ПРОГРАМА-2018-2022-текст-1-1-1. Програма розвитку культури вінницької області на 2018 2022 роки передумови в умовах демократизації суспільного життя, утвердження ринкових
 Скачать 0.58 Mb.
|
|
4.1. Фінансування бюджетних установ Бюджетні асигнування та позабюджетні кошти не підлягають вилученню. Для фінансової підтримки закладів, підприємств і організацій культури в умовах ринкової економіки, цільового використання коштів, що відраховуються на потреби культури, можуть створюватися державні та місцеві фонди розвитку культури. Громадські об’єднання (творчі спілки, товариства, фонди, асоціації), заклади, підприємства, організації мають право самостійно та на договірній основі створювати добродійні фонди для фінансування культурних програм, розвитку літератури та мистецтва, підтримки талантів і творчих починань у галузі культури, розв’язання соціальних і побутових проблем творчих працівників. Кожна установа галузі культури має самостійний кошторис, який затверджує вищий орган управління у сфері культури. Витрати плануються у кошторисі в загальновстановленому порядку. Заробітна плата планується виходячи з типових штатів, встановлених для кожного закладу залежно від обсягу їх діяльності (наприклад бібліотеки - від розміру книжкового фонду та ставок заробітної плати). Основні завдання: - впровадження системи цільових замовлень на програми, виставки та інший культурний продукт до державних свят; - впровадження системи цільових замовлень на програми, виставки та інший культурний продукт до видатних дат; - розробка методології щодо розрахунку дотацій театрально-видовищним закладам на кожен реалізований квиток, на кожну здійсненну послугу з метою оптимізації бюджетних витрат. 4.2. Громадський бюджет – відкриті конкурси серед організацій, що здійснюють діяльність в культурному середовищі Створення рівних стартових умов для організацій, що працюють в галузі культури незалежно від форми власності – це умова формування збалансованого ринку культурних послуг. Впровадження проектного фінансування – є механізмом вирішення проблеми. Громадський бюджет «Бюджет участі» – це інструмент активних громадян для зміни культурного життя в області, окремій громаді. Відбір проектів проводиться шляхом відкритого конкурсу. Впровадження проекту «Бюджету участі» стане поштовхом розвитку партисипативних практик в реалізації культурних проектів та стартапів, створить прозорі конкуретні умови для організацій, що працюють в галузі культури, незалежно від юридичної форми власності та рівня підпорядкування. Основні завдання: - Створення громадських рад з метою реалізації державної політики на місцевому рівні; - Створення умов для колегіального прийняття рішень на місцевому рівні; - Забезпечення публічного представлення інформації про використання коштів закладами культури; - Впровадження відкритих конкурсів культурних проектів з метою включення їх до плану роботи керівного підрозділу та можливості співфінансування незалежних культурних ініціатив. Загальний обсяг фінансування «Бюджету участі» становить 1млн.грн. у тому числі за роками: 2018 рік 200 тис.грн. 2019 рік 200 тис.грн. 2020 рік 200 тис.грн. 2021 рік 200 тис.грн. 2022 рік 200 тис.грн. 5. ЗАХОДИ ПРОГРАМИ 5.1. Бібліотечна справа Бібліотеки області працюють як інформаційні, культурні, освітні, дозвілеві, просвітницькі центри, в яких реалізуються для населення проекти з підтримки читання, формування інформаційної культури, краєзнавства, патріотичного та правового виховання. Станом на 01.10.2017 р. в області налічується 926бібліотек, з них 825 на селі. Щороку в них обслуговуються біля 650 тис. читачів. Реформа децентралізації та створення об’єднаних територіальних громад потребують структурної перебудови, створення варіативних моделей бібліотек та їх функціонування, адже 635 населених пунктів Вінниччини (42%) не мають стаціонарних бібліотек, і це у сільській місцевості. Стан інформаційно-документальних ресурсів більшості публічних бібліотек області не відповідає сучасним інформаційним потребам суспільства. Фонди книгозбірень на 50 % укомплектовані застарілою літературою, майже не здійснюється поповнення фондів документами на електронних носіях інформації. За підсумками 2016 року рекомендований міжнародний норматив нових надходжень на 1000 жителів в області виконано лише на 28 %. Підвищенню рівня інформованості жителів сприяє комп’ютеризація та підключення бібліотек до мережі Інтернет. Станом на 01.10.2017 р. лише 30% бібліотек області мають доступ до мережі. Потребує модернізації матеріально-технічна база та інформаційно- комунікаційна інфраструктура бібліотек, а бібліотечний персонал - розвитку нових компетенцій. Метою Програми є підтримка та розвиток бібліотек як потужних соціокультурних, інформаційних, просвітницьких закладів, відкритих громадських просторів для розвитку особистості та посилення ролі бібліотек в соціально-економічному і духовному житті регіону. В