Міністерство освіти і науки україни
 Скачать 275.98 Kb.
|
|
Рпр; * mj> (2-7) У=і де . - результативність j-го процесу; ??:. - ваговий коефіцієнт; n - число процесів. Етап 6. Оцінка стійкості ІСУ за шкалою значущості Харрінгтона (Табл.  [21]. 2.1) [21].
Таблиця 2.1 - Оцінка стійкості ІСУ за шкалою значущості Харрінгтона Етап 7. Прийняття рішень з управління ІСУ. Представник керівництва по ІСУ разом з власниками процесів приступають до розробки запобіжних та коригувальних заходів, дій щодо поліпшення ІСУ з подальшим контролем і аналізом виконання [19, c. 164-168]. Гідність даної методики полягає в тому, що вона дозволяє отримати сумарний підсумковий показник результативності ІСУ, показати ступінь виконання запланованих заходів і досягнення поставлених цілей. Особливістю 30 методики є визначення ступеня стійкості розвитку ІСУ і взаємозв'язку з показниками результативності, що дозволяє проводити детальний аналіз вдосконалення ІСУ. Функціональна модель оцінки менеджменту для вдосконалення системи управління з метою підвищення конкурентоспроможності бізнесу. Метод ґрунтується на використанні інструментів анкетування і інтерв'ювання. Особливість підходу полягає в тому, що оцінка менеджменту проводиться не тільки керівниками, менеджерами різних рівнів, а й простими працівниками, забезпечуючи двосторонню систему оцінки. Еталонний показник по кожному з критеріїв (прогнозування/планування, організація, мотивація, контроль, координація) може досягати 20 балів, а еталонна система управління в цілому - 100 балів. Методика дозволяє проводити самооцінку організації багаторазово з метою виявлення тенденцій в розвитку підприємства [10]. 2.3 Аналіз актуальних та потенційних проблем у сфері управління якістю підприємств промисловості Проблема якості в умовах ринкової економіки стає найважливішим фактором підвищення рівня життя, а також економічної, соціальної та екологічної безпеки. Саме поняття «якість» - комплексне, оскільки воно характеризує всебічну ефективність діяльності організації: розробка стратегії, маркетинг, організація виробництва, реалізація продукції або послуг і т.п. Вирішення проблеми підвищення якості вельми значуще не тільки для кожної конкретної організації, але і для економіки в цілому, оскільки дозволяє встановлювати нові і прогресивні пропорції між її галузями, а також всередині галузей. Так досить висока надійність обладнання, придбаного споживачем, забезпечує пропорційність організованого ним виробничого процесу, що в свою чергу важливо для запобігання аварійних і позапланових виходів устаткування з ладу і потенційного виникнення в подальшому, так званих «Вузьких місць». Проблема управління якістю продукції, яка об'єднує в єдину систему різноманітні елементи, проектування і виробництво яких відбувається на окремих підприємствах, є досить актуальною. Вона не може залишатися непоміченою і чекає свого рішення [24, c. 53-57]. Перша перешкода для виробників виражається у відсутності системних підходів до питань управління якістю. У відсутності інтегрованих в виробничий процес компонентах якості, що виконують роль аналізаторів і коректувальників. Найчастіше, кожен виробник вирішує питання якості в приватному порядку. Метою кожного виробника бачиться підвищення цінності тільки власної продукції, тобто тільки однієї частини складної технічної системи. Це призводить до підвищення вартості окремого елемента системи, однак не підвищує вартість системи для споживача. У даній ситуації, поліпшені якісні характеристики окремого елемента системи, компенсуються низькими властивостями інших. Другою перешкодою є відсутність загальної концепції підвищення якості заснованої на принципах комплексної стандартизації [24, c. 53-57]. Якщо відштовхуватись від проблем, які знаходяться в прямій залежності від принципів СМЯ (системи менеджменту якості), то їх можна розташувати у наступній таблиці. Таблиця 2.2 - Проблеми у сфері управління якістю, в залежності від принципів СМЯ [23]
Продовження таблиці 2.2 - Проблеми у сфері управління якістю, в залежності від принципів СМЯ [23]
Усі ці чотири проблеми у сфері управління якістю, в залежності від принципів, можуть бути усунені у більшості своїй за допомогою детальної розробки всіх процесів у системі управління якістю та визначення відповідальної особи, яка має всі необхідні якості спеціаліста у сфері управління якістю. |