моз україни
 Скачать 0.76 Mb.
|
|
Висновки за розділом: Встановлено низький рівень забезпеченості системи охорони здоров’я України засобами наукової комунікації з реформування системи охорони здоров’я: 25,2% галузевими нововведеннями, 18,8% інформаційними листами про галузеві нововведення, 20,8% методичними рекомендаціями (від їх загальної кількості з організації та управління охороною здоров’я). Також встановлено, що щорічно проводяться поодинокі наукові форуми з соціальної медицини та організації охорони здоров’я за проблем реформування сфери охорони здоров’я. В ході проведеного соціологічного дослідження встановлено недостатній рівень інформування організаторів охорони здоров’я регіонального рівня та низький рівень інформування керівників закладів охорони здоров’я первинного та вторинного рівнів надання медичної допомоги і викладачів кафедр соціальної медицини та організації охорони здоров’я ВМНЗ III-IY рівнів акредитації та наукових працівників НДУ щодо наукових здобутків щодо реформування охорони здоров’я України та їх можливість участі у роботі наукових зібрань організаторів охорони здоров’я та спеціалістів із соціальної медицини. Запропоновано організувати випуск на паперових та електронних носіях спеціалізованого реферативного журналу за спеціальністю «соціальна медицина». Розроблено модель наукових комунікацій з реформування охорони здоров’я по забезпеченню управлінців всіх рівнів та організаторів охорони здоров’я науковими розробками з реформування охорони здоров’я. Особисті роботи за темою розділу [216, 227, 228, 234, 238, 240]. Розділ 7 ХАРАКТЕРИСТИКА ФУНКЦІОНАЛЬНО-ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ МОДЕЛІ НАУКОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕФОРМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В УКРАЇНІ Відповідно до програми дослідження на даному етапі дослідження було обґрунтовано та розроблено функціонально – організаційні моделі наукового забезпечення реформи охорони здоров’я на центральному та регіональному рівнях та проведено їх оцінку. 7.1. Теоретичні основи розробки функціонально-організаційної моделі наукового забезпечення реформи охорони здоров’я в Україні Необхідність обґрунтування та розробки функціонально-організаційної моделі наукового забезпечення реформи охорони здоров’я в Україні базується на тому, що в Україні всі роки її незалежності проводиться реформування системи охорони здоров’я. При цьому реформи характеризувалися:
Відсутність комплексного наукового обґрунтованого підходу до проведення реформи системи охорони здоров’я призводило до того, що результати проведених реформ: позитивні, негативні, ризики, перешкоди не аналізувалися, або аналізувалися часткового і практично не використовувалися для прийняття управлінських рішень при проведені наступних кроків реформи. Це вказує на відсутність наступності в реформуванні системи охорони здоров’я в країні. А в умовах частої зміни керівництва галузі охорони здоров’я негативно впливає на діяльність системи охорони здоров’я в цілому. Вказане вище, з урахуванням рекомендацій ВООЗ [167-172] щодо необхідності наукового забезпечення реформування та розвитку систем охорони здоров’я на забезпечення потреб населення в доступній медичній допомозі і визначає потребу в обґрунтуванні та розробці функціонально-організаційної моделі наукового забезпечення реформи охорони здоров’я в Україні. Науковий супровід реформи системи охорони здоров’я України має забезпечити:
7.2. Характеристика функціонально-організаційної моделі наукового забезпечення реформи охорони здоров’я в Україні Наукове забезпечення проведення реформи охорони здоров’я є складним процесом, який має свої складові:
Базуючись на вище зазначеному розроблена комплексна функціонально-організаційна модель наукового забезпечення реформи охорони здоров’я на центральному рівні, яка представлена на рис.7.1. Стратегічним напрямком моделі є наукове забезпечення процесу прийняття управлінських рішень, на всіх рівнях управління, з реформування системи медичної допомоги населенню України. Тактичним напрямком моделі є удосконалення процесу планування НДР з максимальним залученням до їх виконання науковців та організаторів охорони здоров’я та проведення їх комплексування з широким професійним обговоренням отриманих результатів та їх правовою експертизою. Рішення про проведення в країні комплексної реформи системи охорони здоров’я скерованої на забезпечення населення якісною доступною медичною допомогою у відповідності до реальних потреб населення при підвищенні ефективності використання ресурсів прийнято Президентом України та затверджено на законодавчому рівні і підкріплено урядовими актами. Головним виконавцем вказаних документів на центральному рівні управління є Міністерство охорони здоров’я України, яке забезпечує впровадження державної стратегії оптимізації системи медичної допомоги населенню та підвищення ефектності її діяльності на всіх рівнях надання медичної допомоги. Міжнародний досвід з реформування систем охорони здоров’я показує, що найбільш ефективно вони проходили в тих країнах де були науково обґрунтованими і були забезпечені науковим супроводом. Крім того, що галузеві нормативно-правові акти мають бути науково обґрунтованими, необхідно здійснити правову експертизу їх проектів щодо можливих Рис. 7.1. Функціонально-організаційна модель наукового забезпечення реформи охорони здоров'я на центральному рівні негативних наслідків їх прийняття для: держави, населення, системи охорони здоров’я, медичних працівників. Запропонована модель передбачає прийняття нормативно-правових актів Міністерством охорони здоров’я України та законодавчих актів центральними органами законодавчої та виконавчої влади шляхом їх наукового обґрунтування. Для чого передбачено формування МОЗ України замовлення на виконання відповідних НДР. Формування напрямків наукових досліджень проводиться МОЗ України ( керівники структурних підрозділів, головні позаштатні спеціалісти, керівники постійно діючих та тимчасових робочих груп) за консультацій з ВООЗ та іншими міжнародними організаціями (технічна в т.