Міністерство охорони здоровя україни ду Український інститут стратегічних досліджень моз україни Харківський національний медичний університет моз україни
 Скачать 0.76 Mb.
|
|
Доступність для викладачів кафедр соціальної медицини та організації охорони здоров’я ВМНЗ III-IY рівнів акредитації та наукових працівників НДУ засобів наукової комунікації (%)
основну розсилку наукової продукції включені кафедри соціальної медицини та організації охорони здоров’я ВМНЗ та деякі НДУ. Базуючись на отриманих даних ми вивчали питання щодо бажання організаторів охорони здоров’я отримання наукової інформації з актуальних питань організації охорони здоров’я та реформування галузі в країні. Отримані в ході соціологічного дослідження дані вказують на те, що 86,9±1,7% опитаних бажають отримувати спеціалізований реферативний журнал з висвітленням рефератів та режиму доступу до джерел наукової інформації. В табл. 6.8 наведена узагальнена оцінка розділів такого журналу за бажанням організаторів охорони здоров’я. Таблиця 6.8 Позитивна оцінка організаторами охорони здоров’я розділів спеціалізованого реферативного журналу
За даними табл. 6.8 найбільший інтерес організатори охорони здоров’я висловили до вітчизняних та країн СНД джерел наукової інформації. Достатньо високий інтерес проявляють організатори охорони здоров’я до засобів наукової комунікації з країн Європи і найменший - з країн Америки. Отримані результати дослідження були використанні при обґрунтуванні пропозицій до МОЗ України з заснування реферативного медичного журналу за спеціальністю «соціальна медицина» з його випуском на паперових та електронних носіях з доступом до нього організаторів охорони здоров’я всіх рівнів надання медичної допомоги з висвітленням рефератів та режиму доступу до наступних джерел інформації: документи та публікації ВООЗ, основні монографії в країн Європи, СНД та України, статті спеціалістів з соціальної медицини та організаторів охорони здоров’я країн СНД та України, методичні рекомендації з організації охорони здоров’я, а також дисертаційні роботи за спеціальністю «Соціальна медицина», які були захищені в Україні та країнах СНД. 6.3. Модель наукових комунікацій з реформування охорони здоров’я Розроблені методичні підходи до наукових комунікацій з реформування системи охорони здоров’я які складаються з (рис.6.2):
Метою моделі є забезпечення осіб, що приймають рішення з охорони здоров’я, управлінців та організаторів охорони здоров’я та медичних працівників науковими розробками з реформування охорони здоров’я. При розробці моделі наукових комунікацій з питань реформування системи охорони здоров’я цільовою групою комунікативного впливу нами визначені:
Забезпечення аналітичними науковими оглядами та опублікованими результатами досліджень. Інтернет-ресурси Центральний рівень (влада) Регіональний рівень Місцевий рівень Публічне обговорення наукових розробок з формуванням проектів управлінських рішень. Законодавча влада Виконавча Організатори ОЗ Влада Забезпечення осіб, що приймають рішення засобами наукової комунікації. Проведення конференцій, міжвідомчих нарад, круглих столів тощо з науковообгрунтованих заходів реформи ОЗ. Забезпечення осіб, що приймають рішення та головних лікарів засобами наукової комунікації. Зустрічі осіб, що приймають рішення та мед. працівників з правниками кафедр соціальної медицини ВМНЗ Забезпечення населення інформацією про обґрунтовані результати реформи ОЗ Проведення днів Спеціаліста. Забезпечення метод.рекомендаціями, інформаціними листами Інформація на паперових та електронних носіях Усна публічна інформація Організаційне забезпечення представників цільових груп науковою інформацією профілактичної роботи 47 9 Рис. 6.2. Модель форм та методів наукової комунікації з реформування охорони здоров’я
Особливою цільовою групою наукового комунікативного впливу визначено працівників ЗМІ, які опікуються проблемами охорони здоров’я. Структурну основу моделі накових комунікацій складають наявні ресурси діючої системи охорони здоров’я. Її впровадження не вимагає значних додаткових фінансових ресурсів. Стратегічним напрямком моделінаукової комунікації з реформування системи охорони здоров’я є забезпечення на всіх рівнях управління осіб, що приймають рішення з питань охорони здоров’я та управлінців, організаторів охорони здоров’я та медичних працівників і працівників ЗМІ комплексною, об’єктивною інформацією про вітчизняні та іноземні наукові розробки з питань розвитку охорони здоров’я. Тактичним напрямком моделі є регулярне інформування всіх цільових груп задіяних в реформуванні сфери охорони здоров’я про результати наукових розробок (досліджень) з питань найкращих організаційних практик організації медичної допомоги населенню. Як видно з рис. 6.3 запропонована комплексна модель наукових комунікацій з питань реформування системи охорони здоров’я визначає задачі та функції; рівень, об’єкт, інструмент впливу; форми реалізації; необхідні ресурси; моніторинг і оцінку. Задачі та функціїнаукових комунікацій є різноманітними і залежать від мети комунікації та цільової групи комунікативного впливу. Основними функціями в рамках запропонованої моделі є:
Рис. 6.3. Модель методичних підходів до наукової комунікації з реформування охорони здоров’я
Рівень.Рівень наукової комунікативної діяльності залежить від поставленої задачі. В науковій комунікативній діяльності виділено центральний, галузевий, регіональний та місцевий, а також колективний та індивідуальний рівні комунікативного впливу. Суб’єкт впливу.Суб’єкт наукового комунікативного впливу залежить від рівня впливу. В системі охорони здоров’я головним суб’єктом наукового комунікативного впливу виступає МОЗ України, яке має свою діяльність проводити через ДУ «Укрпатентінформ» та ДУ «Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України». На регіональному рівні суб’єктами наукового комунікативного впливу має виступати працівники кафедр соціальної медицини та організації охорони здоров’я ВМНЗ IY рівня акредитації. Об’єкт впливу. Основним об’єктом наукового комунікативного впливу є особи, що приймають рішення з питань охорони здоров’я на всіх рівнях управління, організатори охорони здоров’я та медичні працівники. Особливим об’єктом комунікативного впливу є працівники ЗМІ, які висвітлюють питання охорони здоров’я. В міжсекторальному плані об’єктом наукового комунікативного впливу є працівники органів місцевого самоврядування, керівники провідних недержавних організацій, професійні лікарські асоціації. Форма реалізації. Управлінськими формами реалізації поставлених функцій та завдань є прийняття на всіх рівнях управління науковообгрунтованих рішень з питань реформування системи охорони здоров’я в країні. Організаційними формами реалізації є забезпечення доступності до представників всіх цільових груп засобів наукової комунікації (науково-практичних журналів, реєстрів, звітів про виконання НДР тощо) в тому числі розповсюдження інформаційних матеріалів через засоби масової інформації (створення відповідних узагальнюючих доступних сайтів). Особливою формою доступності наукових матеріалів в теперішній час стає випуск спеціального реферативного журналу з соціальної медицини та підготовка і поширення аналітичних наукових оглядів. Для більш ефективного наукового комунікативного впливу для певних цільових груп має регулярна організація галузевих та регіональних наукових семінарів, конференцій та круглих столів. Ресурси. Для реалізації визначених завдань та функцій необхідні певні ресурси. До них відносяться: кадрове забезпечення, наявність інформаційних наукових матеріалів зміст та подача яких розрахована на різні цільові групи інформаційного впливу, забезпечення доступності та можливості отримання по ним консультативної допомоги. Інструмент впливу. Інструменти впливу залежать від поставлених завдань, рівня впливу та суб'єкту впливу і форми реалізації завдань. Інструментом впливу є адвокація науковообгрунтованих управлінських рішень з питань реформування системи охорони здоров’я. При рішенні практичних задач проведення реформи інструментом впливу є інформування організаторів охорони здоров’я та медичних працівників, як самої консервативної цільової групи по відношенню до реформи охорони здоров’я, щодо вірності управлінських рішень з питань напрямків та заходів реформи. Моніторинг і оцінка.Моніторинг та оцінка ефективності запропонованої моделі здійснюється через індикатори структури, процесу та результативності. Нами запропоновані наступні індикатори. Індикатори структури: 1.Наявність та доступність науковообгрунтованих інформаційних матеріалів 2. Охоплення науковими комунікаціями максимальну частку представників цільових груп. 3. Регулярна організація масових наукових заходів на різних рівнях управління. Індикатори процесу:
Індикатори результату:
Запровадження запропонованих інновацій дозволить забезпечити всі цільові групи комунікативного впливу комплексною науковообгрунтованою інформацією з питань реформування системи охорони здоров’я. . | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||