анат шпоры. Поверхневі м'язи спини трапецієподібний м'яз, m trapezius. Початок
 Скачать 0.88 Mb.
|
|
Функція. Задні пучки внутрішнього косого м'яза живота розгинають тулуб, передні — згинають і повертають його у свій бік. При зафіксованій грудній клітці м'яз підіймає вгору таз. Поперечний м'яз живота,ш. transversus abdominis. Початок: грудо-поперекова фасція (ззаду), VII-XII ребра (вгорі), гребінь клубової кістки і зовнішні дві третини пахвинної зв'язки (внизу).Прикріплення: біла лінія живота. М'яз розташований в третьому шарі бічних м'язів живота, його пучки спрямовані поперечно ззаду наперед і переходять в апоневроз. Місце переходу м'язової частини в сухожилкову вигнуте у вигляді півмісяцевої лінії (Ііпеа semilunaris). Апоневроз у верхньому відділі живота бере участь в утворенні задньої стінки піхви прямого м'яза живота, а в нижньому — переходить до складу її передньої стінки.Внизу поперечний м'яз живота зростається з латеральними двома третинами пахвинної зв'язки, а в медіальній третині такого зрощення немає, і м'яз закінчується вільним краєм, який утворює разом із внутрішнім косим м'язом живота верхню стінку пахвинного каналу.Функція. Опускає ребра, стискає грудну клітку. ЗАДНІ М'ЯЗИ ЖИВОТА: Квадратний м'яз попереку, m. quadratus lumborum.Розташований на задній стінці живота між crista iliaca, XII ребром і поперечними відростками поперекових хребців. Функція. Нахиляє тулуб вбік при односторонньому скороченні, підтримує тіло в вертикальному положенні. Біла лінія (linea alba) являє собою сухожилкову смугу, яка розташована між медіальними краями обох прямих м'язів живота. Вона утворена апоневрозами трьох широких м'язів живота правої і лівої сторін, які перехрещуються по передній серединній лінії. Між сухожилковими пучками є щілини для проходження судин і нервів.Біла лінія тягнеться від мечоподібного відростка груднини до лобкового симфізу і має довжину 30-40 см. Дещо нижче її середини сухожилкові волокна утворюють пупкове кільце, anulus umbilicalis, заповнене рубцевою тканиною. На шкірі в цьому місці є пупок, umbilicus Біла лінія над пупком широка(1-2 см), але сплюснута в передньозадньому напрямку. Найширша вона в ділянці пупка (3-5 см). Нижче пупка лінія звужується (до 0,5 см), але потовщується в передньо-задньому напрямку. Бiлу лінію використовують для хірурчних розтинів передньої стінки живота, тому що тут мало кровоосних судин і не доводиться равмувати м'язи. Ця ділянка є слабким місцем передньої стінки живота. При розходженні сухожилкових пучків в щілинах можуть виникати кили білої лінії. лгпкове кільце теж є слабким місцем, де можуть утворюватися пуПКОВІ кили. Пахвинний канал. Пахвинний канал (canalis iguinalis) лежить в нижньо-ме- іальній ділянці живота над пахянною зв'язкою (рис. 103). Він вляє собою косу щілину між "язами і апоневрозами переаьої черевної стінки, довжиною -5 см, де у чоловіків міститься м'яний канатик, а у жінок — ругла зв'язка матки. Пахвин- ий канал має чотири стінки і іа отвори (кільця) — поверхне- ІЙ і глибокий. Стінки пахвинного каналу форуються такими утворами: передня стінка — апоневрозом зовнішнього косого м'яза живота; задня стінка — поперечною фасцією, яка внизу зростається з пахвинною зв'язкою, з медіального боку фасція укріплюється сухожилковими пучками поперечного м'яза живота, які називаються falx inguinalis (пахвинний серп). верхня стінка — нижніми краями внутрішнього косого і поперечного м'язів живота, які у вигляді листка перекидаються над сім'я- ним канатиком (або круглою зв'язкою матки); •нижня стінка — підвернутим краєм (жолобом) пахвинної зв'язки. Поверхневе пахвинне кільце, anulus inguinalis superficialis, являє собою трикутну щілину, яка утворюється внаслідок розщеплення апоневрозу зовнішнього косого м'яза живота на дві ніжки — медіальну і латеральну: •crus mediale, медіальна НХЖ1ССІ. прикріплюється до лобкового симфізу і обмежує кільце зверху; •crus laterale, латеральна ніжка, фіксується до лобкового горбка