ч. консультативна підтримка), НАМН України (сумісні дослідження), відомчі системи охорони здоров’я (сумісна робота з реформування системи медичної допомоги населенню). Далі МОЗ України залучає до подальшої роботи проблемну комісію МОЗ та НАМН України за спеціальністю «соціальна медицина». Крім уже проведеної роботи вказана проблемна комісія проводить організаційну роботу: - за визначеними МОЗ України напрямками наукових досліджень формує теми НДР та їх мету і завдання, визначає оптимальних виконавців виходячи з ресурсних можливостей та досвіду їх наукової роботи з максимальним залученням до вказаної діяльності НДІ системи МОЗ України та НАМН України, кафедр соціальної медицини та організації охорони здоров’я ВМНЗ III-IY рівнів акредитації; - з можливого проведення сумісних досліджень з проблемними комісіями МОЗ та НАМН України з інших спеціальностей; - з залучення до проведення наукових досліджень лікарські професійні асоціації і в першу чергу «Спеціалістів з соціальної медицини та організаторів охорони здоров’я України» та «Головних лікарів», НДО які опікуються питаннями організації медичної допомоги населенню та представниками об’єднань пацієнтів, які діють на центральному рівні та в пілотних регіонах з реформування системи охорони здоров’я; - узгоджує необхідні наукові розробки між темами НДР, що замовляються МОЗ України та дисертаційними роботами, що плануються для виконання за спеціальності «соціальна медицина». Крім того проблемна комісія опрацьовує питання можливого комплексування при виконанні НДР між кафедрами соціальної медицини та організації охорони здоров’я ВМНЗ III-IY рівнів акредитації та НДІ та оптимальні терміни виконання робіт. Напрацювання проблемна комісія передає МОЗ України, а потенційні виконавці НДР готують необхідні документи-заявки на їх виконання і подають до конкурсної комісії МОЗ та НАМН України для проходження конкурсу і отримання бюджетного фінансування. Головним джерелом в отриманні всебічної статистичної інформації щодо медико-демографічної ситуації в країні та показників діяльності системи охорони здоров’я виступає Центр медичної статистики МОЗ України. Визначені бази наукового дослідження затверджуються наказом МОЗ України, що дає можливість безперешкодно отримувати необхідну інформацію та проводити експертні оцінки та соціологічні дослідження. В запропонованій моделі значне місце відводиться наступним науково-дослідним закладам:
Отримані поточні та заключні результати наукових досліджень широко представляються та обговорюються на наукових та професійних зібраннях; доповідаються особам, що приймають рішення; висвітлюються в друкованих та електронних засобах наукової комунікації через засоби масової комунікації представляються як всьому загалу населення так і цільовим групам впливу. Результати наукових досліджень згідно затвердженого МОЗ України плану доповідаються керівництву галузі, а при необхідності – країни для прийняття управлінських рішень. Управлінські рішення впроваджуються в систему охорони здоров’я України та проводиться за визначеними індикаторами моніторинг ефективності структурної перебудови і використання ресурсів, а також результативності діяльності оптимізованої системи. Результати моніторингу є основою для проведення подальших наукових досліджень. Такий процес є безперервним і від забезпечує постійне удосконалення організаційних процесів з надання медичної допомоги населенню. Складовими запропонованої моделі є органи регіональної влади, які є відповідальними за реалізацію державної політики з охорони здоров’я в регіоні. На відміну від існуючої ситуації використання даної моделі дозволить забезпечити процес реформування системи охорони здоров’я країни науково обґрунтованими управлінськими рішеннями при одночасному формуванні підтримки реформи серед населення в цілому та його окремих цільових груп впливу. Центральним елементом запропонованої моделівиступає Міністерство охорони здоров’я України, як центральний орган виконавчої влади в сфері охорони здоров’я, яке визначає потребу в науковому обґрунтуванні як стратегії реформи охорони здоров’я в цілому так і окремих її напрямків і заходів та здійснює фінансування наукових розробок і використовує результати для прийняття конкретних управлінських рішень. Особливістю даної моделі є те, що на всіх етапах планування науково-дослідних робіт, їх виконання, представлення результатів та використання результатів максимально використовується науковий потенціал системи за спеціальністю «соціальна медицина» та організаторів охорони здоров’я схильних до наукових досліджень в тому числі опонентів до реформи системи медичної допомоги населенню з комплексуванням як різних наукових закладів так і з іншими спеціальностями, що підвищує науково-методичний рівень та результативність їх виконання. Умовами впровадження представленої моделі є:
7.3. Функціонально-організаційна модель наукового забезпечення реформи охорони здоров’я на регіональному рівні Враховуючи, що кожний регіон України має свої особливості, які пов’язані як із соціально-економічним станом регіону, географічними особливостями, типом розселення населення, розвитком інфраструктури регіону так і з медико-демографічною ситуацією та станом організації медичної допомоги населенню на всіх рівнях її надання заходи з реформування системи надання медичної допомоги населенню при загальній стратегії мають свої регіональні особливості. Реформування системи охорони здоров’я населенню з урахуванням регіональних особливостей має бути науково обґрунтованим, що забезпечить ефективність проведення реформи та відповідність оптимізованої системи потребам населення відповідного регіону. Розроблена комплексна функціонально-організаційна модель наукового забезпечення реформи охорони здоров’я на регіональному рівні представлена на рис. 7.2. Рис. 7.2. Функціонально-організаційна модель наукового забезпечення реформи ОЗ на регіональному рівні Прийняті на центральному рівні управління законодавчі акти з проведення реформи охорони здоров’я отримуються для виконання на рівні регіону до:
На рівні регіону приймається програма реформування системи охорони здоров’я та проводиться моніторинг її виконання за визначеними для конкретного регіону індикаторами для чого створюється група з моніторингу та оцінки. Департамент хорони здоров’я по обговоренню з професійними лікарськими асоціаціями та НДО, які опікуються питаннями організації медичної допомоги населенню та організаціями пацієнтів визначає теми наукових досліджень на рівні регіону з обґрунтування заходів програми реформування системи охорони здоров’я. Визначаються бази та учасники досліджень. Виконавцями необхідних наукових досліджень є науково-педагогічні працівники відповідних кафедр ВМНЗ III-IY рівнів акредитації ( основний виконавець – кафедри соціальної медицини та організації охорони здоров’я). В якості волонтерів для проведення соціологічних досліджень залучаються (після відповідної підготовки) викладачі та студенти старших курсів ВМНЗ I –II рівнів акредитації. Також до проведення наукових досліджень залучаються організатори охорони здоров’я, особливо із числа тих хто має науковий ступінь, а відповідно певний досвід наукової роботи. Базами наукового дослідження являються заклади охорони здоров’я першого – третього рівнів надання медичної допомоги. Наказом по Департаменту охорони здоров’я визначаються конкретні заклади охорони здоров’я та обсяги дослідження які маються проводитися в них. Планування тем НДР може здійснюватися наступним чином:
Виконання НДР з проведенням наукових досліджень відбувається згідно до затвердженого плану-графіку з доповіддю проміжних результатів замовнику. Як проміжні так і заключні результати дослідження підлягають широкому професійному обговоренню в колі як науковців так і організаторів охорони здоров’я та лікуючих лікарів. Формами обговорення можуть бути розширенні засідання Вчених Рад ВМНЗ, конференції, семінари, дні спеціаліста, круглі столи і т.д. Результати досліджень, висновки та обґрунтовані заходи з реформи системи медичної допомоги населенню через засоби масової інформації та з використанням інших засобів комунікацій регулярно доводяться до відома як загального населення регіону так і окремих цільових груп, що сприяю формуванню їх прихильності до реформи охорони здоров’я. В кінцевому рахунку отримані результати використовуються для прийняття управлінських рішень з метою як формування регіональної програми реформування охорони здоров’я так і її корекції за результатами контролю виконання та отримання нових наукових та статистичних даних. Обгрунтовано та розроблено функціонально-організаційну модель наукового забезпечення реформи охорони здоров’я на центральному рівні та функціонально-організаційну модель наукового забезпечення реформи охорони здоров’я на регіональному рівні. Запропоновані моделі передбачають наукове забезпечення процесу прийняття управлінських рішень, на всіх рівнях управління, з реформування системи медичної допомоги населенню України. Основою цьому є удосконалення процесу планування НДР з максимальним залученням до їх виконання науковців та організаторів охорони здоров’я та проведення їх комплексування з широким професійним обговоренням отриманих результатів та їх правовою експертизою. Особливістю даної моделі є те, що на всіх етапах планування науково-дослідних робіт, їх виконання, представлення результатів та використання результатів максимально використовується науковий потенціал системи за спеціальністю «соціальна медицина» та організаторів охорони здоров’я схильних до наукових досліджень в тому числі опонентів до реформи системи медичної допомоги населенню з комплексуванням як різних наукових закладів так і з іншими спеціальностями, що підвищує науково-методичний рівень та результативність їх виконання. Науковий супровід проведення реформи повинен забезпечити ефективність її проведення. |