тести для мон. Міністерство освіти і науки україни науковометодична комісія з екології, охорони навколишнього середовища та збалансованого природокористування система базових тестових завдань з нормативних дисциплін освітньо професійної програми підготовки фахівця

• Название: Міністерство освіти і науки україни науковометодична комісія з екології, охорони навколишнього середовища та збалансованого природокористування система базових тестових завдань з нормативних дисциплін освітньо професійної програми підготовки фахівця
• Дата: 18.09.2022
• Размер: 2.43 Mb.
• Имя файла: тести для мон.doc
• Тип: Документы; #682635
• страница: 17 из 43

3.1.12 Нормування антропогенного навантаження на навколишнє середовище

1.У яких законодавчих актах України визначені організаційні та правові засади здійснення повітряноохоронних заходів та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря?

1. В Законі України «Про охорону атмосферного повітря»;

2. В Повітряному кодексі України;

3. 1 і 2.
2. Згідно законодавства з охорони атмосферного повітря в Україні встановлюються наступні нормативи:

1. Нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин та нормативи гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел;

2. Нормативи вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах та впливу фізичних факторів пересувних джерел, та технологічні нормативи допустимого викиду забруднюючих речовин;

3. 1 і 2.
3. Гранично допустимий викид забруднюючої речовини або суміші цих речовин, який визначається у місці його виходу з устаткування, це

1.Технологічний норматив допустимого викиду забруднюючої речовини;

2. Норматив якості атмосферного повітря;

3. Норматив гранично допустимого викиду забруднюючої речовини стаціонарного джерела.
4. Згідно закону України «Про охорону атмосферного повітря» для діючих і тих, що проектуються, окремих типів обладнання і споруд встановлюються:

1. Норматив гранично допустимого викиду забруднюючої речовини стаціонарного джерела;

2. Технологічні нормативи допустимих викидів забруднюючих речовин або їх суміші, які визначаються у місці їх виходу з устаткування;

3. 1 і 2.
5. При яких умовах можуть здійснюватися викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел згідно повітряноохоронного законодавства України?

1.Отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я;

2. Проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел підприємства та затвердження звіту інвентаризації встановленому законодавством порядку;

3. Отримання лімітів на викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами.
6. Яким органом влади встановлюється Порядок розроблення та затвердження нормативів у галузі охорони атмосферного повітря?

1. Міністерством охорони здоров’я України;

2. Кабінетом Міністрів України;

3. Міністерством охорони навколишнього природного середовища.
7. Джерело викиду забруднюючих речовин в атмосферу, від якого надходження речовин здійснюється через отвір, зафіксований у вигляді крапки в системі координат, це джерело викиду:

1. Лінійне;

2. Точкове;

3. Площадне.
8. Джерело викиду забруднюючих речовин в атмосферу, від якого надходження речовин здійснюється через отвір, зафіксований у вигляді лінії, і має початок і кінець в системі координат, це джерело викиду

1. Лінійне;

2. Точкове;

3. Площадне.
9. Викид, який надходить в атмосферу у вигляді ненаправлених потоків газопилової суміші від джерел забруднення не оснащених спеціальними спорудами для відведення газів газоходами, трубами та іншими спорудами. це

1. 
   Неорганізований викид;
   
2. 
   Організований викид;
   
3. 
   Викид від транспортних засобів.
   

10. Викид, який надходить в атмосферу через спеціально споруджені газоходи, труби,
вентиляційні шахти та інші споруди, це

1. 
   Неорганізований викид;
   
2. 
   Організований викид;
   
3. 
   Спеціальний викид.
   

11. Викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря, який кількісно та якісно
передбачений технологічним регламентом і перевищує в декілька разів величини викидів,
що встановлені при нормальному веденні технологічного процесу, це

1. 
   Неорганізований викид;
   
2. 
   Організований викид;
   
3. 
   Залповий викид
   

12. Під холодним типом джерела газоповітряної суміші розуміють:

1. Джерела, температура викидів з яких дорівнює температурі навколишнього повітря, у який вони надходять;

2. Викиди, що прохолоджуються, і мають негативну температуру на виході з джерела;

3. Викиди, що надходять з холодильного обладнання.
13. Неорганізований викид газоповітряної суміші з джерела це

1.Викид, що надходить в атмосферу через спеціально обладнані газоходи, труби, аераційні ліхтарі й інші споруди;

2. Викид, що надходить в атмосферу у виді ненаправлених потоків газу від джерел забруднення не оснащених спеціальними спорудами для відведення газів газоходами, трубами та іншими спорудами;

3. Викид невстановленої кількості речовини в атмосферу за невизначений термін часу.
14. Для якого шару атмосфери над поверхнею землі здійснюються розрахунки приземної концентрації забруднюючих речовин згідно методики ОНД-86?