і обмежує кільце знизу. Медіально і ззаду поверхневе пахвинне кільце укріплюється сухожилковими пучками зовнішнього косого м'яза живота, які називаються поверненою зв'язкою, lig. reflexum2. Вона йде від латеральної ніжки медіально і вгору позаду сім'яного канатика (або круглої зв'язки матки) до білої лінії. Вгорі і латерально щілина поверхневого пахвинного кільця укріплюється поперечними або дугоподібними міжніжковими волокнами, fibrae intercrurales. Вони з'єднують медіальну і латеральну ніжку і утворені фасцією зовнішнього косого м'яза живота. На внутрішиш поверхні передньої черевної стінки поверхневе пахвинне кільце проектується на медіальну пахвинну ямку, fossa inguinalis medialis, яка являє собою заглиблення очеревини. Глибоке пахвинне кільце, anulus inguinalis profundus, розташовується на внутрішній поверхні передньої черевної стінки вище і латерально від поверхневого, на рівні середини пахвинної зв'язки, на 1,0 - 1,5 см вище від неї. Глибоке пахвинне кільце являє собою лійкоподібну заглибину в поперечній фасції, яка інвагінується по ходу сім'яного канатика і зростається з ним. Отвір укріплений з медіального боку сухожилковими пучками, які називаються міжямковою зв'язкою, lig. interfoveolare, ззаду він прикритий очеревиною. На очеревині є латеральна пахвинна ямка, fossa inguinalis lateralis, що відповідає глибокому пахвинному кільцю. Практичні зауваження. Пахвинний канал має велике значення, тому що є найслабшим місцем передньої черевної стінки, де можуть виникати пахвинні кили. Він набагато ширший у чоловіків, бо містить значний за величиною сім'яний канатик. Піхва прямого м'яза живота, vagina m. recti abdominis (рис 102). Цей утвір являє собою щільний апоневротичний футляр, в якому міститься прямий м'яз живота. Піхва має передню і задню пластинки, які утворилися при зрощені апоневрозів косих і поперечного м'язів живота. Ці пластинки побудовані неоднаково у верхніх двох третинах піхви (вище пупка і в її нижній третині. Передня пластинка, lamina anterior, утворена такими апоневрозами: •у верхніх двох третинах: апоневрозом зовнішнього косого м'яза живота і переднім листком апоневрозу внутрішнього косого м'яза живота; •в нижній третині — апоневроза- ми всіх трьох м'язів живота. Передня пластинка зростається із сухожилковими переділками прямого м'яза живота. Задня пластинка, lamitia posterior, формується такими утворами: •у верхніх двох третинах: апоневрозом поперечного м'яза живота і заднім листком апоневрозу внутрішнього косого м'яза живота; •в нижній третині — лише поперечною фасцією, до якої ззаду прилягає очеревина. Місце на задній пластинці, де апоневрози закінчуються і переходять на передню пластинку, чітко виявляється у вигляді дугоподібної лінії, linea arcuata1. Практичні зауваження. Між прямим м'язом живота і стінками його піхви є щілиноподібні простори, де можуть виникати гнійні процеси. Внаслідок того, що сухожилкові переділки зростаються з передньою пластинкою піхви, абсцеси і нагноєння тут обмежуються сегментами, які відокремлені переділками, Ззаду такого зрощення немає, тому гній може поширюватися уздовж всієї піхви. ПОВЕРХНЕВІ М'ЯЗИ ШИІ Підшкірний м'яз шиї,platysma1. Тонкий, лежить під шкірою на бічній поверхні шиї, починаючись від грудної фасції, він іде косо вгору і медіально, частина пучків продовжується на обличчя і переходить у м'язи, іцо групуються навколо рота. Функція. Натягує шкіру шиї, запобігаючи здавленню поверхневих вен, опускає кут рота. Груднинно-ключично- соскоподібний м'яз,m. sternocleidomastoideus.Початок: двома ніжками від ручки груднини, груднинного кінця ключиці.Прикріплення: соскоподібний відросток, верхня каркова лінія. Найбільший м'яз, розташовується поверхнево, під підшкірним м'язом шиї. Починається двома ніжками — медіальною і латеральною, між якими є добре помітна щілина. На шкірі в цьому місці окреслюється мала надключична ямка, fossa supraclavicularis minor. Підіймаючись вгору і назад від місця початку, пучки м'яза спіралеподібно перехрещуються і фіксуються до черепа.