8 клас календарно-тематичне планування новий стандарт. Пояснювальна записка в умовах сучасного розвитку Придністровської Молдавської Республіки, коли
Скачать 40.49 Kb.
|
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА В умовах сучасного розвитку Придністровської Молдавської Республіки, коли відбуваються значні зміни в соціально-політичній і економічній сферах життя країни, система освіти також зазнає значної перебудови. Зміни спрямовані на підвищення якості викладання предмета, підготовки учнів, формування ключових компетенцій тощо. Необхідність у реформуванні сучасної освіти зумовлена потребами суспільства, тому трансформація шкільної мовної освіти стосується не тільки застосування сучасних наукових досліджень в області теорії та методики викладання української мови і літератури. Відбувається переосмислення і переоцінка ролі та місця навчального предмета «Українська мова (офіційна) і література». Зміни відображено в Державному освітньому стандарті основної загальної освіти ПМР, а їхньою відмінною рисою є чітке визначення вимог до особистісних, метапредметних і предметних результатів освітнього процесу. Програма з української мови (офіційної) та літератури для 8 класу складена на основі “Приблизної програми з навчального предмету «Українська мова (офіційна) і література» 5–9 класи (для загальноосвітніх шкіл ПМР)”. У ній враховано державний статус української мови, її суспільні функції, взято до уваги специфіку навчального предмета. Українська мова має виразні інтегративні функції, вона здатна справляти різнобічний навчальний, розвивальний і виховний впливи на учнів, сприяє формуванню особистості, готової до активної, творчої діяльності у всіх сферах життя демократичного суспільства. Вивчення предмета включає сучасні організаційні форми, методи і технології навчання офіційної мови в загальноосвітній школі. Пропонована Програма також за допомогою засобів художньої літератури, літературознавства і літературної критики забезпечує: – духовно-моральний розвиток учнів; – активну навчально-пізнавальну діяльність; – формування готовності до саморозвитку та безперервної освіти; – збереження і розвиток культурного розмаїття та мовної спадщини українського народу; – оволодіння духовними цінностями і культурою багатонаціональних народів Придністровської Молдавської Республіки; – створення соціальної ситуації розвитку учнів, їхньої соціальної самоідентифікації за допомогою особистісно значущої діяльності; – побудову освітнього процесу з урахуванням індивідуальних вікових, психологічних і фізіологічних особливостей учнів. Робоча програма з предмету “Українська мова та література” для 8 класу складена на основі наступних нормативних документів: 1. Закон «Про освіту» (в действующей редакции); 2. Державний освітній стандарт основної загальної освіти ПМР (наказ Міністерства освіти ПМР від 04.07.2016г. № 787); 3. Базісний навчальний план для організацій загальної освіти ПМР, які реалізують програми загальної освіти (наказ Міністерства освіти ПМР від 04.05.2016г. № 510); 4. Основна освітня програма МОЗ ТОТЛ; 5. Навчальний план МОЗ ТОТЛ на 2020-2021 рік. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ Основна мета навчання української мови (офіційної) та літератури полягає у формуванні духовно багатої мовної особистості, яка поважає культуру та традиції українського народу, володіє вміннями й навичками вільно, комунікативно доцільно користуватися засобами мови – її стилями, типами, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо), тобто забезпечує належний рівень комунікативної компетенції. Зазначена мета передбачає здійснення навчальної, розвивальної та виховної функцій освітнього змісту навчального предмета. Завданнями вивчення української мови (офіційної) та літератури в основній школі є: • виховання духовно багатої, морально орієнтованої особистості з розвиненим почуттям самосвідомості та громадянської свідомості, людини, яка любить свою Батьківщину, знає і поважає українську мову, свідомо відноситься до неї як до явища культури, осмислює її як засіб можливого спілкування, отримання знань у різних сферах та ситуаціях людської діяльності та засвоєння морально-етичних норм, прийнятих в україномовному суспільстві; • оволодіння системою знань, мовними і мовленнєвими вміннями й навичками, розвиток готовності та здатності до мовної взаємодії та взаєморозуміння, потреби в мовному самовдосконаленні, оволодінні найважливішими загальнонавчальними уміннями й універсальними навчальними діями, формуванні навичок самостійної навчальної діяльності, самоосвіти; • засвоєння знань про мовну систему і закономірності її функціонування, розвиток здатності пізнавати, аналізувати, зіставляти, класифікувати й оцінювати