Палеха Загальне документознавство. Палеха Ю.І. Загальне документознавство
Скачать 2.22 Mb.
|
20. Типологічні ознаки електронних виданьОсобливості електронних ресурсівЯк було зазначено в попередньому змістовому модулі, електронні видання - це категорія електронних ресурсів, що вирізняється редакційно-видавничою обробкою та наявністю вихідних даних, тому й варто почати з аналізу електронних ресурсів. Під впливом інформаційних технологій постійно з'являються нові види електронних ресурсів (програмне забезпечення, бази даних, мультимедійні продукти тощо), розширюються межі традиційної системи видань, формуються типи електронних документів (мережеві версії друкованих видань, онлайнові газети та часописи, додатки до традиційної преси, колекції посилань, огляди, дайджести, Особливий інтерес викликають динамічні електронні документи, які змінюють інформаційний вміст за певних умов використання (наприклад, відповіді на запити до баз даних) та електронні ресурси, які оперують за даними, що надходять у реальному часі (наприклад, від віддалених датчиків), або такі електронні документи, як законодавчі акти або стандарти, інформаційний вміст яких може змінюватися при офіційному редагуванні. Своєрідність інтерактивних мультимедіа - постійне оновлення, при якому вміст електронного ресурсу може бути цілком оновленим. Оскільки електронні ресурси різноманітні та знаходяться в постійному розвитку, переліки термінів, які позначають їх види, завжди будуть приблизними, незакінченими. На сьогодні не існує єдиного термінологічного стандарту щодо різновидів електронних ресурсів. Термінологія наводиться в ІSBD(ЕR) [37], в міждержавних стандартах ГОСТ 7.82-2001 [7], ГОСТ 7.83-2001 [6]; ряд термінів наводиться у форматі бібліографічного опису UNIMARS. Деякі терміни також подані в низці довідників і словників з інформаційних та комп'ютерних технологій та у наукових публікаціях відповідної тематики. На сьогодні продовжуються дослідження еволюції електронних ресурсів, ведеться узагальнення інформації про специфічні ознаки для розвитку їх типології. Тип ресурсу визначається типом вмісту, тобто типом інформації, яка призначена для сприймання людиною, також типом даних, що характеризуються певними властивостями та операціями, які виконуються над ними, або типами знакової природи інформації (певна форма знаків, якими фіксується та передається інформація в ресурсі). Характеристика основних типів вмісту електронних ресурсів зведена в таблицю 5.15. Вказані в таблиці електронні програми можна поділити на системні, прикладні та сервісні. Комбіновані ресурси, у свою чергу, поділяються на інтерактивні мультимедіа (системи, що дозволяють одночасне використання різноманітних засобів відображення та передачі інформації) та онлайнові служби, системно орієнтована діяльність яких забезпечує доступ до інформації та її використання в мережі Інтернет. Кожна з наведених категорій ресурсів має кілька рівнів поділу, що надає гнучкості в підходах до каталогізації їх різних типів. Таблиця 5.15/ Характеристика основних типів вмісту електронних ресурсів
Класифікація електронних виданьДослідники виділяють наступні типології електронних видань: - за типом носіїв або характером доступу; - за технологією розповсюдження; - за характером взаємодії з користувачем; - за видами видань (типологією); - за статусом; - за наявністю друкованого еквіваленту. Характеристика електронних ресурсів за типом носіїв або характером доступу подана в таблиці 5.16. Таблиця 5.16. Характеристика електронних видань за типом носіїв або характером доступу
Міждержавний стандарт ГОСТ 7.83-2007 "Электронные издания: Основные виды и выходные сведения" [6] за технологією розповсюдження визначає види електронних документів, подані в таблиці 5.17. Таблиця 5.17. Характеристика електронних видань за технологією розповсюдження
Електронні ресурси можуть опрацьовуватися двома шляхами, залежно від доступу (локальний або віддалений). Для локальних ресурсів мають бути наведені дані щодо фізичного носія (диск, дискета, картридж). Віддалений доступ передбачає, що об'єкт доступу міститься на жорсткому диску або іншому пристрої в комп'ютерній мережі. У цьому випадку потребує опису система доступу (відомості про операційні системи, протоколи зв'язку, програмне забезпечення, сервери тощо). За характером взаємодії з користувачем розрізняють: - детерміновані електронні видання, параметри, зміст і спосіб взаємодії з якими визначені виробником і не можуть змінюватися користувачем; - недетерміновані (інтерактивні) видання, параметри, зміст і спосіб взаємодії з якими прямо або побічно встановлює користувач відповідно до його мети, інтересів, рівня підготовки тощо, на основі інформації та алгоритмів, визначених виробником. За видами видань. Типи та види видань - це групи їх, які мають спільні характеристики інформації, що в них міститься, зокрема, такі ознаки, як цільове призначення, структура багаточастинних документів, періодичність тощо. За цими ознаками типологія електронних видань практично відповідає типологічній структурі традиційних видань, про що зазначалось в попередньому модулі. Видова ієрархія відповідає видам електронних видань у ІSBD(ЕЯ), де надається визначення монографії, серії, підсерії та інших видів ресурсів. У процесі каталогізації необхідно визначити статус, тобто положення електронного видання в загальній системі видань, яке визначається певними ознаками й установлює співвідношення з іншими виданнями. За призначенням електронне видання може бути: - самостійним (продуктом); - складовою іншого електронного ресурсу; - додатком до паперових видань тощо. Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг" за правовим статусом розрізняє: електронні документи-оригінали; електронні документи-копії друкованих документів [2]. Серед електронних копій можна виділити: електронні версії традиційних видань; електронні аналоги традиційних видань; електронні відтворення, зокрема копії друкованих документів, тривимірних об'єктів тощо. Оригінал - самостійне електронне видання - тобто кожний екземпляр самостійного електронного видання на окремих фізичних носіях, також самостійний мережевий (або віддалений) ресурс (наприклад, онлайновий ресурс, Інтернет-публікація тощо). Копія електронного документа (паперова) - це візуальне представлення на папері, перевірене на відповідність структурі та вмісту його візуального представлення електронними засобами [2]. Аналогічно може бути визначена електронна копія паперового документа. Електронні відтворення (копії друкованих елементів, тривимірних об'єктів тощо) - це об'єкт каталогізації означеного статусу [38]. Електронна версія - аналог друкованого видання, який має рівний з оригіналом правовий статус і який створювався практично одночасно із самостійним друкованим або електронним виданням (на окремому носії) у відповідному форматі з метою надання в мережевому доступі або на окремому носії. За наявністю друкованого еквівалента розрізняють [8]: - самостійне електронне видання, тобто те, яке не має друкованого аналогу; - електронний аналог друкованого документа, який в основному відтворює відповідний друкований (традиційний) документ (зберігаючи розташування тексту на сторінці, ілюстрації, посилання, примітки тощо). Зведена характеристика типологій електронних видань подана в таблиці 5.18. Таблиця 5.18. Зведена характеристика типологій електронних видань
У таблиці 5.19 та схемі 5.3. наведено основні типологічні ознаки електронних документів за типами ресурсів, видами носіїв, видами ресурсів та режимами використання. Для порівняння наведені відповідні ознаки друкованих документів та їх співвіднесення з електронними ресурсами за правовим статусом. Таблиця 5.19. Типологічні ознаки електронних документів (у порівнянні з документами на паперових та мікроносіях)
|