Функція. Нахиляє голову в свій бік з поворотом обличчя в протилежну сторону. При двосторонньому скороченні підіймає голову і утримує її у вертикальному положенні. НАДПІД'ЯЗИКОВІ М'ЯЗИ (М.М. SUPRAHYOIDEI) Двочеревцевий м'яз,mm, digasricus. Початок: соскоподібна вирізка скроневої кістки (заднє черевце). Прикріплення: двочеревцева ямка нижньої щелепи (переднє черевце), під'язикова кістка (проміжний сухожилок). М'яз лежить під нижньої щелепою і має два черевця: переднє — venter anterior і заднє — venter posterior, які між собою з'єднуються за допомогою проміжного сухожилка.Заднє черевце спрямоване вниз і вперед до під'язикової кістки, де переходить в сухожилок. Останній фіксується до під'язикової кістки за допомогою фасціально-сухожил- кової петлі. Частина м'язових волокон заднього черевця прикріплюється до під'язикової кістки. Переднє черевце спрямоване вгору і впред, тому між обома черевцями утворюється тупий кут. Функція. Опускає нижню щелепу, фіксує і тягне вгору під'язикову кістку. Шило-під'язиковий м'яз, ш. stylohyoideus, йде у вигляді тонкого м'яза від шилоподібного відростка скроневої кістки до під'язикової кістки.Функція. Тягне під'язикову кістку вгору і назад. Щелепно-під'язиковий м'яз, m, mylohyoideus.Початок: щелеино-під'язикова лінія нижньої щелепи. Прикріплення: тіло під'язикової кістки (задній край) і щелепнопід'язиковий шов.М'яз натягнений у вигляді чотирикутної пластинки між нижньою щелепою і під'язиковою кісткою. Він утворює м'язову основу діафрагми рота (diaphragma oris).Медіальні краї правого і лівого м'язів зростаються між собою формуючи сухожилковий шов (raphe mylohyoidea). Вище від нього розташований підборідно-під'язико- вий м'яз, нижче — двочеревцевий (переднє черевце).Функція. Опускає нижню щелепу, фіксує і тягне вгору під'язикову кістку.Підборідно-під 'язиковий м 'яз,ш. geniohyoideus. Лежить над попереднім м'язом і входить до складу діафрагми рота. М'яз іде від spina mentalis нижньої щелепи до тіла під'язикової кістки.Функція.при укрепл. Подъязычной кости опускает нижнюю челюсть ,при сомкнутых челюстях поднимает подъязычную кость вместе с гортанью. ПІДПІД'ЯЗИКОВІ М'ЯЗИ (ММ. INFRAHYOIDEI) До підпід'язикової групи належать такі м'язи: •m. sternohyoideus, грудниннопід'язиковий м'яз, йде від задньої поверхні груднини і ключиці до під'язикової кістки; •т. sternothyroideus, грудниннощитоподібний м'яз, лежить під попереднім, покриваючи щитоподібну залозу. Починаючись від задньої поверхні ручки груднини і І ребра, м'яз прикріплюється до косої лінії щитоподібного хряща; •т, thyrohyoideus, щито-пїд'язи- ковий м'яз, короткий, йде від косої лінії щитоподібного хряща до тіла і великого рогу під'язикової кістки; m. omohyoideus1, лопатковопід'язиковий м'яз, має два черевця — venter superior et venter inferior, які з'єднані між собою проміжним сухожилком. М'яз проходить косо по бічній поверхні шиї у товщі фасції під груд- нинно-ключично-соскоподібним м'язом. Починаючись від верхнього краю лопатки, м'яз прикріплюється до під'язикової кістки. Функція. Скорочуючись разом, підпід'язикові м'язи тягнуть під'я- зикову кістку і гортань вниз, фіксують під'язикову кістку при дії надпід'язикових м'язів, які опускають нижню щелепу. Лопатково-під'я- зиковий м'яз, крім того, натягує передтрахейну пластинку шийної фасції, розширюючи просвіт внутрішньої яремної вени, що полегшує відтік крові до серця. ГЛИБОКІ М'ЯЗИ шиї: Драбинчасті м'язи, mm. scaleni Початок: поперечні відростки шийних хребців.Прикріплення: передній і середній м'язи — до І ребра, задній — до II ребра.