рамках створення нового інтелектуального простору для мешканців області шляхом модернізації існуючої бібліотечної мережі та розбудови нових моделей бібліотек ОТГ основними завданнями є: • створення умов для підвищення якості та різноманітності бібліотечно- інформаційних послуг для населення на основі модернізації приміщень та поліпшення матеріально-технічної бази бібліотек; • забезпечення безперешкодного доступу до документно-інформаційних ресурсів бібліотек для осіб з особливими потребами; • формування структурованої моделі мережевої взаємодії бібліотек області з комплектування державними та регіональними програмами поповнення бібліотечних фондів, впровадження корпоративних електронних технологій (створення корпоративних електронних каталогів та електронних баз даних, в тому числі краєзнавчих); • створення електронної бібліотеки (оцифрування фондів бібліотек та представлення їх в мережі Інтернет); • впровадження інформаційно-комунікаційних технологій, комп’ютеризації та автоматизації бібліотечно-бібліографічних процесів; • впровадження нового проекту «Бібліобус»; • здійснення структурної перебудови бібліотек з метою забезпечення якісно нового змісту роботи з популяризації книги і заохочення до читання через творчо-комунікативні заходи; • сприяння освіті та навчанню, інформаційної грамотності населення, патріотичного виховання, збереження та розповсюдження інтелектуальної спадщини українського народу і людства; • удосконалення системи підвищення фахової кваліфікації кадрів, їх правовий і соціальний захист. Дотримання міжнародного нормативу щорічного надходження до бібліотечного фонду нових 250 видань на 1000 жителів та збільшення до 88% підключених до інформаційно-телекомунікаційної мережі «Інтернет» загальнодоступних бібліотек, сприятиме збільшенню їх відвідуваності на 30%. 5.2.Мистецька освіта Станом на 01.10.2017 р. в області функціонує 54 мистецькі школи, 21 з яких знаходиться у сільській місцевості. Мистецьку освіту здобувають більше 10,5 тис. обдарованих дітей, що складає 7,5 % чисельності учнів загальноосвітніх шкіл області. Успадкована з радянських часів система мистецьких шкіл потребує оновлення в організації її роботи та наділення новим змістом. Першим викликом для мистецьких шкіл є зміни, пов’язані з освітньою реформою, що розглядає освіту не тільки як процес, а й як результат набуття певних компетентностей, які відповідають рівням Національної рамки кваліфікації. Підвищується відповідальність мистецьких навчальних закладів за результати своєї роботи, змінюються підходи до організації навчального процесу, а також збільшується академічна та фінансова автономія закладів освіти всіх типів і рівнів. Другим викликом є децентралізація, де при утворенні об’єднаних територіальних громад передбачаються механізми не тільки збереження, а й розвитку мережі мистецьких шкіл та забезпечення обдарованих дітей і молоді послугами з початкової мистецької освіти за місцем проживання. Відповідно до Закону України «Про освіту» перший рівень профорієнтаційної роботи в галузі культури здійснюється саме в мистецьких школах, які забезпечують основу професій артиста-музиканта, співака, хореографа, актора, художника тощо. В мистецьких школах області функціонує більше 430 дитячих творчих колективів різних форм і жанрів, 44 з яких мають звання «зразковий аматорський», понад 5 тис. учнів беруть участь у різноманітних фестивалях, конкурсах, виставках. Біля 200 випускників щороку продовжують своє навчання у ВНЗ та обирають своєю професією мистецтво. Підготовка фахівців для галузі культури в області здійснюється Вінницьким училищем культури і мистецтв ім. М.Д. Леонтовича та Тульчинським училищем культури, де мистецьку освіту здобувають понад 720 студентів 12спеціальностей, в тому числі за заочною формою навчання. Вимоги сучасного ринку праці змусили перебудувати діяльність закладів та відкрити нові спеціалізації, що дало можливість задовольнити потребу у таких фахівцях як керівник арт-студії, оформлювач, дизайнер, фахівець з туристичного обслуговування, менеджер закладу культури тощо. Щороку на базі обласного навчально-методичного центру галузі культури, мистецтв та туризму підвищують кваліфікацію біля 600 працівників культури, 200 з яких із сільських закладів. З метою задоволення попиту населення на культурний продукт та розширення спектру надання освітніх послуг у сфері культури за місцем проживання основними завданнями є: • вивчення ринку освітніх послуг, особливостей різних груп споживачів; • врахування вимог ринку в організації навчально-виховного процесу, пошук невикористаних можливостей закладу; • розширення та урізноманітнення форм і видів освітніх послуг; • сприяння розвитку професійної компетентності педагогів, підготовка їх до запровадження інновацій; • активізація розвитку та популяризації національного музичного мистецтва; • забезпечення переваги свого закладу в умовах конкуренції; • формування позитивного іміджу закладу. 