Міністерство освіти і науки україни
 Скачать 275.98 Kb.
|
|
РОЗДІЛ 2 МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ЩОДО УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ Методичні основи реалізації функцій управління якістю на сучасних промислових підприємствах На сучасних промислових підприємствах реалізація функцій управління якістю покладена на весь керівний апарат. Система управління якістю на будь- якому підприємстві охоплює наступні функціональні напрями, за допомогою яких і здійснюється процес управління якістю. Прогнозування в управлінні якістю стосується споживчих потреб і взаємозв'язаного з ними рівня якості продукції. Ця функція є сполучною ланкою між вимогами потенційних споживачів продукції та можливостями їх технічної і економічної реалізації. Саме прогнозування дозволяє підприємствам виявити споживчі потреби для їх подальшого задоволення шляхом створення відповідної продукції належного рівня якості. Прогнозування на деякий період часу дозволяє компанії визначити необхідну номенклатуру, асортимент продукції, що випускається і необхідний споживачами рівень її якості. У той же час за допомогою прогнозування визначаються вимоги до продукції, яка знаходиться в розробці, або можливість удосконалення існуючих продуктів [54]. Наступною функцією в процесі управління якістю є планування. Планування управління якістю продукції передбачає не тільки підвищення рівня якості існуючої продукції, але і розробку нових продуктів відповідно до виявлених на етапі прогнозування потреб споживачів. В рамках планування здійснюється: розробка планів щодо виведення на ринок нових продуктів; виведення з ринку морально застарілих продуктів; виведення з ринку планів щодо поліпшення якості продукції, що знаходиться на піку свого життєвого циклу [38]. Функція розробки. Реалізація даної функції полягає в процесі розробки і створення виробничих можливостей для нової продукції, яка перевершує існуючу за технічними параметрами і рівнем якості з урахуванням потреб споживачів. Ще однією функцією є функція забезпечення якості. Реалізацію функції забезпечення якості продукції можна умовно розділити на три частини: технологічне; метрологічне; матеріально-технічне забезпечення. Технологічне забезпечення передбачає наявність на підприємстві технологій, необхідних для виробництва розробленого продукту відповідно до плану [51]. Метрологічне забезпечення якості являє собою своєчасне і точне вимірювання різних параметрів виробленої продукції, що необхідно з метою ефективного контролю якості. Матеріально-технічне забезпечення полягає в поставках необхідних матеріалів для запланованого виробництва продукції. Функція навчання персоналу. Ефективне управління якістю в організації неможливо без відповідної підготовки співробітників, прямо і побічно задіяних в процесі виробництва продукції. Організація повинна здійснювати навчання і підвищення кваліфікації своїх співробітників різних рівнів і підрозділів в області методів та інструментів підвищення якості, а також основ безпеки виробництва. Інформаційна функція. Управління якістю ґрунтується на взаємовідносинах між постачальниками і споживачами в широкому сенсі. Виробник продукції повинен взаємодіяти зі споживачами з метою виявлення їх потреб і способів задоволення, а також з постачальниками і партнерами для забезпечення поставок матеріалів або комплектуючих належного рівня якості. Функція контролю. Контроль якості націлений на запобігання випуску бракованої продукції, яка не відповідає вимогам будь-яких стандартів. 24 Стандарти можуть бути встановлені законодавчо, добровільно в рамках сертифікації або бути внутрішньо-організаційними. Вироблена продукція контролюється на відповідність встановленим вимогам. Функція стимулювання. Стимулювання підвищення рівня якості виробленої компанією продукції націлене на забезпечення роботи системи менеджменту якості як невід'ємної частини діяльності організації. Успішне управління якістю передбачає процес безперервного поліпшення і вдосконалення як рівня якості продукції, так і самої системи менеджменту якості і виробництва продукції [41]. Окрім вищенаведених основних функцій існують допоміжні функції управління якістю на сучасних підприємствах. Ось деякі з них: Функція розробки та налагодження виробництва продукції. Функція технологічного забезпечення якості продукції. Функція організації взаємин за якістю продукції між споживачами і постачальниками. Функція забезпечення стабільності запланованого рівня якості. Функція контролю якості при випробуваннях продукції. Функція техніко-економічного аналізу поліпшення продукції. Функція правового забезпечення системи управління якістю продукції [41]. 2.2 Характеристика основних показників якості роботи промислових підприємств Управління якістю є основним засобом досягнення задоволеності споживачів та підтримки конкурентоспроможності будь-якого підприємства або компанії. У той же час успіх управління якістю безпосередньо залежить від уміння кількісно визначати не тільки показники якості продукції, а й показники результативності та ефективності бізнес-процесів в системі менеджменту якості. Результативність управління якістю, згідно стандарту ISO 9000:2015, визначається як ступінь реалізації запланованої діяльності та досягнення необхідних результатів. Результативністю управління якістю може вважатися приведення у виконання, ступінь завершеності дії, ступінь виконання команди, обов'язки, призначення, обіцянки. Ефективність СМЯ, відповідно до стандарту ISO 9000:2015 - це співвідношення вже досягнутих результатів діяльності і ресурсів, використаних