ekzamen_s_OPрр. Положення про охорону праці належать Конституція України. Закони України Про охорону праці, Про охорону здоров'я, Про пожежну безпеку, Про використання ядерної енергії та радіаційний захист

• Название: Положення про охорону праці належать Конституція України. Закони України Про охорону праці, Про охорону здоров'я, Про пожежну безпеку, Про використання ядерної енергії та радіаційний захист
• Анкор: ekzamen_s_OPрр.docx
• Дата: 11.04.2018
• Размер: 268.34 Kb.
• Имя файла: ekzamen_s_OPрр.docx
• Тип: Положення; #17931
• страница: 10 из 12

2. Вимоги безпеки праці перед початком роботи.

2.1. Оглянути ігрову кімнату чи ігровий майданчик із метою усунення виявлених небезпечних для дітей чинників.

2.2. Зробити провітрювання групової кімнати.

2.3. Підготувати термометри та інструменти для перевірки ротової порожнини дітей.

2.4. Упорядкувати робоче місце, перевірити стан підлоги та освітлення.

2.5. Підготувати весь необхідний матеріал для проведення занять, режимних процесів.

2.6. Перед початком робочого дня в наявності має бути план освітньо - виховної роботи на день.

3. Вимоги безпеки праці під час роботи.

3.1. Вихователь приймає дитину від батьків чисто вмиту, охайно одягнену.

3.2. Щодня зранку вихователь оглядає кожну дитину, яка прийшла
до ДНЗ, перевіряє чистоту її тіла, волосся, нігтів, білизни, стежить, чи немає шкіряних захворювань - сипу, чи не гнояться очі, чи не спостерігається в дитини нездужання. Обов'язково проводить бесіду з батьками про стан здоров'я дитини.

3.3. Якщо під час прийому дітей у ДНЗ виявлено хвору дитину, необхідно відправити її з батьками додому або в лікарню.

3.4. Один раз на тиждень старша медична сестра проводить огляд усіх дітей у кожній віковій групі.

3.5. Після відсутності з приводу хвороби або з домашньої причини дитина приймається в ДНЗ лише за наявності довідки від лікаря про те, що дитина здорова й може відвідувати ДНЗ.

3.6. При прийомі в ДНЗ дуже важливо, щоб у батьків склалося позитивне  ставлення до ДНЗ, щоб вони були впевнені в тому, що дитині й сьогодні буде добре тут.

3.7. Необхідно спостерігати за настроєм і поведінкою дитини. Від того, як вихователь зранку зрозуміє кожну дитину, залежить успіх роботи протягом усього дня.

3.8. У ранкові години діяльність дітей має бути різноманітною.

3.9. Обов'язкове виконання встановленого режиму дня.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи.

4.1. Дитину, яка захворіла протягом дня в ДНЗ, треба негайно ізолювати від інших. Про те, що дитина захворіла, треба повідомити батьків.

4.2. У період, коли виявлено заразне захворювання, треба провести дезінфекцію і здійснити санітарні заходи відповідно до вказівки лікаря.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.

5.1. У разі будь-якої аварійної ситуації вихователь повинен негайно повідомити завідувача ДНЗ.

5.2. Якщо електроенергію відключено, терміново вимкнути все електрообладнання, яке знаходиться в роботі, підключення його здійснювати тільки після подачі напруги, яка відповідає нормам, в електромережу.

5.3. На випадок аварії в системі водопостачання чи каналізації терміново перекрити кран водопостачання, викликати аварійну службу "Водоканалу" й сповістити завідувача ДНЗ.

5.4. На випадок пожежі (чи загоряння) необхідно:

- вжити заходів щодо евакуації дітей із приміщення відповідно до плану евакуації, у разі потреби звернутися по допомогу до інших працівників;

- негайно повідомити пожежну охорону телефоном "101";

сповістити завідувача ДНЗ чи особу, яка його заміщує;

- негайно розпочати гасіння пожежі, для цього використовувати всі наявні засоби пожежогасіння.

5.5.   У випадку травмування дітей або працівників ДНЗ звернутися по допомогу до старшої медичної сестри або в разі необхідності викликати швидку допомогу
40. Поясніть основні положення інструкції з охорони праці,безпеки життєдіяльності під час організації трудової діяльності дітей дошкільного віку.

. Загальні положення.

1.1. Вимоги інструкції з охорони праці є обов'язковими для виконання працівниками відповідно до Закону України "Про охорону праці" і Кодексу законів про працю України.

1.2. Вихователь відповідає за охорону життя і здоров'я вихованців групи, у якій він працює, забезпечує їхнє виховання, навчання й розвиток.

1.3. Вихователь ДНЗ один раз на 3 роки проходить навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності з подальшою перевіркою знань.

1.4. Перед допуском до роботи завідувач ДНЗ проводить із вихователем первинний інструктаж з охорони праці, знайомить з умовами праці. Повторний (періодичний) інструктаж з охорони праці проводиться один раз на 6 місяців.

1.5. Вихователь повинен знати правила пожежної безпеки й уміти користуватися первинними засобами пожежогасіння.

1.6. У разі виконання робіт, які не передбачені трудовою угодою або на які не оформляються розпорядження чи інші документи, вихователь повинен одержати цільовий інструктаж на робочому місці.

