Перша допомога потерпілому від електричного струму. Зміст першої допомоги

• Название: Зміст першої допомоги
• Анкор: Перша допомога потерпілому від електричного струму
• Дата: 08.11.2022
• Размер: 235.34 Kb.
• Имя файла: Перша допомога потерпілому від електричного струму.docx
• Тип: Документы; #777586
• страница: 1 из 5

ПЕРША ДОПОМОГА ПОТЕРПІЛОМУ ВІД ЕЛЕКТРИЧНОГО СТРУМУ

1. Зміст першої допомоги

Перша допомога потерпілому від електричного струму спрямована на відновлення або збереження його життя і здоров’я. Її надають, як правило, особи, які є поруч з потерпілим.

Особа, яка надає допомогу, повинна знати: основні ознаки порушення життєво важливих функцій організму людини; загальні ознаки надання першої допомоги та її заходи; основні способи перенесення та евакуації потерпілих.

Особа, яка надає допомогу, повинна уміти:

• 
  оцінювати стан потерпілого і визначати, яка допомога потрібна йому в першу чергу;
  
• 
  забезпечити відновлення прохідності верхніх дихальних шляхів;
  
• 
  виконувати штучне дихання способом «з рота в рот» («з рота в ніс») і закритий масаж серця та оцінювати їх ефективність;
  
• 
  тимчасово зупиняти кровотечу накладанням джгута, стискальної пов’язки, пальцевим притисненням судин;
  
• 
  накладати пов’язку при ушкодженні;
  
• 
  використовувати підручні засоби для перенесення, завантаження і транспортування потерпілого;
  
• 
  користуватися аптечкою першої допомоги.
  

Першу допомогу потерпілому від електричного струму необхідно надавати в такій послідовності:

• 
  звільнити потерпілого від дії електричного струму;
  
• 
  визначити характер і важкість електротравми і послідовність заходів порятунку потерпілого;
  
• 
  виконати заходи рятування потерпілого і підтримання його основних житєвих функцій;
  
• 
  викликати швидку медичну допомогу (лікаря) або транспортувати потерпілого до найближчого медичного закладу.
  

Рятування потерпілого залежить від швидкості звільнення його від дії струму, а також від правильного і своєчасного надання йому допомоги.

У місцях постійного чергування працівникам необхідно мати аптечку з набором медикаментів і засобів для надання першої допомоги, а також плакати, що ілюструють правила надання першої допомоги. Вони мають розташовуватися на видних місцях. Перша допомога при ураженні електричним струмом надається двома етапами: звільнення потерпілого від дії струмуй

надання йому долікарської медичної допомоги.

Оскільки результат ураження струмом залежить від тривалості проходження його через тіло людини, дуже важливо якнайшвидше звільнити потерпілого від струму й відразу ж надати йому допомогу. В усіх випадках ураження людини струмом необхідно, не припиняючи надання йому першої допомоги, викликати лікаря.

2. Звільнення людини від дії електричного струму

Звільнення потерпілого від дії струму можна здійснити кількома способами. Перша дія для звільнення потерпілого від струму – швидке вимкнення тієї частини електроустановки, якої він торкається. Вимкнення електроустановки здійснюється за допомогою найближчого рубильника, вимикача або іншого вимикального апарата, а також шляхом зняття або вивертання запобіжників (пробок), рознімання штепсельного з'єднання тощо. При цьому треба мати на увазі, що коли потерпілий перебуває на висоті, то вимкнення напруги може викликати його падіння. У такому випадку вживають заходів, що запобігають падінню або гарантують його безпеку. Крім того, при вимкненні установки може одночасно згаснути електричне освітлення, тому за відсутності денного освітлення необхідно мати напоготові інше джерело освітлення – ліхтар, свічу, факел тощо, а за наявності аварійного освітлення – увімкнути його. При неможливості швидкого вимкнення установки (наприклад, через віддаленість або недосяжність вимикача тощо) необхідно вжити інших заходів звільнення потерпілого від дії струму. Так, у деяких випадках можна перервати коло струму через потерпілого шляхом

перерубання проводів або автоматичного вимкнення електроустановки, відмежування потерпілого від струмовідних частин, яких він торкається, тощо. Заходи залежать від напруги електроустановки, навколишніх умов, наявності придатних для цього пристроїв і предметів і, нарешті, від уміння й спритності того, хто надає допомогу. В усіх випадках той, хто надає допомогу, повинен швидко звільнити потерпілого від струму й стежити за тим, щоб самому не опинитися в контакті зі струмовідною частиною або тілом потерпілого, а також під напругою кроку.