Є три драбинчасті м'язи, що розташовані в бічній ділянці шиї: •ш. scalenus anterior, передній драбинчастий м'яз, лежить спереду, має довгасту форму. Спереду він прикритий груднинно- ключично-соскоподібним м'я- зом; прикріплюється до tuberculum musculi scaleni anterioris першого ребра; •m. scalenus medius, середній драбинчастий м'яз, розташований позаду від переднього і є довшим та товстішим. Середній драбинчастий м'яз прикріплюється до І ребра позаду від борозни підключичної артерії, тому між переднім і середнім драбинчастими м'язами утворюється щілина — міждрабинчастий простір(spatium interscalenum). • m. scalenus posterior, задній драбинчастий м'яз, невеликий, розташований позаду попереднього, прямуючи вниз, він прикріплюється до II ребра.Функция:Лестничные мышцы поднимают верхние рёбра, действуя как мышца вдоха. При фиксированных рёбрах, сокращаясь с обеих сторон, они сгибают шейную часть позвоночника спереди, а при одностороннем сокращении сгибают и поворачивают её в свою сторону. Передхребтові м'язи,шш. praevertebralesРозташовані медіально від драбинчастих, попереду від хребта, в жолобі між тілами хребців і їх поперечними відростками. До цієї групи належать такі м'язи: Длинная мышца шеи,m.longus colli, находится на переднебоковой поверхности тел и поперечных отростков всех шейных и трех верхних грудных позвонков, разделяясь на три части – вертикальную и две косых. Вертикальный участок начинается на трех нижних шейных и трех верхних грудных позвонках и крепится к телам второго, третьего шейных позвонков. Нижний косой идет от трех первых грудных позвонков к поперечным отросткам Y-YI шейных позвонков. Верхний косой натянут между поперечными отростками III-Y шейных позвонков и поперечным отростком атланта. Длинная мышца головы,m.longus capitis, начинается от передних бугорков поперечных отростков III-IY шейных позвонков, прикрепляется к базису затылочной кости. Функция длинных мышц шеи и головы: сгибание шеи и наклоны, повороты головы. Передняя прямая мышца головы,musculus rectus capitis anterior – короткая – лежит под длинной мышцей головы между передней дугой атланта и базилярной частью затылочной кости. Функция: наклоняет голову вперед. Латеральная прямая мышца головы,m.rectus capitis lateralis, натянута между поперечным отростком атланта и латеральной частью затылочной кости, наклоняет голову в стороны через атланто-затылочный сустав.  З практичних міркувань за допомогою груднинно ключично-соскопо- дібного м'яза шию поділяють на 4 ділянки: regio sternocleidomastoidea,парну, що відповідає однойменному м'язові, парні передній і латеральний трикутники шиї і непарну задню шийну ділянку. Передній трикутник шиї,trigonumcervicaleanterius,обмежений вгорі краєм нижньої щелепи, спереду — середньою лінією, ззаду — переднім краємгруднинно-клю-чично-соскоподібногом'яза. В цьому трикутнику виділяють такі то-пографо-анатомічніутвори:•піднижньощелепний трикутник,trigonumsubmandibulare,обмежений вгорі краєм нижньої щелепи, внизу — двома черевцями ш. digastricus. Тут лежить піднижньощелепна залоза язиковий трикутник (Пирогова),trigonum linguale1. Розташований в межахпіднижньощелепного трикутника, обмежений під'язиковим нервом, заднім черевцем m. digastricus і краєм т. mylohyoideus, його дно утворює ш. hyoglossus, під яким проходить а. lingualis;•сонний трикутник,trigonumcaroticum, обмежений ззаду переднім краємгруднинно-юпочич-но-соскоподібногом'яза, внизу — верхнім черевцем m. omohyoidei, вгорі — заднім черевцем т. digastrici. В цьому трикутнику проходить загальна сонна артерія;лопатково-трахейний трикутник, розташоtrigonum omotracheale, середнім драний спереду середньою лінією (трахеєю), ззаду — верхнім черевцем ш. omohyoidei і переднім краєм m. sternocleidomastoidei.підборідний трикутник, trigonum submentale, обмежений з боків передніми черевцями т. digastricus (правового та лівого), знизу — під'язиковою кісткою.Защелепна ямка, fossa retromandibularis, розташована між заднім краєм гілки нижньої щелепи (спереду), соскоподібним відростком і груднинно-ключично-соскоподіб- ним м'язом (ззаду); тут лежить привушна залоза.