1.7. Вихователь повинен мати навички в наданні першої (долікарської) допомоги, у разі захворювання дитини чи при нещасному випадку необхідно негайно викликати старшу медичну сестру.

1.8. При виявленні несправності обладнання, устаткування, пристроїв, інших небезпечних чинників, а також про нещасні випадки, які трапились у ДНЗ, вихователь повинен повідомити завідувача ДНЗ.

2. Вимоги безпеки праці перед початком роботи.

2.1. Заздалегідь підготувати необхідне обладнання.

2.2. Перевірити кімнату чи майданчик із метою усунення виявлених небезпечних чинників.

2.3. За необхідності одягти спецодяг.

3. Вимоги безпеки праці під час роботи.

3.1. У приміщенні, де проводиться одягання чи роздягання дітей меблі мають бути добре закріплені.

3.2. Привчати дітей не ховатися в шафи, не чіплятися на двері.

3.3. Дітям молодшого дошкільного віку вихователь повинен подати одяг для переодягання й допомогти в разі необхідності покласти в шафу.

3.4. Привчати дітей одягатися в певній послідовності.

3.5. Одягання дітей проводити під наглядом вихователя.

3.6. Привчати дітей у разі необхідності користуватися туалетною кімнатою з обов'язковим миттям рук після її відвідування.

3.7. Поступово, згідно з віковими особливостями, залучати дітей до чергування.

3.8. Привчати дітей під час чергування в їдальні виконувати санітарно - гігієнічні вимоги: мити руки, одягати спецодяг, здійснювати сервіровку столів.

3.9. Перед організацією чергування необхідно провести з дітьми навчальні заняття на задану тематику (4 рік життя - друга половина року; 5-6 рік життя - на початку року) за різними видами чергування.

3.10. Необхідно залучати дітей до розкладання дидактичного матеріалу для заняття та збирання його після заняття в певній послідовності.

3.11. Під час підготовки матеріалу на заняття з малювання баночки для води розставляти пустими.

3.12. Інвентар для роботи в куточку природи і на майданчику необхідно зберігати у відповідному місці та дотримуватись гігієнічних вимог щодо його зберігання.

3.13. Інвентар має бути виготовлений із безпечних матеріалів і відповідати необхідним нормам і розмірам.

3.14. Забороняється користуватися несправним інвентарем.

3.15. Об'єкти роботи повинні знаходитись у доступному для дітей місці та не мати загрози для життя.

3.16. Стежити за тим, щоб діти не вживали корму риб, тварин, що живуть у куточку природи.

3.17. Під час проведення праці на ділянці ДНЗ, у куточку природи стежити за тим, щоб діти не вживали в їжу рослини, ягоди, гриби. На ділянці ДНЗ не має бути отруйних рослин, ягід, грибів, а в куточку природи - рослин із колючим і гострим листям та плодами.

3.18. Працю на ділянці треба організовувати відповідно до режиму дня.

3.19. Не дозволяється дітям працювати інвентарем для дорослих.

3.20. Дозволяється копати тільки рихлу землю.

3.21. Забороняється піднімати дітям вантаж вагою більше за 2 кг.

3.22. Під час перенесення води лійка або відро має бути в одній руці.

3.23. Необхідно контролювати час праці, не дозволяти перевантаження або надмірної втоми дітей.

3.24. Організація трудової діяльності має проводитись тільки під керівництвом та наглядом вихователя.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи.

4.1. Після закінчення роботи інвентар необхідно вимити та покласти на місце.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.

5.1. У разі будь-якої аварійної ситуації вихователь повинен негайно повідомити завідувача ДНЗ.

5.2. Якщо електроенергію відключено, терміново вимкнути все електрообладнання, яке знаходиться в роботі, підключення його здійснювати тільки після подачі напруги, яка відповідає нормам, в електромережу.

5.3. На випадок аварії в системі водопостачання чи каналізації терміново перекрити кран водопостачання, викликати аварійну службу "Водоканалу" й сповістити завідувача ДНЗ.

5.4. На випадок пожежі (чи загоряння) необхідно:

- вжити заходів щодо евакуації дітей із приміщення відповідно до плану евакуації, у разі потреби звернутися по допомогу до інших працівників;

- негайно повідомити пожежну охорону телефоном "101";

- сповістити завідувача ДНЗ чи особу, яка його заміщує;

- негайно, розпочати гасіння пожежі, для цього використовувати всі наявні засоби пожежогасіння.

5.5. У випадку травмування дітей або працівників ДНЗ звернутися по допомогу до старшої медичної сестри або в разі необхідності викликати швидку допомогу.

 41. Поясніть основні положення інструкції з охорони праці,безпеки життєдіяльності під час організації прийому їжі.

3.1. Постійно стежити за станом обладнання, вживати заходів щодо усунення несправностей.
3.2. Бути уважним до дітей – не залишати їх без нагляду.
3.3. Не залучати дітей до одержання їжі з кухні та роздачі гарячих страв під час чергування в групі.
3.4. Під час прийому їжі стежити, щоб діти правильно користувалися столовими приборами, попереджати їх про можливі опіки гарячою їжею.
3.5. Для пиття дітям давати тільки кип’ячену воду і в індивідуальних чашках, зберігати її в чистій закритій посудині. У літній період стежити, щоб вода не була холодною.
3.6. Під час використання технічних засобів навчання дотримуватися інструкцій з їхньої експлуатації та правил електробезпеки, вмикати їх в електромережу лише сухими руками, стежити за відповідністю показників напруги в електромережі. Користуватися справними електроприладами, розетками, вимикачами.

