Палеха Загальне документознавство. Палеха Ю.І. Загальне документознавство

• Название: Палеха Ю.І. Загальне документознавство
• Анкор: Палеха Загальне документознавство.docx
• Дата: 03.02.2017
• Размер: 2.22 Mb.
• Имя файла: Палеха Загальне документознавство.docx
• Тип: Документы; #1952
• страница: 27 из 31

Модуль 6. Іконічні та ідеографічні документи

Основні поняття модуля

Особливе місце серед розмаїття документів посідає група ідеографічних та іконічних (іконографічних) документів, які умовно називаються "нетекстові". їх нерідко також називають невербальними [14]. Класифікацію зазначених документів показано на схемі 6.1.



Схема 6.1 Класифікація нетекстових документів

Ідеографічні документи - це, перш за все, картографічні та музичні документи.

Ідеографічний документ - один з "найстаріших" за віком видів документів. Виділяється він за формою інформаційних знаків, тобто містить інформацію, що виражається за допомогою знаків-символів.

У основу класифікації ідеографічних документів покладено знакову природу фіксації інформації.

Картографічний документ - це вид ідеографічного документа, що містить картографічні зображення - рисунки земної поверхні, які відображають уявлення людей про оточуючий простір свого існування.

Музичний документ - це музична інформація, зафіксована спеціальним чином на матеріальному носієві у вигляді графічних знаків в системі нотації для процесів збереження або передавання в часі та просторі.

Іконографічний документ - документ, зображення на якому схоже із тим предметом чи явищем, що передає. Ці документи поділяються на ізографічні та аудіовізуальні.

Ізографічний документ містить інформацію, виражену за допомогою зображення якого-небудь об'єкта (одного або декількох).

Аудіовізуальний документ, або, як ще називають фахівці, - кінофотофонодокумент - містить образну, звукову та образно звукову інформацію, яка відтворюється за допомогою спеціальних технічних засобів (діаскоп, епідіаскоп, фільмоскоп, кінопроектор, магнітофон, програвач, мультимедійний пристрій тощо).

Кінодокумент - документ, зміст якого зафіксовано за допомогою кінематографічних засобів і представлено у вигляді послідовно розташованих зображень.

Фотодокумент - документ, зміст якого зафіксовано у вигляді окремих фотозображень.

Фонодокумент - документ, зміст якого зафіксовано будь-якою системою звукозапису.

23. Картографічні документи

Коло пишань: Картографічний документ: історія розвитку. Характеристика та класифікація картографічних документів. Карта як один із видів картографічних документів. Властивості та принципи класифікації карт.

Картографічний документ: історія розвитку

Історія картографування нараховує не одне тисячоліття. Шлях картографування з глибокої давнини до наших днів - це шлях від образних схематичних ескізів, що з'явилися ще до зародження писемності, й до сучасної картографії.

Еволюційний шлях розвитку картографічних документів показано в таблиці 6.1.

Таблиця 6.1. Еволюція розвитку картографічного документа

Характеристика та класифікація картографічних документів

Картографічні документи виділяються з масиву документів за формою умовних інформаційних знаків, якими закріплюється інформація.

Картографічні знаки - умовні уніфіковані позначки, що використовуються з метою створення картографічних зображень.

Картографічні умовні позначки збагачують зображення. Вони дозволяють передавати кількісні і якісні характеристики об'єктів (наприклад, указувати ширину і якість покриття автодоріг, прохідність боліт); відображати об'єкти, недосяжні зору людини (рельєф дна океану, будову земної

кори на великій глибині); можуть наочно показати навіть те, що не сприймається органами чуття (магнітні коливання, аномалії сил тяжіння), передати динаміку процесів, їх хід і переміщення в просторі (атмосферні вихрі, міграції населення).

Дослідженням і розробкою картографічних документів, вивченням їх сутності, різновидів, систем, форми, окремих елементів, символів, особливостей оформлення і створення, виробництвом і використанням займається картографія - спеціальна галузь науки, техніки і виробництва [2].

