Навчальнометодичний посібник з дисципліни Біологічна хімія
Скачать 1.95 Mb.
|
Міністерство охорони здоров’я ЗАПОРізький державний медичний університет Кафедра біологічної хімії Александрова К. В., Сінченко Д. М., Левіч С. В. КЛАСИФІКАЦІЯ, ВЛАСТИВОСТІ ТА МЕХАНІЗМИ ДІЇ ГОРМОНІВ. РОЛЬ ГОРМОНІВ У КОНТРОЛІ ГОМЕОСТАЗУ ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ НАВЧАЛЬНО-методичний посібник з дисципліни «Біологічна хімія» ДЛЯ викладачів Запоріжжя 2017 УДК 577.17(072) ББК 28.072я73 А 46 Рецензенти: Ганчева О. В. д.мед.н., професор, завідувачка кафедри патологічної фізіології Запорізького державного медичного університету; Приходько О. Б. д.б.н., доцент, завідувач кафедри медбіології, паразитології та генетики Запорізького державного медичного університету Автори: Александрова К. В. Сінченко Д. М. Левіч С. В.
Навчально-методичний посібник складений відповідно до програми з біологічної хімії, яка затверджена наказом МОН України, для проведення занять зі студентами вищих медичних навчальних закладів III-ІV рівнів акредитації для спеціальності «Фармація». Посібник рекомендовано для використання при проведенні занять з дисципліни «Біологічна хімія». УДК 577.17(072) ББК 28.072я73 Рекомендовано до друку ЦМК фізико-хімічних дисциплін (протокол № 6 від 19.01.2017 р.) ©Запорізький державний медичний університет, 2017 Зміст
1. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ Гормони – біологічно активні речовини, які виділяються в кров ендокринними залозами і гуморальним шляхом (через кров, лімфу, слину, спинномозкову рідину), регулюють усі види обміну речовин і фізіологічні процеси. Гормони є універсальними регуляторами життєдіяльності організму. Вони відіграють важливу роль у підтриманні гомеостазу, впливають на функціональні процеси життя (ріст, метаболізм, розвиток, імунний захист, розмноження, поведінку і адаптацію організму до умов існування). Гормони здійснюють свої ефекти відносно контролю метаболічних процесів у клітинах-мішенях шляхом взаємодії зі специфічними рецепторами, залежно від клітинної локалізації яких існують різні механізми дії гормонів. Так, для гормонів білково-пептидної природи характерними є мембранний та мембранно-цитозольний механізм дії. 2. Навчальні цілі заняття Вивчити поняття гормони і їхні властивості, класифікацію гормонів. Мати уявлення про органи- та клітини-мішені гормонів. Знати типи рецепторів. Вивчити мембранно-внутрішньоклітинний механізм дії гормонів білково-пептидної природи та біогенних амінів. Вивчити функцію компонентів системи передачі гормонального сигналу в клітину. Вміти пояснювати молекулярні механізми дії інсуліну. Необхідно знати: 1. Загальні уявлення про гормони і їхні властивості. Класифікація гормонів за хімічною будовою та механізмом дії. 2. Поняття про органи- та клітини-мішені гормонів. Типи рецепторів: особливості структури й локалізації в клітині. 3. Мембранно-внутрішньоклітинний механізм дії пептидних гормонів та біогенних амінів. Функція компонентів системи передачі гормонального сигналу в клітину: G-білків, аденілатциклази, фосфодіестерази, фосфоліпази С, вторинних посередників, протеїнкіназ. Механізм дії адреналіну. 4. Молекулярні механізми дії інсуліну. Рецепторні тирозинкінази. Необхідно вміти: Проводити якісні реакції на інсулін: біуретова реакція; реакція Фоля. 3. Виховні цілі Ознайомитися з поняттям гормони, класифікацією та механізмом дії гормонів білково-пептидної природи, вливом гормонів на обмін речовин, патологічними станами, що розвиваються при порушенні секреції гормонів в організмі, а також лікарськими засобами, що використовуються для терапії патологічних станів. Вміти проводити якісні реакції на інсулін. 4. БАЗОВИЙ РІВЕНЬ ПІДГОТОВКИ. МІЖПРЕДМЕТНА ІНТЕГРАЦІЯ
5. Зміст навчального матеріалу 1. Загальні уявлення про гормони і їхні властивості. Класифікація гормонів за хімічною будовою та механізмом дії. 2. Поняття про органи- та клітини-мішені гормонів. Типи рецепторів: особливості структури й локалізації в клітині. 3. Мембранно-внутрішньоклітинний механізм дії пептидних гормонів та біогенних амінів. Функція компонентів системи передачі гормонального сигналу в клітину: G-білків, аденілатциклази, фосфодіестерази, фосфоліпази С, вторинних посередників, протеїнкіназ. Механізм дії адреналіну. 4. Молекулярні механізми дії інсуліну. Рецепторні тирозинкінази. 6. ПЛАН І ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ
7. АЛГОРИТМ Виконання лабораторної роботи 2. Якісні реакції на інсулін. 2.1. Біуретова реакція Принцип методу: у лужному середовищі розчин білка при взаємодії з іонами Cu2+ набуває синьо-фіолетового кольору, а продукти його неповного гідролізу - пептони - дають рожеве забарвлення. Біуретову реакцію здатні давати речовини, які містять не менш двох пептидних зв'язків. Обладнання та реактиви: штатив, пробірки, піпетки, розчин інсуліну, 10 % водний розчин NaOH, 1 % водний розчин CuSO4. Хід роботи:до 5 крапель розчину досліджуваної рідини додають 5 крапель 10 % розчину NaOH, 2 краплі 1 % розчину CuSO4 і все перемішують. ! Не можна додавати надлишку CuSO4, тому що синій осад Cu(OН)2 маскує характерне фіолетове забарвлення біуретового комплексу білка. Очікуваний результат: Вміст пробірки повинен набути фіолетового кольору, що підтверджує наявність у досліджуваній рідині сполук, що містять не менше двох пептидних зв’язків. Це підтверджує білкову природу інсуліну. 2.2 Сульфгідрильна проба (реакція Фоля) Принцип методу: сульфгідрильні групи (-SH) амінокислотного залишку цистеїну в білку піддаються лужному гідролізу під дією одного з компонентів реактиву Фоля, у результаті чого відбувається відщіплення сірки у вигляді PbS чорного кольору. Обладнання та реактиви: пробірки, піпетки, тримач для пробірок, газовий пальник, 1 % розчин інсуліну, 10 % р-н NaOH, реактив Фоля. Хід роботи: До 10 крап. інсуліну додають 10 крап. 10 % р-ну NaOH і кип’ятять протягом 1 хв. Після охолодження вносять кілька крапель Pb(CH3COO)2. Випадає бурий або чорний осад PbS. Очікуваний результат: В пробірці спостерігають появу чорного осаду PbS, що підтверджує наявність слабкозв’язаної сірки цистеїну у складі білка. 8. КОНТРОЛЬ ВХІДНОГО РІВНЯ ЗНАНЬ З ТЕМИ |