3.2. Подавати їжу дітям з кухні трохи охолодженою.
3.3. Подавати їжу з кухні в закритому посуді з маркуванням (група, страва) і в той час, коли в коридорах на сходах немає дітей.
3.4. Не залучати дітей для одержання їжі з кухні та роздачі гарячих страв під час чергування в групі.
3.5. Під час прийому їжі стежити, щоб діти правильно користувалися столовими приборами, попереджати їх про можливі опіки гарячою їжею.
3.6. Для пиття дітям давати тільки кип’ячену воду і в індивідуальних чашках, зберігати її в чистій посудині; у літній період стежити, щоб вода не була холодною.
3.7. Мити столовий та чайний посуд лише за відсутності дітей.

– при роботі з ножем тримати ніж лезом від себе;
– розкривання та розпаковку тари здійснювати з використанням спеціального інструмента (цвяходер, обценьки, молоток);
– консервні банки відкривати спеціальним ключем;
– розробку мороженого м’яса та риби здійснювати після їхнього розмороження;
– при смаженні напівфабрикатів накладати їх на сковороду з нахилом від себе;
– встановлювати наплитні котли на плиту і знімати їх повинні два працівники, використовуючи для цього спеціальні рукавиці або сухий рушник;
– мити та чистити посуд від залишків їжі за допомогою скребків, щіток, йоржів.
3.4. Для розрубування м’яса використовувати дошки з рівною поверхнею.
3.5. Ножі зберігати в спеціальному місці; нарізувати хліб, гастрономічні вироби, овочі й фрукти з дотриманням правил різання: пальці лівої руки мають бути зігнуті й бути на деякій відстані від леза ножа, роздільні (нарізні) дошки треба класти на рівну поверхню.
3.6. Картоплю й рибу чистити спеціальними ножами. Картоплечистки використовувати згідно з інструкцією заводу-виробника.
3.7. Під час роботи з ручними терками міцно тримати продукти (фрукти, овочі тощо), не обробляти дуже маленькі залишки.
3.8. Під час користування машинами універсального приводу їхню насадку та кріплення виконувати при вимкненому двигуні.
3.9. Пересувати посуд по поверхні плити обережно, без ривків.
3.10. Стежити за тим, щоб поставлений на плиту жир для розігрівання не спалахнув від високої температури.
3.11. Класти в киплячий жир картоплю та інші овочі, не допускаючи потрапляння в нього води.
3.12. Перед тим, як переносити нагрітий посуд чи посуд із гарячою їжею з одного місця на інше, попередити про це працівників, які знаходяться поруч.
3.13. Не брати голими руками гарячий кухонний посуд, а користуватися з цією метою рушником чи спеціальними рукавичками.
3.14. Посуд із гарячою їжею ставити на термостійкі місця (підставки).
3.15. Стежити, щоб коли закипає страва, вміст посуду не виливався через край, а під час сильного кипіння зменшити вогонь або й зовсім вимкнути плиту.
3.16. Не користуватися кип’ятильником із несправними ручками, робота кип’ятильника має бути під постійним наглядом. Стежити за тим, щоб перед вмиканням кип’ятильника в електромережу він був заповнений водою; у разі зупинки подачі холодної води в кип’ятильник негайно припинити роботу. Не навішувати відра на кран кип’ятильника, коли набирається вода; у разі появи ударів, парування чи сильного шуму терміново припинити роботу кип’ятильника.
3.17. Не підігрівати їжу в герметично закритому посуді.
3.18. Кришки котлів для приготування страв, каструль та іншого наплитного посуду із гарячою їжею відкривати обережним рухом на себе.
3.19. Не переносити сировини, продуктів у несправній тарі. Переносити продукти в жорсткій тарі, одягнувши рукавиці.
3.20. Забороняється працювати біля електропечі (електрошафи, електросковороди), без спеціальних рукавиць.
3.21. Не працювати несправним інструментом, держаки повинні мати запобіжні виступи.
3.22. Не використовувати емальованого посуду з пошкодженою емаллю.
3.23. Алюмінієвий і проалюмінієвий посуд використовувати тільки для приготування й короткочасного зберігання їжі.
3.24. Заливати жир у жаровню, сковороду до їхнього ввімкнення.
3.25. Не працювати з електрообладнанням, біля якого немає діелектричних килимків.
3.26. Стежити за надійністю кріплення дверцят камер печі на петлях.
3.27. Не працювати на м’ясорубці без завантажувальної воронки й запобіжного кільця над отвором для завантаження.
3.28. Завантажувати обладнання сировиною рівномірно, невеликими порціями.
3.29. Направляти продукт усередину робочої камери обладнання спеціальними пристосуваннями – лопатками.
3.30. Видаляти продукти, що застрягли, тільки після повної зупинки електродвигуна й робочих органів машини.
3.31. Не тримати ножа в руках при операціях, не пов’язаних із нарізанням продуктів.

42. Поясніть основні положення інструкції з охорони праці,безпеки життєдіяльності під час проведення занять з фізичного виховання,ранковоЇ гімнастики.

