Главная страница

Мат_методи дослідження операційі. Навчальний посібник Київ 2008 Зміст Анотація 3 План курсу 4 Лекція Вступ. Цілі, критерії, обмеження. 4


Скачать 0.81 Mb.
НазваниеНавчальний посібник Київ 2008 Зміст Анотація 3 План курсу 4 Лекція Вступ. Цілі, критерії, обмеження. 4
АнкорМат_методи дослідження операційі.doc
Дата01.09.2018
Размер0.81 Mb.
Формат файлаdoc
Имя файлаМат_методи дослідження операційі.doc
ТипНавчальний посібник
#23907
страница11 из 13
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13

Число оптимальних партій k0 за час θ з урахуванням (7.5), (7.9) і (7.3) дорівнює

k0 =

N


=



с2 N θ

= θ



с2 b





n0

1

1

Час витрати оптимальної партії на підставі (7.4) з урахуванням (7.9) і (7.3) дорівнює

T0 =

n0

= n0

θ




(7.14)

b

N







T0 =



1 θ

=



1


(7.15)

с2 N

с2 b


Приклад. Потреба складального підприємства в деталях деякого типу складає 120 000 деталей на рік, причому ці деталі витрачаються в процесі виробництва рівномірно і безупинно. Деталі замовляються раз на рік і постачаються партіями однакового обсягу, зазначеного в замовленні. Збереження деталі на складі коштує 0,35 гр.о. на добу, а постачання партії – 10 000 гр.о. Простоювання виробництва через відсутність деталей неприпустимо.

Визначити найбільш економічний обсяг партії й інтервал між постачаннями, які потрібно вказати в замовленні (вважається, що постачальник не допускає затримок постачань).

Рішення. За умовою витрати на одну партію складають с1 = 10 000 гр.о., витрати на збереження одиниці запасу в добу с2 = 0,35 гр.о. Загальний проміжок часу θ = 1 рік = 365 днів, а загальний обсяг запасу за цей період складає N = 120 000 деталей.

По формулі (7.9) визначається n0 ≈ 4335 деталей, а по формулі (7.14) T0 =13,2 ≈ 13 днів.

Відповідь. Найбільш економічний обсяг партії n0 ≈ 4335 деталей.

Оптимальний інтервал часу між постачаннями T0 ≈ 13 днів.

Однопродуктова статична детермінована модель без дефіциту з «розривами» цін.

У розглянутій задачі не враховуються питомі витрати на придбання товарів, тому що вони постійні і не впливають не рівень запасу. Однак часто ціна одиниці товару залежить від розміру закуповуваної партії. У таких випадках ціни міняються стрибкоподібно, наприклад, при наданні оптових знижок. При цьому в моделі керування запасами необхідно враховувати витрати на придбання товарних запасів.

Розглянемо однопродуктову статичну детерміновану модель без дефіциту, у якій ціна одиниці товару дорівнює ц1 при n < q і дорівнює ц2 при n ≥ q, причому ц1 > ц2 і q – розмір замовлення, при перевищенні якого надається знижка.

Сумарні витрати в одиницю часу при n < q з урахуванням (7.8) і (7.3) рівні:

S1(n) = b ц1 + b

с1

+ n

с2




(7.16)

n

2

Сумарні витрати в одиницю часу при n ≥ q з урахуванням (7.8) і (7.3) рівні:

Sq(n) = b ц2 + b

с1

+ n

с2




(7.17)

n

2

Мінімум функцій S1(n) і Sq(n), відповідно до формули Уилсона, досягається в точці n0 (7.10). З аналізу графіків функцій S1(n) і Sq(n) (мал. 7.3) випливає, що оптимальний обсяг замовлення n* залежить від того, в якому місці відносно трьох показаних на мал.7.3 зон знаходиться точка розриву ціни q. Розташування зон визначається шляхом визначення невідомого q1 (при відомому з (7.10) n0) з рівняння S1(n0) = Sq(q1).

Тоді зони розподіляються в такий спосіб:

Зона 1: 0 ≤ q < n0;

Зона 2: n0q < q1;

Зона 3: qq1.

У залежності від розташування крапки розриву ціни q, оптимальний розмір замовлення визначається в такий спосіб:

n* =




n0, якщо 0 ≤ q < n0 (зона 1)




q, якщо n0q < q1 (зона 2)

(18)




n0, якщо qq1 (зона 3)







Мал. 7.3.


Алгоритм визначення n* можна подати в такому вигляді.

  1. Визначити n0. Якщо q < n0 (зона 1), то рішення n* = n0 отримане й алгоритм завершується. В іншому випадку переходимо до кроку 2.

  2. Визначити q1 з рівності S1(n0) = Sq(q1) і установити, де відносно зон 2 і 3 знаходиться значення q:

а) якщо n0 ≤ q < q1 (зона 2), то n* = q;

б) якщо q ≥ q1 (зона 3), то n* = n0.
Тема 8.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13


написать администратору сайта