Створюються картографічні документи в процесі картографічного виробництва. Під цим поняттям розуміють таке виробництво, головним завданням якого є вироблення в картографічній проекції зображення - зменшеного та частково узагальненого зображення поверхні Землі, астрономічних небесних тіл чи небесного простору за умови визначення їх в окремій системі умовних знаків чи знакових систем.

Специфічні характеристики картографічних документів подано на схемі 6.2.



Схема 6.2 Специфічні характеристики картографічних документів

Об'єкти та явища, що відображає картографічний документ, мають важливу ознаку - географічну точність. Виявляється вона в зменшенні того місця, що розташоване в дійсності, зі збереженням пропорційності розмірів та відношень до різних об'єктів просторового розміщення. Для цього використовують ті чи інші математичні зображення, що отримали назву картографічних проекцій. Саме ці математичні способи й закріплюють достеменну функціональну залежність між географічним положенням і прямокутниками координат цих точок на площині (карті).

Оскільки всі об'єкти неможливо показати на обмеженій площі карти, виникає необхідність їх відбору. Відбір та узагальнення в картографічному документі зображуваних об'єктів, виокремлення їх головних типових рис та характерних особливостей називається картографічною генералізацією. Генералізованість - важлива ознака будь-якого картографічного документа. Навіть на найбільш широкомасштабній карті зображення генералізоване, оскільки неможливо показати об'єкти зі всіма подробицями та деталями. Генералізація визначається кількома факторами:

- масштабом картографічного документа;

- призначенням, тематикою та особливостями зображуваної території [5].

Відображення дійсності в картографічних документах засновано на системному підході, за якого картографічні явища розглядаються як геосистеми, тобто територіальні, природні та соціально-економічні комплекси різного рангу й просторового розміщення, чи як елементи.

За структурою й матеріальною конструкцією розрізняють три види картографічних видань: карти, атласи, глобуси. Останні до видань відносять досить умовно, тому що це не друкований, а об'ємний документ.

Характеристика виділених видів картографічних документів подана в таблиці 6.2.

Таблиця 6.2. Класифікація картографічних документів за матеріальною конструкцією

№	Вид документа	Загальна характеристика документа
1.	Карта	Картографічний документ, побудований в картографічній проекції; зменшене, узагальнене зображення поверхні Землі, іншого небесного тіла або позаземного простору, яке показує розташовані на них об'єкти у визначеній системі картографічних умовних знаків
2.	Атлас	Картографічний документ, що передає зображення різних об'єктів (карти, креслення, малюнки та ін.), який пропонується для навчання або практичного використання
3.	Глобус	Картографічний документ у формі кулі - модель Землі з картографічним зображенням її поверхні

Карта як один із видів картографічних документів

Термін "карта" з'явився в епоху Відродження, до цього вживалися слова "tabula" чи "descriptionis" (зображення). Походить цей термін від латинського "ctarta" (лист, папір).

У Росії карта спочатку називалась "кресленням", що означало зображення місцевості рисами, кресленнями. Лише в часи Петра І з'явився термін "ландкарти", а згодом "карти". У Тлумачному словнику В. Даля (1881 р.) карта визначається саме як "креслення якої-небудь частини землі, моря, небесної цілини".

Міжнародний багатомовний словник технічних термінів картографії (1973 р.) дає визначення карти як "зменшеного, узагальненого зображення поверхні Землі, інших небесних тіл чи небесної сфери, побудованої згідно математичного закону про площини, і показує методом умовних знаків розміщення й властивості об'єктів, пов'язаних з цими поверхнями" [21].

Вітчизняні державні стандарти, енциклопедичні видання, довідники та підручники з картографії містять декілька інших трактувань, хоча часто вони різняться лише редакційно, акцентуючи увагу на тих чи інших властивостях картографічного зображення. Із виникненням нових видів карт, наприклад, електронних зображень на екранах моніторів, пропонується ввести нове визначення з урахуванням нових властивостей та особливостей даних документів.

Основні властивості карти як картографічного документа розкрито на схемі 6.3.



Схема 6.3 Основні властивості карти

Незважаючи на саме визначення карти, важливим фактором у дослідженні цього виду документа є безпосередньо самі його елементи.

