цив. цив і сім (копия). Питання до іспиту поняття зобовязального права України та його система

• Название: Питання до іспиту поняття зобовязального права України та його система
• Дата: 24.01.2022
• Размер: 393.14 Kb.
• Имя файла: цив і сім (копия).docx
• Тип: Кодекс; #340965
• страница: 17 из 46

Сторони договору.

Лізингодавцем може бути юридична особа або індивідуальний підприємець, яка (ий) за рахунок залучених і (або) власних коштів набуває у власність майно і надає його як предмет лізингу лізингоодержувачу за певну плату в тимчасове володіння і в користування з переходом або без переходу до лізингоодержувача права власності на нього.

Лізингоодержувачем може бути юридична особа або індивідуальний підприємець, яка (ий) відповідно до договору лізингу зобов'язана прийняти предмет лізингу за певну плату, на певний термін і на певних умовах у тимчасове володіння й у користування.

Істотні умови договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК).

Для договору лізингу істотними є умови про предмет, строк та лізингові платежі.

Зокрема, строки договору лізингу визначаються умовами договору.

Під лізинговим платежем слід розуміти загальну суму платежів за договором лізингу за весь термін дії договору. В суму лізингових платежів включаються: відшкодування витрат лізингодавця, пов'язаних з придбанням і передачею майна лізингоотримувачу (вартість предмета лізингу); відшкодування витрат, пов'язаних з наданням інших передбачених договором послуг (навчання персоналу роботі на обладнанні, ремонт і т.п.); дохід лізингодавця.

Форма договору.

Договір лізингу незалежно від терміну укладається у письмовій формі.
54. Особливості припинення договору лізингу. Відмінність лізингу від найму

(оренди).

Лізингоодержувач має право відмовитися від договору лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингодавця, у разі якщо прострочення передачі предмета лізингу становить більше 30 днів, за умови, що договором лізингу не передбачено іншого строку.

Лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Головною відмінністю фінансового лізингу від звичайного договору найму (оренди) є те, що лізингодавець передає лізингоодержувачу в тимчасове володіння і користування майно з правом викупу, яке він спеціально купує для нього в продавця, якого, як правило, вказує сам лізингоодержувач [18].

55. Поняття договору позички та його зміст. Форма договору позики.

Договір позички - домовленість двох сторін, за якою одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.

Договір позички вважається укладеним з моменту передання майна у тимчасове користування (реальний договір), або коли майно буде передане у тимчасове користування після укладення договору (консенсуальний договір).

Додатково - Поняття та умови договору в цивільному праві

Сторони договору

Позичкодавець — фізична або юридична особа (власник переданої речі, а також інша особа, яка має спеціальні повноваження щодо передання речей у користування, наприклад, особа, яка здійснює управління майном). Юридична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, не може передавати речі у безоплатне користування особі, яка є її засновником, учасником, керівником, членом її органу управління або контролю.

Користувач - фізичні або юридичні особи.

Істотні умови договору

Предмет: не вилучена з цивільного обороту рухома або нерухома неспоживана річ. Як правило, у позичку передаються речі, що не призначені для комерційного використання. До них належать речі побутового призначення, будівлі, інші капітальні споруди (їх окремі частини), транспортні засоби. За договором позички позичкодавець може передавати користувачеві не одну річ, а декілька, в тому числі різного призначення, хоча конкретною нормою закону таке положення не закріплено. Важливо, щоб річ (майно), яка є предметом договору позички, можна було ідентифікувати, оскільки користувач через певний строк зобов'язаний повернути її в такому самому стані, в якому річ була на момент її передання.

Строк користування майном: на строк, встановлений договором. Якщо сторони не встановили строку користування річчю, він визначається відповідно до мети користування нею.

Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними. До договору позички застосовуються ті ж самі положення, що і до договору найму(оренди).