Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття
 Скачать 249 Kb.
|
|
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття
Навчальний предмет - акушерство та гінекологія VІ курс, медичний факультет тривалість заняття - 6 годин Методичну розробку склала: доц.Буртяк Н. Г. 1.Актуальність теми Етап правильного обстеження жінки є досить важливим на шляху до встановлення коректного діагнозу з метою в подальшому визначити тактику лікування тої патології, яка дійсно присутня в певному конкретному випадку. Тому, такі знання необхідні лікарю для чіткого орієнтування при обстеженні жінки, а також під час проведення оперативних втручань. При вивченні даної теми потрібно звертати увагу студентів на важливість правильного вибору із значної кількості різних видів обстежень в акушерстві та гінекології, які необхідні пацієнту і є суттєво значущими для диференціації захворювань. Потрібно зупинитися на деонтологічних моментах при проведенні цього заняття, пам'ятати про можливі проблеми при огляді жінок, а також про психіку жінки та її реакцію на обстеження і враховувати такі аспекти. 2. Конкретні цілі 2.1 Студент повинен знати 1) Особливості будови жіночих статевих органів. 2) Методи збору скарг, анамнезу життя, анамнезу хвороби. 3) Знати методи об’єктивного дослідження хворої. 4) Техніку виконання гінекологічних обстежень жінки (зовнішнього огляду, дзеркального, бімануального, ректального досліждень) 5) Інструментальні методи обстежень в гінекології. 6) Рентгенологічні методи обстежень в гінекології. 7) Ендоскопічні методи обстежень в гінекології. 8) Апаратні методи обстежень в гінекології. 9) Методи для визначення прохідності маткових труб. 10) Гормональні методи обстежень. 11) Тести функціональної діагностики ( симптом натягу слизу, «зіниці», вимірювання базальної температури) 12) Ступені чистоти піхви. 13) Проби з гормонами. 2.2 Студент повинен вміти Зібрати скагри, анамнез хвороби та життя, спеціальний анамнез. На фантомі відпрацювати методи дзеркального, бімануального та ректального досліджень. На фантомі відпрацювати основні інструментальні методи дослідження хворої (пункція заднього склепіння, зондування порожнини матки, функціональне діагнстичне вискрібання) Оцінити рентгенологічні зміни жіночих статевих органів. Оцінити результати ендоскопічних та ультразвукових досліджень. Оцінити дані грмонального дослідження та тести функціональної діагностики. Визначати за мазками ступень чистоти піхви. Оцінити результати онкомаркерів, проведення проб з гормонами. 3. Базовий рівень підготовки
4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття 4.1 Перелік основних термінів, параметрів, кі повинен засвоїти студент при підготовці до заняття
4.2 Теоретичні питання до заняття Скарги, анамнез хвороби, анамнез життя, спеціальний анамнез у гінекологічної хворої. Особливості об’єктивного огляду у гінекологічної хворої. Основні методи гінекологічного обстеження жінки (зовнішній огляд ЖСО, дзеркальне, бімануальне, ректальне обстеження). Інструментальні методи дослідження в гінекології. Ендоскопічні методи дослідження в гінекології. Рентгенологічні методи дослідження в гінекології. Апаратні (УЗД, комп’ютерна томографія) методи дослідження в гінекології. Методи обстеження прохідності маткових труб. Гормональні методи обстеження. Тести функціональної діагностики (симптоми зіниці, папороті, натягання слизу, вимірювання базальної температури). 4.3 Практичні завдання, які виконують на занятті Зберіть скагри, анамнез хвороби, анамнез життя у гінекологічної хворої. Зберіть спеціальний анамнез у гінекологічної хворої. Проведіть об’єктивне дослідження гінекологічної хворої. Оцініть стан молочних залоз і оволосіння у гінекологічних хворих. Проведіть зовнішній огляд ЖСО, дзеркальне, бімануальне, ректальне дослідження у гінекологічних хворих ( з викладачем). Оцініть загально-клінічні, біохімічні показники стану гінекологічної хворої. Оцініть результати мазка UVC, цитології у гінекологічної хворої. Оцініть результат УЗД дослідження. Оцініть результати рентгенологічних методів досліджень. Проведіть інструментальні методи дослідження гінекологічних хворих на фантомі. Визначте гормональний стан жінки за результатами аналізів на гормони в крові. Проведіть оцінку тестів функціональних досліджень (симптом папороті, зіниці, натягання слизу). Оцініть результати вимірювання базальної температури. 5. Зміст теми Сучасні методи обстеження гінекологічних хворих. Лабораторні методи дослідження. Обстеження гінекологічних хворих складається з анамнезу, об’єктивного обстеження, гінекологічного загального, спеціального та інших додаткових методів. Анамнез. Дослідження починається з анамнезу, який має надзвичайно велике значення в гінекології. Ретельно зібраний анамнез допомагає попередньо встановити діагноз. Збирання анамнезу повинно бути систематизованим і проводитись за такою загальною схемою: 1. паспортні дані; 2. скарги; 3. анамнез захворювання; 4. анамнез життя; 5. гінекологічний анамнез, який включає дані про менструальну, сексуальну, генеративну та секреторну функції жінки. Паспортні дані: прізвище, ім’я, по батькові. Вік жінки має велике значення. У клімактеричному віці, постменопаузі, а також у молодих жінок і дівчат, які не живуть статевим життям, можна відразу виключити захворювання, пов’язані з вагітністю. Запалення додатків матки в гінекологічних хворих спостерігаються рідко. Одні й ті ж симптоми мають різне значення залежно від періодів життя жінки (кровотеча в дітородний і постклімактеричний періоди; відсутність менструації в молодої жінки та у жінки в клімактеричному віці). Сімейний стан: дівчина, заміжня жінка, розлучена, вдова. Національність. У дівчаток південних місцевості менструації починаються в 10-12, в європейок - у 12-14 років, а у дівчаток північних народностей - дещо пізніше. Професія та умови праці. Професія жінки часто вказує на різноманітні шкідливі впливи: постійне охолодження, вібрацію, підняття вантажів, променеву дію, напружену розумову працю, працю з важкими металами та отруйними речовинами. Усі ці шкідливі фактори негативно впливають на дітородну, менструальну функції жінки. Умови побуту. Житлові умови (переохолодження, підвищена вологість, протяги) можуть стати причиною запальних процесів, а неповноцінне харчування дівчаток-підлітків - причиною інфантилізму. Скарги. Необхідно точно з'ясувати характер і суть скарг хворої, тривалість і зміну симптомів. Крім основної скарги, потрібно виділити і супровідні, які можна виявити в процесі опитування. Найчастіше хворі скаржаться на біль, кровотечі, білі, порушення менструації і функції суміжних органів. Біль. Характер болю допомогає передбачити захворювання: ниючий біль буває при неправильних положеннях матки, хронічних запальних процесах у додатках матки; переймоподібний - при матковому, трубному абортах, народженні субмукозного фіброматозного вузла. При наростанні інтенсивності запалення, що супроводжується подразненням очеревини, а також при позаматковій вагітності, біль буває колючим і ріжучим. Постійним та тривалим він стає при занедбаних злоякісних пухлинах органів малого таза. Локалізація болю також різноманітна: при запальних процесах у матці й сечовому міхурі - в нижньому відділі живота по середній лінії; при захворюванні додатків - у бокових відділах нижньої частини живота; при ретрофлексії матки, параметриті, периметриті - в крижах і попереку. Біль іррадіює в поперек, внутрішні поверхні стегон (зони Захар’їна-Геда) Порушення менструації: порушення менструальної крововтрати при збереженому циклі; зміна тривалості, інтенсивності, болючість при менструаціях; ациклічні кровотечі; затримка чи відсутність менструації; поява кровотечі після статевого акту та ін. Кровотечі можуть бути проявом порушень менструального циклу, злоякісних пухлин, переривання вагітності та ін. Білі - виділення з вагіни. Для діагностики мають значення кількість, характер, запах, колір та умови їх появи. У вагіні здорової жінки є невелика кількість білей (приблизно 0,5-1 мл.). Підвищена кількість виділень з'являється при запальних процесах у статевих органах, неправильному положенні матки, пухлинах. Необхідно розпитати гінекологічну хвору про розлади функцій суміжних органів (сечового міхура і прямої кишки) та загальне самопочуття. Анамнез захворювання. Потрібно розпитати пацієнтку про початок захворювання, про те, де і скільки часу вона лікувалась, які медикаменти приймала, з'ясувати причини, які призвели до даного захворювання (травма, фізичне перенапруження, статевий акт, переохолодження, перенесені пологи чи аборт), а також перші прояви недуги. Якщо захворювання хронічне, необхідно уточнити, коли було останнє загострення. Анамнез життя. Спадковість. Дані про батьків (здоров’я та хвороби батьків, причина їх смерті), братів і сестер, чоловіка. Необхідно з'ясувати, чи були у близьких родичів випадки захворювання на туберкульоз, сифіліс, психічні хвороби, злоякісні пухлини та ін. При оцінці отриманих даних потрібно враховувати можливість спадкової схильності до захворювання. Дитинство. Необхідно з’ясувати умови, в яких жила дівчина з раннього віку, характер харчування та загальний її розвиток. Перенесені захворювання. Важливе значення для визначення характеру гінекологічного захворювання мають дані про перенесені соматичні хвороби, їх перебіг, оперативні втручання з приводу акушерсько-гінекологічної й екстрагенітальної патологій. Особливу увагу приділяють інфекційним хворобам, на які жінка хворіла в дитинстві чи під час статевого дозрівання (кір, скарлатина, паротит, дифтерія, грип). Вони негативно впливають на процес становлення центрів, які регулюють функції репродуктивної системи, що викликають розлади менструального циклу, репродуктивної функції і розвиток нейроендокринних захворювань. Захворювання, які жінка мала в зрілому віці, особливо із затяжним і рецидивним перебігом (хронічний тонзиліт, ревматизм, пієлонефрит, повторні прояви герпесінфекції, хронічні інфекції), можуть викликати зміну функції яєчників, порушення менструальної функції. Важливо знати про оперативні втручання на органах черевної порожнини, травми. Особливе значення має алергологічний анамнез, а також шкідливі звички жінки (тютюнокуріння, алкоголізм, токсикоманія, наркоманія). Спеціальний гінекологічний анамнез містить в собі статеву, секреторну, репродуктивну та менструальну функції жінки. Гінекологічне дослідження. Всі методи гінекологічного дослідження поділяють на основні та додаткові. До основних методів дослідження гінекологічних хворих належать: 1. Огляд зовнішніх статевих органів. 2. Огляд за допомогою дзеркал. 3. Вагінальне дослідження. 4. Дворучне вагінальне дослідження (вагінально-абдомінальне, ректально-абдомінальне). До додаткових методів дослідження гінекологічних хворих належать: I. Інструментальні: 1. Зондування матки. 2. Фракційне вишкрібання слизової оболонки матки. 3. Біопсія. 4. Пункція заднього склепіння. II. Ендоскопічні: 1. Кольпоскопія. 2. Лапароскопія. 3. Гістероскопія. III. Апаратні методи (УЗД наднирників, матки та додатків, комп’ютерна томографія). IV. Рентгенологічні методи дослідження (Rö турецького сідла, гістеросальпінгографія). V. Гормональне дослідження (гормони крові, тести функціональної діагностики). |