під час проведення занять з фізичної культури і спорту

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.

1.1. Правила безпеки під час проведення навчально-виховного процесу з фізичної культури і спорту поширюються на всіх учасників навчально-виховного процесу, які навчаються в спортивному залі, чи на стадіоні.

1.2. Не приступати до занять без інструктажу на робочому місці.

1.3. Не приступати до занять при появі ознаків втоми чи поганому самопочутті.

1.4. Неухильно виконувати всі правила внутрішнього розпорядку.

1.5. До занять з фізичної культури і спорту приступати тільки у встановленій для даного приміщення і періоду, спортивній формі.

1.6. Займатись на гімнастичних снарядах тільки з викладачем, або його помічником.

1.7. Дотримуйся трудової дисципліни. Не відволікай від занять інших.

1.8. Не стійте близько до снарядів при виконанні вправ іншими учнями.

1.9. Забороняється переносити і перевозити важкі гімнастичні снаряди без застосування спеціальних візків і обладнань.

1.10. Не стояти при групових заняттях справа. Не ходити за снарядами без дозволу.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ.

2.1. Перевірити справність гімнастичних снарядів.

2.2. Перед виконанням вправ регулярно очищуйте робочу поверхню перекладини, вона повинна бути гладкою і без іржі.

2.3. Будьте уважні при пересуванні і установленні гімнастичних снарядів.

2.4. Змінюючи висоту брусів, послабивши гвинти, піднімайте одночасно обидва кінці кожної жердини, висовуйте ніжки у стрибкових снарядів почергово з кожного боку перед тим нахиливши снаряд.

2.5. Перед виконанням вправ на бруссях перевір чи закріплені гвинти.

2.6. В місцях зіскоків із снаряда покладіть гімнастичний мат. При укладанні матів стежте, щоб їх поверхність була рівною.

2.7. Під час занять на стадіоні перед стрибками ретельно розрихмайте пісок в ямі - місце приземлення.

2.8. Перед метанням снарядів (диск, ядро, молот, граната) протирати снаряди на сухо.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ЗАНЯТЬ.

3.1. При виконанні стрибків і зіскоків із снаряда приземляйтесь м'ягко на пальці, пружинисто присідаючи.

3.2. При виконанні вправ потоком (один за другим) дотримуйтесь достатніх інтервалів.

3.3. Складні елементи і вправи виконувати тільки при страховці вчителя або його помічника.

3.4. Не виконуйте вправи на снарядах з золотими долонями при наявності свіжих мозолів на них.

3.5. При заняттях на паралельних бруссях ширину жердя установлюйте залежно від ваших індивідуальних даних. Ширина повинна дорівнювати довжині передпліччя.

3.6. Бігти на короткі дистанції при груповому старті тільки по своїй дорожці.

3.7. Не робити різкої зупинки.

3.8. При стрибках підкладати в туфлі під п'яту гумові прокладки.

3.9. Не виконувати стрибків при нерівному, рихлому і слизькому грунті.

3.10. Не приземляйтесь на руки.

3.11. Перед метанням гранати, диска, списа, молота подивіться чи нема людей в напрямі метання. 3.12. Не ловити ядро низько опущеними кистями рук, щоб уникнути удару ядром пальців.

3.13. Не ловити ядро стоячи "ноги разом", щоб уникнути падіння ядра на ноги.

3.14. Не переходити в місцях, де проводяться заняття з метання, бігу і стрибків.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ ЗАНЯТЬ.

4.1. Після закінчення занять м'ячі, гранати, диски, списи, молот поскладати в відведене для них місце.

4.2. Прибрати граблі поклавши їх зубцями вниз, туфлі шипами вниз.

4.3. Після занять ретельно помити руки з милом.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ.

5.1. При появі під час занять болю в руках, почервоніння шкіри, або при появі водяних пухирів на долонях припиніть заняття і зверніться до лікаря.

5.2. При одержанні травм під час занять повідомте вчителя і зверніться до лікаря.
43. Поясніть основні положення інструкції з охорони праці,безпеки життєдіяльності під час проведення музичних занять.
1.2. Музичний керівник входить до дошкільного навчального підрозділу закладу і зобов’язаний виконувати всі вимоги «Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу» ДСанПін 5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного санітарного лікаря України від 14.08.2001 р. № 63 і погоджених Міністерством освіти і науки України від 05.06.2001 р. і нести безпосередню відповідальність за безпечний стан учбових місць, обладнання, приладів, інструментів, інвентарю тощо.

1.3. Музичний керівник в процесі участі у виховному процесі:

- не має права використовувати музичні інструменти та технічні засоби отримання музикального супроводу без погодження з вихователем;

- зобов’язаний повідомляти директора закладу або вихователя-методиста про кожний нещасний випадок, що стався з учасниками навчально-виховного процесу, організовувати надання першої медичної (долікарської) допомоги потерпілому, а в разі необхідності організувати надання спеціалізованої медичної допомоги;

- організовувати евакуацію вихованців з приміщення в разі пожежі та інших аварійних ситуацій, чи стихійного лиха.

1.4. Музичний керівник один раз на три роки проходить обов'язкове навчання з охорони праці та безпеки життєдіяльності.