При напрузі до 1000 В у деяких випадках можна перерубати проводи сокирою із сухою дерев'яною рукояткою (рис. 2.1) або перекусити їх інструментом з ізольованими рукоятками. Припустимо використовувати й звичайний інструмент із металевими рукоятками, при цьому той, хто надає допомогу, повинен надягти діелектричні рукавички й калоші. Перерубувати (перерізувати) потрібно кожний провід окремо, щоб не викликати коротке замикання між ними, у результаті якого може виникнути електрична дуга, здатна заподіяти тому, хто надає допомогу, серйозні опіки тіла й призвести до ушкодження очей.

Можна відтягнути потерпілого від струмовідних частин за його одяг, якщо він сухий й відстає від тіла, наприклад за поли піджака, пальто. При цьому не можна торкатися тіла потерпілого, його взуття (яке може виявитися струмопровідним внаслідок забруднення, наявності в ньому цвяхів тощо), вологого одягу, а також навколишніх заземлених металевих предметів. Рекомендується діяти одною рукою, тримаючи другу в кишені або за спиною (рис. 2.2).

За потреби доторкнутися до ділянок тіла потерпілого, не покритих сухим одягом, треба надягти на руки діелектричні рукавички або обмотати їх сухою тканиною (шарфом тощо), натягнути на руки рукава піджака або пальто тощо. Для ізоляції своїх рук можна також накинути на потерпілого піджак, плащ, гумовий килимок або просто суху тканину. Для більшої надійності можна також ізолювати себе від землі або струмопровідної підлоги, надягши гумові калоші або вставши на суху або яку- небудь іншу підстилку, що не проводить електричний струм.

Якщо потерпілий судорожно стискає рукою провід, що перебуває під напругою, то для звільнення його від дії струму

можна розтиснути його руку, відгинаючи кожний палець окремо. Для цього той, хто надає допомогу, повинен мати на руках діелектричні рукавички й стояти на ізолювальній основі – діелектричному килимку, сухій дошці або бути в калошах.

Рис. 2.1. Звільнення потерпілого від дії струму в установках до 1000 В – перерубування проводів (кожного окремо) сокирою з дерев'яною сухою рукояткою

Рис. 2.2. Звільнення потерпілого від дії струму в установках до 1000 В – відтягання за сухий одяг

Можна відкинути провід, якого торкається потерпілий, користуючись сухою дерев'яною палицею, дошкою й іншими предметами, що не проводять електричний струм (рис. 2.3).

В установках напругою вище 1000 В для відмежування потерпілого від струмовідних частин необхідно надягти діелектричні рукавички й боти та діяти штангою або ізолювальними кліщами, розрахованими на напругу даної електроустановки (рис. 2.4). Застосування діелектричних бот у цьому випадку необхідне для захисту від можливої крокової напруги.

Автоматичне вимкнення електроустановки для звільнення потерпілого, що перебуває в контакті зі струмовідною частиною, від дії струму можна здійснити навмисним замиканням накоротко й заземленням фаз електроустановки. Цей спосіб більш ефективний в електроустановках напругою вище 1000 В, оскільки

такі установки завжди оснащуються надійним і швидкодіючим релейним захистом. Однак сама операція замикання накоротко й заземлення струмовідних частин, що перебувають під напругою, дуже небезпечна, тому даний спосіб звільнення потерпілого від струму застосовується у виняткових випадках, коли жодні інші способи не можуть бути використані. Таким винятковим випадком є ураження струмом на повітряній лінії електропередачі, коли потерпілий торкається проводів лінії, й цю лінію неможливо швидко вимкнути з пункту живлення через його віддаленість.

Рис. 2.3. Звільнення потерпілого від дії струму в установках до 1000 В – відкидання проводу сухою дерев'яною дошкою

Рис. 2.4. Звільнення потерпілого від дії струму в установках вище 1000 В

Замикання й заземлення проводів повітряної лінії можна здійснити шляхом накидання на них заземленого одним кінцем неізольованого провідника. Найбільш придатним для накидання провідником є мідний неізольований гнучкий провід відповідної довжини. Можна використовувати з цією метою й інший неізольований провід. Переріз провідника, що накидається, має бути достатнім, щоб він не перегорів при проходженні по ньому струмів короткого замикання. Найменший переріз його (по міді) в усіх випадках має бути 16 мм² для ліній напругою до 1000 В і 25 мм² для ліній напругою вище 1000 В. Перед накиданням один кінець провідника надійно заземлюють шляхом приєднання його до найближчого заземлювального пристрою підстанції, металевої опори або до спеціально забитого в землю стержневого

заземлювача. До другого кінця провідника для зручності накидання прикріплюють невеликий вантаж. Провідник накидають так, щоб він не торкнувся нікого з людей, у тому числі виконавця цієї операції та потерпілого. Якщо потерпілий торкається одного проводу, то часто достатньо заземлити тільки цій провід.