мовні факти, а також збагачувати активний і потенційний словниковий запас, розширювати вживання граматично доречних засобів, вдосконалювати орфографічну і пунктуаційну грамотність, розвивати уміння стилістично коректно використовувати лексику і фразеологію української мови; • розвиток інтелектуальних і творчих здібностей учнів, їхньої мовної культури; оволодіння правилами використання мови в різних ситуаціях спілкування, нормами мовного етикету; виховання прагнення до мовного самовдосконалення, усвідомлення естетичної цінності мови; • удосконалення комунікативних здібностей, формування готовності особистості до співпраці, творчої діяльності, уміння вести діалог, шукати і знаходити змістовні компроміси. У сучасних умовах, коли обсяг необхідних людині знань стрімко росте, важливо вдосконалювати технології навчання, розвивати в учнів уміння самостійно поповнювати знання, орієнтуватися у зростаючому інформаційному потоці. Цьому сприятимуть компетентнісний підхід у навчанні мови та впровадження здоров’язберігаючих освітніх технологій. Пріоритетом сучасної мовної освіти стає компетентність – результат освіти, представлений набором сформованих способів діяльності, що дозволяють людині ефективно діяти в різних ситуаціях, самостійно приймати рішення, оцінювати і вдосконалювати свою діяльність, нести за неї відповідальність. Програма ґрунтується на таких основних принципах: – практичній спрямованості та комунікативній орієнтації навчання; – взаємозвязку у вирішенні комунікативних, освітніх, розвиваючих і виховних завдань; – взаємопов’язаному розвиткові усіх видів мовленнєвої діяльності; – відборі та організації навчального матеріалу відповідно до вимог мовознавства з урахуванням функціонального підходу, а також специфіки опанування української мови російськомовними учнями; – наступності між початковою і середньою (повною) освітою, а також між класами основної загальної школи. У сучасній школі навчальний предмет «Українська мова (офіційна) і література» є складовою освітньої галузі «Філологія» та є засобом пізнання мови і культури інших народів і країн. Вона є способом більш глибокого осмислення мови, зумовлює мету вивчання мови як інструмента, призначеного для міжнародного спілкування. Відповідно до Державного стандарту основної загальної освіти вивчення української мови (офіційної) та літератури в основній школі спрямоване на формування і розвиток комунікативної компетенції, що розуміється як здатність особистості здійснювати міжкультурне спілкування за допомогою засвоєних мовних і соціокультурних знань, мовних навичок і комунікативних умінь у сукупності її складових – мовленнєвої, мовної, соціокультурної, компенсаторної та навчально-пізнавальної компетенцій. Мовленнєва компетенція – готовність і здатність здійснювати міжкультурне спілкування в чотирьох видах мовленнєвої діяльності (говорінні, аудіюванні, читанні та писемному мовленні). Мовна компетенція – готовність і здатність застосовувати мовні знання (фонетичні, орфографічні, лексичні, граматичні, літературні) і навички оперування ними для вираження комунікативного наміру відповідно до тем, сфер та ситуацій спілкування, а також володіння новим (у порівнянні з рідною мовою), способом формування і формулювання думки мовою, що вивчається. Соціокультурна компетенція – готовність і здатність учнів будувати своє міжкультурне спілкування на основі знання культури народу країни, мова якого вивчається, його традицій, менталітету, звичаїв у рамках тем, сфер і ситуацій спілкування, що відповідають досвіду, інтересам і психологічним особливостям учнів на різних етапах навчання; співставляти рідну культуру і культуру України, виділяти спільне та відмінне в культурах, вміти пояснити ці відмінності представникам іншої культури, тобто стати медіатором культур; враховувати соціолінгвістичні чинники комунікативної ситуації для забезпечення взаємопорозуміння у процесі спілкування. Компенсаторна компетенція – готовність і здатність виходити зі скрутного становища у процесі міжкультурного спілкування, пов’язаного з дефіцитом мовних засобів, країнознавчих знань, соціокультурних норм поведінки в суспільстві, різних сферах життєдіяльності україномовного соціуму. Навчально-пізнавальна компетенція – готовність і здатність здійснювати автономне вивчення української мови, оволодівати універсальними навчальними вміннями, спеціальними навчальними навичками і вміннями, способами і прийомами самостійного оволодіння мовою і культурою, в тому числі з використанням сучасних інформаційних технологій. ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ Й ОСНОВНІ ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ Українська мова (офіційна) та література 8 клас (102 години)
|