1.5. При оформленні на роботу музичний керівник проходить первинний медичний профілактичний огляд, а в подальшому 1 раз на рік повторні медичні профілактичні огляди, з відміткою в санітарній книжці та (за необхідністю) у посвідченні з електробезпеки про допуск до роботи.

1.6. Після підписання наказу про зарахування на роботу музичний керівник зобов’язаний ознайомитись з вступним інструктажем та первинним інструктажем на робочому місці, в подальшому 1 раз в три місяці проходити навчання у вигляді повторних інструктажів. В разі організації в закладі навчання з перевірки знань з курсу «Охорона праці та безпека життєдіяльності» музичний керівник 1 раз на 3 роки проходить зазначене навчання і перевірку знань і в подальшому вивільняється наказом по закладу від проходження повторних інструктажів в період між перевірками знань.

 

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Музичний керівник до початку участі проведенні навчання, повинен:

- перевірити справність музичних інструментів, чи технічних засобів отримання музичного супроводу, допомогти вихователю перевірити обладнання вентиляції та системи електричного живлення. В разі виявлення пошкоджень, які несуть небезпеку, проведення занять звернутись до заступника з господарчої роботи про усунення виявлених недоліків;

- впевнитись у наявності засобів надання першої медичної (долікарської) допомоги (аптечка) та протипожежного інвентарю;

- чітко визначитися у порядку і безпечності проведення навчальних занять.

 

3. Вимоги безпеки під час роботи

3.1. Для проведення занять із використанням музичних інструментів, чи технічних засобів проводити заняття дозволяється за умов, якщо:

- забезпечено вільний вихід з приміщення в коридор або на сходовий марш;

- проходи до дверей між рядами столів не захаращені крамом і прохід становлять 0,8 м.;

- у приміщенні присутні вихованці тільки однієї групи (до 25 вихованців);

- електропроводка в приміщенні стаціонарна і виконана відповідно до вимог техніки безпеки та промислової санітарії. Забороняється використання електричних подовжувачів;

- виконується інструкція з експлуатації інструменту;

 

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Музичний керівник допомагає забезпечити:

- організований вихід вихованців з приміщення у коридор;

- провітрювання приміщення до початку наступних занять;

- вологе прибирання раз на добу після закінчення виховного процесу.

- закриття приміщення по закінченню занять. Ключ здається охороннику, чи черговому адміністратору закладу.

 

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. При виявленні ознак горіння необхідно негайно повідомити про це адміністрацію закладу і викликати пожежну охорону по телефону - 101. В разі необхідності викликати інші рятувальні служби.

5.2. Евакуювати дітей з приміщення та перевірити всіх по списку вихованців, які були присутні на заняттях.

5.3. При прибутті на пожежу пожежних підрозділів, забезпечити вільний доступ на територію закладу (в тому числі і в закриті приміщення).

5.4. При можливості вчитель бере участь у допомозі по гасінню пожежі, надає консультації про конструктивні і технологічні особливості об'єкта, організовує залучення до вжиття необхідних заходів, пов'язаних із ліквідацією пожежі та попередженням її розвитку, із застосуванням сил та засобів закладу.
44. Поясніть основні положення інструкції з охорони праці,безпеки життєдіяльності під час роботи з голкою.

1. Загальні положення.

1.1. Вимоги інструкції з охорони праці є обов'язковими для виконання працівниками відповідно до Закону України "Про охорону праці" і Кодексу законів про працю України.

1.2. Вихователь відповідає за охорону життя і здоров'я вихованців групи, у якій він працює, забезпечує їхнє виховання, навчання й розвиток.

1.3. Вихователь ДНЗ один раз на 3 роки проходить навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності з подальшою перевіркою знань.

1.4. Перед допуском до роботи завідувач ДНЗ проводить із вихователем первинний інструктаж з охорони "праці, знайомить з умовами праці. Повторний (періодичний) інструктаж з охорони праці проводиться один раз на 6 місяців.

1.5. Вихователь повинен знати правила пожежної безпеки і уміти користуватися первинними засобами пожежогасіння.

1.6. У разі виконання робіт, які не передбачені трудовою угодою або на які не оформляються розпорядження чи інші документи, вихователь повинен одержати цільовий інструктаж на робочому місці.

1.7. Вихователь повинен мати навички в наданні першої (долікарської) допомоги, .у разі захворювання дитини чи при нещасному випадку необхідно негайно викликати старшу медичну сестру.

1.8. При виявленні несправності обладнання, устаткування, пристроїв, інших небезпечних чинників, а також про нещасні випадки, які трапились у ДНЗ, вихователь повинен повідомити завідувача ДНЗ.

1.9. Можлива небезпека: пошкодження шкірних покривів, очей.

2. Вимоги безпеки праці перед початком роботи.

2.1. Перевірити наявність інструментів, у якому стані вони пере бувають.

2.2. Голка з ниткою має бути вколота в м'яку подушечку, а не лежати на столі.

2.3. На місці роботи прибрати все, що може заважати під час роботи.

2.4. Перевірити природне та штучне освітлення приміщення, у якому будуть працювати діти.

3. Вимоги безпеки праці під час роботи.

3.1. Виконувати роботу за інструкцією вихователя.

3.2. Не підносити голку з робочою ниткою близько до обличчя та до очей.

3.3. Не вколювати голку в одежу.