в процесі цієї діяльності. Це визначення відповідає іншому, яке дає сучасний економічний словник: "ефективність - відносний ефект (результативність) процесу, який визначається як відношення ефекту (результату) до витрат, який зумовив (який забезпечив) його отримання" [8, c. 172-178]. Складність проблеми аналізу та оцінки результативності та ефективності пов'язана з їх багатоаспектністю (ми можемо розглядати ці категорії стосовно продукції (послузі), процесу або системи в цілому) і багаторівневістю (компанія в цілому, структурний підрозділ, бізнес-процес, робоче місце). Вимоги iso 9001:2015 спрямовані на те, щоб організації оцінювали результативність процесів. В якості основних аргументів на користь результативності та ефективності СМЯ зазвичай наводяться такі: скорочення витрат на всіх стадіях життєвого циклу продукції (або зниження витрат на "погану якість"); збільшення доходів (зростання частки ринку і відповідного обсягу продажів, в тому числі за рахунок виправданого підвищення цін); поліпшення керованості компаній завдяки підвищенню обґрунтованості та оперативності прийнятих рішень [20]. В даний час існує ряд підходів до оцінки ефективності та результативності системи менеджменту якості, розроблених для промислових підприємств. В ході дослідження були виділені наступні кількісні підходи до оцінки ефективності та результативності системи менеджменту якості (рис.2.1):  Рис. 2.1 - Показники результативності та ефективності процесу [41, с. 43-46] Методика, заснована на визначенні відносних показників шляхом співвіднесення абсолютних показників по входу (витрат) і по виходу (обсяг робіт). Даний метод має ряд позитивних переваг, таких як наочність, простота розрахунку, він дозволяє простежити зв'язок виходу процесу з витраченими на нього ресурсами. Перевагою методу є те, що в результаті розрахунків можна отримати безрозмірний показник відносної ефективності процесу, за яким можна судити про доцільність впровадження заходів в СМЯ. Якщо отримане значення відносної ефективності процесу Е > 1, то це означає, що рівні між собою фактичні і заплановані результати діяльності були досягнуті ефективно, тобто на досягнення цих результатів було витрачено ресурсів менше, ніж планувалося. Підвищення результативності СМЯ - повторювана діяльність щодо підвищення здатності СМЯ досягати нові, більш високі цілі, що виробляються в ході реалізації діяльності щодо постійного поліпшення загальних [15]. Традиційний підхід визначення економічної ефективності СМЯ заснований на типових методиках визначення економічної ефективності (капітальних вкладень, нової техніки, автоматизації системи управління, стандартизації і т. п.). Згідно з цією логікою, економічна ефективність визначається двома основними способами: Економічний ефект = Результати - Витрати; Економічна ефективність = Результати / Витрати (або термін окупності витрат). Під економічними результатами розуміють такі показники у вартісному вираженні: обсяг виробництва, валовий дохід (або оборот), прибуток = валовий дохід - витрати; чистий дохід = прибуток - податки і відсотки та інші [15]. Підхід, заснований на теорії зростання, запропонував професор В.А. Лапідус, він містить пропозицію по оцінці (вимірі) найважливіших характеристик ефективності підприємств - індикаторів зростання, таких як: показники діяльності підприємства (наприклад, обсяг продажів товарів і (або) послуг, продуктивність, прибуток, рівень задоволеності замовника і т. п.), x (t); швидкість росту, V (t) = x (t) / t; прискорення зростання, a (t) = V (t) / t [28]. Даний підхід дозволяє враховувати не показник діяльності як такої, а його стратегічну роль і поведінку в часі (швидкість і прискорення зростання). Відомо, що ефект будь-якої системи управління є за своєю природою синергічним, тобто ефектом посилення взаємодії і координації між елементами цієї системи. Об'єктивною основою виникнення синергічного ефекту системи є реальна взаємодія її елементів. Таким чином, синергетичний ефект - це процес зростання результатів діяльності в процесі інтеграції або злиття окремих частин в єдину систему за допомогою системного ефекту. Системний ефект - ситуація появи нового властивості для системи, компоненти якої цим властивістю не володіють. Підхід з оцінки результативності інтегрованої системи управління (ІСУ), заснований на побудові адитивних моделей, включає в себе ряд етапів. Етап 1. Розробка критеріїв оцінки результативності на основі вимог стандартів по системах менеджменту, вимог стандартів і процедур організації. Основними вимогами до критеріїв повинні бути: відображення в повному обсязі діяльності процесу, зрозумілість для користувача, економічна доцільність [19, c. 164-168]. Етап 2. Оцінка результативності процесів ІСУ передбачає визначення планових (на початку звітного періоду), фактичних значень за кожним критерієм всередині процесу (за результатами внутрішніх аудитів, моніторингу процесів, інформації про задоволеність зацікавлених сторін) і розраховується за формулою: n P„p = «<, (2.6) i= 1 де A'. - одиничний відносний i-й показник; :-. - ваговий коефіцієнт; n - число показників. Етап 3. Оцінка процесів за шкалою значущості Харрінгтона, по якій визначають стан стійкості процесу (стійкий, нестійкий) і дії по відношенню до нього (вимагає розробки коригувальних заходів чи ні). Етап 4. Визначення значущості процесів, наприклад, за методом аналізу ієрархій Т. Сааті [47, c. 261]. Етап 5. Визначення результативності ІСУ. Після визначення показників результативності та вагових коефіцієнтів процесів ІСУ розраховується результативність ІСУ, як: п Р[су = |