Міністерство внутрішніх справ україни національна академія внутрішніх справ
 Скачать 87.08 Kb.
|
|
Прокурорський нагляд за додержанням законів органами дізнання та досудового слідства є одним із галузевих напрямків наглядової діяльності прокуратури. Разом з тим, здійснення такого нагляду складає основний зміст діяльності прокурора у досудових стадіях кримінального процесу, де прокурор зобов’язаний забезпечити постійний нагляд за додержанням законів всіма органами дізнання і досудового слідства, незалежно від їх відомчого підпорядкування. Додержання законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство, складають предмет прокурорського нагляду. Йдеться, перш за все, про додержання прав і свобод людини і громадянина у кримінальному судочинстві; встановленого порядку вирішення заяв і повідомлень про злочини, проведення дізнання та досудового слідства, а також законність рішень, що приймаються цими органами. Зважаючи, що предметом прокурорського нагляду є законність усієї діяльності органів досудового розслідування, можна виділити ключові повноваження прокурора під час здійснення нагляду: Швидке, всебічне, повне та неупереджене розслідування кримінальних правопорушень, обов’язкову участь прокурорів – процесуальних керівників досудового розслідування в їх судовому розгляді (у визначених законом випадках), поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів учасників кримінального провадження. Своєчасне вжиття заходів до усунення причин та умов, які сприяли вчиненню кримінального правопорушення, відшкодування завданої ним шкоди фізичним та юридичним особам, державним і комунальним інтересам, розшуку майна, яке стало предметом злочинного посягання. Пред’явлення цивільних позовів у кримінальному провадженні вустановлених законом випадках. Забезпечити виконання вимог закону при прийманні, реєстрації, розгляді та вирішенні в органах досудового розслідування заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, своєчасне внесення щодо них відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. З метою виконання завдань кримінального провадження прокурорам, які здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, забезпечити інформування підозрюваного та потерпілого про їхнє право на примирення, підозрюваному – про право на угоду про визнання винуватості, роз’яснення механізму реалізації цих прав. Уживати заходів до покращання якості досудового розслідування. При вирішенні питань щодо погодження клопотань слідчих про проведення слідчих (розшукових) дій ретельно перевіряти наявність відповідних підстав. Невідкладно скасовувати незаконні постанови про закриття кримінальних проваджень, а також відновлювати незаконно зупинені досудові розслідування. Забезпечити надходження клопотань про продовження строку досудового розслідування у Генеральну прокуратуру України за 20 діб до закінчення відповідного строку, попередньо обговоривши їх на нарадах під головуванням прокурорів обласного рівня. Клопотання про продовження строку досудового розслідування прокурора або слідчого Генеральної прокуратури України надавати Генеральному прокурору України чи його заступнику за 10 діб до закінчення відповідних строків. Здійснювати контроль за законністю застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Ураховувати, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим, подавати клопотання про його застосування виключно у разі, якщо іншими запобіжними заходами неможливо забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків чи запобігти передбаченим законом ризикам. Вживати заходів до запобігання незаконному адміністративному затриманню осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. Забезпечувати неухильне дотримання прав підозрюваного, у тому числі припинення обмежень, яких він зазнав у зв’язку із застосуванням указаного запобіжного заходу, після закінчення дії відповідної ухвали суду або її скасування. У кожному випадку погодження клопотань про продовження строків тримання підозрюваних під вартою, якщо це пов’язано з неналежним виконанням службових обов’язків, проводити відповідну перевірку, результати якої розглядати на оперативних нарадах. Матеріали, що стосуються заходів забезпечення кримінального провадження, зберігати в наглядових провадженнях. За наявності передбачених законом підстав порушувати перед судом питання про тимчасовий доступ до речей і документів з їх вилученням, арешт тимчасово вилученого майна. За необхідності, але не рідше одного разу на півріччя, перевіряти стан збереження речових доказів і схоронності тимчасово вилученого майна, достовірність та повноту записів у книгах їх обліку. Доручати проведення таких перевірок особисто керівникам органів досудового розслідування. За фактами неналежного зберігання