3.4. Стежити за поставою дітей та правильною позою.

3.5. Не дозволяти дітям передавати голку одне одному.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи.

4.1. Вколоти голку з робочою ниткою в м'яку подушечку.

4.2. Прибрати своє робоче місце.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.

5.1. У разі будь-якої аварійної ситуації вихователь повинен негайно повідомити завідувача ДНЗ.

5.2. Якщо електроенергію відключено, терміново вимкнути все електрообладнання, яке знаходиться в роботі, підключення його здійснювати тільки після подачі напруги, яка відповідає нормам, в електромережу.

5.3. На випадок аварії в системі водопостачання чи каналізації терміново перекрити кран водопостачання, викликати аварійну службу "Водоканалу" й сповістити завідувача ДНЗ.

5.4. На випадок пожежі (чи загоряння) необхідно:

- вжити заходів щодо евакуації дітей із приміщення відповідно до плану евакуації, у разі потреби звернутися по допомогу до інших працівників;

- негайно повідомити пожежну охорону телефоном "101";

- сповістити завідувача ДНЗ чи особу, яка його заміщує;

- негайно розпочати гасіння пожежі, для цього використовувати всі наявні засоби пожежогасіння.

5.5. У випадку травмування дітей або працівників ДНЗ звернутися по допомогу до старшої медичної сестри або в разі необхідності викликати швидку допомогу.
45. Поясніть основні положення інструкції з охорони праці,безпеки життєдіяльності під час роботи з ножицями.

На заняттях з аплікації привчати дітей з 3-4 років користуватися ножицями.

3.10. Ножиці мають бути з тупими кінчиками (закріплені шарнірами, бажано, щоб були чохли для ножиць).

3.11. Стежити за тим, щоб діти не працювали ножицями в недозволених місцях, привчати дітей передавати ножиці тільки в закритому стані, колечками вперед.

Ножиці для ручної праці повинні мати заокруглені кінці.

2. Клади ножиці чи ніж так, щоб вони не виступали за край робочого місця.

3. Не працюй тупими ножицями і ножем, а також ножицями зі слабким кріпленням.

4. У процесі різання уважно слідкуй за розміткою.

5. У процесі роботи тримай матеріал пасивною рукою так, щоб пальці були осторонь від гострого леза.

6. Не розмахуй ножицями, ножем, під час різання не ходи, а також не підходь занадто близько до того, хто ними працює.

7. Після роботи ножиці тримай складеними, бажано в чохлі, так само як ніж.

46. Поясніть основні положення інструкції з ОП, безпеки життєдіяльності під час роботи з ПК

1.1. Виконувати умови інструкції з експлуатації ПК. 

1.2. При експлуатації ПК необхідно пам'ятати, що первинні мережі електроспоживання під час роботи знаходяться під напругою, яка є небезпечною для життя людини, тому необхідно користуватися справними розетками, відгалужувальними та з'єднувальними коробками, вимикачами та іншими електроприладами.

1.3. До роботи з ПК допускаються працівники, з якими проведений вступний інструктаж та первинний інструктаж (на робочому місці) з питань охорони праці, техніки безпеки, пожежної безпеки та зроблений запис про їх проведення у спеціальному журналі інструктажів.

1.4. Працівники при роботі з ПК повинні дотримуватися вимог техніки безпеки, пожежної безпеки.

1.5. При виявленні в обладнанні ПК ознак несправності (іскріння, пробоїв, підвищення температури, запаху гару, ознак горіння) необхідно негайно припинити роботи, відключити усе обладнання від електромережі і терміново повідомити про це відповідних посадових осіб, спеціалістів.

1.6. Вміти діяти в разі ураження інших працівників електричним струмом або виникнення пожежі.

1.7. Знати місця розташування первинних засобів пожежегасіння, план евакуації працівників, матеріальних цінностей з приміщення в разі виникнення пожежі.

Перед початком роботи на ПК користувач повинен:

- пересвідчитися у цілості корпусів і блоків (обладнання) ПК;

- перевірити наявність заземлення, справність і цілість кабелів живлення, місця їх підключення.

 Забороняється вмикати ПК та починати роботу при виявлених несправностях.

5.2. Під час роботи, пересвідчившись у справності обладнання, увімкнути електроживлення ПК, розпочати роботу, дотримуючись умов інструкції з її експлуатації.

 Забороняється:

- замінювати і знімні елементи або вузли та проводити перемонтаж при ввімкненому ПК;

- з'єднувати і роз'єднувати вилки та розетки первинних мереж електроживлення, які знаходяться під напругою;

- знімати кришки, які закривають доступ до струмопровідних частин мережі первинного електроживлення при ввімкненому обладнанні;

- користуватися паяльником з незаземленим корпусом;

- замінювати запобіжники під напругою;

- залишати ПК у ввімкненому стані без нагляду.

5.3. По закінченні робочого дня:

- кнопкою "ВИМК" відключити електроживлення ПК згідно з інструкцією експлуатації, вийнявши вилку кабелю живлення з розетки;

- впорядкувати робоче місце користувача ПК, прибравши використане обладнання та матеріали у відведені місця;

- про виявлені недоліки у роботі ПК протягом робочого часу необхідно повідомити відповідним посадовим особам та спеціалістам.