1. Необмеженого шару атмосферного повітря над джерелом викиду;

2. Двох метрового шару атмосфери над поверхнею землі;

3. Граничного шару атмосфери;
15.Чим відрізняється розрахунок максимальної концентрації забруднюючої домішки (См) для холодного типу джерела викиду газоповітряної суміші від гарячого типу за методикою ОНД-86?

1. В розрахункової формулі відсутній параметр ΔΤ - різниця температур газоповітряної суміші та температури атмосферного повітря куди викидається суміш;

2. В розрахункової формулі є наявність значення діаметру джерела викиду (D) та витрата газоповітряної суміші (V) наводиться з коефіцієнтом 8;

3. 1 і 2.
16. Як зміниться значення розрахункової максимальної концентрації (См) якщо збільшити витрату газоповітряної суміші (V)?

1. Збільшиться;

2. Зменшиться;

3. Не зміниться.
17. Як зміниться значення розрахункової максимальної концентрації (См) якщо збільшити температуру газоповітряної суміші?

1. Збільшиться;

2. Зменшиться;

3. Не зміниться.
18. На якій відстані від джерел викиду по осі факелу буде відзначатися максимум концентрації забруднюючої домішки?

1. Приблизно на відстані від10 до 40 висот джерела гарячого типу викиду
газоповітряної суміші;

2. Приблизно на відстані рівному висоті джерела викиду;

3. Приблизно на відстані 100 висот джерела викиду газоповітряної суміші.
19. Небезпечна швидкість вітру (u_м) при який буде відмічатися максимальна концентрація домішки (См) згідно вимог нормативу ОНД-86 визначається:

1. Технічними і технологічними характеристика джерела викидів;

2. Середніми багаторічними характеристиками швидкості вітру для населеного пункту;

3. 1 і 2.
20. При визначенні максимальної концентрації забруднюючої домішки в атмосферному повітрі за методикою ОНД-86 враховуються наступні коефіцієнти:

1. Коефіцієнт, що враховує власну швидкість осідання домішки (F) та коефіцієнт, що враховує рельєф місцевості (η);

2. Коефіцієнт, що враховує несприятливі метеорологічні умови розсіювання домішки в атмосферному повітрі (А);

3. 1 і 2.
21. Як зміниться відстань (Хм) на який буде відзначатися розрахункова максимальна концентрація забруднюючої домішки (См), якщо збільшити висоту джерела викиду?

1. Збільшиться;

2. Зменшиться;

3. Не зміниться.
22. Які метеорологічні умови відносяться до несприятливих для розсіювання забруднюючої домішки в атмосфері?

1. Туман та піднята інверсія температури;

2. Швідкість вітру, яка близька до небезпечної швидкості вітру;

3. 1 і 2.

23. Для яких джерел не встановлюються нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин?

1. Для неорганізованих стаціонарних джерел;

2. Для організованих стаціонарних джерел;

3. Для пересувних джерел.
24. Для яких забруднюючих речовин не встановлюються граничнодопустимі викиди?

1. Для забруднюючих речовин, викиди яких не підлягають регулюванню та за якими не здійснюється державний облік;

2. Для речовин, на які не встановлені гігієнічні нормативи;

3. 1 і 2.
25. У яких випадках величина фонової концентрації визначається розрахунковим шляхом за даними інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин?

1. Коли спостереження за концентраціями забруднюючих речовин не проводяться або проводяться в обсязі, недостатньому для визначення величин фонових концентрацій;

2. Коли середньомісячна концентрація забруднюючих речовин більш за ГДК.

3. 1 і 2;
26. У яких одиницях встановлюється норматив гранично допустимого викиду забруднюючої речовини?

1. кг/с.