Елементи карти - це її складові частини, уключаючи саме картографічне зображення, легенду" рамкове оформлення, допоміжне оснащення тощо.

Характеристика основних елементів карти, як основного виду картографічного документа, наведена в таблиці 6.3.

Таблиця 6.3. Композиційні елементи карти

№			Назва елементу	Загальна характеристика
І.	Картографічне зображення	Зміст карти, сукупність відомостей про об'єкти і явища, їх розміщення, властивості, взаємозв'язки, динаміку
2.	Легенда	Система використаних на карті умовних позначок і текстових пояснень до них
3.	Рамкове оформлення	Взаємне розташування в межах рамки самого зображення території, назва карти, легенди додаткових карт та інших даних
4.	Допоміжне оснащення	Різноманітні картометричні графіки (наприклад, на топографічній карті розміщують шкалу крутизни для визначення кутів нахилу схилів), схеми вивчення території й використання матеріалів, різноманітні довідкові відомості, карти-вирізки, фотографії, діаграми, графіки, профілі, текстові й цифрові дані

Властивості та принципи класифікації карт

Для того, щоб орієнтуватись у величезному масиві карт будь-яких видів, типів і змісту, виданих в різні часи й у різних країнах світу, необхідно вміти їх класифікувати й упорядковувати.

Класифікації необхідні для інвентаризації та збереження карт, складання списків і каталогів, проведення наукової систематизації й пошуку карт, створення банків даних і картографічних інформаційно-довідкових систем.

У якості основи для класифікації припустимо обрати будь-яку властивість карти: масштаб, тематику, епоху створення, мову, метод графічного оформлення та видання карти тощо.

Традиційно карти класифікують за такими ознаками:

масштабом

просторовим охопленням

змістом

Характеристика основних видів карт подана в таблиці 6.4.

Таблиця 6.4. Видова класифікація карт

№	Ознака класифікації	Вид	Характеристика
1.	За масштабом	Плани великомасштабні середньомасштабні дрібномасштабні	1:5 000 і більше; І : 10 000 - 1:200 000; 1: 200 000 - 1:1 000 000; дрібніше 1:1 000 000
2.	За просторовим охопленням (по території)	Сонячної системи; Землі; півкуль; материків і океанів; країн, регіонів тощо	Класифікація карт за просторовим охопленням частіше використовується в картосховищах і бібліотеках
3.	За змістом	Загально-географічні	Карти, які відображають сукупність елементів місцевості, мають універсальне багатоцільове застосування: для вивчення території, орієнтування на місцевості, вирішення науково-практичних задач тощо
		Тематичні	Найбільш широка й різноманітна категорія карт природних і суспільних (соціальних і економічних) явищ, їх комплексів. Зміст карт визначає ту чи іншу конкретну тему
		Спеціальні	Призначені для вирішення специфічних завдань чи розраховані на певних користувачів: карти навчальні, агітаційно-просвітницькі, екскурсійні, спортивні тощо

Атлас - це цілісний кодексовий картографічний документ, який містить зображення різних об'єктів, що пропонуються для навчання та практичного використання. Подібно до карт, атласи класифікують;

- за просторовим охопленням (атласи планет, континентів, великих географічних регіонів, держав, республік, адміністративних районів, міст);

- за змістом (геологічні, кліматичні тощо);

- за призначенням (довідкові, комплексні нуково-довідкові, популярні, навчальні, туристичні, дорожні тощо);

- за форматом (великі, середні та малі або кишенькові).

Глобус (від лат. "giobus - шар") - об'ємний картографічний документ у вигляді кулі - моделі Землі з картографічним зображенням її поверхні. У глобусах, так само як і в картах, використовують картографічні знаки і генералізацію. Земна поверхня відображається в її ортогональній проекції на шар.

Класифікація глобусів також подібна до класифікації карт. їх поділяють на загальногеографічні та тематичні Масштаб глобусів досить дрібний:

1 : 3000000 - 1 : 30000000, але можливі екземпляри з розмірами до 1 : 100000000 та більше.