 Залишаючи приміщення після закінчення робочого дня, дотримуючись встановленого режиму огляду приміщення, необхідно:

- зачинити вікна, кватирки;

- перевірити приміщення та переконатися у відсутності тліючих предметів;

- відключити від електромережі всі електроприлади, електрообладнання та вимкнути освітлення;

- зачинити  двері кабінету на замок і опломбувати металевою печаткою.
47. Поясніть правила надання ПМД при ударах і розтягнення зв'язок суглобів.

Закриті ушкодження - це травматизація тканини і органів, спричинені. впливом зовнішніх факторів без порушення цілісності шкіри й видимих слизових оболонок. Причина закритих ушкоджень: удари тупими предметами, різні види травматизму, надзвичайні стани і стихійні лиха. Види закритих ушкоджень: струси, здавлювання, удари, розтяги, розриви, вивихи.

Фактори, що зумовлюють тяжкість ударів: важкість предмета, сила удару, вік і стать потерпілого, опірність тканин. При ударах пошкоджується підшкірна основа, м'язи, кровоносні та лімфатичні судини.

Ознаки удару: біль, травматичний набряк тканин, синець, підвищення температури та порушення функцій, крововиливи, гематоми.

Перша допомога при ударі

Щоб попередити виникнення крововиливу і зменшити біль, треба забезпечити спокій пошкодженої частини тіла, а якщо це кінцівка, то надати їй високе положення. На ушкоджену ділянку необхідно накласти холод: гумовий міхур або поліетиленовий мішечок з льодом чи холодний компрес, який необхідно часто змінювати. Через 2-3 дні для більш швидкого розсмоктування крововиливу до ушкодженого місця прикладають грілку або роблять теплі ванночки. При сильному ударі після вище застосованих заходів потрібно звернутися до лікаря, щоб не пропустити більш серйозного ушкодження, наприклад, перелому.

Розтягнення зв’язок суглобів виникає в результаті різкого руху. При цьому може трапитися частковий, а іноді і повний їх розрив, пошкодження судин і крововиливи у тканини. Іноді можуть бути і більш серйозні пошкодження, наприклад, тріщина кістки. Рухливість суглоба можлива, але обмежена і викликає сильні больові відчуття. При розтягуванні зв'язок необхідно зафіксувати пошкоджений суглоб тугою пов'язкою і прикласти до пошкодженого місця міхур з льодом чи холодною водою.

Після надання першої допомоги необхідно звернутися до лікаря-хірурга, який поставить діагноз і при необхідності надасть додаткову допомогу.

Перша допомога. При розтягуванні, розриві зв’язок ушкодженому суглобу, перш за все, необхідно забезпечити спокій, накласти тугу пов’язку і для зменшення болю прикладати холодний компрес протягом 12-24 годин, потім перейти на тепло та зігріваючі компреси.

48.поясніть правила надання ПМД при переломах та вивихах

Переломи це порушення цілісності кістки що супроводжується пошкодженням тканин, м¢язів, кровоносних судин, сухожиль, нервів. Переломи виникають під впливом зовнішніх травм або хворобливою зміною кістки.

Переломи бувають закритими – при яких цілісність шкіряних покривів не порушена, рани не має, та відкриті – коли перелом супроводжується пораненням м¢яких тканин.

По ступеню пошкодження переломи бувають повними – при яких цілісність кістки порушено повністю та неповними – коли є тільки надлом кістки або її тріщина.

Для переломів характерні слідуючи ознаки:

-  біль та болючість при торканні безпосередньо в області перелому;

-  деформація можлива бути викликана як зміщенням відламків кістки, так і за рахунок пухлини яки розвились в наслідок кровотечі в м¢язи біля місця перелому;

-  порушення функції (відсутність руху);

-  ненормальна порушність кінцівки в місцях де не має суглобів;

-  крепітація (хруст) на місці перелому, виникає за рахунок тертя обломів кісток одна з одною.

ПЕРША  МЕДИЧНА  ДОПОМОГА.

-  надати для хворого найбільш сприяючого стану;

-  зробити фіксацію переломленої кістки, НІ-ЗАЩО не слід вправляти перелом;

-  не знімаючи одяг та взуття оглянути місце перелому та накласти пов¢язку на рану, при цьому одяг розрізати;

-  зупинити кровотечу та накласти на рану асептичну пов¢язку;

-  для зменшення болю ввести під шкіру промедол з шприц-тюбику чи дати таблетку промедолу;

-  для створення нерухомості зло манної кінцівки використовують стандартні шини або підручні матеріали.

Вивихами – називаються повне або часткове зміщення кінців кісток, складаючи суглобів, супроводжується розривом суглобної капсули. Найчастішою причиною вивиху є травма або різке скорочення м¢язів, а також комбінація цих факторів. Вивих також з’являється через чрезмірне миттєве скорочення м¢язів, наприклад при подачи кидаючих кінців, при електротравмі.

При огляді пошкодженого необхідно завжди порівнювати пошкоджений суглоб з здоровим на протилежної стороні тіла.

Для вивиху характерні слідуючи ознаки:

-  деформація області суглобу – кінці кісток та вся кінцівка знаходиться у незвичайному положенні;

-  різні по довженні здорова та пошкоджена кінцівки – пошкоджена кінцівка може бути довше або коротше здорової;

-  різке скорочення руху у суглобі;

-  порушення функції, причиною чого являється неправильне положення кінців кісток;

-  біль виникаюча у зв¢язку з розривом зв¢язок, суглоба та пошкодження окрема суглобових тканин.