2. т/рік;

3. мг/м³.
27. Фонова концентрація шкідливих речовин, яка основана на розрахунку поля максимальних концентрацій визначається як:

1.·0,4 C_м;

2. 0,8 C_м;

3. 0,05 С_м.
28. Радіус зони впливу джерела викиду за методикою ОНД-86 визначається:

1. Розрахунком радіуса х_1, який дорівнює десятикратній відстані від джерела викиду, на якій приземна концентрація забруднюючої речовини за несприятливих умов ≤ 0,05 См;

2. Розрахунком радіуса х₂, на відстані якого концентрація домішки ≤ 0,05 ГДКмр;

3. За радіус впливу джерела приймають найбільше із значень х₁ та х₂.
29. Нормативна санітарно-захисна зона підприємства це

1. Зона навколо підприємства на границі якої концентрація забруднюючої речовини не повинна перевищувати 5% від ГДКмр;

2. Зона навколо підприємства на границі якої концентрація не повинна перевищувати 5% від максимальної розрахованої концентрації забруднюючої речовини;

3. Зона навколо підприємства розмір якої визначається згідно нормативного документа санітарного законодавства залежно від класу його небезпеки. При цьому на границі цієї зони концентрація забруднюючих речовин не повинна перевищувати ГДК.
30. У санітарно-захисних зонах заперечене розміщення:

1. Житлових будинків з придомовими територіями, гуртожитків, готелів;

2. Пожежних депо, гаражів, складів;

3. 1 і 2.

31. Ким розробляються заходи по скороченню викидів на підприємстві при несприятливих метеорологічних умовах?

1. Органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища;

2. Органами Міністерства охорони здоров’я;

3. Безпосередньо підприємством.
32. При розробці заходів щодо короткочасного скорочення викидів в періоди несприятливих метеорологічних умов необхідно враховувати щоб:

1. Заходи були достатньо ефективними і такими, що практично виконуються;

2. Застосування заходів, за можливістю, не повинно супроводжуватися скороченням виробництва;

3. 1 і 2.
33. Зменшення викидів яких джерел матиме більший ефект для тимчасового скорочення концентрацій в приземному шарі атмосфери при несприятливих метеорологічних умовах?

1. Низьких неорганізованих джерел;

2. Високих гарячих джерел;

3. Високих холодних джерел.
34. На який термін видається дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря?

1. Один рік;

2. Безстроково;

3. Не менш 5років.
35. Яким органом надаються дозволи на викиди забруднюючих речовин?

1. Територіальними органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища;

2. Органами Міністерства охорони здоров’я;

3. Кабінетом Міністрів України.
36. Який документ дає право на викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря?

1. Ліцензія;

2. Ліміт;

3. Дозвіл.
37. Для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин суб’єкту господарювання необхідно:

1. Підготувати встановлені документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин;

2. Сплатити збори за викиди забруднюючих речовин;

3. Узгодити ліміти на кількість викидів забруднюючих речовин.
38. Державному обліку в галузі охорони атмосферного повітря підлягають:

1. Об'єкти, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров'я людей та на стан атмосферного повітря;

2. Види та обсяги забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря;

3. 1 і 2.

39. На підставі яких матеріалів встановлюється необхідність взяття на державний облік об’єктів, видів та обсягів забруднюючих речовин?

1. Полів максимальних концентрацій забруднюючих речовин;

2. Граничнодопустимих викидів;

3. Інвентаризації видів та обсягів забруднюючих речовин.

40. За якими критеріями здійснюється узяття на державний облік об’єктів, видів та обсягів забруднюючих речовин?

1. Об’єктів, - якщо в викидах присутня хоча б одна забруднююча речовина, потенційний викид якої рівний або перевищує величину, зазначену в «Переліку забруднюючих речовин, за якими здійснюється державний облік»;

2. Значень граничнодопустимих концентрацій забруднюючих речовин;

3. Значень граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин.
41. Який державний орган здійснює державний облік об’єктів, видів та обсягів забруднюючих речовин?

1. Територіальні органі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України;

2. Територіальні органи Міністерства охорони здоров’я України;

3. Кабінет Міністрів України;
42. До комунально-побутового водокористування відноситься водні об’єкти призначені для:

1. Купання, занять спортом і відпочинку;

2. Питного водопостачання;

3.Вилучення біологічної складової
43. Розрахункові умови – це сукупність характеристик, котрі приймаються для розрахунку умов скиду зворотних вод, а саме:

1. Кліматичні і гідрохімічні характеристики;

2. Кліматичні, метеорологічні і сейсмічні характеристики;

3. Гідрографічні, гідрологічні, гідрохімічні та інші характеристики водних об’єктів
44. Вода дренажна – вода, котра утворюється:

1. Внаслідок фільтрації через гідротехнічні і очисні споруди, осушуваного(зрошувального) земельного масиву, підтоплюваної території т.ін.;

2. Після відводу стоку атмосферних опадів з забудованих територій;

3. 1 та 2.
45. Вода стічна – вода, котра утворюється:

1. Внаслідок фільтрації через гідротехнічні і очисні споруди, осушуваного(зрошувального) земельного масиву, підтоплюваної території т.ін.;

2. В процесі господарсько-побутової діяльності (крім дренажної і скидної води), а також при відведені стоку атмосферних опадів з забудованих територій;

3. Після поверхневого відводу води з ділянок на яких застосовується гідромеханізація.
46. Вода скидна – вода, котра утворюється:

1. Внаслідок фільтрації через гідротехнічні і очисні споруди, осушуваного(зрошувального) земельного масиву, підтоплюваної території т.ін.