речових доказів, що призвело до їх втрати, незаконного знищення, реалізації, технологічної переробки чи пошкодження, незбереження їх істотних ознак і властивостей, а також у випадках привласнення чи розтрати проводити перевірки та приймати рішення в порядку Кримінального процесуального кодексу України. Прокурорам, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування, перед погодженням клопотань про проведення негласних слідчих (розшукових) дій перевіряти відповідність наведених у них даних вимогам законів, матеріалам і фактичним обставинам кримінального провадження. Питання про погодження клопотань слідчих про проведення негласних слідчих (розшукових) дій або про відмову в їх погодженні вирішувати невідкладно. У разі відмови в їх погодженні виносити постанову з викладенням мотивів такого рішення. Перевіряти законність здійснення негласних слідчих (розшукових) дій, проведення яких не потребує дозволу слідчого судді або рішення прокурора, упродовж доби з часу отримання письмового повідомлення слідчого про їх проведення. У разі необґрунтованого прийняття таких рішень слідчим надавати вказівки про їх припинення. Погодження клопотань про продовження строків проведення негласних слідчих (розшукових) дій здійснювати після ретельного вивчення результатів проведених раніше таких заходів і лише за наявності додаткових відомостей, що дають підстави для цього. У разі відсутності потреби в продовженні проведення негласних слідчих (розшукових) дій вживати заходів до їх припинення. Реєструвати клопотання, постанови про проведення негласних слідчих (розшукових) дій відповідно до правил таємного діловодства. Дотримуватися вимог режиму таємності, вживати заходів щодо забезпечення захисту від розголошення даних про факт, методи проведення негласних слідчих (розшукових) дій, відомостей про особу, місце чи річ, щодо яких проводяться такі дії. Неупереджений та об’єктивний розгляд скарг учасників кримінального провадження на рішення та дії працівників органів досудового розслідування, у тому числі скарг підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого на недотримання розумних строків слідчим, прокурором. Прокурорам та слідчим прокуратури, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються в судовому порядку, брати участь у розгляді таких скарг. При підготовці до участі в судовому засіданні вирішувати питання щодо наявності підстав для скасування оскаржуваних рішень самостійно. У разі надходження до органів прокуратури України скарг учасників кримінального провадження, звернень депутатів усіх рівнів, інших осіб, у яких оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, крім тих, що віднесені до компетенції вищестоящих прокурорів, роз’яснювати судовий порядок оскарження. Принципово реагувати на неналежне виконання процесуальних повноважень щодо контролю за законністю дій слідчих, за якісним розслідуванням і розкриттям злочинів. 4. НАГЛЯД ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНІВ ПРИ ВИКОНАННІ СУДОВИХ РІШЕНЬ У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ, А ТАКОЖ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ІНШИХ ЗАХОДІВ ПРИМУСОВОГО ХАРАКТЕРУ, ПОВ’ЯЗАНИХ З ОБМЕЖЕННЯМ ОСОБИСТОЇ СВОБОДИ ГРОМАДЯН. Конституція України покладає на прокуратуру здійснення нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженнями особистої свободи громадян (п. 4 ст. 121). Прокурорський нагляд розповсюджується на місця тримання затриманих, попереднього ув’язнення, на виправно-трудові та інші установи, що виконують покарання або заходи примусового характеру, які призначаються судом, і мають забезпечити встановлений кримінально-виконавчим законодавством порядок та умови тримання або відбування покарання особами у цих установах, їх права і виконання ними своїх обов’язків. Виділення цього нагляду в самостійну функцію обумовлено важливістю забезпечення прав і свобод громадян, які відбувають покарання, а також осіб, які підозрюються і обвинувачуються у вчиненні злочинів, у випадках їх затримання або взяття під варту. Гарантією попередження і своєчасного усунення порушень прав і інтересів затриманих, взятих під варту і засуджених, а також осіб, які знаходяться за рішенням суду в психіатричних лікарнях, є прокурорський нагляд за додержанням законів в установах і органах, де такі особи тримаються. Перевірки з цих питань мають проводитися систематично, незалежно від наявності даних про порушення законності. Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян, має право: 1) у будь-який час за посвідченням, що підтверджує займану посаду, відвідувати місця тримання затриманих, попереднього ув’язнення, установи, в яких засуджені відбувають покарання, установи, де перебувають особи, щодо яких застосовані примусові заходи медичного або виховного характеру, та будь-які інші місця, до яких доставлено осіб з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення чи в яких особи примусово тримаються згідно з судовим рішенням або рішенням адміністративного органу; 2) опитувати осіб, які перебувають у місцях, зазначених у пункті 1 цієї частини, з метою отримання інформації про умови їх тримання та поводження з ними, ознайомлюватися з документами, на підставі яких ці особи тримаються в таких місцях, засуджені або до них застосовано заходи примусового характеру; 3) знайомитися з матеріалами, отримувати їх копії, перевіряти законність наказів, розпоряджень, інших актів відповідних органів і установ та в разі невідповідності законодавству вимагати від посадових чи службових осіб їх скасування та усунення порушень закону, до яких вони призвели, а також скасовувати незаконні акти індивідуальної дії; 4) вимагати від посадових чи службових осіб надання пояснень щодо допущених порушень, а також вимагати усунення порушень та причин і умов, що їм сприяли, притягнення винних до передбаченої законом відповідальності; 5) знайомитися з матеріалами виконавчого провадження щодо виконання судових рішень у кримінальних справах, робити з них виписки, знімати копії та в установленому законом порядку оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця; 6) вимагати від керівників органів вищого рівня проведення перевірок підпорядкованих і підконтрольних органів та установ попереднього ув’язнення, виконання покарань, застосування заходів примусового характеру та перевірок інших місць; 7) звертатися до суду з позовом (заявою) у визначених законом випадках. Прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян, шляхом проведення регулярних перевірок, а також у зв’язку з необхідністю належного реагування на відомості про можливі порушення законодавства, що містяться у скаргах, зверненнях чи будь-яких інших джерелах. Прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян в органах та установах, шляхом проведення регулярних перевірок, а також у зв’язку з необхідністю належного реагування на відомості про можливі порушення законодавства, що містяться у скаргах, зверненнях чи будь-яких інших джерелах. У межах реалізації зазначеної функції прокурор має право залучати відповідних спеціалістів. Прокурор зобов’язаний негайно звільнити особу, яка незаконно (за відсутності відповідного судового рішення, рішення адміністративного органу або іншого передбаченого законом документа чи після закінчення передбаченого законом або таким рішенням строку) перебуває у місці тримання затриманих, попереднього ув’язнення, обмеження чи позбавлення волі, установі для виконання заходів примусового характеру, інших місцях, зазначених у п.1 ч.1 ст. 26 Закону. Письмові вказівки прокурора щодо додержання встановлених законодавством порядку та умов тримання осіб у місцях, зазначених у п.1 ч.1 ст. 26 Закону, а також письмові вказівки прокурора, надані іншим органам, що виконують судові рішення у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення, є обов’язковими і підлягають негайному виконанню. Особливості прокурорського нагляду за додержанням законів у місцях позбавлення або обмеження волі. Нагляд прокурора у цій галузі реалізується шляхом здійснення: а) періодичних (інколи комплексних) планових перевірок установ, які виконують покарання у вигляді позбавлення волі (комплексні мають місце тоді, коли у разі необхідності до перевірки залучають відповідних спеціалістів та працівників інших підрозділів прокуратур); б) перевірок за сигналом (скаргами, повідомленнями спостережних комісій, інформацією із засобів масової інформації тощо) про факти порушень закону або надзвичайні події. Нагляд за законністю звільнення та умовно-дострокового звільнення. Основне питання, яке виникає при умовно-достроковому звільненні, чи виправився засуджений. Що стосується строку, після завершення якого можливе подання на дострокове звільнення, і категорій засуджених, що не підлягають звільненню, то вони вказані в законі. Адміністрація виправно-трудової установи має достатню кількість даних для вивчення засудженого: особистий нагляд за ним, повідомлення контролерського складу, оперативної служби, викладачів школи, майстрів, представників громадських організацій, що беруть участь у перевихованні засуджених. Ці матеріали дозволять зробити висновок, чи дійсно виправився засуджений і наскільки стійкою стала його позитивна поведінка. Тому прокурор повинен домагатись, щоб рішення про подання щодо умовно-дострокового звільнення приймалось адміністрацією і спостережною комісією не за формальними показниками (засуджений не має стягнень, відбув установлену законом частину терміну тощо), а з урахуванням усіх обставин, що характеризують поведінку засудженого. |