ПЕРША  МЕДИЧНА  ДОПОМОГА.

-  надати кінцівки положення найбільш зручне для пошкодженого;

-  фіксують пошкоджений суглоб (використовують м¢яку шину, тугу пов¢язку з косинки або бинту);

-  виконують протишокові міроприємства (вводять знеболюючи засоби з шприц-тюбику);

-  постійно слідкують за пульсом, за станом кровообігу в кінцівки;

-  транспортують на ПМД.

Перша допомога. Надаючи першу допомогу потерпілому на місці події, не можна намагатися вправляти вивих, так як це часто викликає додаткову травму. Необхідно забезпечити спокій ушкодженому суглобу шляхом його знерухомлення. Необхідно прикласти до нього холод (пузир з льодом чи холодною водою). Не можна застосовувати зігріваючі компреси. Вправити вивих повинен лікар в перші години після травми.

ПРАВИЛА  НАКЛАДАННЯ  ШИН.

1.  Для створення непорушності відламків кісток шину потрібно накласти так щоб стали неможливими рухи у двох  сусідніх суглобів (вище та нижче перелому).

2.  гострі краї та кути шини повинні бути зглаженні. Металеву шину перед накладенням вигибають по формі кінцівки.

3.  під шину підкладають м¢ягку підстілку, особливо в місцях кісткових виступів, щоб не визвати болю при транспортуванні.

4.  при переломі ноги шину рекомендується накладати з двох сторін.

5.  при відкритих переломах не можна накладати шину до того місця, де на поверхню виступає зламаний кінець кістки.

6.  пов¢язки поверх шини слід накладати рівномірно, плотно, але не дуже туго.
49. Поясніть правила надання ПМД при теплових ударах і опіках

 Перша допомога при тепловому і сонячному ударі
Симптоми: потерпілий відчуває втому, головну біль, запаморочення, слабкість, біль в ногах і спині, почервоніння шкіри, шум у вухах, потемніння в очах, задишка, серцебиття.
Потерпілого необхідно перенести в прохолодне місце, зняти одяг, покласти на спину піднявши голову, остудити голову та область серця холодною водою, напоїти холодною водою, дати понюхати ватку змочену нашатирним спиртом. При відсутності дихання і серцебиття зробити штучне дихання и непрямий масаж серця. Транспортувати необхідно в положенні лежачі на спині з піднятою головою
2.Перша допомога при опіках
Опіки бувають термічні і хімічні
При термічних опіках треба остудити опалену поверхню за допомогою струмені води або тканини змоченої холодною водою не менше ніж 15 хвилин. Не можна проколювати пухирі на опаленій поверхні. Дати потерпілому знеболювальні препарати, дати випити велику кількість рідини ( теплого солодкого чаю, мінеральної води) Накласти суху стерильну пов’язку або змочену розчином новокаїну. Обгорілі залишки одягу не видаляти.
При хімічних необхідно промити місце опіку проточною водою без сильного напору не менше 15 хвилин, обробити рану 2% розчином харчової соди при опіках кислотою або 1% розчином оцтової або борної кислоти при опіках лугом. Після промивання на рану накладається пов’язка і потерпілого госпіталізують.

У разі сонячного опіку

• При підозрі на сонячні опіки слід оглянути потерпілого і встановити важкість опіків. Насамперед, потерпілого слід перенести у прохолодне місце. Важкість опіку визначається глибиною ураження шкіри та площею опікової поверхні.
• Розрізняють 4 ступеня опіків:
- І ступінь – почервоніння шкіри, свербіння, незначний набряк, можливе лущення;
- ІІ ступінь – утворення пухирів з рідиною всередині;
- ІІІ ступінь – омертвіння тканини;
- ІV ступінь – обвуглювання тканини.
• Сонячні опіки найчастіше є опіками І ступеня, рідше – ІІ. Насамперед, слід прикласти на 5 – 10 хвилин до обпечених ділянок тіла пузир з льодом або інший холодний предмет з морозильної камери, загорнутий у чисту тканину.
• Глибокий та великий за охопленням поверхні шкіри опік може викликати опіковий шок. У дітей старше 3 років опіковий шок розвивається при площі поверхневого опіку більше 10%, у дітей від 1 до 3 років – більше 5 %, у дітей до 1 року – більше 3 %. Імовірність появи глибоких опіків у дітей висока через те, що їхня шкіра позбавлена захисних властивостей, що формуються з віком.
• При ураженні шкірного покриву необхідно накласти стерильну пов’язку. При опіках І ступеня опікову поверхню можна передчасно змазати маззю на основі пантенолу.
• Для попередження інфікування не можна торкатися опікової поверхні руками чи розтинати пухирі.
• За потреби дати потерпілому знеболювальний засіб.
• При появі виражених порушеннях терморегуляції у потерпілого після використання фізичних методів охолодження (обтирання, холодні компреси), перорального прийому жарознижувальних препаратів для профілактики судом й як додаткового знеболення може стати необхідними внутрішньом’язове введення ліків.
• При важких або значних за охопленням площі шкіряного покриву опіках слід викликати швидку.