2. В процесі господарсько-побутової діяльності (крім дренажної і скидної води), а також при відведені стоку атмосферних опадів з забудованих територій

3. Після відводу води від зрошуваних сільгоспугідь, забудованих територій, які поливаються, що відводиться з ділянок на яких застосовується гідромеханізація
47. Для скиду зворотних вод з плавзасобів водного транспорту встановлення ГДС речовин:

1. Не передбачується;

2. Передбачується;

3. Вирішується у кожному окремому випадку
48. В контрольному створі водного об’єкту сума відношень концентрацій речовин з однаковою лімітуючою ознакою шкідливості до відповідних ГДК повинна бути:

1. Більше або дорівнювати одиниці;

2. Дорівнювати одиниці;

3. Менше або дорівнювати одиниці.
49. Розрахунковий створ – це створ, для якого визначають розрахункові характеристики водного об’єкту. Їм може бути:

1. Контрольний створ;

2. Контрольний і фоновий створ

3. Контрольний, фоновий, гідрометричний та інші створи
50. По яким речовинам нормуються прирощення до природного фону при встановленні ГДС?

1. Нітрати;

2. Нафтопродукти;

3. Завислі речовини.
51. При подачі стічних вод у централізовані каналізаційні мережі величини ГДС на ці стоки:

1. Не встановлюються;

2. Встановлюються;

3. Вирішається у кожному окремому випадку
52. Яку розмірність має коефіцієнт неконсервативності

1. Доба;

2. 1/ добу;

3. Безрозмірний.
53. Величина ГДС визначається як добуток:

1. Максимальної годинної витрати зворотних вод на допустиму концентрацію забруднюючої речовини;

2. Середньої за рік витрати зворотних вод на допустиму концентрацію забруднюючої речовини

3. Максимальної годинної витрати зворотних вод на максимальну концентрацію забруднюючої речовини у контрольному створі
54. Коефіцієнт неконсервативності для водних об’єктів залежить від:

1. Фонової концентрації і фактичної концентрації речовини, що скидається;

2. Швидкості течії і температури води;

3. Ступеня забрудненості води водних об’єктів
55. Під час скиду зворотних вод норми якості води мають дотримуватися на відстані (за течією для водотоків і будь якому напрямку для водойм (для водних об’єктів господарсько-питного і комунально-побутового призначення):

1. Вище 1 км;

2. Вище 0,5 км;

3. Вище 5 км):

56. Під час скиду зворотних вод норми якості води мають дотримуватися на відстані (за течією для водотоків і будь якому напрямку для водойм рибогосподарського призначення):

1. Вище 1 км;

2. Вище 0,5 км;

3. Вище 5 км.

57. Під час скиду зворотних вод норми якості води мають дотримуватися на відстані у будь якому напрямку для прибережної зони морів рибогосподарські норми якості:

1. Вище 1 км;

2. Вище 0,5 км;

3. Вище 0,25 км.
58. При розрахунках ГДС для прибережної зони моря як окремим має бути випуск, який розташований від інших випусків на відстані:

1. Більш 1 км вздовж лінії берега;

2. Більш 5 км вздовж лінії берега;

3. Більш 3 км вздовж лінії берега.
59. Встановлення ГДС речовин з урахуванням лімітуючої ознаки шкідливості (ЛОШ) проводиться:

1. Для речовин 1 і 2 класів небезпечності при господарсько-питному і комунально-побутовому водокористуванні;

2. Для всіх нормованих речовин крім головних іонів мінералізації води;

3. Для речовин 1 і 2 класів небезпечності при господарсько-питному і комунально-побутовому водокористуванні і всіх нормованих речовин крім головних іонів мінералізації води при рибогосподарському водокористуванні.
60. Норми якості води у поверхневих водах встановлюються для водних об’єктів:

1. Господарсько-питного водокористування;

2. Господарсько-питного і комунально-побутового водокористування;

3. Господарсько-питного, комунально-побутового водокористування і рибогосподарського водокористування.
61. Для випусків зворотних вод на «рельєф», звідки вони не можуть надходити до водних об’єктів:

1. ГДС речовин розробляється згідно окремих Правил;

2. Скид заборонено;

3. ГДС речовин не розробляється.
62. До господарсько-питного водокористування відноситься використання водних об’єктів:

1. Як джерел господарсько питного водопостачання;

2. Як джерел господарсько питного водопостачання і водопостачання підприємств харчової промисловості;

3. Купання, занять спортом і відпочинку.
63. Рибогосподарські водні об’єкти підрозділяються на:

1. Вищу, першу і другу категорії;

2. Вищу і першу категорії;

3. Першу і другу категорії.
64. Метод Фролова – Родзилера може застосовуватися, якщо:

1. 0.0025 ≤ q/Q ≤ 0.1

2. 0.025 ≤ q/Q ≤ 0.1;

3. 0.0025 ≤ q/Q ≤ 0.01
65.Кількість блоків з яких складається система екологічної оцінки якості поверхневих вод суші:

1. 5;

2. 3;

3. 2.
66.Оцінка сольового складу поверхневих вод суші передбачає визначення:

1. Мінералізації, забруднення компонентами сольового складу прісних вод;

2. Іонного складу, забруднення компонентами сольового складу солонуватих вод;

3. 1 та 2.
67. Групи показників за якими дається трофо-сапробіологічна оцінка якості поверхневих вод:

1. Гідрофізичні, гідрохімічні, біоіндикація сапробності;

2. Гідробіологічні, бактеріологічні;

3. 1 та 2.
68. Система екологічної класифікації якості поверхневих вод суші складається з:

1. 4 категорій та 5 класів;

2. 5 категорій та 7 класів;

3. 7 категорій та 5 класів.
69. Тип води при оцінці сольового складу поверхневих вод визначається за:

1. Співвідношенням між іонами;

2. Співвідношенням між катіонами;

3. Співвідношенням між мінералами.
70. Показники забруднюючих речовин токсичної і радіаційної дії належать до блоку:

1. Сольового складу;

2. Специфічних показників;

3. Трофо-сапробіологічних показників.
71. Створ для малих річок, що задається для визначення фонової концентрації речовини , повинен розташовуватися (при рибогосподарському користуванні ):

1. Нижче діючого випуску стічних вод приблизно на 500 м (без врахування впливу джерел скиду);

2. Вище діючого випуску стічних вод приблизно на 200 м (без врахування впливу джерел скиду);

3. Вище діючого випуску стічних вод приблизно на 500 м (без врахування впливу джерел скиду).
72. Розрахункова фонова концентрація дійсна протягом:

1. Трьох років з дня визначення;

2. П’яти років з дня визначення;

3. Двох років з дня визначення.
73. Корегування фонової концентрації необхідно у випадках коли:

1. Введення в дію, закриття або реконструкції крупних підприємств;

2. Значної зміни режиму водостоку;

3. 1 та 2.

74. Перед розрахунком середньої з загальної кількості визначених концентрацій речовини необхідно видалити:

1. Аномально високі значення концентрації;

2. Аномально низькі значення концентрації;

3. Аномально високі та низькі значення концентрації.
75. Екологічна оцінка якості вод –

1. Віднесення вод до певної категорії згідно з екологічною класифікацією;

2. Віднесення вод до певного класу згідно з екологічною класифікацією;

3. Віднесення вод до певного класу і категорії згідно з екологічною класифікацією.
76. Сапробність вод –

1. Рівень вмісту у воді органічних речовин, що розкладаються;

2. Рівень вмісту у воді хімічних речовин, що розкладаються;

3. Рівень вмісту у воді токсичних речовин, що розкладаються.
77. Трофність водних об'єктів - ступінь біологічної продуктивності екосистем водних об'єктів, котра визначається вмістом у воді біогенних елементів, насамперед:

1. Кисню, водню;

2. Фосфору, азоту;

3. Заліза, свинцю.
78. Визначення важких металів відбувається у блоці:

1. Еколого-санітарних показників;

2. Специфічних показників;

3. Сольового складу.
79. Екологічна оцінка якості води в певному водному об'єкті може бути:

1. Орієнтовною;

2. Ґрунтовною;

3. Орієнтовною і ґрунтовною,
80. Фоновий створ – це створ розташований на водному об’єкті ,безпосередньо:

1. До місця впливу скиду зворотних вод з урахуванням напряму течії;

2. У місці впливу скиду зворотних вод з урахуванням напряму течії;

3. Після місця впливу скиду зворотних вод з урахуванням напряму течії