5.3. Розвиток аматорського мистецтва Станом на 01.10.2017 р. в області діє 1068 закладів культури клубного типу, в яких функціонує понад 6 тис. аматорських різножанрових колективів (студій), 437 з них носять звання «народний (зразковий) аматорський», в т. ч. 128 дитячих. Робота працівників клубних закладів спрямована на виявлення і збереження осередків усної народної творчості та розвиток народного мистецтва. Обласним центром народної творчості проводиться більше 30 культурно- мистецьких заходів з усіх видів народного мистецтва, що вже стали традиційними та охоплюють всі верстви населення. Понад 2 тис. майстрів народного мистецтва беруть активну участь в тематичних виставках, в тому числі з циклів «Мистецтво однієї родини», «Мистецтво одного села» та «Обмінні виставки між областями України». У фондах Центру зібрано біля 5 тис. записів народних пісень від місцевих носіїв фольклору та понад 2 тис. експонатів декоративно-ужиткового мистецтва. Проводяться науково- практичні конференції та дослідницькі експедиції з вивчення фольклору і народного мистецтва за участю студентської молоді та провідних майстрів. Розпочато роботу зі створення інформаційного реєстру суб’єктів нематеріальної культурної спадщини Вінниччини та підготовки переліку елементів нематеріальної культурної спадщини до обласного, Національного реєстрів і міжнародних списків ЮНЕСКО. З метою збереження кращих традицій народного мистецтва, ремесел, самобутності української нації, створення позитивного іміджу та туристичної привабливості Вінницької області в міжнародному співтоваристві основними завданнями є: • формування новітнього культурного простору для розвитку народної творчості та аматорського мистецтва; • створення садиб-ремесел на базі закладів культури об’єднаних територіальних громад; • впровадження інтерактивних форм культурно-мистецьких проектів, як одного із засобів розвитку традиційного народного мистецтва та автентичної культури; • розвиток центру методично-дослідницької роботи та створення реєстру елементів нематеріальної культурної спадщини народного мистецтва Вінниччини; • організація фольклорно-етнографічних експедицій за участю широкого кола науковців; • формування іміджу закладів культури клубного типу, як центрів підтримки народної творчості та майстрів народного мистецтва; • створення музею народної культури та постійно-діючої виставки «Народні витоки Поділля». 5.4. Музейна справа Музеї відіграють важливу роль у процесах культурно-освітнього і мистецького життя суспільства, всебічно відображають історичний плин, презентують місцевість та є своєрідною візитівкою міста чи області. Його обов’язково відвідують туристи, і враження відвідин можуть бути вирішальними у сприйнятті регіону в цілому. У Вінницькій області працюють 30 державних музеїв, історико- культурний заповідник «Буша», національний музей-садиба М. І. Пирогова, музей академіка Д. К. Заболотного та 75 самодіяльних музеїв, 30 з яких носять звання «народний». Основний показник їх суспільної значущості – це відвідуваність музеїв. В останні роки намітилась тенденція до збільшення кількості відвідувачів музеїв області (у 2011 р. - 640 тис. осіб, у 2016 р. – понад 662 тис.). Щороку проводиться майже 10,5 тис. екскурсій, понад 900 пересувних виставок. За останні п’ять років Музейний фонд області збільшився майже на 27 тис. одиниць збереження і налічує понад 230 тис. музейних предметів. Однак, в музейній мережі області існує ряд невирішених проблем, пов’язаних з охороною та збереженням пам’яток Музейного фонду області, зміцненням матеріально-технічної бази музеїв, осучасненням експозицій тощо. У виставкових залах експонується лише біля 10 % пам’яток, решта перебуває на збереженні у музейних сховищах і не доступна огляду відвідувачів. Понад 19 тис. музейних предметів потребують термінової реставрації. Невідкладним завданням для музеїв всіх профілів залишається комп’ютеризація та автоматизація обліку музейних експонатів, оцифровування найбільш цінних пам’яток культури і мистецтва. Сьогодні 55 % музеїв не опалюються, що негативно впливає на збереження Музейного фонду, майже всі вони не пристосовані для людей з обмеженими фізичними можливостями, крім музею М. Д. Леонтовича в с. Марківка Теплицького району, відкритому у 2016 році. Музейні експозиції не зорієнтовані на відвідування іноземними туристами, оскільки не передбачено коментарі до експонатів англійською мовою. Вирішення існуючих проблем вимагає нових підходів, розуміння і бачення стратегічно важливих для галузі напрямів діяльності. В умовах децентралізації назріла потреба у створенні координаційного центру «Дирекції музейних закладів Вінниччини» на базі найбільшого та найпотужнішого музею області – Вінницького обласного краєзнавчого музею, який би об’єднав музейну галузь навколо себе. За останні роки музею вдалось успішно реалізувати проекти зі створення «Історико-меморіального комплексу пам’яті жертв нацизму» та «Музею М. Д. Леонтовича», які стали закладами європейського зразка. Підготовлено наукову концепцію зі створення історико- культурного заповідника «Батіг». «Дирекції музейних закладів Вінниччини» стане важливою подією в музейному житті області, здатною кардинально змінити ставлення мешканців до музею як явища культурно-освітнього та наукового життя. Діяльність такого органу буде спрямована на збереження і популяризацію пам’яток культурної спадщини та інших об’єктів, що становлять історичну і культурну цінність українського народу, формування сучасної інфраструктури музеїв, сприяння міжнародному співробітництву в галузі музейної справи та залучення громадян до надбань національної і світової історико-культурної спадщини. Очікувані результати: • створення Дирекції музейних закладів Вінниччини, як координаційного центру музеїв області; • запровадження сучасних технологій у створенні музейних експозицій; • поєднання історичного матеріалу з креативною подачею експонатів в музейних об’єктах – комплексах пам’яток архітектури та містобудування національного значення: «Палац Грохольських-Можайських» XVIII ст.(смт. Вороновиця Вінницького району), «Садиба фон Мекк» XIX ст. (смт. Браїлів Жмеринського району), Палац Потоцьких XVIII ст. (м. Тульчин), «Садиба Ксідо» XVI-XX ст. (м. Хмільник); • відкриття майстерні з реставрації музейних експонатів; • створення скансенів (музеїв під відкритим небом); • забезпечення відповідних умов для відвідувачів з особливими потребами; • облаштування двомовних експозицій, інформаційних терміналів та підготовка екскурсоводів зі знанням іноземних мов; • зростання туристичної привабливості регіону та збільшення внутрішнього і зовнішнього туризму. 5.5. Охорона і збереження культурної спадщини Одним із стратегічних завдань для галузі культури Вінниччини є збереження та популяризація національної культурної спадщини. Це - не лише охорона та відродження пам’яток історії та культури, а й ключовий чинник у розкриті творчих і економічних можливостей суспільства, за якими оцінюється регіон і держава в цілому на європейському та міжнародному рівнях. До того ж, саме на цій основі можуть з успіхом розвиватися такі галузі, як культурна індустрія, туризм, готельний бізнес і вся сфера послуг. У Вінницькій області зосереджені всі види та категорії пам’яток, які є об’єктами національної та регіональної політики. Cтаном на 01.10.2017 р. на державному обліку перебуває 4302 пам’ятки: 1739 – археології, 1893 – історії, 574 – містобудування та архітектури, 96 – монументального мистецтва. За цими показниками Вінниччина займає одне із провідних місць в державі. До Державного реєстру об’єктів культурної спадщини національного значення включено 138 пам’яток (19 археології, 7 історії, 2 монументального мистецтва, 111 архітектури і містобудування), серед яких найбільш відомі: Немирівське скіфське городище, Бушанський скельний храм, палац Потоцьких у м. Тульчині, склеп-усипальниця М. І. Пирогова у м. Вінниці, музей Грохольських-Можайських в смт. Вороновиця та інші. Крім того, 215 пам’яток національного і місцевого значення, що потребують спеціального режиму охорони, включені до Переліку об’єктів культурної спадщини України, які не підлягають приватизації. Варто зазначити, що в області проводяться певні заходи з охорони земель історико-культурного призначення, здійснюється контроль за їх використанням. В результаті чого за останні роки виявлено 15 нових пам’яток археології, попереджено пошкодження більше 30 давніх поселень і курганів. Однак, Вінницька область є малодослідженою на предмет виявлення об’єктів археологічної спадщини. Із 27 районів області повністю недосліджені Мурованокуриловецький, Чернівецький, Піщанський, Томашпільський, Барський райони, обстежено частково Бершадський, Літинський, Могилів- Подільський, Тростянецький, більше 10-ти районів мають середній рівень дослідження. Обмежене фінансування фактично призупинило вивчення території області з метою виявлення пам’яток археології та надання цим землям статусу земель історико-культурного призначення, що є загрозою для їх збереження. За даними академії наук України на землях Вінницької області знаходиться понад 1,5 тис. пам’яток археології, що потребують виявлення і дослідження. Межі охоронних зон встановлено для 200 пам’яток археології, 1200 історії, 100 містобудування і архітектури, 50 монументального мистецтва. Але, відсутність належного фінансування заходів з паспортизації об’єктів культурної спадщини заважає подальшій розробці охоронних зон для них. За рахунок додатково виділених коштів з місцевих бюджетів виготовлено лише 293 паспорта на пам’ятки містобудування і архітектури, історії та археології. В області найгірший стан мають пам’ятки архітектури, у тому числі національного значення, більше 70% з яких вимагають термінових реставраційних робіт, 10% - негайних протиаварійних. |