Латеральний трикутник шиї, trigonum cervicale laterale, обмежений спереду заднім краєм груднинно-ключично-соскоподібного м'яза, ззаду — трапецієподібним м'я- внизу — ключицею. В цьомутрикутнику є такі топографо-анатомічні утвори: •лопатково-трапецієподібний трикутник, trigonum omotrapezoideum, обмежений спреду — m. sternocleidomastoideus; ззаду — m. trapezius, внизу — нижнім черевцем пі. omohyoideus. •лопатково-ключичний трикутник2, trigonum omoclaviculare, обмежений спреду заднім краєм m.sternocleidomastoideus, вгорі — нижнім черевцем ш. omohyoideus, внизу — ключицею. Міждрабинчастий проміжок, spatium interscalenum, обмежевується між переднім і бинчастими м'язами, внизу — обмежений І ребром, на якому є sulcus а. subclaviae, тут проходить підключична артерія і плечове нервове сплетення. Переддрабинчастий проміжок, spatium antescalenum, знаходиться попереду від пі. scaleni anterioris, тут лежить підключична вена. Задня шийна ділянка, regio cervicales posterior, по боках обмежена латеральними краями трапецієподібних м'язів, вгорі — верхньою карковою лінією, внизу — поперечною лінією, що з'єднує два акроміона і проходить через остистий відросток VII шийного хребця. МІЖФАСЦІАЛЬНІ ПРОСТОРИ ШИЇ Між листками шийної фасції є міжфасціальні простори, заповнені пухкою клітковиною. По цих просторах можуть поширюватися запальні процеси. Надгруднинний простір, spatium suprasternale, розташований між поверхневою і передтрахейною пластинками шийної фасції. Внизу він обмежений ручкою груднини і ключицями. Простір містить клітковину, венозні судини і продовжується латерально під mm. sternocleidomastoidei у вигляді сліпих мішків1. Передвісцеральний простір, spatium previscerale, знаходиться між передтрахейною пластинкою і трахеєю. Цей простір містить клітковину, яка продовжується по ходу трахеї в грудну порожнину у верхнє і переднє середостіння. Позавісцеральний простір, spatium retroviscerale, розташований позаду глотки і стравоходу. Ззаду він обмежений передхребтовою пластинкою шийної фасції, містить пухку клітковину, яка по ходу стравоходу продовжується вниз, переходячи в клітковину верхнього і заднього середостіння. Практичні зауваження. По ходу міжфасціальних просторів шиї можуть поширюватися гнійні процеси. Запальний процес з передвісцерального простору може перейти у верхнє і переднє середостіння. Найнебезпечнішими є позаглоткові і позастравохідні абсцеси, при ускладненні яких гній по ходу позавісцерального простору поширюється в середостіння і викликає важке запалення клітковини середостіння. М'ЯЗИ голови М'язи голови діляться на м'язи лиця і жувальні. М'ЯЗИ ЛИЦЯ м'язи склепіння черепа:Потилично-лобовий м'яз,пі. ос- cipito-frontalis, розташований в ділянці склепіння черепа і складається з сухожилкового шолома, який знаходиться посередині, а також лобового і потиличного черевець, що побудовані з м'язової тканини.Апоневротичний шолом, galea aponeurotica, являє собою плоске,сухожилкове розширення, яке прикриває склепіння черепа. Апоневротичний шолом за допомогою коротких вертикальних сполучнотканинних пучків тісно зростається з шкірою голови. Нижня його поверхня пухко з'єднується з окістям черепа, тому при скороченні потилич- но-лобового м'яза апоневротичний шолом рухається разом із шкірою голови.При пораненнях апоневротичний шолом легко відділяється від кісток черепа.утворюючи скальповані рани, які добре загоюються, завдяки значному кровопостачанню шкіри. Сухожилковий шолом має тісний зв'язок із шкірою голови за допомогою вертикальних сполучнотканинних перетинок, тому кров при забитті не розтікається по підшкірній клітковині, а утворює обмежені гематоми у вигляді виступаючих на шкірі «гуль». Лобове черевце, venter frontalis,розташовується в ділянці лоба і складається із тонких вертикальних пучків, які прикріплюються вгорі до апоневротичного шолома. Внизу м'яз вплітається в шкіру брів і в коловий м'яз ока. При скороченні він наморщує шкіру лоба, підіймає вгору брови (вираз подиву). Потиличне черевце, venter осcipitalis, розвинуте слабо, знаходиться в потиличній ділянці, фіксуючись до потиличної кістки і соскоподібного відростка. Тягне назад шкіру голови. |